Оформлення маршрутної документації

Документом для проведення походів І – VI категорій складності та некатегорійних походів, які включають елементи походів II – VI категорій складності, є маршрутна книжка. Документом на проведення некатегорійних походів є маршрутний лист.

Документи на похід (маршрутна книжка або маршрутний лист та їх копії, довідки про туристський досвід учасників та керівника, картографічний матеріал та інші документи, які потрібні для випуску групи на маршрут) подаються до МКК з відповідними повноваженнями не пізніше ніж за 10 діб до початку походу (без урахування часу на пересилання документів) з урахуванням графіка її роботи.

Маршрутні листи для здійснення місцевих некатегорійних походів тривалістю до 4 днів реєструються навчальними закладами, які здійснюють подорожі.

При позитивному висновку відповідної повноважної МКК про можливість здійснення групою заявленого походу керівнику туристської групи видається зареєстрована та підписана головою МКК і штампом МКК. При

потреби до маршрутної книжки вносяться особливі вказівки і рекомендації групі, місце реєстрації групи у відповідній аварійно-рятувальній службі перед виходом на маршрут.

Видача довідок про зарахований похід здійснюється МКК після розгляду звіту про туристсько-спортивний похід.

За порушення цих Правил, крім відповідальності, установленої законодавством, навчальні заклади, які здійснюють туристські подорожі, можуть порушити клопотання перед відповідними органами виконавчої влади і питань фізичної культури і спорту щодо застосування до порушників таких заходів впливу:

• не зарахування участі або керівництва в здійсненому поході;

• заборона участі в походах певної категорії складності на певний термін або керівництва ними;

• заборона на певний час керівництва туристськими групами.

Положення про туристські маршрутно-кваліфікаційні комісії

Туристські маршрутно-кваліфікаційні комісії навчальних закладів системи Міністерства освіти і науки України (далі – МКК) створюються на громадських засадах при навчальних закладах системи Міністерства освіти і науки України з метою надання теоретичної та практичної допомоги керівникам туристських груп учнівської та студентської молоді, а також адміністраціям навчальних закладів з питань організації спортивних туристських походів.

МКК в обов’язковому порядку створюються при Українському державному центрі туризму і краєзнавства учнівської молоді. Також МКК можуть створюватись при міських, район них центрах туризму і краєзнавства учнівської молоді (станціях юних туристів), вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах (далі – навчальні заклади) і керується нормативно-правовими актами в сфері туризму, Правилами, нормативними документами МОНУ, а також цим Положенням.

МКК має свій штамп встановленого зразка. Форма штампу затверджується Федфацією спортивного туризму України.

Організаційні засади діяльності МКК

МКК очолює голова. До складу МКК включаються за їх згодою найбільш досвідчені туристи-спортсмени, які мають досвід керівництва походами на одну категорію складності вище тієї, що розглядається МКК. Для розгляду документів про походи V категорії складності члени МКК повинні мата досвід керівництва двома походами тієї самої категорії складності в даному виді туризму. Члени МКК, які розглядають маршрутні документи на здійснення ступеневих походів, повинні мати досвід керівництва походом І категорії складності в тому самому виді туризму.

МКК для погодження складу та повноважень подає списки членів до підпорядкованого МКК (МКК вищого рівня) відповідно цього Положення за формою, затвердженою Федерацією спортивного туризму України.

Кількісний склад членів МКК визначається навчальним закладом, при якому вона створюється, виходячи з обсягу роботи та її повноважень, але не менше трьох осіб у кожному виді туризму.

МКК набуває повноважень за наявності таких документів:

• списку членів МКК, затвердженого підписом голови (або заступника) та штампом МКК вищого рівня, визначених цього Положення;

• протоколу погодження повноважень МКК навчального закладу за формою, установленою Федерацією спортивного туризму України; наказу навчального закладу про створення МКК.

