2.1. Організація і методи дослідження

Дослідження взаємозв'язку типу темперамента особистості з її статусом в системі міжособистісних відносин у шкільних колективах. У дослідженні взяли участь 2 класи СЗШ № 20 м. Житомира, загальною чисельністю 52 особи. Був застосований метод тестування, у рамках якого застосовувалися такі методики:

• Соціометричний метод (Дж. Морено),

• Опитувальник ЕРІ (за Айзенком).

В нашому дослідженні взяли участь 10-Б клас - 28 осіб, 13 дівчат та 15 хлопців у віці від 15 до 16 років, та 5-Б клас - 24 особи - 12 дівчат і 12 хлопців у віці від 10 до11 років. Дослідження проводилися на класних годинах у присутності практичного психолога школи.

2.2. Опис методів та методик дослідження .

Для виявлення структури міжособистісних відносин було проведено соціометричне дослідження. В якості критерію були обрані питання «З ким Ви хотіли б сидіти разом за однією партою ?» (навчання) та « Кого б Ви запросили на вечірку» Для позитивного вибору і для виявлення негативних виборів було поставлено протилежний питання - «З ким Ви НЕ хотіли б сидіти разом за однією партою » та « Кого б Ви не запросили на вечірку» (дозвілля). Кількісний критерій був обмежений трьома виборами, тобто кожен член групи міг вибрати трьох інших членів своєї групи, крім себе самого.

Результати цього дослідження, в повному обсязі, представлені в Додатках А і Б справжньої роботи.

Опитувальник Айзенка складається з 57 запитань, на які потрібно було щиро відповісти «так» чи «ні», отримані результати порівняли з «ключем», починаючи зі «шкали правдивості», і за допомогою системи координат визначали тип темпераменту кожного досліджуваного учня.

За результатами дослідження було побудовано графік співвідношення типу темпераменту з соціометричним статусом,

На графіку відображено шкали нейротизм і екстраверсія - інтроверсія, Досліджувані були розміщені під своїм порядковим номером за списком, в залежності від їх показників відносно типу темпераменту. Статус який вони займають в класі було позначено відповідними фігурами: «ізольовані» - хмаринками, «знехтувані» - прямокутниками, «надають перевагу» - прямокутниками з заокругленими кутами, «соціометричні зірки» - колами.

Результати цього дослідження, в повному обсязі, представлені в Додатку В і Г справжньої роботи.

2.3. Аналіз інтерпретації результатів.

Роблячи аналіз соціометричного дослідження, було виявлено, що в дозвіллі і в навчанні учні 5-го та 10-го класів мають тотожні результати соціометричних статусів і тому в нашій роботі представлено по одній загальній соціоматриці.

За соціоматрицею 5-го класу можна зробити такі висновки, що в класі на час дослідження було:

• 4 дитини – «соціометричні зірки»,

• 4 - «надають перевагу»,

• 12- «знехтувані»,

• 4 – «ізольовані» (Додаток Б).

Аналізуючи соціоматриці 10-го класу робимо висновки, що у класі на час дослідження виявлено:

• 2 – «соціометричні зірки»,

• 10 – «надають перевагу»,

• 12- «знехтувані»,

• 4 – «ізольовані» (Додаток А).

Інтерпретуючи рафіки залежності соціометричного статусу від типу темпераменту з додатків В і Г, можна побачити такі результати:

• в 10- Б класі меланхолічний тип темпераменту мають три учня, всі вони мають статус «знехтувані», один учень має флегматичний тип темпераменту, у нього статус «ізольований», 13 учнів мають холеричний тип , із них 7 мають статус - «надають перевагу», 4- «знехтувані» і 2- «соціометричні зірки», 5 учнів сангвініки, із них 1-«ізольований», 2- «знехтувані», 2- «надають перевагу», 2 учня мають змішаний тип – холерично-сангвінічний, один із них має статус «надають перевагу», а другий «знехтувані» (Додаток В).

• В 5-Б класі меланхолічний тип темпераменту мають 10 учнів. Із них 2 учня - «соціометричні зірки», 2 – «надають перевагу», 4- «знехтувані», 2 – «ізольовані», холеричний тип – 5 учнів, із них 4- «знехтувані», 1- «ізольований», 3 дитини мають сангвінічний тип , із них 1- «соціометрична зірка» , 2- «знехтувані», ще 6 учнів мають змішані типи до них відносяться – 1- «соціометрична зірка», 3- «знехтувані», 2 – «ізольовані» (Додаток Г).

З аналізу графіків залежності соціометричного статусу від типу темпераменту, як у 5-ому, так і в 10-му класах, можна зробити висновок, що тип темпераменту особистості не являється основним чинником впливу на соціометричний статус особистості в класному колективі в жодній із досліджуваних категорій. Але варто звернути увагу, що у десятому класі, більше виборів мають учні з екстравертивними здібностями , хоча серед них трапляється достатня кількість дітей з і статусом - «знехтувані».

ВИСНОВКИ

Вибрана тема є темою першорядної важливості в соціальній психології так як її актуальність для сучасників велика. Якщо особа зможе адаптуватися в колективі, якщо кожен знайде «ключі до успіху», у світі стане на порядок менше депресій, стресів і розчарувань. Це оздоровить кожну націю окремо і населення Землі в цілому. Сучасна психологія виходить з неможливості кардинально переробити психологію людей протягом короткого історичного періоду і з необхідності використовувати і розвивати сильні, нейтралізувати слабкі сторони людини. Тому зростає значення розвитку особистісних якостей людини, таких як цілеспрямованість, підприємливість, порядність, наполегливість, комунікабельність, готовність до обґрунтованого ризику, лідерські тенденції, здатність захоплювати за собою людей для досягнення поставленої мети та ін.

