3.2 Заходи та рекомендації щодо забезпечення екологічної безпеки функціонування грс

З метою захисту атмосферного повітря від забруднення і зменшення можливого впливу на стан повітряного середовища проектом передбачається:

а) під час капітального ремонту:

• розроблення і дотримання графіка роботи будівельної техніки і робочого устатковання на режимах з найменшою кількістю викидів забруднюючих речовин (ЗР);

• виключення роботи машин і механізмів на форсованих режимах;

• розподіл у часі зайнятості одиниць техніки, яка не задіяна в єдиному технологічному процесі, таким чином, щоб виключався ефект підсилення і сумарної дії ЗР;

• регулювання двигунів внутрішнього згоряння будівельної техніки;

• заборона виїзду на лінію автотранспортних засобів (включаючи

особистий транспорт) з невідрегульованими двигунами;

• періодичний контроль за технічним станом машин і механізмів, які експлуатуються, особливо технічних засобів, що можуть викликати загоряння;

• виконання транспортно-перевізних операцій з максимальною

ефективністю і при повному завантаженні техніки;

• використання резервів більш якісного палива;

• заборона спалювання відходів виробництва і сміття на території проведення робіт;

б) під час експлуатації:

• продувка ділянок газопроводу на ГРС в період сприятливих метеорологічних умов;

• попередження і своєчасне ліквідування аварійних ситуацій.

Для зменшення впливу на водне середовище необхідно дотримуватися наступних заходів:

• після гідровипробувань злив води в привізні ємності для одноразових випробувань;

• забороняється миття будівельної техніки у водоймах, злив паливно- мастильних матеріалів поза спеціально пристосованих для цієї мети місць.

Якість використаної води повинна відповідати таким вимогам:

• зважених часток < 5 мг/л;

• запаху та кольору немає;

• реакція БПК < 3 мг/л;

• вміст заліза < 0,5 мг/л;

• отруйних речовин немає.

Відповідно до СТП 320.30019801.039 [24] відходи IV класу небезпеки можуть зберігатися відкрито на промисловому майданчику у вигляді конусоподібної купи, звідки їх автонавантажувачем перевантажують у самоскидний автотранспорт і доставляють у місця утилізації або захоронення.

Місце і спосіб зберігання відходів повинні гарантувати наступне:

• відсутність або мінімізацію впливу розміщення відходів на навколишнє природне середовище;

• запобігання втрати відходами властивостей вторинної сировини під час неправильного збирання і зберігання;

• зведення до мінімуму ризику займання відходів;

• недопущення займання відходів;

• зручність вивезення відходів.

Дрібні будівельні і побутові відходи передбачається збирати в спеціальні інвентарні контейнери.

Тверді відходи, у тому числі сипкі, які зберігаються в контейнерах, у пластикових, паперових пакетах або мішках необхідно видаляти з території протягом двох діб.

Необхідно передбачити роздільне збирання ресурсоцінних відходів (мета­лобрухт, відпрацьовані оливи, гумові та полімерні відходи та інше).

Тріски, відходи ізоляції, обрізки поліхлорвінілової ізоляції від оброблення кінців кабельної продукції, шматки рулонних покрівельних матеріалів, бій скла і тверді відходи споживання підлягають захороненню на найближчих сміттєвих звалищах за договором будівельної організації з місцевими комунальними службами й органами санітарного нагляду.

Відпрацьована олива робочої техніки зливається в цистерни, переробля­ється і повторно використовується в народному господарстві. На території проведення робіт злив мастил суворо забороняється.

Промивні води після гідровипробування, скидаються в спеціальні ємності.

За умови дотримання всіх передбачених проектом вимог щодо управління відходами, цей вид забруднення не повинен негативно вплинути на стан і якість навколишнього природного середовища.

Для забезпечення безпеки під час проведення капітального ремонту необхідно суворо дотримуватися діючих нормативних документів та виробничих інструкцій і заходів з охорони праці, які наведено в загальній пояснювальній записці 87.08-ГРС-ПЗ у розділі 87.08-ГРС-ПЗ.ОП „Охорона праці та промислова безпека".

З метою попередження виникнення аварійних ситуацій проводяться систематичні обстеження ГРС, а при виявленні дефектів виконуються необхідні ремонтні роботи.

Періодичність і обсяги роботи з технічного обслуговування та поточного ремонту обладнання і спеціальних засобів та систем на ГРС (КВПіА, телемеханіки, енергозабезпечення, ЕХЗ тощо) встановлюються СТП 320.30019801.033 [12], інструкціями заводів-виготовлювачів, щорічним графіком ППР для кожної конкретної ГРС, "Правилами експлуатації і безпечного обслуговування засобів автоматики, телемеханіки та обчислювальної техніки у газовій промисловості України" та іншими чинними нормативними документами.

Необхідність проведення поточного ремонту обладнання і систем на ГРС визначається на підставі затверджених керівником підрозділу графіків проведення ППР, результатів планових оглядів та зауважень у процесі експлуатації ГРС.

Під час ремонту перекривної арматури на лініях редукування газу або обладнанні, подавання споживачам газу здійснюється через обвідну (байпасну) лінію згідно з інструкцією, розробленою і затвердженою підрозділом (ЯВУ МГ, ВУ ПЗГ тощо).

