Історія_України

Кафедра історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка

Покажіть на прикладі з творів українських письменників, художників, архітекторів та ін.

23.Які проблеми найчастіше розглядаються в літературі XVI – першої половини XVII ст.?

24.Які жанри літератури були найбільш поширені в ХVІ – першій половині XVII ст.?

25.Які факти свідчать про посилення соціального та національно-релігійного гноблення українців напередодні визвольної війни середини XVII ст.?

26.Змалюйте історичний портрет Богдана Хмельницького: виділіть ті факти біографії, які найбільш повно й яскраво розкривають характер та визначають життєву долю цієї історичної особи; зверніть увагу на його риси як людини, політика та полководця; дайте власну оцінку його діяльності і розкрийте її історичне значення.

27.Запорозьку Січ вважають зразком організації державного життя в Україні часів Визвольної війни. Виявіть спільне й відмінне в устрої Запорозької Січі та держави Війська Запорозького. Поясніть причини розбіжностей.

28.Які факти засвідчують суверенітет (у його внутрішньому та зовнішньому вимірах) Української держави, створеної Богданом Хмельницьким?

29.Які факти свідчать про зміцнення особистої влади Богдана Хмельницького? Чи можна вважати Україну часів його правління монархією?

30.Історики розходяться в оцінці українсько-російської угоди 1654 р., пропонуючи п'ять її тлумачень.

Тестові завдання

1.У якому році польський король вперше найняв на державну службу козаків?

а) у 1571 р.; б) у 1572 р.; в) у 1578 р.

2.У якому році в Україні почалося повстання під проводом К.Косинського?

а) у 1591 р.; б) у 1593 р.; в) у 1595 р.

3. Яка подія сталася у 1596 р.?

а) почалося повстання під проводом С.Наливайка; б) було придушено повстання під проводом С.Наливайка;

в) було страчено С.Наливайка — керівника одного із козацьких повстань.

4.З яким козацьким повстанням у вас асоціюється Солоницька битва? а) з повстанням під проводом К. Косинського; б) з повстанням піц проводом С. Наливайка; в) з повстанням під проводом М. Жмайла.

5.У якому році під час морського походу українські козаки здобули фортецю Синоп?

а)у 1606 р.; б) у 1614 р.; в) у 1616 р.

6.У 1620 р. розпочалася війна між...

а) Річчю Посполитою і запорозькими козаками; б) Річчю Посполитою і Московською державою; в) Річчю Посполитою і Османською імперією.

7.Морські походи українських козаків початку XVII ст. не були спрямовані проти...

а) Московської держави; б) Кримського ханства; в) Османської імперії.

8.Хто із вказаних нижче ватажків козацьких повстань брав участь у Хотинській війні?

31

Інструктивно-методичні матеріали з навчальної дисципліни „Історія України” для студентів соціально-психологічного факультету

а) Т.Федорович; б) Я.Острянин; в) М.Жмайло.

9. Коли почалося козацьке повстання під проводом Т.Трясила?

а) у 1630 р.; б) у 1631 р.; в) у 1635 р.

10.Хто очолив козацьке повстання 1638 р.? а) І.Сулима; б) П.Бут; в) Я.Острянин.

11.Яке з козацьких повстань закінчилося укладенням між поляками та козаками Переяславської угоди?

а) повстання під проводом М.Жмайла; б) повстання під проводом Т.Федоровича; в) повстання під проводом П.Бута.

12.Епіцентром повстання під проводом Богдана Хмельницького на початку 1648 р. став(ла): а) хутір Суботів на Чигиринщині; б) Київ; в) Запорозька Січ.

13.Союзниками козаків у боротьбі проти польсько-шляхетської сваволі в Україні у 1648 р. були: а) московити; б) молдавани; в) татари.

14.Встановіть відповідність:

а) битва на Жовтих Водах 1) 2-6 травня 1648 р. б) битва під Корсунем 2) 15-16 травня 1648 р. в) битва під Пилявцями 3) 11-13 вересня 1648 р.

г) облога м. Львова 4) 26 вересня – 16 жовтня 1648 р. д) битва під зборовим 5) 23 грудня 1648 р.

є) вступ військ Б.Хмельницького 6) 5-6 серпня 1649 р. у Київ 15. Знайдіть у тексті історичні неточності:

Зборівська угода Богдана Хмельницького з польським королем Владиславом IV, укладена в 1648 р., передбачала перехід під владу гетьмана трьох воєводств: Подільського, Чернігівського, Брацлавської о, амністію козакам — учасникам повстання, можливість польській шляхті повернутись у свої маєтності, козацький реєстр у 20 тисяч та повне поновлення прав і привілеїв Руської православної церкви в Речі Посполитій.

