2.3 Оцінка впливів грс на навколишнє середовище
Клімат місцевості, де розташовано ГРС с. Соколове, помірно- континентальний. Зима м'яка, з хмарною погодою. Літо тепле, з великою кількістю сонячних днів. Опади у вигляді дощів, злив. Влітку характерні посухи та суховії.
Відповідно до СНІП 2.01.01 клімат території Харківської області України характеризується такими метеопараметрами:
кліматична зона - II;
кліматичний район - II;
середньорічна температура - 6,9 °С;
абсолютна мінімальна температура - мінус 36 °С;
абсолютна максимальна температура - 3 9 °С;
найхолодніший місяць - січень, середня температура - мінус 7,3 °С;
найтепліший місяць - липень, середня температура - 20,8 °С;
тривалість періоду з температурою нижче 0 °С - 126 діб;
кількість опадів за рік - 609 мм;
глибина промерзання ґрунту -1,1м;
висота сніжного покрову - до 0,6 м;
середньорічна швидкість вітру - 3,4 м/с;
коефіцієнт рельєфу місцевості - 1.
Середню місячну і річну температуру повітря в Харківській області наведено в таблиці 2.3.1.
Таблиця 2.3.1 - Середня місячна і річна температура повітря в Харківській області
|
Місяці |
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
Рік |
|
Температу- ра, °С |
-7,3 |
-6,9 |
-1,7 |
7,7 |
15,1 |
18,6 |
20,8 |
19,7 |
14,0 |
7,1 |
0,3 |
-4,8 |
6,9 |
Середньорічна швидкість вітру складає 3,4 м/с. Максимальна середньомісячна швидкість 4,0 м/с (квітень). Швидкість вітру, ймовірність якого складає 5% - 15 м/с. Середню швидкість вітру в Харківській області наведено в таблиці 2.3.2.
Таблиця 2.3.2 - Середні швидкості вітру в Харківській області
|
Місяці |
І |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
Рік |
|
Швидкість вітру, м/с |
3,3 |
3,6 |
3,7 |
4,0 |
3,6 |
3,4 |
3,2 |
3,3 |
3,4 |
3,6 |
3,3 |
3,0 |
3,4 |
У регіоні віють переважно вітри східного (17%) і південно-східного (15%) напрямків зимою та північно-західного (21%) і північного (17%) напрямків літом.
Напрямок вітру за сторонами світу наведено в таблиці 2.3.3.
Таблиця 2.3.3 - Напрямок вітру за сторонами світу
|
Сторони світу |
Півн. |
Півн.- Схід |
Сх. |
Півд.- Схід |
Півд. |
Півд.- Захід |
Зах. |
Півн.- Захід | |
|
Повторюваність напрямку вітру, % |
січень |
9 |
12 |
16 |
17 |
10 |
12 |
13 |
11 |
|
липень |
17 |
14 |
12 |
9 |
4 |
9 |
14 |
21 | |
Харківська область належить до зони недостатньої вологості. Кількість річних опадів складає 609 мм. Найбільша кількість опадів: за рік 744 мм, за місяць 149 мм, за добу 74 мм. Середня місячна відносна вологість повітря о 13 годині:
найбільш холодного місяця - 81%;
найбільш теплого місяця - 47%.
Середня дата утворення сніжного покриву - остання декада листопада. Найбільш повний схід сніжного покриву визначено в середині лютого, кінцевий схід снігу - в середині березня. Середня кількість днів зі сніжним покривом складає 80.
Джерелами забруднення атмосферного повітря під час капітального ремонту є автотранспорт, будівельна техніка, зварювальні роботи, викиди природного газу в атмосферу під час проведення демонтажних робіт.
Характер впливу - тимчасовий (лише під час проведення будівельно- монтажних робіт).