У разі аварійної ситуації на ГРС, підтримання заданого тиску газу у вихідному газопроводі подавання газу споживачу також повинно здійснюватись через обвідну (байпасну) лінію. У цьому випадку має бути забезпечено безперервну реєстрацію тиску на виході ГРС та обов'язкову постійну присутність експлуатаційного персоналу.

Ремонтні роботи, пов'язані із необхідністю відключення ГРС, мають виконуватись у період найменш інтенсивного відбирання газу.

У кожному підрозділі (ЯВУ МГ, ВУ ПЗГ тощо) на осінньо-зимовий період має бути розроблено і затверджено план із забезпечення безаварійної роботи ГРС, в якому, в першу чергу, має бути передбачено:

• огляд і ремонт сальникових ущільнень та фланцевих з'єднань;

• замінення в арматурі літнього мастила на зимове;

• замінення мастила в редукторах кранів;

• перевірка герметичності з'єднувальних ліній і перекривної арматури;

• перевірка і налагоджування систем підігрівання газу, опалення і вентиляції;

• перевірка герметичності одоризаційної установки;

• перевірка і ремонт (за необхідності) приміщення ГРС, під'їзної дороги та огорожі;

• перевірка герметичності метанольної установки (за наявності).

Основне обладнання ГРС після ремонту має бути перевірено в роботі під

навантаженням у терміни, зазначені підприємством-виробником, але не менше ніж протягом 48 годин. За умови відсутності дефектів у роботі протягом цього часу обладнання приймається в експлуатацію.

Усі роботи, виконані під час ремонту основного обладнання, приймаються інженерно-технічним працівником служби ГРС (лінійно-експлуатаційної служби) за актом, до якого має бути додано виконавчу технічну документацію.

Про роботи, виконані під час ремонту допоміжного обладнання і систем, повинен бути детальний запис у спеціальному ремонтному журналі, оперативному журналі ГРС або в паспорті обладнання.

Роботи зі складання, зварювання та контролювання якості зварних з'єднань на технологічних трубопроводах ГРС повинні виконуватись згідно з вимогами чинних нормативних документів.

Для оцінювання технічного стану і надійності роботи технологічного обладнання і комунікацій ГРС необхідно періодично виконувати діагностичне обстеження металу труб і обладнання, що працюють в умовах вібрації, змінного тиску і температури, дії ерозії та корозії. Періодичність перевірки встановлюється з урахуванням місцевих умов експлуатації, але:

• для нових ГРС - перша перевірка не пізніше 10-го року після введення в експлуатацію;

• для ГРС після 10 років з початку експлуатації - не менше 1 разу на 5 років.

ОХОРОНА ПРАЦІ

Експлуатація ГРС і роботи з ремонту та реконструкції ГРС повинні виконуватись згідно з вимогами чинних “Правил технічної експлуатації магістральних газопроводів”, “Правил безпеки при експлуатації магістральних газопроводів” і цих Правил.

Увесь персонал, який залучається до виконання  ремонтних і профілактичних робіт, до початку робіт повинен бути проінструктований про порядок, методи безпечного виконання робіт і пожежної безпеки.

Керівник робіт (інженер або майстер служби ГРС підрозділу, інженер або майстер ремонтно-технічної групи ЛЕС підрозділу, начальник служби ГРС або ЛЕС підрозділу тощо) зобов’язаний забезпечити виконання організаційних і технічних заходів для створення безпечних умов праці, інструктаж і навчання персоналу безпечним методам роботи, а також контроль за виконанням вимог правил та інструкцій з охорони праці.

Апарати і посудини, які працюють під тиском, водогрійні котли, електрообладнання, трубопроводи гарячої води повинні експлуатуватись згідно з чинними нормативними документами:

-      “Правилами будови та безпечної експлуатації  посудин, які працюють під тиском”;

-      “Правилами безпеки систем газопостачання України” ;

-      “Правилами будови і безпечної експлуатації парових котлів із тиском не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см²), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не більше 115ºС;

-      “Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів”.

Усі нещасні випадки, що трапились із працівниками на виробництві, підлягають розслідуванню і обліку згідно з чинним “Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях.

Кожний випадок порушення вимог Норм і Правил з охорони праці, а також кожний  нещасний випадок повинен детально розслідуватись із виявленням причин їх виникнення і виконанням заходів з попередження подібних випадків у майбутньому.

На кожній ГРС повинна бути аптечка з набором медикаментів, інструментів і перев’язочних матеріалів для надання долікарської допомоги.

Арматура і обладнання ГРС повинні мати номери або металеві бірки з номерами, що відповідають позначенням на  технологічній схемі.

У всіх приміщеннях ГРС на видних місцях і по периметру огорожі повинні бути вивішені відповідні плакати з техніки безпеки згідно з вимогами ПТЕ МГ, ПБЕ МГ і цих Правил.

Рівень шуму на робочих місцях ГРС не повинен перевищувати вимог чинних санітарних  норм СН-245-71(ДНАОП 0.03-3.01-71). Для захисту працівників повинні застосовуватись відповідні засоби захисту органів слуху.

Оперативно–черговий і ремонтний персонал ГРС повинен бути забезпечений спецодягом і засобами індивідуального захисту згідно з чинними нормами  і правилами.

Під час експлуатації і ремонтних робіт на ГРС повинен застосовуватись інструмент із матеріалу, що не викликає іскроутворення.

Забороняється перебування сторонніх осіб у приміщеннях і на території ГРС.