16.Зборівська угода забезпечила умови для формуванням суверенітету Української держави, бо: а) була договором про мир, який давав змогу розпочати державне будівництво; б) визнавала за гетьманом право на владу на певній території 1 та окремі збройні сили;

в) визнавала за гетьманом право на окремі збройні сили та використання прибутків з колишніх шляхетських фільварків.

17.Із наведених у дужках варіантів відповіді виберіть правильний;! У 1650 р. Богдан Хмельницький вперше вирушив походами на (Кримське ханство, Московік, Молдову, Литву), намагаючись забезпечити своїй державі союзника у боротьбі з поляками, а своєму родові — династичний зв'язок з родом володарів І суверенної держави. Він одружує свого сина Тимоша з (донькою, сестрою, внучкою) господаря цієї землі і протягом кількох років бере активну участь у боротьбі між претендентами на владу в ній на боці Тимошевого тестя. Лише загибель Тимоша під час облоги Сучави в (1651, 1652, 1653, 1654) ] році поклала край цій не дуже вдалій і надто дорогій кампанії. З

32

Кафедра історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка

18.Битва під Берестечком на Волині між військами Богдана Хмельницького і Яна Казимира відбулася:

а) 18-30 травня 1649 р.; б) 18-30 червня 1651 р.; в) 18-30 липня 1652 р.

19.Із наведених у дужках варіантів відповіді виберіть правильний: "У червні 1651 р. у битві (під Пилявцями, Берестечком, Жванцем) війська (Богдана Хмельницького, Яна Казимира, Олексія Михайловича) зазнали поразки. У ній загинуло понад ЗО тисяч (козацького, польського, московського) війська.

20.Знайдіть помилки в тексті:

Білоцерківський мирний договір, укладений 1652 р., обмежував гетьманську владу лише Чернігівським воєводством, забороняв гетьману вступати в зовнішні зносини, особливо з татарами, скорочував реєстр до 40 тисяч осіб.

21. Встановіть відповідність а) вересень 1651 р. 1) облога Жванця

б) травень 1652 р. 2) мирний договір з польським королем на засадах Зборівської угоди в) вересень-грудень 1653 р. 3) Білоцерківський мирний договір г) грудень 1653 р. 4) битва під г.Батіг д) січень 1654 р. 5) Переяславська Рада

22."Березневі статті" Богдана Хмельницького були узгоджені й затверджені: а) у Переяславі; б) у Києві; в) у Москві.

23.Виправіть в тексті-історичні неточності:

Березневі статті" Богдана Хмельницького, затверджені московським царем в 1657 р., містили 11 "пунктів". Цар підтвердив права та вольності Війська Запорозького, української шляхти, міщан та селян, визначив козацький реєстр у 40 тисяч, визнавав право обрання гетьмана козацтвом, повноваження місцевих органів влади, право контролю українського уряду над фінансами та податками і не обмежував можливостей гетьмана у зносинах з іншими державами. Українські землі під владою гетьмана перебували під протекторатом Москви, яка зобов'язувалась обороняти їх від Речі Посполитої. Для цього в усіх містах України мали постійно перебувати московські війська.

24.Союзниками Богдана Хмельницького у боротьбі проти Речі Посполитої у 1656-1657 рр. були: а) московський цар і кримський хан; б) кримський хан і семигородський князь;

в) семигородський князь і шведський король.

25.Встановіть відповідність:

а) березень 1654 р. 1) облога поляками козацької фортеці Буші б) жовтень 1654 р. 2) Битва під Охматовим та Городком, облога Львова в) 1655 р. 3) Віденське перемир'я московитів з поляками г) жовтень 1656 р. 4) укладення "Статей Богдана Хмельницького"

д) січень 1657 р. 5) створення українцями союзу зі шведами та трансильванами (Семигороддям)

є) липень 1657 р. 6) смерть Богдана Хмельницького 26. Територія держави Війська Запорозького в часи Богдана Хмельницького майже постійно охоплювала:

а) Київське, Брацлавське, Волинське і частину Руського воєводства; б) Чернігівське, Брацлавське, Волинське та частину Руського воєводства, а також межові землі Білої Русі;

33

Інструктивно-методичні матеріали з навчальної дисципліни „Історія України” для студентів соціально-психологічного факультету

в) Чернігівське, Київське, Волинське та частину Брацлавського воєводства,.а також межові землі Білої Русі:

г) Чернігівське, Київське, Брацлавське та частину Волинського воєводства, а також межові землі Білої Русі; д) Ваш варіант відповіді.

