6
§ 1 Вступ до історії Тернополя
ЩО ВИВЧАЄ ІСТОРІЯ ТЕРНОПОЛЯ
Історія – це наука про минуле людства. На уроках історії України ми вже дізналися, що таке історія, що та як вона вивчає. Історію всього світу називають всесвітньою. Її складовою частиною (як й історії всіх інших країн світу) є історія України – великої європейської держави, історія всієї нашої Батьківщини.
Що таке історія та що вона вивчає?
Для кожної людини її Малою Батьківщиною є те місто чи село, рідний край, де вона народилася, виросла, живе…
Що таке Мала Батьківщина?
Нині ми розпочинаємо вивчення історії нашого рідного міста Тернополя. Його минуле – частина славетного минулого нашої Великої Батьківщини – України.
Перша відома письмова згадка про Тернопіль належить до 15 квітня далекого від нас у часі 1540 року.
Запам'ятайте дату!
Проте люди мешкали на території майбутнього міста та його околиць вочевидь ще набагато раніше, задовго до цієї дати.
Сьогодні Тернопіль – обласний центр, головне місто Тернопільської області
України. Його мешканцями є понад 200 тисяч людей. Тут живемо ми, житимуть
наші нащадки. Знати історію своєї Малої Батьківщини – означає знати минуле не тільки рідного краю, але й своїх предків і родини, без яких нас узагалі б не було. Вивчаючи історію Тернополя, кожен із нас не лише дізнається багато цікавого, а й отримає чудову нагоду поринути в захоплюючу мандрівку минулим.
7 ВИЗНАЧНІ КРАЄЗНАВЦІ
Хто такі краєзнавці?
Досліджують і вивчають минуле вчені-історики. Тих, хто присвячує свою працю, а іноді й усе життя вивченню рідного краю, називають краєзнавцями. Серед них не тільки професійні вчені-історики, а й чимало представників інших професій, які захопилися краєзнавчими дослідженнями завдяки великій любові до рідного краю. До результатів їхньої праці ми неодноразово будемо звертатися на сторінках цієї книги.
Одним із перших зацікавився минувшиною міста священик Петро Білинський. Написана ним наприкінці 19 століття праця «Місто Тернопіль і його околиці» надихнула наступні покоління краєзнавців на нові дослідження.
Із
1913
року діє
у Тернополі краєзнавчий
музей.
За понад століття його роботи тут зібрано
великі колекції різноманітних експонатів
з історії нашого краю. З 1940 до 1965 року в
музеї працювала Стефанія
Садовська.
У роки Другої світової війни, коли місто
зазнало найбільших
руйнувань за весь час свого існування,
Стефанія, завідуючи в музеї відділом
історії, врятувала значну частину
найцінніших експонатів. Ризикуючи
життям,
особисто
переховувала їх у підвалах та у
себе
вдома. Опираючись на давні джерела,
впродовж багатьох років наполегливо
писала
історію рідного міста. Шкода, але цей
цінний рукопис,
Стефанія присвячений історії Тернополя, втрачено.
Садовська
Краєзнавець Ярослава Гайдукевич про Стефанію Садовську
... Як згадують музейні працівники, що працювали з нею, була людиною освіченою по-європейськи, володіла вільно кількома іноземними мовами, прекрасно знала греку і латину, чудово орієнтувалася у світовій історії та культурі. Та й вихована була по-європейськи:
інтелігентна, бездоганна у поведінці та етиці, милосердна до чужого горя, але безкомпромісна у принципових питаннях. А ще була гордою. Здавалась інколи недоступною, але серце її було відкрите для людей чесних і щирих...
Яке враження справляють на вас життя та діяльність краєзнавця Стефанії Садовської?
Цікавим джерелом з історії міста є книга «Тернопіль у плині літ. Історико- краєзнавчі замальовки» (2003 р.). Її автор, тернополянка Любомира Бойцун десятки років віддала праці в архіві, створила оповідь про пам’ятки та вулиці старого Тернополя, життя і побут його мешканців.
Чеслав
Бліхарський,
навіть переїхавши
після
Другої світової війни жити у Польщу,
в душі назавжди залишився тернополянином.
Він зібрав багатющу колекцію
матеріалів
про рідне місто та написав про
нього
декілька книг.
Працю
поколінь краєзнавців втілено
в
цінному сучасному виданні про наш
край
— чотиритомному «Тернопільському
Енциклопедичному Словнику».