Дозвіл на вхід на територію ГРС мають право дати:

- стороннім особам – керівники підрозділу,  начальники служб підрозділу (ГРС, ЛЕС, диспетчер тощо);

- особам, які працюють у даному підрозділі – оператор ГРС (за умови пред’явлення посвідчення).

Працівники філій, ДК “Укртрансгаз”, НАК “Нафтогаз України” та Мінпаливенерго України мають право на вхід на територію ГРС після пред’явлення посвідчення особи.

Працівники органів державного нагляду, пусконалагоджувальних  підрядних організацій та інших організацій, що входять до структури ДК “Укртрансгаз”, можуть бути допущені на територію ГРС тільки у супроводі працівника підрозділу або з дозволу керівника підрозділу.

Ремонтні роботи в приміщенні (вузлі) редукування дозволяється розпочати тільки після перевірки загазованості, яка не повинна бути більшою 1%.

Під час проведення ремонтних робіт у приміщеннях (вузлах) ГРС необхідно постійно перевіряти стан загазованості.  Результати вимірювань записуються  в наряд-допуску чи в Журналі обліку газонебезпечних робіт, які виконуються без наряд-допуску в термін не рідше, ніж через 30 хвилин.

На кожній ГРС повинні бути інструкції з охорони праці і за видами робіт згідно з вимогами п.4.7.2 цих Правил.

У приміщенні операторної, на видному місці, повинна бути затверджена технологічна схема ГРС згідно з вимогами ПТЕ МГ і ПБЕ МГ.

Охоронна зона ГРС і газопроводу – підключення повинна відповідати чинним нормам проектування і “Правилам охорони магістральних трубопроводів”.

З метою виключення можливості доступу сторонніх осіб до обладнання і приладів ГРС її територія повинна бути загороджена згідно з проектом.

Техніка безпеки під час експлуатації газорозподільних станцій

Оскільки ГРС, як об’єкт магістрального газопроводу, відноситься до категорії об’єктів підвищеної небезпеки (з пожежо і  вибухонебезпеки),  обслуговуючий персонал повинен  знати і виконувати вимоги ПТЕ МГ, ПБЕ МГ під час обслуговування ГРС та знати основні властивості природного газу:

- неодоризований природний газ безбарвний, без  запаху, легший за повітря;

- концентрація газу (метану) у повітрі приміщення в межах 5¸15% є вибухонебезпечною;

- допустимою границею концентрації газу в повітрі приміщень є концентрація  не більше 1,0 %;

- накопичуючись у повітрі в закритих приміщеннях, природний газ витісняє повітря і задушливо впливає на людину.

Категорично забороняється куріння на території і у приміщеннях ГРС.

Електроосвітлення приміщень і території ГРС повинно відповідати проекту і вимогам ПУЕ.

На ГРС повинно бути забезпечене аварійне освітлення, яке дозволяє контролювати  показання приладів, стан обладнання і систем, а також виконувати усунення несправностей у разі аварійних ситуацій на ГРС.

Промаслені ганчірки необхідно складати в металевий ящик і прибирати їх в кінці робочого дня.

У виробничих приміщеннях ГРС – приміщенні регуляторів, витратомірної, одоризаційної установки тощо, кожної зміни необхідно газоаналізатором перевіряти рівень загазованості із записуванням результатів перевірки в оперативному журналі ГРС. У разі виявлення витоку газу  необхідно негайно його ліквідувати, відчинивши попередньо двері.

Витоки газу повинні виявлятись тільки за допомогою мильного розчину. Застосування  вогню для виявлення місць витоків газу  категорично забороняється.

Перед виведенням в ремонт обладнання або системи ГРС повинні бути від’єднані від технологічних газопроводів за допомогою відповідних силових заглушок або перекривної арматури.

Пусконалагоджувальні роботи на вузлах (блоках) підігрівання газу і опалення повинні виконуватись за нарядом-допуском під керівництвом відповідальної особи із складу інженерно-технічних працівників служби ГРС (ЛЕС) підрозділу.

Під час експлуатації ГРС необхідно систематично слідкувати за герметичністю  газопроводів, сальникових ущільнень арматури і обладнання, а також справністю вентиляції.

Забороняється експлуатація гідрозатвору  без наявності справного покажчика рівня рідини.

Забороняється приймання і здавання зміни під час аварії, а також до закінчення оператором, який здає зміну, всіх розпочатих ним перемикань.

Забороняється експлуатація ГРС за умови несправності однієї із систем – редукування, одоризації, підігрівання, очищення, аварійної  сигналізації тощо.

Техніка безпеки під час ремонтних робіт на газорозподільних станцій

Усі ремонтні роботи в приміщеннях (вузлах) ГРС, що пов’язані з розбиранням обладнання або систем, відносяться до газонебезпечних робіт і повинні виконуватись тільки за нарядом-допуском, оформленим згідно з вимогами чинної “Інструкції по  організації безпечного проведення газонебезпечних робіт на об’єктах ДК “Укртрансгаз”.

До початку ремонтних робіт, пов’язаних із роз’єднанням газопроводів високого тиску, необхідно від’єднати найближчу станцію катодного захисту (на ГРС або на газопроводі – відгалуженні) і встановити між роз’єднаними дільницями газопроводу  з’єднувальну  мідну перемичку перерізом не менше 25 мм² для запобігання можливості іскроутворення.

Продувні свічки після стравлювання газу із технологічних газопроводів ГРС повинні залишатись у відкритому положенні до закінчення ремонтних робіт.

