- •Завдання для курсової роботи з дисципліни
- •1. Вихідні дані.
- •2. Пояснювальна записка (перелік питань які потрібно висвітлити).
- •3. Складання технологічної карти (Лісостеп, Полісся, Степ),
- •Курсова робота з “Системи сучасних інтенсивних технологій”
- •2015 Р зміст курсової роботи
- •1. Короткі дані господарства
- •1.1. Загальні відомості про господарство
- •1.2. Ґрунти та їх агрохімічна характеристика
- •Характеристика ґрунтів
- •1.3. Кліматичні умови
- •Метеорологічні і кліматичні умови
- •Гідротермічні умови за вегетаційний період (201_ р. )
- •1.4. Короткий аналіз рослинництва і тваринництва
- •Показники продуктивності
- •Питома маса культур в структурі посівних площ
- •Динаміки урожайності запланованої культури, ц/га
- •Виконання плану посівних площ, урожайності і валових зборів запланованої культури
- •Розрахунок потреби в насінні для господарства
- •2. Господарсько-біологічна характеристика культури
- •З. Фактична (існуюча) технологія вирощування культури в господарстві
- •4. Проектна інтенсивна технологія вирощування культури
- •4. 1. Прогнозування врожайності
- •4. 2. Інтенсивна технологія вирощування культури в господарстві
- •4. 2. 1. Розміщення культури в сівозміні
- •4. 2. 2. Система обробітку ґрунту
- •4. 2. 4. Система удобрення ________________________________
- •Середній вміст азоту в орному шарі ґрунтів різних типів, мг на 100 г ґрунту
- •Система удобрення культури
- •4. 2. 5. Підготовка насіння до сівби
- •Вимоги дсту до посівних якостей насіння (назвати культуру)
- •Підготовка насіння до сівби
- •Наявність протруювачів для насіння
- •Потреби в протруювачах для господарства
- •4. 2. 6. Сівба (садіння) ______________________________
- •Особливості сівби або садіння
- •4. 2. 7. Догляд за посівами __________________________________
- •Основні заходи догляду за рослинами
- •4. 2. 8. Збирання врожаю _______________________________
- •Заходи збирання врожаю
- •5. Економічна оцінка запланованої урожайності
- •Економічна оцінка врожайності ___________________________
- •Висновки і пропозиції щодо удосконалення технології вирощування культури
- •Список використаної літератури
4. 2. 4. Система удобрення ________________________________
При складанні системи удобрення в першу чергу слід визначити норму добрив для вирощування запланованого врожаю.
Основним методом визначення доз добрив в конкретних ґрунтово-кліматичних і господарських умовах є балансово-розрахунковий.
В основу цього методу покладено визначення доз мінеральних добрив на запланований врожай основної і побічної продукції з урахуванням виносу ним поживних речовин, наявності в ґрунті доступних елементів живлення (N, Р2О5, К2О) та коефіцієнтів їх використання з ґрунту і добрив.
При застосуванні під дану культуру гною або інших органічних і мінеральних добрив формула матиме такий вигляд:
Д – доза певного добрива у фізичній масі, ц/га;
Упрог – програмована урожайність, ц/га;
В – винос елемента живлення запланованим урожаєм основної і відповідної кількості побічної продукції, ц/га;
П – вміст в ґрунті рухомої форми поживного елемента, мг в 100 г ґрунту;
Кд – коефіцієнт використання поживного елемента з мінеральних добрив;
Км – коефіцієнт переводу поживних речовин ґрунту з мг/100 г в кг/га
(для зернових він рівний 30, для коренеплодів 34);
Кг – коефіцієнт використання поживного елемента з ґрунту;
С – вміст поживної речовини у мінеральному добриві;
Гн – загальна кількість поживного елемента в гної або іншому органічному добриві, кг/га;
Кгн – коефіцієнт використання поживного елемента з гною;
Дг – норма органічних добрив, т/га.
Для визначення виносу поживних речовин запланованим урожаєм необхідно знати вміст їх в основній і побічній продукції.
Вміст поживних речовин у ґрунті визначають за картограмами агрохімічного обстеження (середні показники вмісту азоту рухомих форм фосфору і калію). При відсутності картограм забезпеченості ґрунтів можливими формами азоту, використайте середні показники вмісту його в різних ґрунтах (табл. 10).
Таблиця 10
Середній вміст азоту в орному шарі ґрунтів різних типів, мг на 100 г ґрунту
Ґрунт |
Азот, що легко гідролізується |
Дерново-підзолисті супіщані |
3-6 |
Сірі опідзолені |
5-8 |
Темно-сірі опідзолені |
8-10 |
Чорноземи опідзолені і вилужені |
9-11 |
Чорноземи глибокі мало гумусні |
12-14 |
Чорноземи південні та каштанові ґрунти |
6-10 |
Коефіцієнт використання поживних речовин сільськогосподарськими культурами з гною і мінеральних добрив наведено в довідниках.
Для перерахунку рухомих форм поживних речовин ґрунту (Р2О5, К2О) з міліграмів у кілограми на гектар використати постійний коефіцієнт 30.
При внесенні підстилкового гною, для визначення кількості поживних речовин, користуються такими середніми показниками його хімічного складу; N – 5 кг, Р2О5 – 2,5, К2О – 6 кг на 1 т гною. Вміст поживних речовин у рідкому гної з тваринницьких комплексів з відгодівлі свиней або великої рогатої худоби (беруть при вологості 92-95%) такий: N – 1,5 – 2 кг, Р2О5 –0,5 – 1,5; К2О – 2,5 кг на 1 т гною.
Приклад розрахунку доз добрив на запланований урожай подано в практикумі з агрохімії.
Програмування врожаю можна проводити на основі якісної оцінки землі і прибавки врожаю від внесення добрив з урахуванням їх нормативної окупності.
Для цього використовують:
1. Природно-сільськогосподарське районування культур в розрізі господарств зони розташування.
2. Агровиробничі групи основних ґрунтів господарств, регіону.
3. Шкалу бонітування агровиробничих груп найбільш поширених ґрунтів і ціну одного бала якісної оцінки землі.
4. Окупність одиниці мінеральних і органічних добрив прибавками врожаїв.
5. Вміст в ґрунтах поживних речовин.
Розрахунок програмованого врожаю проводять в такій послідовності.
Спершу визначають потенційну можливу величину врожаю за рахунок природної родючості без внесення добрив, на основі якісної оцінки ґрунту (бонітету) і ціни бала.
Потім розраховують прибавку урожаю за рахунок внесення органічних і мінеральних добрив.
З метою полегшення проведення розрахунків існує агрохімічний паспорт ґрунтів, з яким можна ознайомитися в методичних рекомендаціях кафедри землеробства, агрохімії і ґрунтознавства та обласних сільськогосподарських дослідних станцій.
Для проектування норм, форм, строків і способів внесення добрив слід використовувати таблицю 11.
Таблиця 11