методичка БЖД заочники исходные данные 2013

4.2.1. ЗАДАЧА А. ПРОГНОЗУВАННЯ ІНЖЕНЕРНОЇ ОБСТАНОВКИ ПРИ АВАРІЯХ З ВИБУХАМИ КВР

(№№1…10)

Зміст і послідовність

1.Визначити розміри осередку ураження та зон руйнування.

2.Визначити надлишковий тиск на фронті повітряної ударної хвилі в районі ОГД.

3.Скласти ситуаційний план в масштабі 1:5000-1:10000 та нанести інженерну обстановку з пояснюючими таблицями.

4.Визначити ступінь можливого ураження повітряною ударною хвилею робітниківОГДісереднаселення.

5.Визначити ступінь та характер руйнувань елементів ОГД.

6.Визначити ступінь ураження ОГД в цілому та зробити висновки про необхідністьтаобсягивідновлювальнихробіт.

[ ]

	4	амонал №3	100	400	60°
	5	гранулит	65	300	60°
	6	гексоген	80	400	60°
	7	воденьмісткі	150	450	60°
	8	амонал №3	200	400	60°
	9	аміачна	600	450	60°
		селітра
	10	гранулит	120	400	60°

Примітка. Вибухова речовина знаходиться на бетонній поверхні

4.2.2. ЗАДАЧА Б. ПРОГНОЗУВАННЯ ІНЖЕНЕРНОЇ ОБСТАНОВКИ ПРИ ВИБУХАХ ГПС

Б1 (№№11…15) і Б2 (№№16…20)

Зміст і послідовність

1.Визначити розміри осередку ураження та зон руйнування

2.Визначити надлишковий тиск на фронті повітряної ударної хвилі в районі ОГД.

3.Скласти ситуаційний план в масштабі 1:5000-1:10000 та нанести інженерну обстановку з пояснюючими таблицями.

4.Визначити ступінь можливого ураження повітряною ударною хвилею та ступіньопіківробітниківОГДінаселення.

5.Визначити ступінь та характер руйнувань елементів ОГД.

6.Визначити зону дії теплового поля та матеріали, що можуть загорятися.

7.Визначити ступінь ураження ОГД в цілому та зробити висновки про необхідністьтаобсягивідновлювальнихробіт.

12	метан	400	800	120°
13	пропан	200	600	120°
14	етан	120	550	120°
15	етилен	60	400	120°

		Б2. Магістральний газопровід з газом
Номера	Назва	Робочий	Відстань	Діаметр	Час
задач	газу	тиск,	між ОГД	Азимут трубопроводу	витікання
		МПа	та ПНО, м	з газом, мм	газу, сек

16	бутан	80	400	120°
17	метан	150	450	120°
18	пропан	200	400	120°
19	етан	600	450	120°
20	етилен	120	400	120°

1200	120
700	360
1400	120
400	600
300	900

4.2.3. ЗАДАЧА В1. ОЦІНКА СТУПЕНЯ ХІМІЧНОЇ НЕБЕЗПЕКИ АТО ТА ХІМІЧНОЇ НЕБЕЗПЕКИ НХО (№№21…29)

Методом довгострокового прогнозування

1.Визначити масштаб хімічного зараження території: глибину, ширину, площі зон можливого та прогнозованого зараження.

2.Визначити ступінь небезпеки адміністративно-територіальної одиниці.

3.Визначити ступінь небезпеки хімічно небезпечного об’єкту.

4.Визначити можливі втрати серед населення АТО в прогнозованій зоні хімічного зараження. Скласти аварійну карточку НХР.

5.Оформити карту хімічної обстановки (М 1:100000).

6.Визначити порядок виконання заходів щодо захисту населення від НХР та ліквідації наслідків хімічного зараження.

Вихідні дані

Хімічно небезпечний об’єкт (ХНО), на якому може відбутися аварія з виливом (викидом) небезпечної хімічної речовини (НХР) [9]

	24	Хим-1 (5282)	Хлор-100,	1,5;
			синильна кислота-100	1,5
	25	Хим-2 (5092)	Аміак-300,	-
			сірчаний ангидрид-30	-
	26	Хим-3 (5286)	Сірчаний ангидрид-280,	2,0;
			аміак-280	2,0
	27	Хим-1 (5282)	Хлор-100,	1,5;
			синильна кислота-140	1,5
	28	Хим-2 (5092)	Фосген-100,	1,0;
			хлор-100	1,0
	29	Хим-3 (5286)	Хлорпікрин-70,	1,5;
			формальдегид-70	1,5

Хим-1 – Лазурное, Хим-2 – Мишнево, Хим-3 – Селышки

4.2.4. ЗАДАЧА В2. ПРОГНОЗУВАННЯ ХІМІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ ПРИ АВАРІЯХ НА ХНО 1 (№№30…38)

(карта масштабу 1:100 000, видає викладач)

Методом аварійного прогнозування

1.Визначитимасштабхімічногозараженнятериторії: глибину, ширину, площізонможливоготафактичногозараження.