Приймаючи до уваги швидкість руху та щільність автотранспортних потоків, територіальне розміщення майданчикових споруд і тривалість капітального ремонту, можна прогнозувати, що викиди забруднюючих речовин від автотранспорту не спричинять незворотних наслідків в атмосферному повітрі і, як свідчить досвід будівельно-монтажних робіт на аналогічних об'єктах, не завдадуть шкоди навколишньому середовищу і здоров'ю людини.
Кількість забруднюючих речовин, що виділяються під час зварювання,
визначається згідно до показників емісії забруднюючих речовин у повітря під час зварювання та наплавлювання металів.
Для зварювання труб потреби складають:
- електроди 342-Ц - 0,2 кг.
Показники розрахунку викидів забруднюючих речовин у повітряне середовище під час проведення зварювальних операцій наведено в таблиці 2.3.4.
Таблиця 2.3.4 - Показники розрахунку викидів забруднюючих речовин у повітряне середовище під час проведення зварювальних операцій
|
Забруднюючі речовини |
Кількість забруднюючих речовин, г/кг |
Усього, г | ||
|
1 |
2 |
3 | ||
|
Заліза оксид (Fе203) |
8,57 |
1,714 | ||
|
Марганцю оксид (Мn02) |
1,00 |
0,2 | ||
|
Хрому оксид (Сr2O3) |
1,43 |
0,286 | ||
|
Фториди |
1,5 |
0,3 | ||
|
Водень фтористий |
0,001 |
0,0002 | ||
Розрахунок виявив незначний вплив викидів забруднюючих речовин під час проведення зварювальних робіт.
У розрахунку визначення кількісного значення викиду природного газу в атмосферу під час проведення демонтажних робіт прийнято варіант максимально можливого викиду. Розрахунок проведено за Методикою визначення питомих витрат природного газу під час його транспортування газотранспортною системою та зберігання в підземних сховищах .
Результати розрахунку зведено в таблицю 2.3.5.
Таблиця 2.3.5 - Розрахунок витрат і викидів природного газу під час проведення демонтажних робіт
|
Найменування параметра |
Познака, формула |
Значення | ||
|
1 |
2 |
3 | ||
|
Тиск газу, МПа |
Р |
0,3 | ||
|
Температура газу, К |
Т |
283 | ||
|
Густина газу в ст. у., кг/м^ |
Ро |
0,7 | ||
|
Тиск газу в ст. у., МПа |
Ро |
0,1013 | ||
|
Температура газу в ст. у., К |
То |
293 | ||
|
Діаметр, м |
Ё |
0,17 | ||
|
Товщина стінки, м |
H |
0,035 | ||
|
Довжина, м |
L |
20 | ||
|
Діаметр свічки, м |
J |
0,01 | ||
|
Геометричний об'єм, м3 |
V =L * 3,14 * (d - 2 * h)2 / 4 |
0,157 | ||
|
Відносна густина газу за повітрям |
А = р0/ 1,206 |
0,5804 | ||
|
Критична температура газу, К |
Ткр= 114,9 х (∆-0,55)/0,49 + + 190,5 |
197,7488 | ||
|
Критичний тиск газу, кгс/см2 |
Ркр = 2,4 х (∆ - 0,55) / 0,49 + + 47,1 |
47,2514 | ||
|
Зведена температура газу |
Tзв=T/Tкр |
1,4311 | ||
|
Зведений тиск газу |
Рзв= 0,0981 * Р/Ркр |
0,0648 | ||
|
Коефіцієнт регресії А |
А = - 0,0208869366 + 0,44193099036 х Рзв + 0,01340688358 * Рзв2- 0,010678120982 * Рзв3 |
0,0078 | ||
|
Коефіцієнт регресії В |
В = - 2,49252726 -1,451180827 х Р38 + + 0,7306672766 х Рзв2 – - 0,1375526455 х Рзв3 |
-2,5835 | ||
|
Коефіцієнт регресії С |
С = 1,0075 - 0,0021 х Рзв + + 0,0079 х Рзв2 - 0,0022 х Рзв3 |
1,0074 | ||
|
Коефіцієнт стисливості газу |
Z = С - А х Тзвв |
г 1,0043 | ||
|
Газова стала, Дж/(кг*К) |
R = 288/∆ |
496,1829 | ||
|
Швидкість критичного витікання газу в атмосферу, м/с |
Wкр = (Z *R*T)1/2 |
375,5334 | ||
|
Миттєві витрати газу, м3/с |
Q1=wкр*(3,14*j2 /4)*Р*Т0/ (Р0 * Т * Z) |
0,09 | ||
|
Викид газу (метану), г/с |
Е = 103*Q1*р0 |
63 | ||
|
Витрати газу на стравлення, м3 |
Qстр = V*Р*Т0 / (Р0*Т*Z) |
0,4793 | ||
Розрахунок виявив мінімальні викиди метану та витрати газу під час проведення демонтажних робіт. Природний газ, швидко звітрюючись у верхні шари атмосфери, не створить суттєвих концентрацій у приземному шарі повітря і не справить суттєвого впливу на стан повітряного середовища та здоров'я людини.
