Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка основи ПЗK.doc
Скачиваний:
56
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
3.49 Mб
Скачать

Міністерство освіти і науки україни

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

Б.В. Гнатів, М.В. Кутнів, Є.М. Максимів, Я.В. Пізюр

ОСНОВИ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМП’ЮТЕРІВ

Лабораторний практикум

Рекомендовано Науково-методичною радою

Національного університету “Львівська політехніка”

як навчальний посібник для вищих закладів освіти

Львів

Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”

2007

ББК 32.973-01 я73

О-751

УДК 004.42.519.85 (076.5)

Рекомендовано Науково-методичною радою

Національного університету “Львівська політехніка”

як навчальний посібник для вищих закладів освіти

(протокол № від .2007 р.)

Рецензенти:

Слоньовський Р.В., доктор фізико-математичних наук, професор, Національний університет “Львівська політехніка”,

Бартіш М.Я., доктор фізико-математичних наук, професор, Львівський національний університет імені Івана Франка

Гнатів Б.В. та ін.

Основи програмного забезпечення комп’ютерів. Лабораторний практикум: Навчальний посібник / Гнатів Б.В., Кутнів М.В., Максимів Є.М., Пізюр Я.В. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2007. – 163 с.

ISBN 966-553-306-1

У навчальному посібнику пропонується цикл лабораторних робіт для отримання навиків роботи в середовищах операційних систем Windows XP і Red Hat Linux, а також роботи з програмними продуктами Microsoft Word 2003, Microsoft Excel 2003, Microsoft PowerPoint 2003, що входять до складу пакета Microsoft Office 2003. Навчальний посібник містить теоретичні відомості, завдання для двадцяти лабораторних робіт.

Може бути корисним для викладачів, студентів, учнів і широкого кола користувачів персональних комп’ютерів.

ББК 32.973-01 я73

© Гнатів Б.В., Кутнів М.В.,

Максимів Є.М., Пізюр Я.В., 2007

© Національний університет

ISBN 966-553-306-1 “Львівська політехніка”, 2007

Зміст

Зміст 3

Вступ 7

Архітектура персонального комп’ютера 9

Процесори персональних комп’ютерів 10

Пам’ять комп’ютера 12

Інтерфейси та порти вводу-виводу 12

Диски 13

Відеосистема 14

Принтери 15

Операційні системи 16

Комп’ютерні мережі 18

Лабораторна робота № 1 Ознайомлення з комп’ютером, файловою системою, операційною системою Windows XP. Вікна та дії над ними 20

Теоретичні відомості 20

Хід роботи 25

Лабораторна робота № 2 Windows ХР. Папки, файли, ярлики та дії над ними 27

Теоретичні відомості 27

Про організацію папок і файлів у файловій системі 31

Хід роботи 31

Лабораторна робота № 3 Windows ХР. Панель завдань і меню «Пуск». Налаштування середовища. Програма Explorer (Провідник) 33

Теоретичні відомості 33

Хід роботи 39

Лабораторна робота № 4 Word. Створення документів 41

Теоретичні відомості 41

Хід роботи 46

Лабораторна робота № 5 Word. Форматування текстових документів 48

Теоретичні відомості 48

Хід роботи 51

Лабораторна робота № 6 Word. Дії з фрагментами тексту 54

Теоретичні відомості 54

Хід роботи 57

Лабораторна робота № 7 Word. Дії з об’єктами. WordArt 59

Теоретичні відомості 59

Хід роботи 65

Лабораторна робота № 8 Word. Побудова таблиць і діаграм 68

Теоретичні відомості 68

Хід роботи 74

Лабораторна робота № 9 Word. Науково-технічні тексти 76

Теоретичні відомості 76

Хід роботи 80

Лабораторна робота № 10 Excel. Електронні таблиці. Структура таблиці й основні типи даних 82

