- •1. Загальні положення
- •1.2. Порядок виконання робот по оцінці впливу промислового об'єкту на навколишнє середовище
- •1.3. Інвентаризація викидів забруднюючих речовин в атмосферу
- •1.4. Визначення викидів забруднюючих речовин.
- •2. Приклади розрахунків забруднення атмосфери викидами підприємств будівельної отраслі. Робота 1. Підприємства по виготовленню асфальто-бетона.
- •Обсяги річних викидів забруднюючих речовин, які отримані розрахунковими методами (т/рік).
- •Параметри основних забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря при роботі асфальто-бетоного завода
- •Обсяги викидів забруднюючих речовин, які отримані розрахунками Таблиця 5
- •Порівняльна характеристика забруднення приземного шару атмосфери при роботі різного обладнання
- •Висновки.
- •Робота 2 Розрахунки викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від обладнання котлоагрегатів.
- •Висновки.
- •3. Додатки:
- •Порогові значення викидів для взяття підприємства на державний облік
- •Деякі параметри основних забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря при роботі підприємств будівельної галузі промисловості
- •Деякі характеристики органічного палива
- •4. Список літератури
Висновки.
Проведені розрахунки розсіювання забруднюючих речовин в атмосфері за допомогою ЕОМ свідчать що концентрація усіх забруднюючих речовин в приземному шарі атмосфери значно низче ГДК і викиди котельної не спричиняють значного негативного впливу на навколишнє середовище.
3. Додатки:
Фізико-географічні особливості м. Дніпропетровська.
Додаток № 1
м. Дніпропетровськ розташований в зоні помірних широт з достатньо активною атмосферною циркуляцією. Климат помірно-континентальный з засушливим літом та малосніжною зимою. Однією із особливостю климатичних характеристик є значні коливання погодних умов із року в рік.
Згідно СНіП 2.01-82 м. Дніпропетровск розташований на теріторії кліматичного району ІІІ в.
Середньорічна місячно температура коливається від –9 ºC в січні місяці до 26,5 ºC в липні.
Переважними напрямами вітру — північні та північно-східні. Для району характерні інверсії. Більш високий рівень забруднення атмосфери спостерыгається в зимові місяці, коли інверсії мають найбільшу потужність та інтенсивність.
Повторюваність напрямків вітру й штилей за рік по м. Дніпропетровську, % (роза ветрів)
Додаток № 2.
Північ |
Північ-ний схід |
Схід |
Південий схід |
Південь |
Південно- захід |
Захід |
Північ-ний захід |
Штиль |
17,8 |
12,6 |
14,1 |
12,0 |
11,1 |
10,4 |
12,8 |
9,2 |
12,9 |
Фонові концентрації основних забруднюючих речовин
(середні значення) по місту Дніпропетровську
Додаток № 3
Найменування забруднюючої речовини
|
Серед-ньорічна концен-трація 2006 р. мг/м3 |
Максимальноразова концентрація 2006 р. мг/м3 |
Фонові концентрації мг/м3 | ||||
Швидкість вітру, м/сек. | |||||||
0–2 |
3–13 | ||||||
Кожне
|
Північ
|
Схід |
Південь |
Захід | |||
Оксид вуглецю |
3 |
24 |
4,27746 |
4,19698 |
4,1656 |
3,82288 |
3,902 |
Диоксид азоту |
0,07 |
0,40 |
0,13453 |
0,13484 |
0,1371 |
0,13422 |
0,133 |
Метеорологічні характеристики і коефіцієнти які визначають умови розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населеного пункту
Додаток № 4
Метеорологічні характеристики і коефіцієнти, які визначають умови розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населеного пункту | |||||
Дніпропетровськ | |||||
(назва населеного пункту, де розташований об’єкт) | |||||
Найменування характеристик |
|
Величина | |||
Коефіцієнт, який залежить від стратифікації атмосфери, А |
200 | ||||
Коефіцієнт рельєфу місцевості |
|
1 | |||
Середня максимальна температура зовнішнього повітря найбільш жаркого місяця року, Т, ºC |
26,5 | ||||
Середня температура зовнішнього повітря найбільш холодного місяця (для котельних, які працюють за опалювальним графіком), Т, ºC |
-9 | ||||
Середньорічна роза вітрів, % |
|
| |||
П |
|
|
|
|
17,8 |
ПС |
|
|
|
|
12,6 |
С |
|
|
|
|
14,1 |
ПдС |
|
|
|
|
12 |
Пд |
|
|
|
|
11,1 |
ПдЗ |
|
|
|
|
10,4 |
З |
|
|
|
|
12,8 |
ПЗ |
|
|
|
|
9,2 |
Швидкість вітру (за середніми багаторічними даними), повторення перевищення якої складає 5%, U, м/с |
11 |
Деякі довідкові параметри щодо проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферу.