Повноваження МКК дійсні протягом чотирьох років від дня затвердження протоколу погодження повноважень при умові збереження затвердженого складу її членів. Після закінчення чотирирічного терміну повноважень або в разі дострокової зміни складу членів МКК проводиться переоформлення документів, необхідних для створення МКК.

На засіданні МКК обираються голова, заступник голови та відповідальний секретар. Відповідальний секретар, як правило, обирається із числа штатних працівників навчального закладу, при якому створена МКК. Навчальний заклад, при якому створена МКК, надає приміщення для її роботи та забезпечує необхідними матеріалами, інвентарем та спорядженням.

МКК працює під контролем керівництва навчального закладу, при якому вона створена, а також тієї МКК, яка надала їй повноваження.

Зміст роботи МКК

МКК:

• проводить консультації з питань організації, підготовки та проведення туристських походів, розглядає маршрутні документи на їх проведення;

• приймає рішення про готовність туристських груп до проходження запланованого маршруту походу;

• проводить профілактичну роботу, спрямовану на попередження нещасних випадків у походах;

• контролює проходження туристськими групами маршрутів у встановлені контрольні строки;

• визначає форму, об'єм і зміст звіту про похід;

• розглядає звітні документи про проведені походи й остаточно визначає категорії (ступені) їх складності;

• видає довідки про здійснені походи;

• розглядає випадки порушення Правил та цього Положення, вносить пропозиції керівництва навчального закладу щодо вдосконалення роботи МКК, підвищення кваліфікації її членів;

• розглядає питання про склад та повноваження підпорядкованих МКК (МКК нижчого рівня);

• надає методичну допомогу, спрямовує та контролює роботу МКК нижчого рівня.

Порядок розгляду МКК маршрутних документів на проведення походів

МКК розглядає маршрутні документи на проведення походів і робить висновок про можливість їх проведення тільки в межах затверджених повноважень.

Якщо категорія складності запланованого походу перевищує повноваження МКК, їх) маршрутні документи направляють на розгляд тій, що надала повноваження.

Якщо МКК, що надала повноваження, не має повноважень для розгляду документів, останні направляються на розгляд до Центральної МКК Федерації спортивного туризму України.

При розгляді маршрутних документів на походи МКК зобов’язана перевірити:

• розробку маршруту та графік руху групи за основним та запасним варіантами, наявність картографічного матеріалу;

• знання керівником групи району походу, умов пересування та природних перешкод на маршруті;

• відповідність туристського досвіду керівника та учасників походу запланованому маршруту;

• правильність підбору спорядження, медикаментів;

• намічені заходи щодо безпечного проведення походу;

• правильність вибору контрольних пунктів і термінів проведення походу.

Висновки про підсумки розгляду маршрутних документів для ступеневих походів та походів І категорії складності підписується головою або заступником голови та одним членом МКК, для всіх інших походів – головою або заступником голови та двома членами МКК, що мають досвід керівництва походами на одну категорію складності вище від запланованого в даному виді туризму.

Члени МКК не мають права розглядати маршрутні документи груп, керівниками або учасниками яких вони є.

Маршрутні документи реєструються та зберігаються у навчальному закладі, при якому створена МКК, не менше трьох років.

Порядок розгляду звітних документів туристських груп про здійснення походу

МКК розглядає звітні документи про походи тих туристських груп, яким вона давала дозвіл на проведення походу. Звіт складається відповідно до вимог Правил.

Категорії складності походів оцінюються МКК відповідно до Правил, а також за кількістю та ступенем складності природних перешкод на маршруті походу. МКК може знижувати категорію (ступінь) складності подорожі, установлену при розгляді маршрутних документів, якщо:

• пройдено не весь запланований маршрут; група самостійно змінила маршрут під час походу, що призвело до зниження категорії складності запланованого маршруту;

• не обґрунтовано збільшення тривалості походу;

• окремі учасники походу через певні обставини не пройшли весь запланований маршрут.

