- •2.Суть і особливості національного виховання. Принципи національного виховання.
- •Принципи національного виховання
- •3.Основні фактори розвитку особистості.
- •4.Методи виховання, їх характеристика.
- •1. Методи формування свідомості особистості.
- •2. Методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки.
- •3. Методи стимулювання поведінки і діяльності.
- •5.Стадії розвитку колективу. Шляхи створення дитячого колективу.
- •6.Принципи організації і основні напрямки позакласної і позашкільної виховної роботи.
- •7.Методика проведення етичної бесіди.
- •10.Функції процесу навчання.
- •11.Батьківські збори: види, особливості їх проведення.
- •13.Основні ланки процесу засвоєння знань.
- •14.Навчальний план школи, його характеристика.
- •15.Державний стандарт початкової загальної освіти.
- •16.Навчальна програма: зміст поняття, структура, принципи побудови, вимоги до навчальних програм.
- •17.Шкільні підручники, посібники, їх характеристика, вимоги до підручників.
- •19.Характеристика практичних методів навчання.
- •20.Урок – основна форма організації навчання. Типологія і структура уроків.
- •21.Характеристика наочних методів навчання.
- •22.Характеристика основних етапів комбінованого уроку.
- •23.Підготовка вчителя до уроку. Загальні вимоги до уроку.
- •24.Форми організації навчальної роботи: індивідуальна, групова, колективна; їх характеристика.
- •26.Домашня навчальна робота
- •27.Індивідуальні форми методичної роботи з учителями, їх характеристика.
- •28.Методичні об'єднання вчителів.
- •29.Види і методи внутрішньошкільного контролю.
- •30.Річний план роботи школи, його характеристика.
- •Річне планування діяльності школи
17.Шкільні підручники, посібники, їх характеристика, вимоги до підручників.
Підручник - книга, що містить основи наукових знань з певної навчальної дисципліни відповідно до цілей навчання, встановлених програмою і вимогами дидактики.
У підручнику втілюються важливі компоненти змісту освіти: знання про природу, суспільство, техніку, людину, способи діяльності, закони тощо. Окрім того, він містить завдання, вказівки і методичні рекомендації.
Цілі освіти, навчальна програма з предмета, дидактична теорія ставлять певні вимоги до підручників: висока науковість, доступність, точність, ясність і яскравість викладення змісту, його практична спрямованість, міжпредметні зв'язки. Підручник має бути одночасно стабільним (забезпечувати рівновагу між компонентами змісту, відносну сталість основних наукових теорій) і мобільним (передбачати можливість введення нових елементів знань без порушення основи).
Сучасний підручник виконує освітню, розвивальну, виховну і дослідницьку функції. Освітня функція підручника полягає в забезпечені процесу засвоєння учнями певного обсягу систематизованих знань відповідно до сучасного рівня розвитку конкретної науки, формуванні в учнів пізнавальних умінь і навичок. Розвивальна функція підручника сприяє розвиткові учня, формує його перцептивні, мнемонічні, розумові, мовні та інші здібності. Виховна функція полягає в здатності підручника впливати на світогляд учня, його моральні, естетичні почуття, ставлення до праці, навчання, формувати й удосконалювати певні риси особистості школяра.Управлінська функція передбачає програмування певного типу навчання, його методів, форм і засобів, способів застосування знань у різних ситуаціях. Дослідницька полягає у спонуканні учня до самостійного розв'язування проблеми.
Зміст навчального матеріалу підручника формується за логічним, психологічним і генетичним принципами.Логічний принцип вимагає розміщення навчального матеріалу відповідно до сучасної логічної структури певної науки. Психологічний наголошує на необхідності викладати матеріал з урахуванням пізнавальних можливостей учнів, а генетичний принцип передбачає його розміщення у такій послідовності, в якій він формувався історично.
Структура підручника містить тексти і позатекстові компоненти. Тексти підручника за дидактичними функціями поділяють на основний, додатковий і пояснювальний. За характером відображення дійсності та дидактичною метою вони бувають теоретичні (містять теорії, закономірності та методологічні знання) або емпіричні (у них ідеться про факти, явища, події, вправи, правила).
За провідним методом викладу матеріалу тексти підручника поділяють на:
а) репродуктивні - високоінформативні, структуровані, зрозумілі учням тексти, які відповідають завданням пояснювально-ілюстративного навчання;
б) проблемні - тексти підручника у формі монологу, в яких визначено суперечності, розв'язується проблема, аргументується логіка руху думки;
в) програмовані - тексти, зміст яких подається частинами, а засвоєння кожної частини інформації перевіряється контрольними запитаннями;
г) комплексні - тексти підручника, які містять певні дози інформації, необхідної учням для розуміння проблеми, що визначається логікою проблемного навчання;
ґ) додаткові - тексти, введені в підручник з метою розширювати, збагачувати знання учнів щодо важливих компонентів змісту навчального матеріалу.
До позатекстових компонентів підручника належать:
- апарат організації засвоєння: запитання і завдання, інструктивні матеріали (пам'ятки, зразки розв'язків задач, прикладів), таблиці, написи-пояснення до ілюстративного матеріалу;
- ілюстративний матеріал: рисунки, малюнки, схеми;
- апарат орієнтування: вступ, зміст, бібліографія.
Усі запитання і завдання підручників за ступенем пізнавальної самостійності учнів поділяють на репродуктивні (вимагають від учнів відтворення знань без істотних змін) і продуктивні, або творчі (передбачають трансформацію знань, істотні зміни в їх структурі або пошук нового).
Крім підручників, як допоміжний засіб використовують навчальні посібники.
Навчальний посібник - книга, яка розширює межі підручника, містить додаткову, найновішу і довідкову інформацію.
До навчальних посібників належать збірники вправ і задач, хрестоматії, словники, довідники, історичні та географічні карти, книги для позакласного читання, слайди, кінофільми, магнітофонні записи.