Більшу частину свого життя особистість проводить в групі. Становлення особистості індивіда не може розглядатися у відриві від суспільства, в якому він живе, від системи відносин, в які він включається. За словами К. Маркса, суспільство "не складається з індивідів, а виражає суму тих зв'язків і відносин, в яких ці індивіди знаходяться один до одного".

В підлітковому віці вплив окремої особистості з середовища однолітків набуває для іншого підлітка велике значення, як правило в підлітковій групі такою особистістю є її лідер, в свою ж чергу юнацтво - переломний момент у розвитку особистості, коли виникає нагальна потреба самореалізації, в тому числі і в лідерської діяльності. Відповідальні і складні завдання, що стоять перед індивідом у юнацькому віці, вимагають активності самого суб'єкта, вміння взяти відповідальність на себе, чітко визначати цілі, розуміти і приймати себе і інших, формулювати свої думки, використовувати різні точки зору. Тому саме особистісні властивості індивідуума та їх вплив на прояви лідерських якостей в класних колективах даних вікових періодах стало предметом нашого дослідження в даній роботі.

Однією з характеристик особистості являється темперамент. Властивості темпераменту однаково виявляються в різній діяльності незалежно від її змісту і залишаються порівняно постійними протягом всього життя. У своїх взаємозв'язках ці індивідуальні властивості утворюють типи темпераменту. Родоначальником вчення про темперамент прийнято вважати давньогрецького лікаря Гіппократа (V-IV ст. До н.е.)

Відносна стійкість соціометричного статусу визначається багатьма чинниками, серед яких виділяють наступні: зовнішній вигляд (фізична привабливість, ведуча модальність міміки, оформлення зовнішності, невербальна мова); успіхи у провідній діяльності; деякі властивості характеру а також властивості темпераменту (толерантність, товариськість, любов, низька тривожність, стабільність нервової системи тощо); відповідність цінностей індивіда цінностям групи, членом якої він є; положення в інших соціальних групах.

В свою чергу статус являється становищем людини в системі внутрішніх відносин, що визначає ступінь його авторитету в очах інших учасників групи, це психологічна характеристика його положення в системі внутрішньогрупових відносин, ступінь дійсної авторитетності для інших учасників

Проаналізувавши літературу можна сказати, що усі дослідження, проведені з метою визначити, якими фізичними якостями повинен володіти лідер, показав, що немає чітких фізичних розходжень між лідером і не лідером.

Такі ж висновки можна зробити провівши емпіричні дослідження в нашій роботі - тип темпераменту особистості не являється основним чинником впливу на соціометричний статус особистості в класному колективі

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агеев В. С. Психология межгрупповых отношений / В. С. Агеев. – М. : МГУ,

1989. – 239 с.

2. Андреева Г. М. Социальная психология / Г. М. Андреева. – М. : Аспект Пресс,

2000. – 376 с.

3. О.В. Андрієнко. - М.: Просвещение, 2000. - 339 с.

Байярд, Р.Т. Ваш неспокійний підліток / Р.Т. Байярд. - М.: Просвещение, 1991. - 63С.

4. Битянова, М.Р. Соціальна психологія / Р.Т. Битянова. - М.: Просвещение, 1994. - 83с.

5. Божович, Л.І. Проблеми формування особистості / Л.І. Божович. - М.: Просвещение, 1995. -352с.

6. Бодальов, А.А. Особистість і спілкування: вибрані праці / А.А. Бодальов - М.: Просвещение, 1983. - 274с.

7. Бурлачук, Л.Ф., Словник - довідник з психодіагностики / Л.Ф. Бурлачук, С.М. Морозов. - СПб.: Пітер Ком, 1999р. - 528с.

8. Велика енциклопедія психологічних тестів. М.: Изд-во Ексмо, 2005. - 416 с.

9. Гаврилова, Т.П. Поняття емпатії в зарубіжній психології / / Питання психології. - 1975 .- № 2 - 150 с.

10. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. – СПб.: Изд-во

„Свет”, 1997. – 658с.

11. Джеймс М. Рожденные выигрывать. Транзактный анализ с Гештальт-

упражнениями / Джонгвард Д. – М.: Прогресс; Универс, 1993. – 657с.

12 . Коваленко А. Б., Корнєв М. Н. Соціальна психологія : [підручник] /

А. Б. Коваленко, М. Н. корнєв. – К. : Мікрос-СВС, 2006. – 400 с.

13. Кон И.С. Психология старшеклассника. – М.: Просвещение, 1980. – 547с.

14. Курс практической психологии, или как научиться работать и добиваться

успеха: Учебное пособие для высшего управленческого персонала / Авт.-

сост. Р.Р. Кашапов. Ижевск.: Изд-во Удмурт. ун-та, 1996. – 309с.

15. Крисько, В.Г. Соціальна психологія: словарь-справочнік/В.Г. Крисько. - Мн.: Харвест, 2004. - 688 с.

16. Лісіна, М. І. Спілкування, особистість і психологія дитини / М.І. Лісіна. - Воронеж: МОДЕК, 1997 - 383 з

17. Лідерство / пров. з англ. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2006. - 258 с.

18. Марковська, І.М. Основи соціально-психологічних знань: Навчальний посібник / І.М. Марковська. - Челябінськ: Вид-во ЮУрГУ, 2001. - 64 с.

19. Майерс Д. Социальная психология. – СПб.: Питер-Пресс, 1997. – Т 1. –

20. Филонович, С.Р. Лідерство та практичні навички менеджера: 17-модульна програма для менеджерів «Управління розвитком організації». Модуль 9 / С.Р. Филонович - М.: «ИНФРА-М», 1999. - 328 с.

Додаток А