МКК приймає рішення про залік здійсненого походу. При позитивному вирішенні питання щодо заліку походу. МКК видає керівнику та учасникам довідки встановленого зразку.

У маршрутній книжці (маршрутному листі) та в реєстраційному журналі МКК робляться відмітки про прийняття звіту, залік походу та видачу довідок. МКК використовує у своїй роботі форми довідок про залік походу, реєстраційних журналів та маршрутних книжок (маршрутних листів), затверджених Федерацією спортивного туризму України. Реєстраційні журнали зберігаються в МКК не менше п’яти років.

Закон України “Про туризм” прийнятий Постановою Верховної Ради України 15.09.1995 р. №325/95 -ВР із змінами від29.05.2001 №2470/111 і від 18.11.2003№1282-ІУ.

Стаття 13. Безпека в галузі туризму

З метою забезпечення безпеки туристів суб’єкти туристичної діяльності, здійснюючи відповідний вид діяльності, зобов’язані:

інформувати туристів про можливі небезпеки під час подорожі, необхідність виконання загальнообов’язкових вимог та запобіжних чи попереджувальних заходів (медичних щеплень тощо), створювати безпечні умови в місцях надання туристичних послуг, забезпечувати належне облаштування трас, походів, прогулянок, екскурсій тощо, забезпечувати спеціальні вимоги безпеки під час надання туристичних послух з підвищеним ризиком (автомобільний, гірський, лижний, велосипедний, водний, мотоциклетний, пішохідний туризм, спелеотуризм тощо), забезпечувати туристів кваліфікованими фахівцями туристичного супроводу, спеціальним спорядженням та інвентарем, забезпечувати навчання туристів засобам профілактики і захисту від травм, попередження нещасних випадків та надання першої медичної допомоги, забезпечувати надання оперативної допомоги особам, які постраждали підчас подорожі, транспортування потерпілих, оперативно інформувати органи місцевої влади та відповідальних осіб про надзвичайні ситуації, в яких опинилися туристи, подавати відомості про зниклих осіб.

Особи, які організовують експлуатацію туристичних ресурсів, зобов’язані забезпечувати виконання вимог щодо охорони довкілля та охорони культурної спадщини, а також вживати заходів щодо забезпечення мінімізації припинення шкідливого впливу на довкілля і соціально-культурне середовище та компенсувати завдані їм при цьому збитки.

Надання необхідної допомоги туристам, які опинилися у надзвичайній ситуації в межах території України, здійснюється спеціалізованими державними, комунальними та приватними службами, а також рятувальними командами, що утворюються відповідно до законодавства.

Стаття 16. Страхування туристів при здійсненні туристичних поїздок

Страхування туристів (медичне та від нещасного випадку) є обов’язковим і забезпечується суб’єктами туристичної діяльності на основі угод із страховиками. Туристи вправі самостійно укладати договори на таке страхування. У цьому випадку вони зобов’язані завчасно підтвердити туроператору чи турагенту наявність належним чином укладеного договору страхування.

Договором страхування повинні передбачатися надання медичної допомоги туристам і відшкодування їх витрат при настанні страхового випадку безпосередньо в країні (місці) тимчасового перебування.

Стаття 18. Порядок укладання договорів (контрактів)

Договір (контракт) на надання туристичних послуг укладається між суб'єктами туристичної діяльності, а також між ними та споживачами туристичного продукту (туристами).

Договір (контракт) повинен визначати обсяг; умови та якість надання послуг, порядок оплати та розрахунків, термін дії, права та обов’язки сторін, їх відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Договір (контракт) укладається у письмовій формі, скріплюється печатками та підписами сторін.

Договір (контракт) між суб'єктом туристичної діяльності і туристом або групою туристів вважається укладеним з моменту оплати вартості туру та видачі туристу чи керівнику групи туристського ваучера.

Стаття 21. Договір на екскурсійне обслуговування.