27.Із наведених у дужках варіантів відповіді виберіть правильний: Територія гетьманської України поділялась на (воєводства, староства, полки, паланки, сотні, курені, волості), в межах яких вся адміністративна, військова і судова влада належала (воєводі, старості, полковнику, паланковому, сотнику, курінним отаманам, міським та волосним отаманам).

28.За формою правління держава Війська Запорозького була:

а) становою монархією, спадковий володар якої — гетьман, а дорадчий орган влади — рада козацької старшини; б) становою республікою, повновладним головою якої вважався виборний гетьман, а найвищим

органом влади — загальнокозацькі збори; в) абсолютною монархією, вся влада в якій зосереджувалася у руках гетьмана, що передавав її у спадок.

29. Столицею держави Війська Запорозького в часи Визвольної війни було місто: а) Київ; б) Чигирин;

в) Переяслав.

Структура роботи:

Тестове завдання – стандартне застосування навчального програмного матеріалу за алгоритмами і зразками. До завдань першого рівня відносяться тестові завдання закритого типу з вибором правильної відповіді, або завдання, спрямовані на виявлення знань дат основних подій, важливих історичних фактів. (максимальна кількість балів – 15).

Теоретичне питання – застосування навчального програмного матеріалу в змінених і ускладнених ситуаціях. До завдань другого рівня відносяться завдання відкритого типу, які передбачають коротку відповідь. (максимальна кількість балів – 35).

Практичне завдання – застосування програмного матеріалу в нестандартних ситуаціях. На цьому рівні студент повинен вміти застосовувати набуті знання і вміння до розв'язування завдань високого рівня складності на основі нестандартного підходу. До завдань третього рівня відносяться ті, які передбачають аргументацію наведених висновків, простеження причиннонаслідкових зв’язків, оцінку історичних діячів чи історичних явищ. (максимальна кількість балів –

50).

34

Кафедра історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка

М о д у л ь 3 Модерна та постмодерна доба історії України

				Аудиторні
				заняття
			Всього			Самостійна	Форма
	№	Теми			семінари
				лекції		робота	контролю
		М о д у л ь 3
		Модерна та постмодерна доба	36	10	10	14
		історії України.
	8.	Україна на початку ХХ ст.	6	2	2	2
	9.	УКРАЇНА В 1917-1921 рр.	6	2	2	2	П М Р
	10.	Україна в 20-30-х роках XX ст.	8	2	2	4
	11.	Україна в роки Другої світової війни.	6	2	2	2
	12.	Україна в другій половині ХХ ст.	5	2	1	2
	13.	Україна в умовах незалежності.	5	2	1	2

С Е М І Н А Р И № 9-13.

Умови автоматичного одержання оцінки за модуль:

відвідати 4 заняття (з 5 семінарських);

одержати 4 оцінки (з 5 можливих: 3 оцінки – на семінарських заняттях, 1 оцінка за перевірку рівня засвоєння знань з теми, яка виносилася на самостійне опрацювання, є обов’язковою).

Обов’язкові види робіт:

опрацювати питання з плану семінарського заняття;

опрацювати основні поняття;

опрацювати статті;

пройти перевірку рівня засвоєння знань з теми, яка виносилася на самостійне опрацювання, на індивідуальній консультації у викладача.

вільно орієнтуватися у послідовності найголовніших подій вітчизняної історії, узгоджувати їх у часі й за змістом з подіями всесвітньої історії;

узагальнювати історичний матеріал за певною методологічною системою, використовуючи при цьому загальноприйняту в світовій науці термінологію;

оцінювати під кутом зору історичного прогресу основні зміни, що відбулися протягом вивчених періодів на території України;

визначати вірогідність і повноту історичних джерел, використовуючи з необхідними поправками навіть ті з них, які характеризуються особливим суб’єктивізмом;

давати самостійну оцінку дослідженням професійних істориків, не потрапляючи під їх вплив;

застосовувати набуті знання, аналізуючи сучасні події;

виробляти самостійну оцінку діяльності історичних осіб і зважено ставитися до проблем, які в минулому викликали гострі суперечки та дискусії.