Перед відкриттям регуляторів тиску необхідно переконатись, що відповідні крани, засувки і вентилі закриті, а крани на свічках для стравлювання газу відкриті і виключена можливість попадання газу до місця робіт.

У разі  ремонту і обслуговування обладнання у вологих приміщеннях, колодязях і посудинах необхідно користуватись переносним ліхтарем із напругою не більше 12 В у  вибухозахищеному виконанні. Забороняється  робота з несправними переносними ліхтарями.

Усередині посудин роботи повинні виконуватись за спеціально розробленою  інструкцією (для конкретної роботи).

Забороняється зберігання в приміщеннях ГРС  легкозаймистих речовин і горючих рідин. Необхідна кількість цих матеріалів для  потреб ремонту повинна зберігатись у герметичній тарі в спеціально відведеному  місці, безпечному у пожежному відношенні.

Забороняється загромаджувати деталями проходи біля обладнання, що ремонтується, і біля діючого обладнання, яке необхідне  для нормальної експлуатації ГРС.

Вимоги до проведення вогневих і газонебезпечних робіт на газорозподільних станціях

Вогневими роботами на діючих ГРС вважаються  роботи із застосуванням відкритого вогню, нагріванням обладнання (вузлів, трубопроводів, матеріалів, інструменту тощо) до температур, здатних викликати займання (спалахування) газоповітряної суміші та інших горючих речовин (конструкцій), а також іскроутворенням (механічне оброблення металу із виділенням іскр). До таких робіт відносяться  зварювальні роботи, газове різання і пов’язані з нею операції, підігрівання і оброблення кромок відкритим вогнем, паяльні роботи тощо.

До газонебезпечних робіт на ГРС відносяться роботи, які пов’язані з оглядом, ремонтом, очищенням, розгерметизацією технологічного обладнання, комунікацій, установок, зокрема і роботи в місткостях (апаратах, резервуарах, цистернах, пиловловлювачах тощо), а також роботи в колодязях, приямках, трубопроводах, колекторах тощо,  під час виконання яких є в наявності або не виключена можливість виділення в робочій зоні, що визначається згідно з ГОСТ 12.1.005, вибухо- і вибухонебезпечної або шкідливої пари, газів та інших речовин, здатних викликати вибух, загоряння, шкідливо вплинути на організм людини, а також роботи у разі недостатнього вмісту кисню (об’ємна частка нижче 20%).

До газонебезпечних робіт відносяться:

- роботи з підключення нових  змонтованих  газопровідних комунікацій, обладнання (пиловловлювачів, фільтрів, арматури тощо) до діючих комунікацій, розміщених у приміщеннях або  на території ГРС;

- ревізія, ремонт або заміна арматури (перекривних  кранів, засувок, регуляторів тиску),  підземних і надземних газопроводів і місткостей;

- ліквідація витоків газу на обладнанні і технологічних трубопроводах ГРС;

- огляд і ремонтні роботи в колодязях із перекривною арматурою і в місткостях;

-       зливання конденсату з пиловловлювачів, місць накопичення його в технологічних трубопроводах, обладнанні і системах;

-       ревізія, ремонт або замінення клапанів, манометрів;

-       профілактичне обслуговування діючих приладів і обладнання всередині приміщень і зовні, які знаходяться під тиском газу;

-       зливання одоранту в місткість для зберігання, заправлення витратних бачків;

-  заливання метанолу в технологічні комунікації ГРС.

До виконання газонебезпечних робіт можуть бути допущені тільки ті працівники, які пройшли інструктаж і спеціальне навчання прийомам і методам роботи в газонебезпечному середовищі, застосуванню газозахисних засобів, які  знають правила надання першої допомоги потерпілому, а також допущені за станом здоров’я до роботи у респіраторах і протигазах.

Працівники, які не допущені до виконання газонебезпечних робіт, можуть виконувати лише допоміжні роботи.

До початку робіт відповідальний керівник зобов’язаний провести разовий інструктаж усіх учасників робіт про порядок і способи їх виконання в даних умовах, з користування захисними засобами і надання допомоги потерпілим.

Документація на виконання газонебезпечних робіт повинна відповідати вимогам "Інструкції по організації безпечного проведення газонебезпечних робіт на об’єктах ДК "Укртрансгаз".

Вогневі роботи на ГРС дозволяється виконувати за спеціальним планом і дозволом, оформленими в установленому порядку згідно з  вимогами чинної “Типової Інструкції по безпечному веденню вогневих робіт  на газових об’єктах ДК "Укртрансгаз”.

Вогневі роботи в залі редукування (вузлі  редукування) повинні проводитися тільки за умови повної зупинки ГРС із її від’єднанням  від вхідного і вихідного газопроводів та за умови повного стравлювання газу з комунікацій, на що повинен бути складений акт.

У цьому випадку, подавання газу споживачам може здійснюватись через байпасну (обвідну) лінію з дотриманням заходів безпеки.

Вогневі і газонебезпечні роботи виконуються за спеціальними інструкціями, які повинні бути розроблені філіями і підрозділами на підставі відповідних чинних інструкцій, затверджених ДК “Укртрансгаз” та вимог ПТЕ МГ і ПБЕ МГ.

Забороняється виконання вогневих робіт на ГРС за наявності витоків газу і конденсату в будь-якому вузлі чи приміщенні ГРС, відсутності зв’язку з диспетчером підрозділу (ЛВУ МГ, ВУ ПЗГ) і споживачами, несправності вентиляції.