Під час спалювання природного газу викидаються оксид вуглецю, оксиди азоту в перерахунку на діоксид азоту, неметанові легкі органічні сполуки (НМЛОС).
Валові та миттєві викиди забруднюючих речовин за опалювальний період наведено в таблиці 2.3.6.
Таблиця 2.3.6 - Розрахунок витрат газу і викидів забруднюючих речовин за опалювальний період
|
Найменування параметра |
Познака, формула |
Значення |
|
Густина газу в ст. у., кг/м3 |
Ро |
0,7 |
|
Номінальні витрати паливного газу, м3/год |
Вн |
2,55 |
|
Нижча теплотворна здатність паливного газу, МДж/кг |
Q |
47,85 |
|
Показник емісії діоксиду азоту NO2, г/ГДж |
kNO2 |
50 |
|
Показник емісії оксиду вуглецю СО, г/ГДж |
kCO |
70 |
|
Показник емісії НМЛОС, г/ГДж |
kНМЛОС |
5
|
|
Обліковий період, годин |
|
4320 |
|
Витрати паливного газу за період, т |
В = 10-3 * Вн* p0 * t |
7,711 |
|
Викиди діоксиду азоту N02 за період, т |
EN02= 10-6 * kNO2* Q * В |
0,1845 |
|
Викиди оксиду вуглецю СО за період, т |
Есо = 10-6 * kCO * Q * В |
0,2583 |
|
Викиди НМЛОС за період, т |
Енмлос = 10-6 * kНМЛОС * Q * В |
0,0184 |
|
Миттєві викиди діоксиду азоту NO2, г/с |
МNO2 = 103 * ЕNO2 / (t * 3600) |
0,0012 |
|
Миттєві викиди оксиду вуглецю СО, г/с |
Мсо= 103 * ЕCO / (t * 3600) |
0,0017 |
|
Миттєві викиди НМЛОС, г/с |
МНМЛОС = 103 * ЕНМЛОС / (t * 3600) |
0,0001 |
|
Витрати за період, м3 |
Вгазу = Вн * t |
11016 |
За даними розрахунку перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин відсутні. Розрахунок проведено для найгіршого з варіантів, фактичні викиди, як правило, досягають менших значень, що обумовлено економічною доцільністю, тому перевищення встановлених нормативних значень не прогнозується.
Запланована діяльність не суперечить законам України „Про флору", „Про фауну", „Про природно-заповідний фонд".
Вплив запроектованого об'єкта на рослинний і тваринний світ є обмеженим у просторі і часі. Він не загрожує видам та популяціям, що перебувають під особливим захистом. За умов здійснення передбачених у проекті відповідних захисних, відновлювальних та компенсаційних заходів, вплив запроектованої діяльності на флору і фауну можна вважати виправданим і прийнятним.
У період експлуатації впливів на рослинний і тваринний світ не очікується.
3 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ГРС