Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
курсова робота2.doc
Скачиваний:
32
Добавлен:
13.02.2016
Размер:
464.38 Кб
Скачать

4. 2. 4. Система удобрення ________________________________

При складанні системи удобрення в першу чергу слід визначити норму добрив для вирощування запланованого врожаю.

Основним методом визначення доз добрив в конкретних ґрунтово-кліматичних і господарських умовах є балансово-розрахунковий.

В основу цього методу покладено визначення доз мінеральних добрив на запланований врожай основної і побічної продукції з урахуванням виносу ним поживних речовин, наявності в ґрунті доступних елементів живлення (N, Р2О5, К2О) та коефіцієнтів їх використання з ґрунту і добрив.

При застосуванні під дану культуру гною або інших органічних і мінеральних добрив формула матиме такий вигляд:

Д – доза певного добрива у фізичній масі, ц/га;

Упрог – програмована урожайність, ц/га;

В – винос елемента живлення запланованим урожаєм основної і відповідної кількості побічної продукції, ц/га;

П – вміст в ґрунті рухомої форми поживного елемента, мг в 100 г ґрунту;

Кд – коефіцієнт використання поживного елемента з мінеральних добрив;

Км – коефіцієнт переводу поживних речовин ґрунту з мг/100 г в кг/га

(для зернових він рівний 30, для коренеплодів 34);

Кг – коефіцієнт використання поживного елемента з ґрунту;

С – вміст поживної речовини у мінеральному добриві;

Гн – загальна кількість поживного елемента в гної або іншому органічному добриві, кг/га;

Кгн – коефіцієнт використання поживного елемента з гною;

Дг – норма органічних добрив, т/га.

Для визначення виносу поживних речовин запланованим урожаєм необхідно знати вміст їх в основній і побічній продукції.

Вміст поживних речовин у ґрунті визначають за картограмами агрохімічного обстеження (середні показники вмісту азоту рухомих форм фосфору і калію). При відсутності картограм забезпеченості ґрунтів можливими формами азоту, використайте середні показники вмісту його в різних ґрунтах (табл. 10).

Таблиця 10

Середній вміст азоту в орному шарі ґрунтів різних типів, мг на 100 г ґрунту

Ґрунт

Азот, що легко гідролізується

Дерново-підзолисті супіщані

3-6

Сірі опідзолені

5-8

Темно-сірі опідзолені

8-10

Чорноземи опідзолені і вилужені

9-11

Чорноземи глибокі мало гумусні

12-14

Чорноземи південні та каштанові ґрунти

6-10

Коефіцієнт використання поживних речовин сільськогосподарськими культурами з гною і мінеральних добрив наведено в довідниках.

Для перерахунку рухомих форм поживних речовин ґрунту (Р2О5, К2О) з міліграмів у кілограми на гектар використати постійний коефіцієнт 30.

При внесенні підстилкового гною, для визначення кількості поживних речовин, користуються такими середніми показниками його хімічного складу; N – 5 кг, Р2О5 – 2,5, К2О – 6 кг на 1 т гною. Вміст поживних речовин у рідкому гної з тваринницьких комплексів з відгодівлі свиней або великої рогатої худоби (беруть при вологості 92-95%) такий: N – 1,5 – 2 кг, Р2О5 –0,5 – 1,5; К2О – 2,5 кг на 1 т гною.

Приклад розрахунку доз добрив на запланований урожай подано в практикумі з агрохімії.

Програмування врожаю можна проводити на основі якісної оцінки землі і прибавки врожаю від внесення добрив з урахуванням їх нормативної окупності.

Для цього використовують:

1. Природно-сільськогосподарське районування культур в розрізі господарств зони розташування.

2. Агровиробничі групи основних ґрунтів господарств, регіону.

3. Шкалу бонітування агровиробничих груп найбільш поширених ґрунтів і ціну одного бала якісної оцінки землі.

4. Окупність одиниці мінеральних і органічних добрив прибавками врожаїв.

5. Вміст в ґрунтах поживних речовин.

Розрахунок програмованого врожаю проводять в такій послідовності.

Спершу визначають потенційну можливу величину врожаю за рахунок природної родючості без внесення добрив, на основі якісної оцінки ґрунту (бонітету) і ціни бала.

Потім розраховують прибавку урожаю за рахунок внесення органічних і мінеральних добрив.

З метою полегшення проведення розрахунків існує агрохімічний паспорт ґрунтів, з яким можна ознайомитися в методичних рекомендаціях кафедри землеробства, агрохімії і ґрунтознавства та обласних сільськогосподарських дослідних станцій.

Для проектування норм, форм, строків і способів внесення добрив слід використовувати таблицю 11.

Таблиця 11