35

Інструктивно-методичні матеріали з навчальної дисципліни „Історія України” для студентів соціально-психологічного факультету

Л Е К Ц І Й Н И Й К У Р С

Метою вивчення третього модуля є ознайомлення студентів з основними підходами щодо характеристики та сутності українських визвольних змагань 1917-1921 рр.; особливостями та умовами розбудови УНР, Гетьманської держави П.Скоропадського, Директорії; основними причинами втрати Україною своєї державності; особливостями реалізації політики Радянської Росії по відношенню до України; розуміння сутності політики НЕПу, "коренізації", індустріалізації та колективізації; сталінського авторитарно-тоталітарного політичного режиму, станом українських земель у складі Польщі, Чехословаччини, Румунії, особливостями територіальних змін в Україні до початку Другої світової війни, специфіці початкового етапу війни та причинами стратегічних поразок Червоної армії, зі змістом українського антифашистського руху опору, основними етапами звільнення України від німецько-фашистських загарбників, особливостями відбудови економіки у післявоєнний період, основними напрямками перетворень, які здійснювала в Західній Україні радянська влада, основними проблемами розвитку народного господарства України 50-х – поч. 90-х рр., сутністю адміністративно-командної системи, причинами зародження та етапами дисидентського руху, процесами перебудови, змістом суспільно-політичного життя України в кінці 80 – поч. 90-х рр. ХХ ст., основними причинами розпаду СРСР, становленням та розвитком суспільно-політичних рухів в умовах становлення незалежності, змістом міжнародної політики та зовнішньо – політичних пріоритетів української держави, станом розвитку української економіки в роки незалежності, еволюцією політичної системи сучасної України.

2.Знання, вміння та навички, якими студент має оволодіти по завершенні вивчення модуля:

2.1.Роботою з основною та допоміжною літературою і джерелами;

2.2.Чітко знати хронологічні межі:

-створення політичних партій в Наддніпрянській Україні;

-ключових подій першої буржуазно-демократичної революції: Маніфесту, збройні повстання, дати скликання та розпуску чотирьох російських Дум;

-Столипінської аграрної реформи;

-Першої світової війни.

-українських визвольних змагань першої чверті ХХ ст.;

-дати створення Української Центральної Ради;

-дати проголошення чотирьох Універсалів;

-дату більшовицького перевороту у Петрограді;

-утворення західноукраїнської народної республіки;

-доби Директорії;

-дату проголошення Акту злуки УНР та ЗУНР (день соборності України);

-зимового походу армії УНР;

-НЕПу;

-дату створення СРСР;

-рік започаткування індустріалізації;

-проголошення та початок переходу до колективізації;

-голодомору;

-рік підписання пакту "Молотова-Ріббентропа";

-Другої світової війни;

-Великої вітчизняної війни;

-Визволення України від німецько-фашистських загарбників;

-Дата завершення радянсько-німецької війни;

-Завершення Другої світової війни;

-Дату передачі Криму від РРФСР до УРСР;

36

Кафедра історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка

-Хрущовської "відлиги";

-Періоду "застою" та кризи радянського суспільства;

-Періоду "перебудови";

-Дату створення "Народного Руху України";

-Дату прийняття Декларації про державний суверенітет України;

-Дату "Акту проголошення незалежності України";

-Всеукраїнського референдуму та перших виборів президента України;

-Роки парламентських та президентських виборів до 2006 р. включно;

-Дату прийняття Конституції України;

2.3.Володіти та вільно оперувати наступними термінами та категоріями: капіталізм,

земства, політичні партії, парламентська та думська діяльність, Столипінська аграрна реформа, Перша світова війна, Національно-визвольна революція, Українська Народна Республіка, Центральна рада, універсали Центральної ради, гетьманат П. Скоропадського, Директорія, анархізм, більшовизм, політика воєнного комунізму, державний переворот, нова економічна політика (НЕП), індустріалізація, колективізація, продподаток, продрозкладка, куркулі та розкуркулення, "коренізація", голодомор, геноцид, "червоний ренесанс", націонал-комунізм, "ворог народу", репресії, авторитаризм, тоталітаризм, Друга світова війна, Велика Вітчизняна війна, фашизм, окупаційний режим, пакт "Молотова-Ріббентропа", антигітлерівська коаліція, колабораціонізм, рух Опору, післявоєнна відбудова, "відлига", десталінізація, адміністративно-командна система, космополіти, дисидентський рух, шестидесятники, "застій", "холодна війна", перебудова, гласність, політична система, виборчий процес, державний суверенітет, інфляція, конституційний процес, маргінальність, сепаратизм, правова держава, громадянське суспільство, мажоритарна та пропорційні виборчі системи, НАТО, Європейський союз.

