Список літератури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .27 вступ

У період формування нових ринкових відносин у суспільстві, коли повинні з'явитися продуктивні сили, що базуються на перспективних наукових технологіях, здоровій конкуренції і відродженні вітчизняного виробництва, важливу роль грають технологічні комплекси, що відповідають вимогам цивілізованого ринку. Особливе значення при цьому мають малотоннажні виробництва, що забезпечують гнучке переналагодження технологічного процесу і відповідний випуск різноманітного асортименту продукції.

До числа таких виробництв можна деякою мірою віднести керамічну, вогнетривку і силікатну галузі промисловості будівельних матеріалів, що забезпечують розвиту інфраструктуру ВБМ із можливістю швидкого перепрофілювання номенклатури виробів і використання останніх наукових досягнень у будівельному матеріалознавстві. Процеси виробництва виробів у зазначених галузях промисловості мають загальні характерні технологічні межі, що містять стадії шихтопідготовки (дроблення, класифікації, помелу, змішування), формування виробів і їхньої подальшої обробки (сушіння, випалу, термовологої чи декоративної обробки і ін.). Тому при підготовці фахівців для роботи в нових економічних умовах приділяється велика увага вивченню не тільки конструктивних особливостей машин і агрегатів, методик їхніх розрахунків, але і їхніх технологічних закономірностей, принципів підбора сучасного устаткування.

1. Вимоги до курсового проектування

Метою курсового проектування по дисципліні "Технологічні комплекси для підприємств ВБМ є систематизація, закріплення і поглиблення знань студентами, отриманих на лекційних, практичних і лабораторних заняттях по даній дисципліні, самостійне проектування технологічного процесу і устаткування для випуску заданого виду і обсягу продукції.

Результати творчого розумового процесу представляються у виді графічного матеріалу (3 листи формату А1 за ДСТ 2.301-68), виконаного відповідно до вимог ЕСКД, ЕСТД, СТП, і пояснювальної записки (об’ємом 30 - 35 сторінок), виконаної на аркушах формату А4 відповідно до ДСТ 2.105-79.

Творча робота студентів над курсовим проектом починається з ретельного вивчення і аналізу завдання до курсового проекту і рекомендованої учбово-технічної і наукової літератури, підбору матеріалу за обраною темою.

Перед початком розрахунково-графічних робіт до відома студентів доводиться план-графік виконання проекту, призначаються дні і час консультацій викладачем.

Основні вимоги, що ставляться до графічної і розрахунково-пояснювальної частин проекту, викладені у відповідній методичній літературі.

Графічна частина проекту, що виконується після відповідних розрахункових робіт, може бути представлена в наступному виді: 1-й лист - загальна технологічна схема виробництва або план підприємства (розріз цеху) із вказівкою основного технологічного устаткування і його взаємозв'язку;

2-й лист - загальний вид агрегату, що проектується;

3-й лист - вузол машини з розкриттям сутності модернізації (винахідництва об'єкта).

Пояснювальна записка включає:

1. Титульний лист.

2.Завдання.

3. Зміст.

4. Вступ (нумерація сторінок починається з вступу, а нумерація позицій у змісті - після вступу).

5. Опис технологічного процесу виробництва виробів (із указівкою необхідних технологічних схем виробництва).

6. Підбір основного технологічного устаткування і вказівка його технічних характеристик.

7. Опис конструкції, принципу дії устаткування, що модернізується, і його ролі (місця) у технологічному процесі.

8. Критичний аналіз аналогів (прототипів) устаткування, що модернізується, по учбово-науковій літературі і патентних матеріалах.

9. Вибір об'єкта модернізації (привода, чи вузла деталі) і опис сутності модернізації.

10.Конструктивно-технологічний і енергосиловий розрахунок агрегату (розрахунок вихідних параметрів машини: продуктивності, потужності привода, питомих енерговитрат; її вузлів; деталей).

11.Умови експлуатації і технічного обслуговування агрегату.

12.Вимоги, що ставляться до техніки безпеки при роботі з даним агрегатом.

13.Висновки.

14.Список використаної літератури.

Пояснювальну записку розбивають на розділи, підрозділи і пункти. Пункти повинні мати порядкові номери в межах усієї пояснювальної записки і позначатися арабськими цифрами з крапкою після них. Кожен розділ пояснювальної записки починається з нового листа.

Підрозділи мають нумерацію в межах кожного розділу. Номеру підрозділів складаються з номерів розділу і підрозділу, розділених крапкою. Наприкінці номера підрозділу також ставиться крапка.

Зміст підрозділів можна розбивати на пункти. Номер пункту складається з номера розділу, підрозділу і пункту, розділених крапкою. Якщо виникає необхідність розбивки пунктів підрозділів на підпункти, то їхній номер складається з номера розділу, підрозділу, пункту і номера підпункту. Кожен пункт тексту починається з абзацу (15 мм). Цифри, що вказують номери пунктів, не повинні виступати за кордон абзацу.

Формули в пояснювальній записці повинні супроводжуватися відповідними посиланнями, зазначеними по тексту в дужках, і нумерацією арабськими цифрами в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, розділених крапкою, і вказується з правої сторони листа на рівні формули в круглих дужках. Значення кожного символу дають з нового рядка в тій послідовності, у якій вони приведені у формулі.

Наприклад: Продуктивність прес-валкового агрегату визначається за формулою:

Q=mzn, (3.2)

де m - маса спресованого виробу, кг; r - кількість спресованих виробів, шт; n - частота обертання валків преса, хв^-1.

Формули розташовують симетрично по периметру листа. Відстань між рядком формули, нижнім і верхнім рядками тексту повинне дорівнювати 10 мм.

Таблиці бажано розташовувати по короткій стороні листа А4 після відповідного посилання (див. табл.1) по тексту пояснювальної записки. Слово "Таблиця" із указівкою її номера пишуть вище заголовка над верхнім правим кутом таблиці.

Таблиці нумерують у межах розділу арабськими цифрами, номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою.

Наприклад: таблиця 2.1.

При переносі таблиці на наступний лист голівку таблиці повторюють і над нею вказують : Продовження табл. ... із указівкою її номера і нумерацією (зліва праворуч) граф таблиці.

Ілюстрації можуть бути приведені як по тексту пояснювальної записки (з відповідною попереднім посиланням на малюнок), так і на окремому листі, розташованому після посилань на малюнки по тексту.

Всі ілюстрації нумеруються в межах розділу арабськими цифрами. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою, наприклад: (див. рис. 1.2).

Ілюстрації повинні мати найменування і пояснюючі дані (наприклад, позиції елементів агрегату або кривих на графічних залежностях).

Найменування розташовують над ілюстрацією, що пояснюють дані під нею.

Список літератури включає учбово-методичні, наукові джерела і патентовані матеріали, які використовувались студентом при виконанні курсового проекту. Відомості наводять у наступному порядку: прізвище, ім'я, по батькові автора; найменування; місце видання; видавництво; рік видання.

Для журнальної літератури додатково вказують назва і номер журналу.

Наприкінці пояснювальної записки на аркушах папера формату А4 розміщують специфікації до графічної частини проекту.