Вогневі роботи в приміщеннях і на території ГРС повинні виконуватись під безпосереднім керівництвом керівника, призначеного наказом керівництва підрозділу (ВУ ПЗГ, ЛВУ МГ).

Вогневі роботи в приміщеннях ГРС можуть виконуватись за умови концентрації газу в повітрі приміщення не більше 1%.

Протягом усього часу виконання вогневих робіт приміщення ГРС повинно провітрюватись, а колодязі або місткості – вентилюватись.

Відбирання проб повітря для контролю загазованості повинно виконуватись  не рідше 2 разів на годину в місцях, що найбільш погано вентилюються:

- якщо газ легший від повітря (природний газ, окис вуглецю тощо), - із верхньої зони;

- якщо газ важчий за повітря (пропан, бутан,  вуглекислий газ тощо), – із нижньої зони.

Вогневі і газонебезпечні роботи у місткостях, колодязях і закритих приміщеннях повинні виконуватись бригадою в складі не менше 3-х осіб, а роботи на відкритому повітрі або майданчику – не менше 2-х осіб. Зливання конденсату з пиловловлювачів, заправлення витратної місткості одорантом дозволяється виконувати одноосібно оператору ГРС згідно із затвердженою керівництвом підрозділу інструкцією на ці роботи.

Вогневі і газонебезпечні роботи в газовому господарстві житлових будинків операторів ГРС повинні виконуватись згідно з вимогами “Правил безпеки систем газопостачання України”.

Забезпечення пожежної безпеки

Усі робітники, службовці та ІТП у разі приймання на роботу повинні бути навчені правилам  користування первинними засобами пожежогасіння і проінструктовані про заходи пожежної безпеки, про що вноситься запис у спеціальний журнал. Особи, які не пройшли  інструктаж, до роботи на ГРС не допускаються.

Крім періодичного інструктажу і пожежотехнічного мінімуму, які проводяться не рідше 1 разу на рік, для робітників служби ГРС і обслуговуючого персоналу ГРС проводиться повторний  протипожежний інструктаж.

Для встановлення і підтримання належного режиму експлуатації ГРС усі її будівлі, споруди і приміщення класифікуються з вибухо- і пожежонебезпеки.  (Додаток Ц).

Згідно з класифікацією з вибухо- і пожежонебезпеки приміщень і установок на дверях (воротах, хвіртках) усіх будівель, приміщень і об’єктів повинні бути закріплені металеві знаки з написами відповідної  класифікації (або зроблені відповідні трафаретні написи на дверях).

Відповідальність за протипожежний стан ГРС, а також  за своєчасне виконання протипожежних заходів покладається на начальника служби ГРС (ЛЕС) і оформляється наказом по підрозділу (ЛВУ МГ, ВУ ПЗГ тощо).

Начальник служби ГРС (ЛЕС) та інші працівники служби з питань забезпечення пожежної безпеки ГРС зобов’язані керуватись “Правилами пожежної безпеки в газовій промисловості України”.

Найбільш частими причинами пожеж на ГРС є:

- необережне поводження з вогнем під час ремонтних робіт та експлуатації ГРС;

- несправність систем опалення (несправність котлів, печей, димоходів);

- несправність електроустановок і порушення правил експлуатації електрообладнання;

- несправність технологічного обладнання і порушення під час його експлуатації;

- розряди статичної електрики;

- грозові розряди;

- неправильна експлуатація водогрійних  котлів і двигунів внутрішнього згоряння;

- самозаймання горючих матеріалів.

На кожній ГРС повинна бути інструкція з пожежної безпеки, затверджена керівництвом підрозділу (ЛВУ МГ, ВУ ПЗГ тощо).

В інструкції з пожежної безпеки повинні бути передбачені такі основні вимоги:

- вимоги безпеки під час знаходження працівників на території станції;

- місця і порядок утримання засобів пожежогасіння,  пожежної сигналізації та зв’язку;

- порядок виконання пожежонебезпечних і вибухонебезпечних робіт на території станції;

- порядок в’їзду і руху транспортних засобів на  території ГРС;

- вимоги до утримання території, шляхів і під’їздів до будівель і споруд;

- обов’язки чергового і ремонтного персоналу служби ГРС у разі виникнення пожежі, порядок викликання пожежної команди, зупинки і вимикання обладнання (вузла) або цілої ГРС;

- порядок зберігання спецодягу, прибирання і вивезення промаслених ганчірних матеріалів;

- виконання заходів після закінчення робочого дня (вимикання електроприладів, освітлення, перемикання арматури тощо);

- місця, де забороняється куріння і застосування  відкритого вогню.

Під час експлуатації ГРС необхідно систематично слідкувати за герметичністю місць з’єднання газопроводів, сальникових ущільнень обладнання і арматури, за справністю  вентиляційних систем.

Ремонт електропроводки, електрообладнання, а також замінення електроламп у світильниках приміщень ГРС можна виконувати тільки за умови знятої напруги. У вибухонебезпечних приміщеннях ремонт електрообладнання виконується тільки за нарядом-допуском.

У всіх виробничих приміщеннях ГРС дозволяється застосування електросвітильників згідно з проектом і вимогами ПУЕ.

Улаштування захисту будівель і споруд ГРС  від прямих ударів блискавки і розрядів статичної електрики необхідно постійно утримувати в технічно справному стані, систематично перевіряти їх у встановлені терміни, але не рідше одного разу на рік.

