2

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Житомирський державний університет імені Івана Франка

УДК: 796.325+796.015.68

Факультет фізичного виховання та спорту

кафедра медико-біологічних основ фізичного виховання та спорту

Дипломна робота Медичні засоби вимірювання спортивної працездатності під час занять волейболом

Студентки 61 групи

заочної форми навчання

Спеціальність «8.01.01.03

ПМСО. Фізична культура»

Заболотної Аліни Миколаївни

Науковий керівник:

кандидат біологічних наук, доцент

Корнійчук Наталя Миколаївна

Рецензент:

Доцент кафедри дитячої хірургії

Національної медичної академії

післядипломної освіти ім. П.Л.Шупека

кандидат медичних наук Русак П.С.

Житомир-2011

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ І. Спортивна працездатність та її вимірювання під час занять волейболом (Огляд літератури)………………………………………………..7

1.1 Спортивна працездатність та її вимірювання за допомогою

медико-педагогічного контролю та самоконтролю…………………………...7

1.2 Вікові анатомо-фізіологічні особливості підлітків………………………..22

1.3 Фізичні якості та їх розвиток у середньому шкільному віці……………...25

1.4 Розвиток швидкісно-силових якостей у волейболі………………………..28

РОЗДІЛ ІІ Методи й організація дослідження……………………………...41

2.1 Характеристика методів дослідження……………………………………...41

2.2. Організація дослідження……………………………………………………53

РОЗДІЛ ІІІ. Аналіз та обговорення результатів…………………………...62

3.1 Аналіз результатів дослідження вимірювання спортивної

працездатності дітей віком 12-14 років під час занять волейболом…………62

РОЗДІЛ ІV. Практичні рекомендації ………………………………………..71

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..77

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………….79

ДОДАТКИ……………………………………………………………………….88

Вступ

Актуальність. Волейбол займає визначне місце в фізичному вихованні та спорті нашої країни. Проблемні аспекти спортивного відбору дітей до занять з волейболу на сучасному етапі є актуальними і потребують додаткового вивчення. Як відомо, сучасний волейбол пред'являє високі вимоги до функціональної діяльності організму, фізичної та технічної підготовки спортсменів. Більшість ігрових прийомів волейболістів пов'язана з максимальним проявом швидкості, сили, спритності та інших якостей.

Високі вимоги до фізичної підготовленості волейболістів, які визначаються на різних етапах спортивного відбору, є одними з важливих критеріїв визначення перспективності майбутніх спортсменів високої кваліфікації[3,4]. Тому у волейболі фізична підготовка спортсменів набуває особливого значення у зв’язку з розширенням діапазону ігрових дій, збільшенням напруги гри, що потребує від спортсменів максимальних фізичних зусиль у ситуаціях, які швидко змінюються на волейбольному майданчику [6].

Сучасна підготовка волейболістів і волейбольних команд - складний і багаторічний педагогічний процес керований тренерами. Проблема успішного виступу спортсменів на змаганнях висуває з особливою актуальністю питання про розробку раціональних научно-обгрунтованих і практично ефективних систем тренувань.

Раціональне управління тренувальним процесом можливе лише за умови систематичного контролю за розвитком тренованості, у тому числі за рівнем загальної та спеціальної фізичної підготовленості.

В практиці теорії і методики спортивного тренування волейболістів існує значна кількість методик, методичних прийомів, засобів використання фізичних вправ, які спрямовані на розвиток рухових якостей та формування спеціальних вмінь та навичок [5, 6, 7].

Розглядаючи тренування як систематичне використання фізичних вправ з метою безперервного підвищення або збереження на високому рівні працездатності тих хто займається, тренеру з волейболу важливо знати, морфологічні та функціональні зміни організму дітей, які взаємопов’язані та поступово збільшуються за рахунок збільшення навантажень.Тому однією з форм роботи тренера-педагога є організація та проведення медико-педагогічного контролю за тренувальними заняттями та змаганнями.

Висунуте раніше М. А. Семашковим положення «Без лікарського контролю не може бути фізичної культури» сьогодні не тільки не втратило свого значення, але й з кожним роком набуває ще більшої актуальності.

