методичка БЖД заочники исходные данные 2013

ЧАСТОТА ВИНИКНЕННЯ ТЕХНОГЕННИХ АВАРІЙ

Таблиця 9

	Аварійні вибухи	Частота аварій, R
1	Вуглеводні гази	2,1·10-2		рік-1
2	Конденсовані ВР	6,0·10-3		рік-1
	Аварійні вибухи зі значним руйнуванням		-2	-1
3	будівель, споруд та промислового обладнання	2,4·10		рік
	Аварії на ядерних енергетичних реакторах з		-4	-1
4	вибухами радіоактивних речовин	2,7·10		рік

	Викиди НХР	Частота аварій, R
1	Хлору	5,7·10-3	рік-1
2	Аміаку	3,7·10-3	рік-1
3	Оксиду вуглецю та азоту	6,7·10-4	рік-1
4	Сірчаного ангідриду	3,2·10-4	рік-1

4 Ризик загибелі персоналу

2,9·10-7 рік-1

Ранжування ПНО за ступенем їхньої небезпеки

Таблиця 10

	№	ПНО	Показник порівняльного	Місце
	з/п		коефіцієнту небезпеки
	1	ВНО 1	Кнб ВНО 1
	2	ВНО 2	Кнб ВНО 2
	3	ХНО 1	Кнб ХНО 1
	4	РНО	Кнб РНО

5.ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

1.Теоретичні основи та практичні функції БЖД. Основний показник і головні задачі безпеки життєдіяльності в науковій і практичній діяльності. Аксіоми про потенційну небезпеку життєдіяльності. Система «людина - навколишнє середовище» та її компоненти: природне середовище (атмосфера, літосфера, гідросфера), біосфера, техносфера, ноосфера.

2.Визначення понять безпека та життєдіяльність. Умови абсолютної та відносної безпеки. Характеристика рівня безпеки. Об’єкти захисту в БЖД. Системи й заходи забезпечення безпеки об’єктів захисту.

3.Основні поняття та визначення небезпек. Номенклатура, таксономія, квантифікація та ідентифікація небезпек.

4.Ризик як оцінка небезпеки. Концепція сприятливого (допустимого) ризику. Відношення людини до ризику.

5.Загальні закономірності й причини виникнення техногенних аварій.

9.Характеристика ступеня руйнування будівель, споруд та інш., а також ступеня ураження об’єкту при дії ударної хвилі.

10.Визначення небезпечних хімічних речовин (НХР). Токсичні та токсикологічні характеристики

11.Загальна характеристика хімічно небезпечних об’єктів. Критерії класифікації об’єктів і території за хімічною небезпекою.

12.С пособи збереження та утримання НХР. Періоди їх випаровування при аваріях.

13.Методи прогнозування хімічної обстановки: довгострокове (оперативне) та аварійне прогнозування, їхні вихідні дані й прийняті припущення при прогнозуванні.

14.Що розуміють під еквівалентною кількістю НХР і яка послідовність прогнозування хімічної обстановки?

15.Які задачі розв’язуються при виявленні хімічної обстановки та при

їїоцінці?

16.Яку хмару (первинну і/або вторинну) зараженого повітря приймають при визначенні масштабів хімічного зараження для стиснутих газів, зріджених газів та отруйних рідин? Характеристика ступенів вертикальної стійкості атмосфери (СВСА) – інверсія, ізотермія, конвекція.

17.Визначення розрахункової глибини, ширини і площі прогнозованої (фактичної) зони хімічного зараження (ПЗХЗ) для відкритої та закритої місцевості. Визначення втрат серед персоналу об’єкта і/або населення при довгостроковому (оперативному) та аварійному прогнозуванні.

18.Загальна характеристика РОО. Принципи роботи ЯЕР АЕС. Основні типи ядерних реакторів, побудованих в Україні та їх загальна конструктивна будова.

19.Рівні радіаційних аварій на АЕС за шкалою МАГАТЕ (події

тимчасовому перебуванні на забрудненій місцевості.

24.Визначення допустимої тривалості, початок та кінець перебування людей на забрудненій місцевості.

25.Правило нанесення інженерної, хімічної та радіаційної обстановки на топографічну карту (схему).

26.Режими захисту населення від радіаційного ураження та критерії їх застосування.

27.Критерії для прийняття рішення про припинення захисних протирадіаційних заходів. Одиниці вимірювання радіаційного випромінювання.

28.Характеристика небезпечних природних процесів і явищ: землетрус, зсуви, обвали, урагани, затоплення, пожежі у природних

екосистемах (ландшафтна, лісова, степова, торф’яна пожежа) та їхні вражаючі фактори, запобігання та ліквідація їх наслідків.

