Розділ 3. Місце товарних бірж у сучасній міжнародній торгівлі. Перспективи та тенденції їхнього розвитку.

Для біржової торгівлі характерна висока концентрація оборотів по країнах і біржам. Гнітюча частина біржового обороту зосереджена у ведучих торгових і фінансових центрах світу - США, Великобританії і Японії, на які приходиться до 98 відсотків обсягу біржових угод із товарами у вартісному вираженні. Крім того на товарних біржах ведеться так само ф'ючерсна й опціонна торгова цінностями, валютами, процентними ставками і т.п.

Таблиця 3.1

Частка основних фінансових центрів світу в загальному біржовому обороті, %

Країна	Частка країни у загальному біржовому обороті, %
	1980	1990	2000
США	85	83,3	81,5
Великобританія	8	9	10
Японія	5,5	5,7	6
Інші	1,5	2	2,5
ВСЬОГО	100	100	100

Як бачимо з таблиці 3.1 основна біржова торгівля зосереджена в США, де цьому сприяють сприятлива економічна кон’юнктура; багаточисельність суб’єктів біржової торгівлі – як продавців, так і покупців біржового товару; фізична близькість світових фінансових центрів – Нью-Йорку та Чикаго.

Звертає на себе увагу зростання частки Японії та інших країн у загальному обсязі біржової торгівлі, насамперед країн Східно-тихоокеанського регіону. Це зумовлено насамперед обмеженістю власних природних ресурсів цих країн, з одного боку, і їх динамічним розвитком економік, з іншого боку. Тобто попит, на мою думку, як Японії, так і “Азіатських тигрів” (Південної Кореї, Тайваню, Сінгапуру, Таїланду) на специфічні товари (нафту, кольорові метали, і таке інше), яких вони не мають в достатній кількості, спричинюють “притяжіння” пропозицій цих товарних груп.

Формування центрів біржової торгівлі обумовлено дією цілого ряду факторів. Серед них найважливішими є наявність достатніх фінансових ресурсів, розвиток засобів зв'язку й іншої інфраструктури, зручність географічного положення, сприятливе законодавство в частині податкового й валютного регулювання.

Найбільшою товарною біржею світу є "Чикаго Борд оф Трейд". На ній полягають угоди з контрактами на пшеницю, кукурудзу, овес, соєві боби, срібло, золото, а також на державні цінні папери, банківські депозити. У 2001 році кількість проданих на біржі ф'ючерсних контрактів перевищило 112 млн., а опціонних - 26 млн.

Друга по величині біржа світу також розташована в Чикаго. Це "Чикаго Меркентайл Ексчэйндж". Власне товари складають порівняно невелику частину її обороту. У 2001 році лише близько 8 млн. угод з 87 млн. було укладено на торгівлю живою великою рогатою худобою, живими свинями, пиломатеріалами.

Інша кількість приходилася на продажі контрактів, в основі яких лежать валюти, євродоларові депозити, державні цінні папери. Обсяг опціонних угод перевищив 17 млн.

Третім по обороті є "Нью-Йорк Меркентайл Ексчейндж", але по обсязі угод з товарами ця біржа порівнянна з "Чикаго Борд оф Трейд". У 2000 році на ній було зроблено більш 32 млн. ф'ючерсних і 6 млн. опціонних угод з нафтою, бензином, дизельним паливом, платиною й палладієм.

Як представників найбільших бірж Європи хочу назвати англійські біржі:

1. лондонська біржа металів (алюміній, мідь, свинець, цинк);

2. лондонська міжнародна нафтова біржа (мазут, нафта).

Паризька біржа "МАТИФ" у 2000 році займає четверте місце по біржовому обороті після раніше перерахованих бірж США.

Найбільшою японською біржею є Токійська товарна біржа, оборот якої перевищив 12 млн. контрактів. На ній полягають угоди з бавовняною й вовняною пряжею, каучуком, платиною, золотом, сріблом.

