Історія

У 1980-х роках на тертої Любешівського району була створена низка заказників. В 1995 році був створений регіональний ландшафтний парк «Прип'ять-Стохід», який об'єднав частину даних територій. 13 серпня 2007 року був створений Національний природний парк «Прип'ять-Стохід» який об'єднав усі заповідні об'єкти Любешівського р-ну. Загальна площа парку становить 39315,5 га, в тому числі 5961,93 га земель, що надаються йому в постійне користування. Північна межа парку проходить по кордоні із республікою Білорусь. В структурі земель парку найбільше становлять болота — 43%, ліси — 35%, 16% чагарники і 6% водний фонд.

Флора

Завдяки своєму географічному положенню та своєрідній історії формування ландшафтів, які об'єднують цінні природні комплекси лабіринтів рік Прип'яті і Стоходу, тут сформувався і своєрідний рослинний покрив, у якому переважає гідрофільний комплекс рослинності. На цій території зростає більше 550 видів вищих судинних рослин.

Згідно геоботанічного районування України територія НПП «Прип'ять-Стохід» відноситься до Ратнівсько-Любешівського (Верхньоприп'ятського) геоботанічного району Західно поліського округу соснових і дубово-соснових лісів та евтрофних боліт Українського Полісся.

Внаслідок дуже високого рівня обводненості території водна рослинність є провідною у формуванні рослинного покриву. Так, у водах рік Прип'яті і Стоходу частими є угрупування з домінуванням глечиків жовтих. Як правило, в річках моно видовими є зарості куги озерної, у каналах часто домінують рдести, а в заводах — ряски та багатокорінника. На прибережних ділянках формуються зарослі їжачої голівки. Зрідка трапляються зарості рогозу та жабурника. Зустрічається на цій території така гарна рослина, як латаття сніжнобіле.

З лісової рослинності тут переважають соснові та вільхові в перемішку з березою ліси, зрідка трапляються чисті березняки, збереглися також фрагменти грабово-дубових насаджень, а на невеликих підвищеннях навколо чагарникових і трав'яних боліт трапляються похідні дубові ліси.

Чагарникова рослинність парку добре виражена і представлена заростями кущоподібних верб на болотах та зрідка — на безлісих піщаних грядах, серед яких домінантами виступають верби попеляста та пурпурова.

Лучна рослинність зустрічається на перехідних ділянках між лісом та болотом, часто в долинах річок чи навколо озер. Трапляються дрібноосокові луки з перевагою осоки звичайної та перстача гусячого, а на прибережних підвищеннях угрупованням з перевагою щучки дернистої.

Рослинність відкритих трав'яних боліт, що сформувалися на межиріччях та навколо озер, часто представлена високотравними угрупованнями з перевагою очерету, лепешняку великого, очеретянки, суничника сіруватого та участю болотного різнотрав'я, доля якого збільшується із посиленням рівня обводненості ділянок.

На території району серед боліт, лук та лісів зростає 21 вид рослин, що занесені до Червоної книги України: щитолисник звичайний, який ще донедавна вважався взагалі зниклим з території України, альдрованда пухирчаста, сальвінія плаваюча, пальчатокорінники м'ясочервоний, травневий та плямистий, плаун річний, баранець звичайний, лілія лісова, булатка довголистка, зозулені черевички справжні, коручки темночервона та чемерниковидна, гніздівка звичайна, любка зелеквіткова, любка дволиста, осока затінкова та береза низька.

Крім того, тут зустрічаю щитолисник звичайний (Hudrocotule vulgaris L), який ще донедавна вважався взагалі зниклим з території України, альдрованда пухирчаста (Aldrovanda vesiculosa L.), сальвінія плаваюча (Salvinia natans), пальчатокорінники м'ясочервоний (Dactylorhiza incarnate), травневий (Dactylorhiza majalis), та плямистий (Dactylorhiza maculate), плаун річний (Lycopodium annotinum L.), баранець звичайний (Huperzia selago), лілія лісова (Liliaceae), булатка довголиста (Cephalanthera longifolia), зозулині черевички справжні (Cypripedium calceolus L), коручки темночервона (Epipactis atrorubens), болотна та чемерниковидна (Epipactis helleborine), гніздівка звичайна (Neottia nidus-avis), любка зеленоквіткова (Platanthera chlorantha), любка дволиста (Platanthera bifolia), осока затінкова (Carex unbrosa Host), верба Старке (Salix starkeana Willd), рястка Буше та береза низька (Betula humilis Schrank) ться близько 20-ти регіонально рідкісних видів рослин.

Фауна

Загальна кількість зареєстрованих видів фауни на даний час становить 255 видів хребетних, з них променеперих (риб) — 24, саламандрових (хвостатих) — 2, безхвостих земноводних — 9, черепах — 1, плазунів — 4, птахів — 186, ссавців — 29 видів. Найбільш багатий тваринний світ водно-болотяних угідь. Тут на гніздуванні можна зустрічається чапля сіра, крижень, лунь очеретяний, курочка водяна, лиска, очеретянка велика, гуска сіра, мартин малий, норець малий, плиска жовтоголова. В лісах зустрічається гадюка звичайна, шуліка чорний, лось, кабан дикий та інші тварини. Річки та озера парку багаті на рибу, серед якої найчастіше зустрічається щука, плітка, лин, карась золотий та інші види цінних риб. Зустрічається також такий червонокнижний вид як мінога українська. З земноводних і плазунів зустрічається тритон звичайний, жаба ставкова, черепаха болотяна, вуж звичайний. Місцями можна побачити бобрів, проте вони тут не будують річкових загат.

На цій території зустрічається 28 видів фауни, занесених до Червоної книги України - ропуха очеретяна, лелека чорний, казарка червоновола, гоголь, скопа, лунь польовий, шуліка рудий, змієїд, орел-карлик, підорлик малий, беркут, орлан-білохвіст, глушець, журавель сірий, кулик-сорока, коловодник ставковий, кульон великий, крячок каспійський, пугач, дятел білоспинний, сорокопуд сірий, очеретянка прудка, горностай, норка європейська, борсук, видра річкова, вусач мускусний, махаон, контурниця пишна, а також 8 видів, занесених до Європейського Червоного списку тварин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі - казарка червоновола, шуліка рудий, орлан-білохвіст, деркач, очеретянка прудка, вовк, соня горішкова та видра річкова і 2 види, занесені до Червоної книги Міжнародного Союзу Охорони Природи - ропуха очеретяна та орлан-білохвіст. Територія парку є єдиним місцем гніздування синиці білої.

Крім того тут зустрічається: 220 видів хребетних, віднесених до Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі; 49 видів птахів, віднесених до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотяних птахів; 1 вид кажанів, віднесених до Угоди про збереження кажанів в Європі; 27 видів хребетних, віднесених до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення.

Територія парку є місцем масових сезонних міграцій птахів (120—150 тисяч особин). Частина території відноситься до водно-болотних угідь міжнародного значення.