2. Аналіз харчової та макаронної промисловості

Продукція харчової промисловості, починаючи з середини 90-их років минулого століття, займає вагоме місце в платіжному балансі нашої держави. Так, у структурі експорту товарів харчової промисловості і сільського господарства частка продукції АПК, починаючи з 1996 року, становила біля 17%, що свідчить про немаловажливу роль продукції даного підкомплексу. Проте постійний спад виробництва продукції харчової промисловості, який розпочався на початку 90 – х років минулого століття і триває до нинішнього періоду, дає підстави вести мову про затяжний характер депресивно-кризового стану розвитку даної підгалузі промисловості.

Свідченням даних тверджень є представлені показники про виробництво продукції харчової промисловості за 2008 – 2010 роки (таблиця 1.1).

Таблиця 1.1

Динаміка виробництва основних видів продукції харчової промисловості в Україні в 2008-2010 роках

Вид продукції	Рік				2010 р. в % до 2008 р.
	2008	2009	2010
Яловичина і телятина свіжі (парні) чи охолодженими, тис. тонн	128	94,3	87,9	68,7
Яловичина і телятина морожені, тис. тонн	39,4	26,9	24,1	61,2
Свинина свіжа (парні) чи охолодженими, тис. тонн	157	130	164	104,5
Свинина морожена, тис. тонн	14,2	5,4	7,5	52,8
М'ясо і субпродукти свійської птиці свіжі (парні) чи охолодженими, тис. тонн	572	649	689	120,5
М'ясо і субпродукти свійської птиці, морожені, тис. тонн	82,3	90,1	91,2	110,8
Олія соняшникова, тис. тонн	1867	2796	3030	162,3
Молоко оброблене рідке, тис. тонн	808	770	801	99,1
Масло вершкове, тис. тонн	84,8	74,7	79,5	93,8
Спреди та суміші вершкові, тис. тонн	81,8	73,1	65,2	79,7
Борошно, тис. тонн	3030	2734	2632	86,9
Вироби хлібобулочні, тис. тонн	1978	1828	1807	91,4
Цукор білий кристалічний, тис. тонн	1571	1275	1805	114,9

Як видно з даних таблиці 1.1, простежується негативна тенденція спаду виробництва майже всіх видів продукції харчової промисловості в державі. Зокрема, найвищий рівень зниження обсягів виробництва прослідковується відносно таких видів продукції харчової промисловості: свинини мороженої (на – 47,2 %), яловичини і телятини мороженої (на – 38,8 %), яловичини і телятини свіжої чи охолодженої (на – 31,3 %), спредів і сумішей вершкових (на – 21,3 %), борошна (на – 13,1 %), виробів хлібобулочних (на – 8,6 %), масла вершкового (на – 6,2 %), молока обробленого рідкого (на – 0, 9 %). Разом з тим, по деяких видах продуктів харчування мало місце незначне зростання виробництва у підприємствах вищезгадуваної галузі. Дане зростання обсягів виробництва стосується відповідно таких видів продукції, як свинини мороженої (+ 4,5 %), м’яса і харчових субпродуктів свійської птиці і мороженої відповідно (+ 10,8 і + 20,5 %), цукру білого (+ 14,9 %) та олії соняшникової рафінованої ( + 62,3 %).

Високий рівень збільшення обсягів виробництва олії соняшникової пояснюється зростанням рівня експорту даного виду продукції. На зовнішньому ринку Україна утримує стійкі конкурентні позиції серед країн-виробників олійних культур щодо збуту даного виду продукту на світовій арені. Проте збільшення розмірів посівних площ щодо вирощування даної культури спричинює виснаження земельних угідь, що тривалий період унеможливлює ефективне використання посівних площ після збору урожаю соняшника.

Рівень товарності є показником, який характеризує реалізацію продукції в торговій мережі підприємств. Вироблена продукція харчової промисловості формує пропозицію основних життєво-необхідних продуктів харчування, а рівень товарності на внутрішньому ринку забезпечує споживчий попит населення. Аналіз динаміки продажу основних видів продукції представлений нами в таблиці 1.2 [32].

Таблиця 1.2