Металеві сітчані огорожі ГРС, які знаходяться близько ліній електропередач, повинні бути надійно заземлені.

Приміщення ГРС необхідно утримувати в чистоті і порядку. Підлога в усіх приміщеннях повинна бути рівною, не мати виступів, а канали на відмітці “ 0” обов’язково повинні бути закриті плитами з негорючих матеріалів.

У місцях під’їзду  до комунікацій і установок, що знаходяться під тиском газу, повинні бути встановлені попереджувальні і заборонні знаки: “Газонебезпечно”, “Вибухонебезпечно”, “Проїзд закритий”, “Стороннім вхід заборонений” тощо.

У приміщенні редукування (блоці редукування) забороняється:

-       прокладати тимчасові електромережі, а також застосовувати некалібровані запобіжники для захисту електромереж;

-       використовувати корпуси обладнання, газопроводи і металеві конструкції будівель  як заземлення для електрозварювальних агрегатів і зварних виробів;

-       здійснювати сушіння спецодягу та інших предметів на приладах опалення і газових комунікаціях;

-       загромаджувати проходи і виходи в приміщеннях, а також доступи до первинних засобів пожежогасіння і до зовнішніх стаціонарних драбин;

-       працювати у взутті із стальними підковами і на стальних цвяхах у вибухонебезпечних  приміщеннях;

-       застосовувати відкритий вогонь для відігрівання замерзлих газопроводів, перекривної арматури і частин обладнання;

-       виконувати електро-газозварювальні роботи з порушенням чинних інструкцій;

-       експлуатувати  несправне технологічне обладнання.

У разі виникнення пожежі виробничий  персонал зобов’язаний негайно приступити до гасіння пожежі наявними первинними засобами пожежогасіння. У цьому випадку необхідно:

- негайно перекрити доступ газу до місця горіння;

- повідомити про подію керівництво підрозділу;

- закрити витяжну вентиляцію до припинення горіння;

- за необхідності – викликати пожежну команду.

Кожна ГРС повинна бути укомплектована засобами пожежогасіння згідно з “Правилами пожежної безпеки в газовій промисловості України”.

Наявні на ГРС вогнегасники повинні регулярно зважуватись і перезаряджатись.

Територія охоронної зони навколо ГРС повинна утримуватись так, щоб виключалась можливість розповсюдження вогню у разі виникнення пожежі; необхідним є влаштування в охоронній зоні (за огорожею) вільних від рослинності протипожежних смуг шириною 10м.

Техніка безпеки під час ліквідації аварій

На кожній ГРС повинен знаходитись 1 примірник затвердженого плану ліквідації можливих аварій і аварійних ситуацій. Указаний план повинен бути розроблений для даної ГРС згідно з чинною “Інструкцією щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій на об’єктах магістральних газопроводів ДК “Укртрансгаз”.

Ліквідація аварійних ситуацій на ГРС повинна виконуватись негайно з повідомленням диспетчера підрозділу.

У випадку, коли оператор ГРС неспроможний локалізувати і ліквідувати аварійну ситуацію на ГРС, він зобов’язаний негайно повідомити про аварію диспетчера підрозділу і прийняти заходи з від’єднання ГРС від газопроводів (вхідного і вихідного) та стравлювання газу із технологічних газопроводів та обладнання.

У разі отримання аварійного сигналу з ГРС  черговий оператор повинен негайно прибути на ГРС, виявити причину спрацювання сигналізації і вжити заходи з усунення несправностей.

Для виконання робіт з ліквідації аварії на ГРС оформлення письмового дозволу не потрібно.

Перекривну арматуру під час стравлювання газу з комунікацій і обладнання ГРС необхідно відкривати плавно.

Приблизний перелік основних можливих аварійних ситуацій на ГРС і заходи з їх безпечної ліквідації наведений у розділі 5.3 цих Правил.

Техніка безпеки під час роботи з одорантами

У теперішній час для одоризації газу на ГРС філій компанії використовується 3 типи одорантів:

-         етилмеркаптан – С₂ Н₅ SH;

-         суміш природних меркаптанів ( далі СПМ);

-         альдегід кротоновий  – С₄ Н ₆О,

Гранично допустима концентрація одорантів  у повітрі робочої зони виробничих приміщень у перерахунку на  вуглець становить:

-         для етил меркаптану і одоранту СПМ – 1мг/м³;

-         для альдегіду кротонового – 0,5 мг/м³.

Основні фізико-хімічні властивості вказаних одорантів наведені в табл.2:

Таблиця 2. Основні фізико-хімічні властивості одорантів

Показники	Етилмеркаптан	Суміш природних меркаптанів	Альдегід кротоновий
Фізична характеристика	Прозора безбарвна рідина (допускається зеленкуватий відтінок)	Рідина із зеленкуватим відтінком	Прозора безбарвна рідина (жовтуватого відтінку)
Характер запаху	Скунсоподібний (може нагадувати запах гнилої капусти)	Скунсоподібний (може нагадувати запах гнилої капусти)	Прогірклого риб’ячого жиру
Молекулярна маса	62	-	70,09
Температура кипіння за атмосферним тиском ,ºС	37	35	102
Відносна густина	0,83	0,81¸0,84	0,869

Операції зі зливання і наливання, транспортування, зберігання і застосування одоранту повинні виконуватись закритим способом за інструкцією,  розробленою і затвердженою керівництвом підрозділу (ЛВУ МГ, ВУ ПЗГ тощо).

