Емоційна реакція дітей проявляється: * - депресією, нудьгою і плачем;

*- шумним, злобним протестом, біганиною, пошуками матері;

*- аутизмом, замкнутістю, дитина „не впізнає” маму, яка її відвідує. Це підсвідоме витіснення – дитина безсвідомо “карає” маму за те, що вона її залишила;

*- утилітарне ставлення до факту госпіталізації. Дитина вимагає уваги, бо “вона хвора”, або не бажає виписуватись із лікарні, щоб іти в школу;

*- отупілістю, яка в більшості випадків має риси прояву моторного регресу: монотонні, стереотипні кивальні рухи, смоктання пальців, неартикулярні звуки і інші неадекватні прояви моторної активності, котрі не відповідають віку дитини.