Додаток № 5
Об'їм газів, що відходять ν (мз/сек)
ν = В • νух • (273 + t) ⁄ 3600 • 273
t- температура газів, що відходять
В витрата палива, мз/сек, або кг/сек.
νух = В • К
Значення параметра К визначають згідно додатку № 7.
Параметри найбільш поширеного палива:
Додаток № 6
Паливо |
К, при ступеню надлишку повітря a 1,1 |
Нижча теплота Згоряняня Мдж/м3 (Мдж/кг) |
Зольність %
|
Зміст сірки,% |
Газ природний (Шебелінка) |
12,0 |
37,42 |
— |
— |
Дрова |
3,75 |
10,25 |
0,6 |
— |
Вугілля Донецьке |
7,04 |
19,0–19,49 |
27,3–32,0* |
1–3 |
Вугільний концентрат |
7,04 |
25,95 |
10–11 |
1–3 |
Мазут високосірчаний |
11,99 |
38,89 |
0,1 |
2,8 |
Мазут сірчаний |
12,28 |
39,86 |
0,1 |
1,4 |
Мазут низькосірчаний |
12,48 |
40,40 |
0,05 |
0,3 |
Моторне паливо, стабілізована нафта |
11,35
|
39,90 |
0,1 |
2,90 |
Побутове пічне паливо ППП- 1,1 * |
11,35 |
40,1*–40,3 |
0,012–0,02* |
0,59–1,1* |
* — згідно ГСТУ 320.00149943.010-98
Утрати тепла в димарях (трубах).
tух = tвх – Δt;
Δt = ΔtІ • Н;
tвх – температура газів, які відходять від котлоагрегату;
t ух – температура газів, які викидаються в повітря;
Н – висота труби; Д – діаметр труби.
Δtух = 0,8: √ Д (град/м)
Для сталевих футерованих труб:
ΔtІ = 0,4: √ Д (град/м)
Для невеликих цегельних труб
ΔtІ = 0,2: √ Д (град/м)
Для великих цегельних труб
Рекомендовані швидкості газів в димарі котлоагрегатів великої потужності – 6-12 м/сек.
Перекладні одиниці:
1 Ккал = 4,2 Кдж = 0,0042 Мдж; 1 Кдж = 0,24 Ккал;
1 Мдж = 0,24 Мкал; 1 Гдж = 0,24 Гкал;
1 Гкал/годину = 1,16 Мвт; 1 Мвт = 0,86 Гкал/годину;
нано – 10-9;
мікро – 10-6;
гекто (г) – 102;
кіло (К) – 103;
мега (М) – 106;
гіга (Г) – 109;
тера (Т)– 1012.
Показники ступеню уносу палива з топочними газами (при відсутності екслуатаційних даних або даних інструментальних вимірів)
Додаток № 7
Показники |
Топки з ручним закиданням твердого палива на нерухомі горизонтальні колосники
|
Топки з механічним закиданням твердого палива на нерухомі горизонтальні колосники |
Спалювання мазуту/газу | |
Котли невеликої потужності |
Котли великої потужності | |||
a ун *
|
0,21 |
0,13 |
1,0 |
1,0 |
qn * %
|
5,3
|
6,5 |
0,5/0,5 |
0,02 |
* Примітка — "Расчет выбросов в атмосферу золы и недожига, сернистого газа и окислов азота при сжигании топлива" К. 1979 г.
Нормативи ГДК деяких забруднюючих речовин із стаціонарних джерел (згідно Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 309 від 27.06.2006 р.
Додаток № 8
Клас небезпеки речо-вини |
Назва речовини |
Величина масової концентрації, г/год |
Гранично- допустимі викиди, мг/м3 |
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Речорвини у вигляді суспендованих твердих частинок недиференційовані за складом |
понад 500 г/год |
50 |
|
-"- |
менше, або дорівнює 500 г/год |
150 |
І |
Ртуть та її сполуки в перерахунку на ртуть |
1 г/год |
0,2 |
ІІІ |
Манган та його сполуки в перерахунку на діоксид мангану |
25 г/год або більше |
5 |
ІІІ |
Ванадій та його сполуки в перерахунку на п'ятиокис ванадію |
25 г/год або більше |
5 |
І |
Бенз(a)пірен |
0,5 г/год або більше |
0,1 |
1V |
Діоксид сірки |
5000 г/год або більше |
500 |
1V |
Оксиди азоту |
5000 г/год або більше |
500 |
1V |
Оксиди вуглецю |
5000 г/год або більше |
250 |
1 |
Фенол |
до 100 г/год |
20 |
1 |
Формальдегід |
до 100 г/год |
20 |
При спільній присутності речовин І і ІІ класів небезпеки сумарна концентрація цих речовин не повинна перевищувати 1 мг/м3 , а при спільній присутності речровин І і ІІІ, або ІІ і ІІІ класів сумарна концентрація цих речовин не повинна перевищувати 5 мг/м3