Приміщення, в яких проходить одоризація газу, а також в яких зберігається одорант у бочках (контейнерах), повинні бути обладнані згідно з вимогами до приміщень категорії В-1а відповідно до НАОП 1.1.23-8.01-92.

Підлога в приміщеннях одоризаційних установок і зберігання одоранту повинна бути виконана з матеріалу, що не всмоктує рідин.

Розлитий на підлогу або землю одорант повинен бути негайно нейтралізований розчином хлорного вапна або марганцевокислого калію.

Землю після оброблення нейтралізувальним розчином необхідно перекопати і вдруге обробити цим розчином.

На одоризаційну установку  повинен бути паспорт.

Бочки (контейнери) з одорантом повинні бути захищені від сонячних променів і опалювальних приладів.

Під час приймання, зберігання, відпускання і транспортування одоранту робітники зобов’язані працювати в протигазах, гумових чоботях, гумових рукавичках і прогумованих фартухах.

Техніка безпеки під час роботи з метанолом

Усі роботи, пов’язані із транспортуванням, переливанням, зберіганням і використанням метанолу повинні виконуватись  відповідно до “Інструкції з організації робіт щодо отримування від постачальників, перевезення, зберігання, відпускання і використання метанолу на об’єктах НАК "Нафтогаз України” .

Метанол (метиловий спирт) – безбарвна прозора рідина, за запахом і смаком нагадує винний (етиловий) спирт.

Метанол змішується з водою в усіх відношеннях, легко спалахує, вибухонебезпечний. Границі вибуховості метанолу 5,5¸36,5% об’ємних у суміші з повітрям.

Гранично допустима концентрація метанолу в повітрі робочої зони виробничих приміщень – 5мг/м³.

Метанол – сильна отрута, яка діє переважно на нервову і судинну системи людини.

В організм людини метанол може проникнути через дихальні шляхи і навіть через непошкоджену шкіру.

Уживання метанолу всередину в кількості 5¸10 грам може викликати важке отруєння людини, а 30 грам є смертельною дозою.

Симптоми отруєння людини: головна біль, головокружіння, блювота, біль у шлунку, загальна слабкість, подразнення слизових оболонок, миготіння в очах, а у важких випадках – втрата зору і смерть.

З метою виключення можливості помилкового вживання метанолу як спиртного напою в нього добавляють одорант  у співвідношенні 1:1000 і барвник темного кольору, який добре розчиняється в метанолі з розрахунку 2 - 3 літри на 1000л метанолу або одорант у співвідношенні 1:1000 і  гас у співвідношенні 1:100 на 1000 літрів метанолу.Застосування метанолу без забарвлення забороняється.

Введення метанолу в комунікації ГРС повинно виконуватись за допомогою стаціонарної або пересувної метанольної  установки.

На метанольницях повинні бути попереджувальні написи: “Метанол-отрута”, “Вогненебезпечно”, “Смертельно” із зображенням черепа і схрещених кісток.

Для попередження попадання метанолу на шкіру оператори ГРС повинні працювати у відповідному спецодягу, гумових чоботях, протигазах, прогумованих фартухах і гумових рукавицях.

Експлуатація метанольної установки повинна здійснюватись за інструкцією, розробленою і затвердженою у виробничому підрозділі (ЛВУ МГ, ВУ ПЗГ тощо).

Перелік плакатів і написів з техніки безпеки, які повинні бути на газорозподільних станціях

На вході на територію ГРС:

а) “Газ – вогненебезпечно!”

б) “Вхід стороннім заборонений!”

в) “Не курити”.

На вході у приміщення ГРС:

• Таблиці із зазначенням категорії вибухонебезпеки приміщення.

• Кімната командних приладів

• “Систематично перевіряй загазованість!”.

Кімната витратомірів:

• “Не допускай розливання ртуті, пари ртуті отруйні”.

• “Систематично перевіряй загазованість!”.

Приміщення (блок) редукування:

а) “Слідкуй за справністю вентиляції”.

б) “Перед початком ремонтних робіт перевір загазованість”.

в) “Замінення електроламп виконувати тільки після зняття напруги”.

г) “Систематично перевіряй загазованість”.

д) ”Працюй тільки інструментом, що не викликає іскроутворення”.

Майстерня:

а) “Працюй тільки справним інструментом”

б) “Закінчив роботу – прибери робоче місце”.

По периметру загорожі:

• “Газ – вогненебезпечно!”.

У приміщенні котельної:

а) "Систематично перевіряй загазованість".

б) "Слідкуй за справністю автоматики горіння".

На вузлі підігрівання газу:

а) "Слідкуй за справністю автоматики горіння".

б) "Систематично перевіряй рівень рідини (теплоносія)".

Перелік первинних засобів пожежогасіння на газорозподільних станціях

Згідно з “Правилами пожежної безпеки в газовій промисловості України” газорозподільні станції повинні бути забезпечені такими засобами пожежогасіння - на одну ГРС:

-       переносні порошкові вогнегасники місткістю 10 л –1 шт. (за умови відсутності таких – дозволяється 2 шт. місткістю  5 л.);

-       ящик із піском місткістю 0,5 м³  - 1 шт.;

-       покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повстина розміром (2Х2) м – 2 шт.;

-       совкова лопата – 1 шт.

-       відро – 1 шт.