Теоретичні відомості 82

Хід роботи 87

Лабораторна робота № 11 Exсel. Діапазони клітинок. Копіювання формул 89

Теоретичні відомості 89

Хід роботи 91

Лабораторна робота № 12 Excel. Використання функцій 93

Теоретичні відомості 93

Хід роботи 96

Лабораторна робота № 13 Excel. Організація розгалужень. 99

Теоретичні відомості 99

Хід роботи 100

Лабораторна робота № 14 Excel. Побудова графіків і діаграм 104

Теоретичні відомості 104

Хід роботи 107

Лабораторна робота № 15 PowerPoint. Основи побудови презентацій 108

Теоретичні відомості 108

Хід роботи 111

Лабораторна робота № 16 PowerPoint. Використання анімації. 113

Теоретичні відомості 113

Хід роботи 115

Лабораторна робота № 17 Linux. Використання редактора vim (vi) 117

Теоретичні відомості 117

Створення і збереження файла редактором vim 119

Переміщення курсора 119

Редагування тексту 121

Пошук і заміна тексту 122

Основні команди редактора vim 124

Хід роботи 126

Лабораторна робота № 18 Linux. Базові принципи використання менеджера вікон KDE 127

Теоретичні відомості 127

Хід роботи 135

Лабораторна робота № 19 Linux. Основи роботи з командним інтерпретатором bash 137

Теоретичні відомості 137

Параметри сеансу роботи із системою 138

Перевірка каталогу і прав доступу 139

Інформація про поточну активність користувачів 141

Завершення роботи з командною оболонкою (консоллю) 142

Основні властивості командного інтерпретатора 142

1. Символи заміщення 142

2. Псевдоніми 143

3. Автодоповнення команди 144

4. Конвеєри 144

5. Перенаправлення вводу і виводу 144

6. Робота з хронологією команд 145

7. Редагування командного рядка 145

8. Керування процесами 146

9. Вбудовані команди 148

10. Змінні оточення командного інтерпретатора 148

Зміна запрошення командного рядка 150

Хід роботи 151

Лабораторна робота № 20 Linux. Робота з файлами і каталогами 153

Теоретичні відомості 153

Команди для роботи з файлами і каталогами 153

Хід роботи 162

Вступ

Сфера використання персональних комп'ютерів охоплює практично усі види діяльності людини, пов'язані із сприйняттям, обробкою і передачею інформації, і сьогодні неможливо уявити собі існування людини без комп'ютерної техніки. Тепер персональні комп'ютери (ПК) широко використовуються в адміністративній, науковій, інженерно-технічній і творчій діяльностях, а також застосовуються у фінансовій, видавничій, виробничо-технічній і побутовій сферах. Персональні комп'ютери є потужним засобом інтенсифікації навчання. Простота практичного освоєння персонального комп'ютера і його інформаційного забезпечення робить його доступним для роботи мільйонів користувачів.

Комп'ютер працює під керуванням операційної системи (ОС), яка дає можливість створити максимум зручностей для користувача і зробити спілкування ПК та людини приємним і змістовним. Такі операційні системи є декількох типів, але найбільшого поширення на теренах України отримала операційна система Windows, трохи менше ОС Unix або Linux. Кожний, хто хоч раз стикався з комп'ютером, ознайомився з цими системними програмами. Після появи Windows 95 робота на комп'ютері перетворилась на приємне заняття, оскільки тепер від користувача практично не вимагалось спеціальних знань. Стало простіше організувати роботу з папками і файлами, працювати з іншими програмами, підключати до комп'ютера нове обладнання. Починаючи з Windows 95, усі наступні її версії (Windows 98, Windows NT, Windows MЕ, Windows 2000, Windows XP, Windows Vista) усе більше спрощують роботу та уможливлюють розширити спектр питань, які можна вирішувати за допомогою комп'ютерних систем.

Для розв'язання типових завдань, які виникають в побуті та на виробництві, існують спеціалізовані програми. Компанія Microsoft випустила пакет MS Office, який включає в себе програми Microsoft Word (текстовий процесор), Microsoft Excel (табличний процесор), Microsoft PowerPoint (засіб для створення презентацій), Microsoft Access (створення та робота з базами даних) тощо.

Цей лабораторний практикум дасть змогу студентам засвоїти Word-програму, покликану допомогти у створенні та редагуванні текстових документів. Можливості цього текстового процесора вражаючі. Працюючи у Microsoft Word, щоразу відкриваєш для себе нові шляхи розв'язання нагальних завдань. Крім того, фірма Microsoft постійно вдосконалює його, розширюючи можливості програми.

Microsoft Excel – одна з найпотужніших програм для створення електродних таблиць і роботи з ними. Сильний бік Excel – не тільки в її спроможності виконувати різноманітні обчислення, – це можна зробити і за допомогою простого калькулятора, а й у тому, що Excel дає змогу проводити глибокий аналіз даних і отримувати в результаті нову корисну інформацію. Після виконання циклу лабораторних робіт ви зможете самостійно налагоджувати роботу програми, створювати електронні таблиці та працювати з ними, використовувати можливості програми, що значно полегшить виконання певних завдань. Крім того, зможете значно підвищити наочність даних, доповнивши таблиці графіками та діаграмами.