У відмінності від міжнародних, регіональні біржі обслуговують переважно ринки декількох країн. Так "Болтик фьючерз ексчейндж" у Лондоні веде торгівлю сільськогосподарською продукцією й орієнтована в основному на ринок країн ЄЕС.

Існують національні біржі: японські, бразильські, деякі американські. Вони обслуговують інтереси торгівлі, промисловості тільки країни свого місцезнаходження.

У 1993 році в Україні функціонувало понад 60-ти товарні біржі. Така велика їхня кількість була обумовлена низьким рівнем розвитку оптової торгівлі. Згодом, із розвитком економіки, кількість бірж зменшилася. Зараз у країні існує близько 30-ти товарних бірж. Особливостями українських бірж є в порівнянні з західними малий статутний капітал і універсальність, низький рівень спеціалізації.

У залежності від об'єкта продажу і біржі підрозділяються на універсальні й спеціалізовані. Об'єктом продажу Київської універсальної товарної біржі є картопля, капуста, консервовані помідори й огірки, яловичина, свинина й худоба, тобто переважно товари сільськогосподарського виробництва.

В умовах скорочення виробництва закономірним є прискорення біржових процесів, розширення асортименту біржових товарів - і навпаки. От чому для нашої країни характерний ріст універсальних товарних бірж.

Біржі, на яких об'єктом торгівлі є окремі чи товари їхні групи, називаються спеціалізованими. У свою чергу, вони підрозділяються на спеціалізовані широкого профілю й вузькоспеціалізовані.

В Україні значно частіше зустрічаються спеціалізовані широкого профілю біржі. Серед них виділяється “Украгропромбиржа”, у котру входять центральна біржова структура і кілька регіональних. Через “Украгропромбіржу” реалізується сільськогосподарська й промислова продукція для задоволення потреб АПК України. У перспективі передбачається проведення як національних, так і міжнародних торгів цукром, зерном, металовиробами, сільгосптехнікою і транспортними засобами.

Біржі можна класифікувати по суб'єктах утворення. В Україні більшість товарних бірж організовуються державними установами, наприклад, органами постачання, міністерством сільського господарства і продовольства, іншими міністерствами й відомствами. Так були утворені Українська універсальна товарна біржа і “Украгропромбіржа”. У теж час існують біржі, організовані вільними підприємцями, наприклад, одеська приватна біржа “Світлана і ДО”. Визначені плюси мають кожний зі способів організації бірж. Перевагою перших є те, що вони мають відносно розвиту інфраструктуру, а інших - їхня приступність для більшої кількості суб'єктів.

Основною тенденцією розвитку біржі є рух від реального товару до ф'ючерсної форми торгівлі.

У зв'язку з тим, що ф'ючерсні біржі є своєрідними фінансовими інститутами, що обслуговують торгівлю, однією з визначальних умов їхнього розвитку є стан валютно-фінансової системи, а також наявність достатніх фінансових ресурсів. Як правило, ф'ючерсні біржі створюються у ведучих фінансових центрах, де маються широкі можливості для фінансування торгівлі й спекуляції біржовими товарами, що є при активній ф'ючерсній торгівлі зручними об'єктами заставних операцій.

Частка основних біржових товарів: сільськогосподарських (зернові, цукор, какао, боби, кава, олія, насіння і рослинні олії, текстильна сировина) і лісових товарів у сукупній біржовій товарній торгівлі в 90-і роки понизилася, хоча вони як і раніше займають у ній ведуче місце. В другій половині 80-х років на ці товари приходилося 70 % біржових товарів. У біржову торгівлю поступово утягують також деякі напівфабрикати і готові вироби: пиломатеріали, пряжа, продукти тваринництва й інші товари. Значну частину біржових товарів складають дорогоцінні і кольорові метали, а також енергоносії.

Істотний ріст біржової торгівлі привів до підвищення значення товарних бірж для товарних ринків сировини й продовольства. По багатьох їхніх видах біржові обороти в кілька разів перевищують обсяг світової торгівлі і світового виробництва.