За договором на екскурсійне обслуговування одна сторона (суб’єкт, що здійснює туристичну діяльність) за встановлену договором плату зобов’язується надати за замовленням іншої сторони (екскурсанта) обслуговування, істотною частиною якого є послуги екскурсовода (гіда-перекладача) загальною тривалістю не більше 24 годин, які не включають у себе послуги з розміщення.

Особа, яка надає екскурсійні послуги, зобов'язана до укладення договору на екскурсійне обслуговування надати екскурсанту необхідну і достовірну інформацію щодо екскурсійного обслуговування, його видів і особливостей, кваліфікації екскурсовода, про порядок і строки оплати екскурсійних послуг, а також надати екскурсанту на його прохання іншу інформацію з питань екскурсійного обслуговування.

Стаття 25. Права та обов’язки туристів і екскурсантів.

Туристи і екскурсанти мають право на:

• на відпочинок, свободу пересування, відновлення і зміцнення здоров’я, на безпечне для життя і здоров'я довкілля, задоволення духовних потреб, захист і повагу людської гідності;

• необхідну і достовірну інформацію про правила в’їзду до країни (місця) тимчасового перебування, а також виїзду з країни (місця) тимчасового перебування і перебування там, про звичаї місцевого населення, пам’ятки природи, історії, культури та інші об'єкти туристичного показу, що знаходяться під особливою охороною, стан навколишнього середовища;

• інформацію про наявність ліцензії у суб'єкта, що здійснює підприємницьку діяльність у галузі туризму, дозволів, сертифікатів, інших документів, наявність яких передбачена законодавством;

• отримання туристичних послуг, передбачених договором;

• особисту безпеку, захист життя, здоров’я, прав споживача, а також майна; одержання відповідної медичної допомоги;

• відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору.

Туристи і екскурсанти зобов’язані:

не порушувати права та законні інтереси інших осіб, вимоги законів, які діють на території країни перебування, виконувати митні, прикордонні, санітарні та інші правила, поважати політичний та соціальний устрій, традиції, звичаї, релігійні вірування країни (місця) перебування, зберігати довкілля, дбайливо ставитися до об'єктів природи та культурної спадщини в країні (місці) тимчасового перебування, дотримуватися умов і правил, передбачених договором про надання туристичних послуг, дотримуватися під час подорожі правил особистої безпеки та відшкодовувати збитки, завдані їх неправомірними діями.

2. Закон України “Про позашкільну освіту” прийнятий Постановою Верховної Ради України 22.06.2000р.№184!-Ш

Цей Закон відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) визначає державну політику у сфері позашкільної освіти, її правові, соціально-економічні, а також організаційні, освітні та виховні засади

Стаття 6. Здобуття позашкільної освіти

Вихованці, учні і слухачі мають право на здобуття позашкільної освіти відповідно до їх здібностей, обдарувань, уподобань та інтересів. Позашкільна освіта здобувається громадянами у позаурочний та позанавчальний час у позашкільних навчальних закладах та інших навчальних закладах як центрах позашкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, в тому числі в школах соціальної реабілітації, міжшкільних навчально-виробничих комбінатах, професійно-технічних та вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації.

Стаття 8. Основні завдання позашкільної освіти

Основними завданнями позашкільної освіти є: виховання громадян України, вільний розвиток особистості та формування її соціально-громадського досвіду, виховання у вихованців, учнів і слухачів патріотизму, любові до України, поваги до народних звичаїв, традицій, національних цінностей українського народу, а також інших націй і народів, створення умов для творчого, інтелектуального, духовного і фізичного розвитку вихованців, учнів і слухачів, вдосконалення фізичного розвитку вихованців, учнів і слухачів, підготовка спортивного резерву для збірних команд України з різних видів спорту, організація дозвілля вихованців, учнів і слухачів, пошук його нових форм; профілактика бездоглядності, правопорушень.