Програма Microsoft PowerPoint використовується для створення презентацій. Використання візуальних матеріалів під час конференцій, доповідей, представлення наукових робіт значно полегшує їх сприйняття, робить виклад наочнішим та яскравішим. За допомогою Microsoft PowerPoint все це можна зробити швидко і без надмірних зусиль.

Важливою особливістю пакета MS Office є можливість сумісного використання та об'єднання у єдиний документ матеріалів, створених у різних компонентах MS Office (Word, Excel чи PowerPoint).

Перед виконанням лабораторної роботи спершу необхідно уважно ознайомитись з теоретичними відомостями, які передують завданню, а потім уже приступати до його виконання.

Лабораторний практикум рекомендовано для студентів вищих закладів освіти.

Колектив авторів виражає вдячність студентам спеціальності “Прикладна математика” Катерині Берко і Юрію Чайковському за кваліфіковану і напружену працю по підготовці навчального посібника до видання.

Архітектура персонального комп’ютера

Комп’ютери – інструменти для обробки інформації. Будь-який ком­п’ютер повинен виконувати п’ять функцій: ввід, вивід, обробку інформації, збереження інформації, забезпечення керування роботою комп’ютера.

Зрозуміти, що таке персональний комп’ютер, як він влаштований і як працює, неможливо, не вияснивши, що таке інформація (сировина, з якою пра­цює комп’ютер). Найпростіше запитання те, на яке однозначно можна відповісти “так” або “ні”. Для збереження таких відповідей необхідно мати мінімальну кількість ресурсів комп’ютера. Таку одиницю інформації нази­вають бітом. Математичним еквівалентом значень “так” та “ні” може бути значення 1 та 0. Вісім бітів об’єднуються у байт. З байтів формуються кілобайти (210байтів), мегабайти (210кілобайтів), гігабайти (210мегабайтів).

Ядром настільного персонального комп’ютера є три компоненти – монітор, клавіатура та системний блок, – необхідні для повноцінної роботи комп’ютера. Природно, що комп’ютер може бути обладнаний додатковими периферійними пристроями: мишкою, принтером, сканером тощо.

Основою системного блока є системна плата (материнська плата), яка містить центральний процесор (виконує арифметичні та логічні перетворення над даними), а також гнізда для під’єднання і контролю діяльності плат оперативної пам’яті та зовнішні пристрої (контролери зовнішніх пристроїв). Всі функціональні частини ПК, які розташовані у системному блоці і не встановлені на материнській платі, повинні під’єднуватись до неї, щоб дати можливість інформації “подорожувати” між цими частинами і елементами материнської плати.

Вузловою компонентою ПК є центральний процесор (ЦП). Він виконує обчислювальну роботу, керує обміном даними між оперативною пам’яттю та пристроями вводу-виводу. Продуктивність ЦП залежить від частоти, яку задає йому тактовий генератор. Частота тактових сигналів вимірюється у гігагерцах. Робоча частота ЦП – це частота тактового генератора, при якій ЦП може надійно працювати.

Усі електронні компоненти ПК постійно обмінюються між собою інформацією і пов’язані за допомогою шин – сукупності ліній та мікросхем, що реалізують передачу електричних сигналів між різними компонентами ПК. На сьогоднішній день широко використовуються два стандарти на шини: шина ISA та PCI. Швидкість передачі даних між пристроями залежить від розрядності шини (кількості провідників). Сучасні шини даних це 64-розрядні шини. Інша група ліній утворює адресні шини – шини адресації даних оперативної пам’яті. Термін “адреса пам’яті” означає зіставлення певної комірки пам’яті з елементом, що передається по шині даних. Кожна комірка даних пам’яті ПК має власну адресу і при зчитуванні чи записуванні значення даних ЦП повинен вказати, за якою адресою він хоче зчитати або записати дані. Розрядність адресної шини визначає максимально можливу кількість адрес оперативної пам’яті і визначається за формулою: максимальна кількість адрес = 2n, де n – кількість розрядів адресної шини. 32-розрядні адресні шини забезпечують доступ більше як до чотирьох мільярдів елементів пам’яті.