Аналіз науково-методичної літератури показав, що ефективність побудови тренувального процесу може бути досягнута передусім за рахунок підвищення якості керування підготовкою (Г.М. Максименко, 1976-2003; В.Г.Алабін, А.В.Алабін, В.П.Бізін, 1993; В.А.Запорожанов, 1994; В.Н.Платонов, 1997; В.П.Філін, 1997; Л.П.Матвеєв, 1999). Підготовку спортсменів прийнято розглядати як керований процес, ефективність якого можна підвищити, якщо на практиці реалізується обґрунтована система педагогічного контролю (В.С.Келлер, В.Н.Платонов, 1993; Ю.В.Верхошанський, 1993; Л.П.Матвеєв, 1999; Н.А.Носко, 1999; В.В.Мулик, 2002; Г.М. Максименко, 2003).

Тому діагностика стану спортивної працездатності у спортсменів і безперервне відстеження змін цього стану під впливом застосовуваних засобів і методів тренування складають одну з центральних завдань, що реалізуються в практиці спортивної медицини.

У зв'язку з цим найважливішою передумовою підвищення ефективності керування тренувальним процесом є удосконалення медико-педагогічного контролю, що дозволяє одержувати інформацію про результати тренувального впливу й на основі отриманих даних вносити відповідні корективи в процес підготовки.

Об’єкт дослідження: навчально-тренувальний процес волейболістів віком 12-14 років.

Предмет дослідження: спортивна працездатність та методика розвитку основних фізичних якостей юних волейболістів.

Мета дослідження: Дослідити можливості використання медичних засобів для вимірювання спортивної працездатності.

Гіпотеза: припускалось, що рівень спортивної працездатності можна визначити на основі морфо-функціонального стану систем органів, рівнем розвитку фізичних якостей та за технікою виконання вправ.

Завдання дослідження:

1.Проаналізувати літературні джерела щодо питання використання медичних засобів для вимірювання спортивної працездатності.

2. Дати визначення основних категоріальних понять.

3. Визначити рівень спортивної працездатності та особливості фізичної підготовленості юних волейболістів віком 12-14 років на етапі початкового навчання.

4. Розробити план тренування для юних волейболістів 12-14 років з використанням медичних засобів вимірювання спортивної працездатності.

Методологічна база роботи ґрунтується на принципах науковості та об’єктивізму. Під час написання роботи були використанні загальнонаукові та спеціальні методи. Зокрема, теоретичний аналіз науково-методичної літератури, педагогічні спостереження, методи математичної статистики, конкретно-пошуковий метод (аналіз і систематизація джерел з проблеми).

Експериментальна база дослідження: дослідження проводилося протягом 2010-2011 року на базі загальноосвітньої школи (ЗОШ) № 14. Дослідженням було охоплено учнів, які займаються в секції з волейболу.

Практична значущість даної роботи в тому, що інформація та дослідження можуть використовуватися в викладацькій практиці та тренерській роботі. Досліджено теоретичні та практичні аспекти проблеми. При написанні роботи опрацьовано 65 літературних джерел.

Апробація результатів дослідження: Результати дослідження апробовані на Міжнародній науково-практичній конференції «Наукові дослідження сучасності. Випуск 2». Робота мала назву «Медичні зособи вимірювання спортивної працездатності під час занять волейболом». Результати дослідження доповідались на засіданні кафедри медико-біологічних основ фізичного виховання і спорту.

Наукова новизна полягає в комплексному дослідженні спортивної працездатності за допомогою медичних засобів під час занять волейболом. Магістранткою проаналізовано понад 65 літературних джерел. На основі цього складена загальна характеристика методів дослідження рівня спортивної працездатності, що в подальшому буде корисною для тренера при організації тренувального процесу.

Особистий внесок магістранта: магістранткою самостійно була обрана тема написання магістерської роботи. Разом з науковим керівником складена структура роботи та обрані методи дослідження. Самостійно проаналізована науково-методична література, визначено об’єкт і предмет дослідження, мету та гіпотезу, проведено дослідження та обробка отриманих даних.

Структура роботи. Магістерська робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку літературних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи складає сторінки, основний текст 89 сторінок. Список літератури містить 65 найменувань.

Розділ І. Спортивна працездатність та її вимірювання під час занять волейболом (Огляд літератури).