Для ознайомлення з природою заповідних територій здійснюються екскурсії по маркованих екологічних стежках, на яких представлені певні природні комплекси.

Поліський заповідник є центром просвітницької роботи як з місцевим населенням, так і з гостями Житомирщини. Тут діє екологічна стежка, є музей природи, музей побуту поліщуків, музей древлянських каменів та інші об'єкти.

На сьогоднішній день заповідні території тісно співпрацюють з науково-дослідними та еколого-освітніми установами. Зокрема Черемський природний заповідник співпрацює із закладами освіти (школами, ліцеями, університетами) та інститутами НАН України (Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного, Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена). У заповіднику існує науковий відділ, який займається дослідницькою роботою. Закладено дванадцять постійних пробних площ (науково-дослідних полігонів-стаціонарів), еколого-ценотичний профіль з метою моніторингу сукцесійних змін. Розроблено екологічну стежку, формується гербарій, експозиційні матеріали і бібліотека, проводяться екскурсії, польові практики студентів.

Збільшення лісистості території Полісся – стратегічний напрям національної господарської і природоохоронної діяльності, що дозволить примножити видове різноманіття, збільшити ресурс деревини та стабілізувати екологічну ситуацію в регіоні. Також одним із важливих напрямків діяльності природних заповідників – проведення просвітницької роботи, яка сприяє розвитку екологічної культури.

Висновки

Українське Полісся є своєрідним ландшафтним регіоном Східноєвропейської фізико-географічної країни. Він займає північну частину України, частину Білорусі та Росії. Його виникнення головним чином зумовлене палеогеографічними умовами антропогенового періоду. Для Полісся характерні низовинний рельєф, побудований переважно піщаними і супіщаними антропогеновими відкладами, помірноконтинентальний клімат, значна обводненість, густа річкова мережа з широкими долинами, панування рідких різновидів дерново-підзолистих та болотних ґрунтів, зайнятих хвойно-широколистяними лісами, луками, болотами і перезволоженими землями.

Нині в регіоні налічується 3 природні заповідники, З національні природні парки, 52 заказники та 18 пам'яток природи загальнодержавного значення. Найбільшими природно - заповідними територіями є Рівненський природний заповідник, Шацький національний парк, Поліський та Черемський природні заповідники.

Рівненський природний заповідник було створено Указом Президента України від 3 квітня 1999 року. Територія заповідника складається з чотирьох окремих ділянок, які з 1984 року мали статус заказників загальнодержавного значення: ландшафтний заказник "Білоозерський" (Володимирецький р-н), загальнозоологічний - "Перебродівський" (Дубровицький та Рокитнівський р-ни), ботанічний - "Сира Погоня" (Рокитнівський р-н), гідрологічний - "Сомино" (Сарненський р-н). Це найбільші за площею і найкраще збережені болотні масиви України, взяті під охорону.

Заповідник створено з метою збереження у природному стані типових та унікальних природних комплексів Українського Полісся.

Характерною ознакою Рівненського заповідника є те, що в ньому представлені болота всіх типів, які є на Українському Поліссі. Найбільшою різноманітністю боліт визначається Білоозерська ділянка. Саме на ній добре представлені болота з багатим живленням - низинні (евтрофні). На решті ділянок переважають сфагнові болота: ті, що досягли високого ступеня розвитку - верхові (оліготрофні) та менш розвинені - перехідні (мезотрофні).

Шацький національний природний парк було створено на базі державних ландшафтних заказників "Озеро Кримне", "Озеро Пісочне", "Озеро Пулемецьке", "Озеро Світязь", які були оголошені у 1974 році, зоологічної пам'ятки природи "Озеро Климівське", гідрологічних пам'яток природи "Болото Луки", "Болото Мелеване", "Болото Піддовге-Підкругле", що були оголошені у 1975 році.

На сьогодні до території парку входять ботанічний заказник загальнодержавного значення "Втенський" (130,0 га), лісові заказники місцевого значення "Ростанський" (14,6 га) та "Ялинник" (83,0 га), іхтіологічний заказник "Сомиець" (46,0 га) та 4 ботанічні пам'ятки природи місцевого значення.