ВИСНОВКИ

Проектом передбачено капітальний ремонт витратомірного вузла на ГРС с. Соколове Харківського ЛВУ МГ для відповідності вимогам ДСТУ ГОСТ 8.586.1-ДСТУ ГОСТ 8.586.5. Результатом діяльності є підвищення надійності роботи ГРС, забезпечення пожежної та екологічної безпеки шляхом впровадження новітніх досягнень в області автоматизації технологічних процесів.

Під час проведення будівельно-монтажних робот певне забруднення атмосфери було пов'язане з одноразовим викидом природного газу протягом стравлювання, проведенням зварювальних робіт, експлуатацією автомобільної і будівельної техніки. Під час експлуатації джерелом забруднення навколишнього середовища є димові гази від котла опалення.

Аналіз розрахунків показав, що для встановленої санітарно-захисної зони по жодному з інгредієнтів їх максимальні концентрації не створюють загрози для навколишнього середовища і здоров'я людини.

Метрологічний і екологічний контроль передбачено службами УМГ „Харківтрансгаз".

Дотримання всіх чинних норм і правил техніки безпеки, природоохоронних заходів та санітарних норм під час капітального ремонту та експлуатації витратомірного вузла забезпечино відсутність екологічних ризиків життєдіяльності населення від проектованої діяльності, а також відсутність негативного впливу на повітряне, водне середовище, клімат, соціальне і техногенне середовище.

Від Генерального проектувальника - філії „Науково-дослідний і проектний інститут транспорту газу" ДК Укртрансгаз":

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1.  Бepeзин B.Л., Paщeпкин KE, Teлeгин Л.Г-и др., Kaпитaльный peмoнт мaгиcтpaльныx трубопроводов. - M.: Heдpa, 1978. - 364 c.ВСН 011-88 „Строительство магистральных и промысловых трубопроводов. Очистка полости и испытание".

2. ДСП-201-97 „Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць";

3. ДСТУ ГОСТ 8.586.1:2007 „Метрологія. Вимірювання витрати та кількості рідини і газу із застосуванням стандартних звужувальних пристроїв. Частина 1. Принцип методу вимірювання та загальні вимоги";

4. ДСТУ ГОСТ 8.586.2:2007 „Метрологія. Вимірювання витрати та кількості рідини і газу із застосуванням стандартних звужувальних пристроїв. Частина 2. Діафрагми. Технічні вимоги";

5. ДСТУ ГОСТ 8.586.3:2007 „Метрологія. Вимірювання витрати та кількості рідини і газу із застосуванням стандартних звужувальних пристроїв. Частина 3. Сопла та сопла Вентурі. Технічні вимоги";

6. ДСТУ ГОСТ 8.586.4:2007 „Метрологія. Вимірювання витрати та кількості рідини і газу із застосуванням стандартних звужувальних пристроїв. Частина 4. Труби Вентурі. Технічні вимоги";

7. ДСТУ ГОСТ 8.586.5:2007 „Метрологія. Вимірювання витрати та кількості рідини і газу із застосуванням стандартних звужувальних пристроїв. Частина 5. Методика виконання вимірювань";

8. ДБН А.2.2-3-2004 „Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва";

9. ДБН А.2.2-1-2003" „Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд";

10. ДБН В.2.5-20-2001. „Инженерное оборудование зданий и сооружений. Внешние сети и сооружения";

11. Закон України „Про охорону атмосферного повітря" від 16 жовтня 1992 р., № 2707-ХІІ (2708-12), ВВР, 1992;

12. Інструкція з організації безпечного проведення газонебезпечних робіт на об'єктах ДК „Укртрансгаз", затверджена наказом ДК „Укртрансгаз" № 402 від 31 грудня 1999 р.;

13. Методика визначення питомих витрат природного газу під час його транспортування газотранспортною системою та зберігання в підземних сховищах;

14. НАПБ 01.035-97 „Правила пожежної безпеки в газовій промисловості України";

15. НПАОП 11.1-1.07-90 „Правила безпеки при експлуатації засобів і систем автоматизації та управління в газовій промисловості".

16. Показатели эмиссии (удельные выбросы) загрязняющих веществ от процессов электро- газосварки, наплавки, электро- газорезки и напыления металлов. Киев, 2003;

17. Показники емісії (питомі викиди) забруднюючих речовин від основного та допоміжного обладнання газотранспортної мережі України, затверджені міністром охорони навколишнього природного середовища України 2 лютого 2004 р.

18. Розганюк В.В., Рудник А.А., Коломеев В.Н., Григель М.А., Болокан А.А., Хачикян Л.А., Герасименко Ю.М. Справочник работника газотранспортного предприятия-Киев 2001. - 1090 с.СТП 329.30019801.033-2001

19. „Правила технічної експлуатації газорозподільних станцій магістральних газопроводів".

20. СТП 320.ЗОО'і9801.049-2002 „Методика виконання вимірювання і оцінки виробничого шуму на робочих місцях і в зоні обслуговування технологічного обладнання при паспортизації санітарно-технічного стану умов праці на об'єктах ДК "Укртрансгаз";

21. СТП 320.30019801.040-2001 „Радіаційна безпека на об'єктах магістральних газопроводів"

22. СНиП 2.01.01-82 „Строительная климатология и геофизика";

23. Сигал І.Я. Захист повітряного басейну при спалюванні палива, Л., Надра, 1988 р.;

24. СТП 320.30019801.039-2001 „Управління відходами в ДК „Укртрансгаз".