- •Національний університет цивільного
- •Розділ 1
- •1. Історія розвитку й етапи формування системи цивільного захисту
- •2. Єдина державна система запобігання на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •3. Основні небезпеки місця існування людини і їх реалізація в надзвичайних ситуаціях
- •3.1. Основні небезпеки місць існування людини
- •Класифікація і загальна характеристика надзвичайних ситуацій. Осередки ураження
- •3.2. Визначення надзвичайної ситуації
- •3.3. Порядок класифікації надзвичайних ситуацій
- •3.4 Осередки ураження
- •Осередки ураження при аваріях на пожежа - і вибухонебезпечних об'єктах
- •4.1. Визначення режиму вибухового перетворення хмари гппс
- •4.2. Оцінка інженерної обстановки при детонаційних вибухах гппс
- •4.3. Оцінка інженерної обстановки при дефлаграційних вибухах гппс
- •Розділ 2
- •2.1.3. Визначення Рф на відстані l від центру вибуху
- •2.1.4. Визначення безпечних відстаней при зберіганні твр
- •2.1.5. Визначення очікуваних втрат у осередку вибуху
- •2.1.6. Оцінка вибухостійкості будівель і споруд до дії ударної хвилі
- •2.1.7. Характеристика дії ударної хвилі на будівлі, споруди і технологічне устаткування об'єктів
- •2.1.8. Характеристика дії ударної хвилі на людей
- •Розділ 3 Оцінка обстановки під час аварій на гідротехнічних спорудах
- •3.1. Основні поняття
- •3.2. Характеристика осередків ураження, що виникають при аваріях на гідротехнічних спорудах
- •3.3. Прогнозування і оцінка наслідків аварій на гідротехнічних спорудах
- •3.3.1. Початкові дані для оцінки параметрів хвилі прориву
- •3.3.2. Послідовність розрахунків при прогнозуванні параметрів хвилі прориву
- •3.3.2.1. Визначення величин, необхідних для табличного розрахунку
- •3.3.2.2. Визначення параметрів хвилі прориву
- •3.3.2.3. Визначення часових характеристик затоплення території
- •Практичні завдання
- •Розділ 4 Підвищення стійкості роботи об’єктів господарювання в надзвичайних ситуаціях мирного та воєнного часів
- •4.1. Суть стійкості роботи об’єктів господарювання
- •4.2. Організація та проведення досліджень з оцінки стійкості роботи
4.2. Оцінка інженерної обстановки при детонаційних вибухах гппс
Детонаційний вибух характерний перш за все для твердих ВР (тротилу, динаміту і т. д.) і ГППС газоподібних вуглеводнів в замкнутому або сильно "захаращеному" просторі (промзабудова з високою щільністю розміщення технологічного устаткування, ліс, зарослий чагарником і тому подібне). При детонації процес горіння розповсюджується по речовині з надзвуковою швидкістю і після закінчення детонації від межі хмари вибуху також з надзвуковою швидкістю починає рухатися повітряна ударна хвиля і формується вогнище вибуху з характерними зонами руйнувань. У вогнищі вибуху у відкритій атмосфері можна виділити дві зони: детонація (детонаційної хвилі) і розповсюдження (дії) ударної хвилі.
Визначення розмірів зон руйнувань і надмірного тиску ПУХ на відстані ri від місця вибуху ГППС проводиться в наступній послідовності:
1. Визначається радіус зони детонації хвилі r0
(1.1)
де Qn - кількість речовини (у тоннах), що розливається або що витікає з розгерметизованої ємності (сховища);
- коефіцієнт, що характеризує об'єм газів або парів речовини, що переходить в стехіометричну суміш (за даними різних джерел, він може змінюватися для зріджених під тиском газів від 0.4 до 0.6);
к - емпіричний показник, що дозволяє враховувати різні умови виникнення вибуху, включаючи деякі енергетичні характеристики газопароповітряної суміші, стан атмосфери, форму хмари, потужність (енергію) джерела займання і місце його ініціації, інші особливості розвитку аварійної ситуації. При експрес-оцінці к визначається як 18,5.
2. Визначається відношення ri/r0
3. По табл. 8 визначається величина надмірного тиску Рф, кПа на відстані ri, м від місця вибуху.
Користуючись даними табл.8, при відомих (обчислених за приведеною вище формулою) значеннях радіусу зони детонації (r0) і максимальних значеннях надмірного тиску для різних речовин, узятих з табл.3, можна визначити радіуси зон з розрахунковими значеннями надмірного тиску на зовнішніх межах цих зон. Наприклад, при вибуху пропано-повітряної суміші, що утворилася в результаті розгерметизації ємності з десятьма тоннами зрідженого пропану, радіус зони детонації буде рівний:
Максимальний тиск в зоні детонації Pmax=900 кПа. По табл.1.8 (другий рядок зверху) отримаємо: тиск Рф=100 кПа відповідає відношенню ri/r0=1.8. Тоді радіус зони повних руйнувань (при r0=33м) буде рівний 331,8 = 59,4 м.
Таблиця 1.8
P max у зоні детонації, кПа |
Значення Рф, кПа, на відстанях ri від центру вибуху в долях від r0 (ri/r0) | |||||||||||||
1 |
1,32 |
1,4 |
1,8 |
2,0 |
3,0 |
4,0 |
6,0 |
8,0 |
10 |
12 |
15 |
20 |
30 | |
500 |
500 |
100 |
90 |
55 |
48 |
25 |
15 |
8 |
5 |
4 |
3 |
2,5 |
1,5 |
1,0 |
900 |
900 |
180 |
162 |
100 |
86 |
45 |
26 |
14 |
9 |
7 |
5 |
4,5 |
2,7 |
1,8 |
1000 |
1000 |
200 |
180 |
110 |
96 |
50 |
29 |
16 |
10 |
8 |
6 |
5 |
3 |
2 |
1700 |
1700 |
340 |
306 |
195 |
163 |
82 |
50 |
28 |
18 |
13 |
10 |
8 |
5 |
3,7 |