У вартісному виразі частка груп товарів – об’єктів міжнародної біржової торгівлі розподіляється наступним чином: (таблиця 3.2).

Як свідчать дані таблиці 3.2, спостерігається зростання обороту міжнародних товарних бірж взагалі, і окремих товарних позицій окремо. На це впливають демографічні (збільшення населення), технологічні (збільшення наукомісткої продукції з використанням рідкісних та кольорових металів) фактори, загальне збільшення пропозиції сільськогосподарських товарів завдяки неухильному загальному підвищенню віддачі сільського господарства, так і привабливості саме біржової торгівлі для учасників ринку.

Таблиця 3.2

Об’єм основних товарних груп на міжнародному біржовому ринку, трлн. дол.

Товарна група	Товарообіг по роках
	1980	1990	2000
1. Сільськогосподарські і лісові товари і продукти їхньої переробки, у тому числі	2,2	2,7	6,8
- олія насіння	0,9	1,2	2,8
- насіннєві культури	0,7	0,9	2,2
- худоба і м’ясо	0,5	0,5	1,4
- інше	0,1	0,1	0,4
2. Промислова сировина і продукція її переробки, у тому числі:	1,2	1,5	3,8
- паливні товари	0,6	0,8	1,9
- кольорові і дорогоцінні метали	0,5	0,6	1,6
- інше	0,1	0,1	0,3
ВСЬОГО	3,4	4,2	10,6

І хоча позабіржова світова торгівля також постійно зростає, саме біржам притаманні деякі специфічні позитивні риси: зосередженість великої кон’юнктури товарів; встановлення справедливої ринкової ціни на товари; багатолітня відлагоджена система укладання біржових угод, практично виключаючи ризик для контрагентів; велика кількість учасників біржових угод – як національних, так і закордонних.

Хоча реальні постачання на біржах звичайно не перевищують 5-10 % світової торгівлі відповідними товарами, вплив бірж на ціни світового ринку і конкретних угод, а також на результати діяльності фірм дуже велико.

В даний час біржова торгівля товарами зосереджена в США, Японії й Великобританії. У 90-х роках на американських біржах відбувалося 84 % усіх ф'ючерсних угод із товарами у вартісному вираженні, у Великобританії - 8 %, у Японії - 6 %.

Величезному росту біржового обороту протягом останніх двох-трьох десятиліть сприяло впровадження нових технічних засобів, і насамперед ЕОМ. Так, установка в розрахункових палатах ЕОМ дозволила цілком вирішити проблеми автоматизації розрахунків із клієнтами, виписки всіх необхідних документів, зв'язаних із розрахунками, нарахування комісії, збереження інформації і т.д. Крім того, удалося знизити витрати по обслуговуванню ф'ючерсної торгівлі, прискорити обробку документації і поліпшити її якість, створити технічні передумови для розширення біржової торгівлі. Впровадження ЕОМ дозволяє зосередити в одному центрі розрахунки відразу для декількох бірж не тільки однієї країни, але і цілого ряду країн.

Застосування ЕОМ на біржах дозволяє автоматизувати сам процес біржової торгівлі. Замість того, щоб писати ціни на спеціальних дошках, уводиться комп'ютерна система відеокотувань, тобто котирування передаються з периферійних пристроїв у біржовому колі одночасно на трохи великих електронних табло, підвішених над ним, на індивідуальні екрани брокерів і дилерів у телефонних будках біржового кола, а також клієнтам, що знаходяться поза біржею. Використання комп'ютерної мережі, відеокотувань і інших новітніх технічних засобів дозволяє укладати угоди майже миттєво. На найбільших американських біржах стала можлива цілодобова торгівля завдяки тому, що були введені елементи електронної торгівлі в нічний час. В останні роки починалися спроби створення електронних бірж. Плани впровадження різних систем електронної торгівлі розробляються поруч американських і англійських бірж.