І сьогодні, коли ви тримаєте у руках цей посібник, краєзнавці невтомно продовжують досліджувати минуле нашого міста. Згодом, у недалекому майбутньому, зацікавившись історією Тернополя, цим може захопитися
кожен із теперішніх п’ятикласників, зробивши її справою свого життя. Книга О. Петровського,
О.
Гаврилюка, І. Крочака
В. Окаринського,
«Тернопіль/Tarnopol:
історія міста»
Тернопільський обласний краєзнавчий музей.
Сучасне фото
Перевірте себе
1. Що вивчає історія Тернополя?
2. Яких відомих краєзнавців ви знаєте?
3. Чим уславилася Стефанія Садовська?
4. Назвіть найвідоміші книги з історії Тернополя.
Музей – установа, що досліджує і виставляє на огляд цінні речі (переважно давні)
Архів – установа, де зберігають та досліджують писемні пам'ятки
11 § 2 Найдавніше минуле
ПЕРВІСНІ ЧАСИ
Що вивчає історія Тернополя та хто такі краєзнавці?
Найперші люди з’явилися на землях нашого краю десятки тисяч років тому. Проте його масове залюднення почалось уже в значно пізніші часи. Протягом життів багатьох поколінь наших предків неодноразово відбувалися значні зміни у природних і погодних умовах. Та наперекір усім негараздам люди сповна використовували дароване їм природою. Дрімучі ліси, наповнені дичиною, вкривали тихі береги таких щедрих на рибу річок Серету і його притоки Рудки (у давні часи починалась із джерела на території нинішнього парку Національного відродження). Ліс був місцем збирання різних плодів і грибів.
Запам’ятайте назви річок!
Археологія – наука, що вивчає минуле на основі дослідження речових пам`яток,
знайдених під час розкопок
Як з’ясували археологи, на мілководді первісні мисливці та рибалки знаходили
каміння, придатне для виготовлення своїх знарядь. Тут же його обробляли. Численні зразки такого каміння виявлено поблизу приміських сіл Білої та Пронятина. На берегах Серету знайдено тисячі каменів-кременів зі слідами їхньої обробки. Очевидно, неподалік первісні мисливці полювали навіть на таких великих тварин, як зубри. Доказом цьому є безцінна знахідка — гравірування фігури тварини на зубровій кістці. Уже 6-5 тисяч років тому на землях краю люди займалися вирощуванням рослин (землеробством) і розведенням тварин (скотарством). Окрім кам’яних виготовляли і використовували металеві (спочатку переважно мідні) знаряддя.
Якими були основні заняття давніх мешканців краю?
У ті часи на місці, де нині Тернопіль, господарювали трипільці (населення, яке належало до Трипільської археологічної культури). Їхнє тодішнє поселення археологи розвідали на околицях міста.
Неподалік від Тернополя, поряд із селом Петриків, археологи розкопали більше півсотні могильників (поховань) людей, які жили тут майже 3 тисячі років
тому. Учені вважають, що ці люди належали до Висоцької археологічної культури. За звичаями, заведеними у ті далекі часи, померлим клали у могилу речі, котрі, як вважали, могли їм знадобитись у загробному житті. На невеликій глибині
(навіть і 30-40 сантиметрів) виявлено різні прикраси та посуд. Знайдено бронзову
бритву, що потрапила сюди у давнину аж із півночі Італії. Інтерес дослідників при-
вернули насамперед дві могили. В одному з поховань – мама й дитина, в іншому –
чоловік із дружиною.
Археологічні культури – назви, які археологи дають давнім племенам і народам,
наймення яких не збереглися до сьогодення
ВИЗНАЧНА ПАМ'ЯТКА ПОБЛИЗУ ТЕРНОПОЛЯ
13
Річка Серет. Сучасне фото
Висоцькі могильники під Тернополем
... Археологам вдалося знайти могилу, в якій жінка обіймала чоловіка. Пара зовсім
молода — їй не більше тридцяти, він на кілька років старший. Про особливу повагу
до них з боку одноплемінників свідчить те, що в могилі знайдено велику кількість
домашніх речей і прикрас. Якою ж є історія цього поховання, яке ламає всі канони похоронних обрядів того часу? Поза жінки граціозна й органічна (вона ніжно, всім тілом сперлася на плече чоловіка, обіймаючи його), що наштовхує на думку, що жінку поклали в землю ще живою...
Із «Скрипторію історичної прози».
Яким є ваше ставлення до описаного?
Перевірте себе
1. Що приваблювало первісних людей на береги річок Серету й Рудки?
2. Представники яких археологічних культур мешкали на землях краю у минулому?
3. Чим цінні для науки висоцькі могильники?