Поєднання численних озер з лісовими масивами, своєрідний поліський колорит, різноманіття рослинних угруповань та висока їх естетична цінність, добре розвинена транспортна мережа сприяли розвитку рекреації в цьому мальовничому куточку Західного Полісся.

Поліський природний заповідник заповідник розташований у північно-західній частині Центрального, або Житомирського, Полісся України. Це типовий і, разом з тим, унікальний куточок мальовничої поліської природи у межиріччі р. Уборті та її притоки - р. Болотниці. Територія заповідника знаходиться на межі Українського кристалічного щита та Прип'ятьської низовини. Основу геологічної будови становлять докембрійські породи (граніти, гнейси, лабрадорити, кварцити, габро). У заповіднику представлені як типові для Полісся рослинні угруповання, так і унікальні, які більше не зустрічаються ніде в Україні. До останніх належать, зокрема, бореальні (північні) угруповання - лісові та болотні.

Черемський природний заповідник був створений Указом Президента України від 19 грудня 2001 року № 1234 на базі Черемського заказника загальнодержавного значення, площею 903 га та його охоронної зони, а також трьох заказників місцевого значення: орнітологічного заказника "Урочище Сузанка", загальнозоологічного заказника "Карасинський" та ботанічного заказника "Карасинський ялинний-1". Це перший заповідник, створений у Волинській області. Заповідник створено з метою збереження типових та унікальних природних комплексів Українського Полісся.

Полісся багате на різні природні ресурси з цінними видами флори та фауни, тому створення і утримання об’єктів і заповідних території на Поліссі є вкрай потрібною справою.

Таким чином, Українське Полісся багате на заповідні території та об’єкти. У даній роботі були розглянуті найважливіші заповідні території.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бумар Г. Скарби Поліського природного заповідника / Г. Бумар // Країна знань. – 2011. - № 8. – С. 24-27.

2. Бумар Г. Й. Болота – цінні ландшафти Поліського природного заповідника / Г. Й. Бумар // Країна знань. – 2012. - № 5. – С. 30-33.

3. Гетьмом В. Заповідне Шацьке поозеря межує з Європою // Науковий світ + Атестаційний вісник . – 2011. - № 2 . – С . 20-22.

4. Жила С. Поліський заповідник дверлянської землі / С. Жила // Верегиня. – 2006. - № 2. – С. 23-30.

5. Коніщук В. В. Еколого – економічні передумови розширення Черемського природного заповідника та створення національного парку «Західне Побужжя» / В. В. Коніщук // Екологічний вісник. – 2010. - № 3. – С. 28-29.

6. Мельник В. Перлина Європа – Шацькі озера / В. Мельник // Дивосвіт. – 2009. - № 3. – С. 14-16.

7. Остроушко О. Рівненський Природний Заповідник / О. Остроушко // Чумацький шлях. – 2011. - № 2 . – С. 21-22.

8. Попович С.Ю. Природно – заповідна справа: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2007. – 480 с.

9. Сушик Л. Заповідна Волинь / Л. Сушик , Н. Пушкар // Краєзнавство. Географія. Туризм. Шкільний світ. – 2009. - № 5. – С. 18.

10. Стойко С. М. і ін. Шацький природний національний парк / С. М. Стойко, П. Т. Ященко, М. П. Жижин. – Львів : Каменяр, 1986. – 48 с.

12. Царик Л.П. Заповідна справа. Навчальний посібник. – Тернопіль: СМП «Тайп», 2013. – 256 с.

13. Шипко Н. Озера Шацького природного парку / Наталя Шипко // Краєзнавство. Географія. Туризм. Шкільний світ. – 2011. - № 11. – С. 8-10.

14. Щербатюк М. Поліський природний заповідник – резерват дикої природи / М. Щербатюк, Ю. Куцоконь // Біологія і хімія в сучасній школі. – 2012. - № 1. – С. 34-36.