29.Загальна характеристика небезпечних хвороб (холера, сибірка, чума та інш.). Інфекційні захворювання тварин і рослин.

30.Види тероризму та його вражаючі фактори. Класифікація об’єктів щодо забезпечення захисту від терористичних дій.

31.Заходи щодо попередження терористичних актів і дії населення при виявленні вибухонебезпечних предметів.

32.Заходи безпеки під час проведення масових дій (на стадіоні , дискотеці, мітингах, демонстраціях і т.д.) при значних скупченнях людей. Поведінка в життєво небезпечних ситуаціях злочинного характеру.

33.Головні задачі, принципи та дії в сфері захисту населення від НС техногенного та природного характеру.

34. Характеристика основних протирадіаційних захисних дій

робіт. Техніка, що застосовується при ліквідації наслідків НС.

39.Склад та завдання угрупування сил першого, другого ешелонів та резерву.

40.Організація управління РІНР в осередках ураження: стадії управління, мета та зміст процесу управління.

41.Керівництво РІНР на державному, регіональному, місцевому та об’єктовому рівнях. Спеціально уповноважений керівник та штаб з ліквідації НС. Сили і засоби постійної готовності.

42.Характерні особливості та загальні закономірності в організації

РІНР.

43.Організація й виконання невідкладних робіт на комунальноенергетичних мережах і спорудах

44.Види медичної допомоги постраждалим та терміни надання.

45.Структурно-функціональна схема державного управління безпекою та захистом у НС, правовий статус і повноваження органів влади.

46.Органи управління, сили і ресурси з попередження та реагування на НС на державному рівні.

47.Правові норми, що регламентують організаційну структуру органів управління безпекою та захистом у НС.

48.Загальні, превентивні та ситуаційні, компенсаційні та регламентні норми, що регламентують принципи і механізм регулювання безпеки, зниження ризиків і пом’якшення наслідків НС.

49.Зонування території за можливою дією вражаючих факторів НС.

50.Головні положення про навчання персоналу ОГ та способам захисту в разі виникнення НС.

51.Фінансування заходів з ліквідації наслідків НС, та відшкодування збитків постраждалим.

Учебное пособие / под ред. Б.П. Иванова. – 2-е изд., - М., Энергоатомиздат, 1990. – 288 с.

6.Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів освіти України I-IV рівнів акредитації/ за ред. /Є. П. Желібо, і В.М. Пічі. – Львів: Піча Ю.В., К.: "Каравела", Львів: “Новий Світ., 2002. – 328 с.

7.Пушнін Л.П., Капленко Г.Г., Фоменко В.І. Техногенні аварії з вибухами і руйнуваннями гребель. Методичні вказівки. ПДАБА, 2008. - 63с.

8.Пушнін Л.П., Капленко Г.Г. Техногенні аварії з викидом небезпечних хімічних речовин і ліквідація їх наслідків. Методичні вказівки, ПДАБА, 2006 - 77с.

9.Методичні вказівки до лабораторних та контрольних робіт з курсу БЖД за темою «Оцінка ступеня хімічної небезпеки адміністративнотериторіальних одиниць та хімічно небезпечних об’єктів» для студентів всіх напрямків підготовки денної та заочної форм навчання / Укладачі:

Пушнін Л.П., Капленко Г.Г., Шаранова Ю.Г. – Дніпропетровськ: ПДАБА, 2012. – 29 с.

10.Методичні вказівки з курсу «Безпека життєдіяльності» для виконання лабораторних і контрольних робіт на тему: «Ідентифікація зон планування та проведення протирадіаційних захисних заходів при аваріях на АЕС» для студентів всіх напрямів підготовки денної та заочної форм навчання / Укладачі: Пушнін Л.П., Капленко Г.Г., Чесанов В.Л., Карасьов О.Г. – Дніпропетровськ: ДВНЗ ПДАБА, 2012 – 55 с.

11.Безопасность жизнедеятельности: Учебник для вузов / под общ. ред. С.В. Белова. Л-е изд. – М.: ВШ., 1999

12.Постанова КМ України "Про порядок фінансування робіт із запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків" від 04 лютого 1999 року № 140.

13.Постанова КМ України "Про порядок використання коштів резервного фонду бюджету" від 29.03.2002 року № 415.

ДОДАТОК А Рекомендації щодо оформлення пояснювальної записки

контрольної роботи

Пояснювальна записка контрольної роботи оформлюється на листах формату А4 (рукописним або друкованим текстом).

1. Оформлення роботи розпочати з наведення характеристик об’єкта господарювання (ОГД), що приймаються за таблицею 1 завдання і заносяться в пояснювальну записку в скороченому вигляді.

