1.3. Інвентаризація викидів забруднюючих речовин в атмосферу

Інвентаризація включає в себе характиристику підприємства з точки зору утворення і відведення забруднюючих речовин, визначення параметрів стаціонарних джерел викидів, їх розташування, наявність і ефективність роботи газоочисного обладнення, розрахунки розсіювання викидів забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, шляхи досягнення санітарних норм а також характеристику неорганізованих джерел.

Інвентаризацію викидів забруднюючих речовин в атмосферу на підприємстві виконують спеціалізовані організації або відповідні підрозділи Мінекобезпеки України.

Обсяг інвентаризації викидів визначається залежно від поставленої мети у відповідності з вимогами законодавчих актів щодо данного питання.

Матеріали інвентаризації використовуються для:

— розробки нормативів утворення забруднюючих речовин, які відводяться у атмосферне повітря при експлуатації технологічного та іншого обладнання, споруд та об'єктів;

— розробки нормативів гранично допустимих викидів;

— регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферу;

— здійснення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря;

— розробки короткострокових і довгострокових технічних заходів підприємств;

— розробки екологічних програм щодо зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферу.

Під час інвентаризації викидів забруднюючих речовин використовуються матеріали:

— прямих методів вимірів, які базуються на безпосередніх інструментальних вимірів;

— розрахункових методів;

— матеріали технологічного регламенту та проектних показників. В необхідних випадках випадках для розрахунку кількісних характеристик викидів повинні застосовуватись галузеві методтки, затверджені Мінекобезпеки України.

Перед проведенням інвентаризації викидів повинна бути виконана робота з наладки технологічного та вентиляційного обладнення відповідно до діючих санітарно-гігієничних норм.

1.4. Визначення викидів забруднюючих речовин.

1.4.1. З ціллю визначення викидів забруднюючих речовин прямими вимірами встановлюють координати джерел викидів та їх параметри: висота джерела викиду (Н м), швидкість газоповітряної суміші, яка викидаєтся із учстя джерела викиду (W м/сек); розмір (діаметр) устя джерема викиду (Д м), температуру газоповітряної суміші на виході із устя джерела викиду, концентрації забруднюючих речовин (С мг/м³) на вході і виході із установок по очищенню викидів (якщо такі встановлені).

На підставі означений величин розраховують об'єм газоповітряної суміші (V м³сек) та потужність викидів забруднюючих речовин (М г/сек). Усі параметри приводять до нормальних умов.

Сумарні, годові викиди забруднюючих речовин (М т/рік) визначають розрахунковими методами, затвердженими Мінекології України.

1.4.2. До матеріалів по охороні атмосферного повітря відносяться:–коротка характеристика фізико-географічних й кліматичних умов району будівництва з урахуванням місцевих особливостей; дані про існуючі фонові концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі; – перелік джерел викидів; – забруднюючих речовин, їх кількісні та якісні характеристики, в тому числі ті, що мають ефект сумації, згідно додатку 3 ГОСТ 17.2.3.02; – характеристика можливих аварійних викидів; – результати розрахунків приземних концентрацій по величинам викидів забруднюючих речовин а атмосферне повітря, запропонованим у складі проектної документації, – обґрунтування рішень по попередженню (зменшенню) утворення й виділення забруднюючих атмосферу речовин й вибору обладнення, апаратури для очищення викидів в атмосферу;– відомості про вартість об'єктів і робот, пов'язаних з здійсненням охороних заходів; – оцінка ефективності намічених заходів, запроектованих споруд й обладнання; –характеристика заходів по регулюванню викидів в період несприятливих метеорологічних умов (НМУ); – обґрунтування розмірів розрахункової санітарно-защистної зони.