2.Визначитиможливівтратисередперсоналуоб’єктузахистуінаселенняАТО.

3.СкластиаварійнукарточкуНХР.

4.Оформитикартухімічноїобстановки(М1:100000).

		Відм. 155,2 (5476)
	36	21.00
		Відм. 150,2 (4688)
	37	21.00
		Хим (4696)
	38	21.00
		Відм. 150,2 (4688)

					зараження
					Таблиця 6
					умови
					Азимут вітру,	Хмар-
					град	ність
					335°	Ясно
					295°	суцільна
					280°	суцільна
					255°	Ясно
					340°	змінна
		(4680)			335°	Ясно
	Сірчаний
		Дідовичи	0	2,0	170°	суцільна
	ангидрид, 50	(5686)
	Аміак, 300	Дідовичи	-0	1,5	135°	змінна
		(5686)
	Хлор, 20	Дідовичи	-20	3,0	170°	ясно
		(5686)

4.2.5. ЗАДАЧАГ. ІДЕНТИФІКАЦІЯЗОНПЛАНУВАННЯІПРОВЕДЕННЯПРОТИРАДІАЦІЙНИХЗАХИСНИХ

ЗАХОДІВПРИАВАРІЯХНААЕС(№№39…47)

Вихідні дані

Радіаційно небезпечні об’єкти (РНО), на яких може відбутися аварія з викидом радіоактивних речовин [10]

			(карта масштабу 1:500 000, видає викладач)							Таблиця 7
	Характеристики					задачі
		39	40	41	42	43	44	45	46	47
								Гринев	Славськ	Славськ
								(8050)	(8070)	(8070)
								-440	ВВЕР-	ВВЕР-440
									1000
								23.00	12.00	23.00
								2	2	2
								120°	110°	120°
								25	40	35
									середня	суцільна

та ранній фазах розвитку фази аварії, Зона №2 – зона загальної термінової невідкладної евакуації населення, Зона №3 – зона планування і проведення заходів за даними прогнозу.

Відобразитизониплануванняпроведенняневідкладнихпротирадіаційнихзаходівнакарті(плані, схемі);

2.Визначити потужність дози випромінювання (рівня радіації) в заданому районі і номер режиму протирадіаційного захисту населення.

3.Визначити дозу зовнішнього гама-опромінення при проходженні радіоактивної хмари та при розташуванні населення на сліді хмари.

4.Визначитидозуопроміненнящитовидноїзалозидорослихідітей;

5.Викластисутністьфармакологічноїпрофілактикиопроміненнящитовидноїзалози.

4.2.6. ЗАДАЧА Д. АНАЛІЗ РІВНЯ НЕБЕЗПЕКИ ПОТЕНЦІЙНО НЕБЕЗПЕЧНОГО ОБ’ЄКТУ 4.2.6.1. Загальні положення

Аналіз рівня (порівняльного коефіцієнта) небезпеки кожного потенційно небезпечного об’єкта виконується за результатами прогнозування можливих наслідків техногенних аварій з вибухами і викидами небезпечних хімічних і радіоактивних речовин (розв’язуються задачі А, Б1, Б2, В1, В2 та Г) за методикою прогностичної оцінки небезпеки.

Ця методика дозволяє визначити характеристики небезпек надзвичайних ситуацій (НС) не тільки на рівні ПНО та АТО, а й регіонів та держави в цілому, провести ранжування НС і їх порівняльний аналіз. Кількісна порівняльна оцінка техногенної та природної небезпеки ПНО необхідна для управління безпекою населення шляхом надання рекомендацій щодо спрямування оптимальної кількості об’єктових, місцевих, регіональних та державних матеріальних і фінансових ресурсів

показника сумарної прогностичної оцінки техногенно-природної небезпеки, тобто ступеня небезпеки відповідного ПНО. Він розраховується, як сума індексів значущості та пріоритету за кожним з показників ПНО за формулою:

m

Kнб = ∑di

i=1

Підсумкове складання порівняльного коефіцієнту небезпеки дозволяє здійснювати ранжування ПНО за ступенем їхньої небезпеки (табл. 10). Чим більше Кнб, тим більша небезпека впливу вражаючих факторів НС ПНО на населення АТО та персонал ОГД.

Таким чином використання даного методу дозволяє визначити ступінь небезпеки відповідного ПНО на обмежених територіях. А це, у свою чергу, сприяє обґрунтуванню управлінських рішень щодо розробки та реалізації превентивних заходів захисту як на самому ПНО, так і на ОГД та АТО, які можуть потрапляти в зони впливу вражаючих факторів під час НС на ПНО).