Наприклад. На території адміністративної одиниці площею 4800 км2 зі щільністю населення 35 чол./км2 розташований об’єкт господарської діяльності (ОГД) та потенційно небезпечні об’єкти (ВНО 2, ХНО 1, РНО

1).

ОГД – завод залізобетонних конструкцій (ЖБК):

-чисельність робочої зміни – 400 чол., з них 30% працюють на території підприємства;

-площа території ЖБК – 0,8 км2;

2-8. – трансформатори від 1000 до 1000 кВ; - Комунально-енергетичні мережі:

3-3. – котельня в цегляній будівлі; 3-4. – будівля трансформаторної підстанції з блоків; 3-6. – повітряні лінії високої напруги; 3-8. – трубопроводи наземні.

Задача А. Прогнозування інженерної обстановки при вибухах конденсованих вибухових речовин (КВР)

На відстані R=400 м від ЖБК (азимут 60°) стався вибух Q=200 т тротилу на бетонній поверхні.

Необхідно визначити ступінь ураження ОГД ЖБК і можливі наслідки для робітників та населення, яке опинилося в осередку ураження.

Вказівки до розв’язання

1. Виявлення інженерної обстановки (виконується в послідовності і в обсязі, вказаних у методичних вказівках [7])

Продовження ДОДАТКУ А

2. Оцінка інженерної обстановки (виконується в послідовності і в обсязі, вказаних у методичних вказівках [7])

Задача Б1. Прогнозування інженерної обстановки при вибуху ГПС в результаті руйнування ємкості з газом

На відстані R=500 м від ЖБК (азимут 120°) стався вибух газоповітряної суміші при руйнуванні ємкості з бутаном вагою Q=120 т.

Необхідно визначити ступінь ураження ОГД ЖБК і можливі наслідки для робітників та населення, яке опинилося в осередку ураження.

Вказівки до розв’язання

1.Виявлення інженерної обстановки (виконується в послідовності і в обсязі, вказаних у методичних вказівках [7])

2.Оцінка інженерної обстановки (виконується в послідовності і в

обсязі, вказаних у методичних вказівках [7])

обсязі, вказаних у методичних вказівках [7])

2. Оцінка інженерної обстановки (виконується в послідовності і в обсязі, вказаних у методичних вказівках [7])

Задача В1. Визначення ступеня хімічної небезпеки АТО та ХНО

На території АТО в НП Лазурне (5282) розташований ХНО, на якому зберігаються НХР в ємкостях: хлор - паспортна місткість 100 т, хлорпикрин - паспортна місткість 140 т. Висота піддону 1,2 м та 1,5 м відповідно. Необхідно методом довгострокового (оперативного) прогнозування визначити ступінь хімічної небезпеки заданих АТО та ХНО.

Вказівки до розв’язання

1.Визначити розміри зон хімічного зараження (ЗМХЗ та ПЗХЗ) (виконується в послідовності і в обсязі, вказаних у методичних вказівках

[9])

2.Визначити ступінь хімічної небезпеки АТО та ХНО

Продовження ДОДАТКУ А

Задача В2. Прогнозування хімічної обстановки при аваріях з виливом НХР на підстилаючу поверхню

Об 11.00 в районі відмітки 149.4 (4289) сталася аварія з розривом автоцистерни і виливом 15 т синильної кислоти на поверхню землі.

Погодні умови: хмарність – змінна, температура повітря – 0°С, швидкість вітру – 2 м/с в напрямку на УМС, розташованому в Батецькому

(4694).

Необхідно методом аварійного прогнозування визначити масштаб хімічного зараження і можливі наслідки впливу НХР на робітників УМС і населення, яке опинилося в прогнозованій зоні хімічного зараження.

Вказівки до розв’язання

1.Виявлення хімічної обстановки (виконується в послідовності і обсязі завдання з врахуванням рекомендацій [9]).

2.Оцінка хімічної обстановки (виконується в послідовності і обсязі

Вказівки до розв’язання

1.Виявлення радіаційної обстановки (виконується в послідовності і обсязі завдання з врахуванням рекомендацій [9]).

2.Оцінка радіаційної обстановки (виконується в послідовності і

обсязі завдання з врахуванням рекомендацій [9]).

Задача Д. Аналіз рівня небезпеки потенційно небезпечних об’єктів

На території адміністративної одиниці розташований об’єкт господарської діяльності (ОГД) та потенційно небезпечні об’єкти (ВНО 2, ХНО 1, РНО 1).

Визначити порівняльний коефіцієнт небезпеки (Кнб), показник сумарної прогностичної оцінки техногенно-природної небезпеки, тобто ступеня небезпеки відповідного ПНО.

Вказівки до розв’язання

Розв’язується у послідовності, викладеній в цих методичних вказівках.