4.2.6.2. Послідовність розв’язання задачі Д

Об’єктами захисту в завданні є:

-об’єкти господарської діяльності (ОГД) – ЖБК, ЗМК, ДОК, АТП, УМС;

-робітники і службовці ОГД;

-населення АТО;

території ОГД і АТО.

Показники для оцінки рівня техногенної небезпеки ПНО приймаються з вихідних даних (табл. 2, 3, 4, 5, 6, 7) і результатів розв’язання задач А1, Б1, Б2, В1, В2 та Г, які заносяться у вихідні дані задачі Д і в таблицю 8.

Вихідними даними є:

-кількість потенційно небезпечних об’єктів (ПНО) на території АТО: вибухонебезпечних, хімічно небезпечних, радіаційно небезпечних (на межах території АТО) (див. табл. 2 – за номерами задач у варіантах);

-площа АТО, (див. п.2 §4.1);

хімічної обстановки;

-середньорічна кількість персоналу, постраждалого при аваріях на АЕС:

, чол. де – вірогідність загибелі персоналу АЕС (табл. 9);

–чисельність персоналу АЕС (табл. 2);

–вірогідність ракових захворювань серед персоналу АЕС (табл. 9)

-середньорічна кількість постраждалого населення (приймається за результатами оцінки інженерної і хімічної обстановки шляхом множення площі осередку ураження або площі прогнозованої зони хімічного зараження на щільність населення;

-середньорічна кількість постраждалого населення при аваріях на АЕС визначається шляхом множення вірогідності виникнення аварії на АЕС (табл. 9) на щільність населення, яке опинилося в зоні відчуження та тимчасової евакуації

-площа зони ураження приймається за результатами виявлення інженерної та хімічної обстановки (див. відповідну задачу);

-площа зони ураження для РНО приймається сумарна площа зони тимчасової евакуації та 25% площі зони відчуження (відселення);

-відносна величина матеріального збитку (об’єм руйнувань) приймається за величиною ступеня ураження (Д) при аваріях з вибухах КВР та ГПС (задачі А, Б);

-відносна величина матеріального збитку (об’єм руйнувань) при аварії з викидами НХР приймається як середня ступінь ураження

(Ущ=0,1…0,3);

-відносна величина матеріального збитку (об’єм руйнувань) при аваріях на АЕС сьомого рівня приймається при Д=1, Ущ=1;

-визначається відносна величина (%) постраждалої території (Рs) – відношення площі ураження (зараження) до площі АТО і/або ОГД за формулами:

Приведені вище показники на основі офіційних джерел інформації та відповідних розрахунках формують БАЗУ ДАНИХ ДОСЛІДЖУВАНИХ ПНО (таблиця 8).

4.2.6.3. Оцінка параметрів та порядок визначення коефіцієнта небезпеки ПНО

1. Прийняті і розраховані вище прогностичні показники, що характеризують небезпеку досліджуваних об’єктів (ВНО, ХНО, РНО) заносять в таблицю 8.

Для визначення значущості та пріоритету показників вихідних даних застосовується індекс d, який визначається для кожного показника об’єктів аналізу в наступній послідовності:

- з числа однойменних показників об’єктів аналізу приймають найбільший показник, який є основним (визначальним) nосн для розглянутий однойменних показників;

- всі однойменні показники об’єктів аналізу ділять на показник, прийнятий за основний (визначальний), отримуючи величину індексу dі, тобто

Його найбільше значення – d=1. Отже, всі інші показники вибраного значення будуть менші за 1. Індекс d розраховується для кожного окремого показника.

Так, наприклад, на території АТО знаходяться 3 потенційно небезпечних об’єкти з середньорічною кількістю НС, яка складає для ПНО

«А» – nА=0,5 шт/рік, для ПНО «Б» – nБ=2 шт/рік, для ПНО «В» – nВ=0,1

шт/рік. В якості основного показника (nосн) приймаємо показник ПНО «Б»

–nосн = nБ=2. Відповідно індекс di складає:

-для ПНО «Б» - dБ= nБ ׃ nосн = 2 ׃ 2 = 1,

-для ПНО «А» - dА= nА ׃ nосн = 0,5 ׃ 2 = 0,25,

-для ПНО «В» - dВ= nВ ׃ nосн = 0,1 ׃ 2 = 0,05.

БАЗА ДАНИХ ДОСЛІДЖУВАНИХ ПНО

Показники	ВНО 1 di

s	постраждалого
Відносний показник		d8=
населення(PN), %
m		Кнб ВНО 1
Kнб = ∑di
i=1

			Таблиця 8
ПНО та індекси значущості й пріоритету
ВНО 2 di	ХНО 1 diХНО1	РНО	diРНО
	d1	5	d1
	d2=		d2=
	d3=		d3=
	d4=		d4=
	d5=		d5=
	d6		d6
	d7=		d7=
d8=	d8=		d8=
Кнб ВНО 2	Кнб ХНО1	Кнб РНО