3.Вміти об’єктивно, спираючись на набуті знання, факти та документи, оцінювати події, особи та явища одного із найбільш складних періодів в українській історії.

ЛЕ К Ц І Я № 8. УКРАЇНА НА ПОЧАТКУ ХХ ст.

1.Економічний розвиток України в умовах монополістичного капіталізму. Столипінська аграрна реформа.

2.Суспільно-політичне життя в Україні на початку XX ст. Революція 1905-1907 рр. в Україні.

3.Україна та українці в роки Першої світової війни.

Література:

Бойко О. Історія України. – К., 2001.

Турченко Ф.Г., Панченко П.П., Левітас Ф.Л. Історія України ХХ ст. в запитаннях і відповідях. – М., Магістрат. – 1996, 1997.

Верстюк Б.Ф. Махновщина. Селянський повстанський рух на Україні (1918-1921). – К., 1991. Винниченко В. Відродження нації: у 3-х ч. – К., 1990-91.

Грушевський М. Новий період історії України (1914-1919). – К., 1992. Полонська-Василенко Н. Історія України. в 2-х ч. – К., 1992, Т.2. – С. 459-546. Історія України. хрестоматія. ХХ століття. Розділ ІІ. – С. 49-130.

Дорошенко Д. Мої спомини про недавнє минуле (1914-1918) // УІЖ, 1992, № 10-11; 1993, № 1-3, 7- 8.

Солдатенков В., Бевз Т. За часів Центральної Ради... – Історія України. – 1997, № 14-16, 20. Папакін Г. Українська гетьманська Держава 1918... – Історія України. – 1997, № 19. Павлюк О. Від злуки до розриву... – Наука і суспільство. – 1994, № 4-8.

Іващенко О., Поліщук Ю. Житомирщина шляхами історії. – Житомир, 1997. Житомирщина. Історичний нарис. – Житомир, „Полісся”, 2003. – С. 124-137 с.

37

Інструктивно-методичні матеріали з навчальної дисципліни „Історія України” для студентів соціально-психологічного факультету

Л Е К Ц І Я № 9. УКРАЇНА В 1917-1921 рр.

1.Утворення і діяльність Центральної Ради, її Універсали.

2.Українська Держава за гетьмана Павла Скоропадського.

3.Директорія УНР та ЗУНР. Соборність українських земель.

4.Радянсько-польська війна. Підсумки національно-визвольних змагань 1917-1921 рр.

Література:

Бойко О. Історія України. – К., 2001.

Турченко Ф.Г., Панченко П.П., Левітас Ф.Л. Історія України ХХ ст. в запитаннях і відповідях. – М., Магістрат. – 1996, 1997.

Верстюк Б.Ф. Махновщина. Селянський повстанський рух на Україні (1918-1921). – К., 1991. Винниченко В. Відродження нації: у 3-х ч. – К., 1990-91.

Грушевський М. Новий період історії України (1914-1919). – К., 1992. Полонська-Василенко Н. Історія України. в 2-х ч. – К., 1992, Т.2. – С. 459-546. Історія України. хрестоматія. ХХ століття. Розділ ІІ. – С. 49-130.

Дорошенко Д. Мої спомини про недавне минуле (1914-1918) // УІЖ, 1992, № 10-11; 1993, № 1-3, 7- 8.

Солдатенков В., Бевз Т. За часів Центральної Ради... – Історія України. – 1997, № 14-16, 20. Папакін Г. Українська гетьманська Держава 1918... – Історія України. – 1997, № 19. Павлюк О. Від злуки до розриву... – Наука і суспільство. – 1994, № 4-8.

Іващенко О., Поліщук Ю. Житомирщина шляхами історії. – Житомир, 1997. Житомирщина. Історичний нарис. – Житомир, „Полісся”, 2003. – С. 124-137 с.

Л Е К Ц І Я № 10. Україна в 20-30-х рр. ХХ століття

1.Україна в умовах НЕПу. Здійснення політики „українізації".

2.Індустріалізація і колективізація в Україні. Голодомор 1932-1933 рр. та його наслідки.

3.Громадсько-політичне життя та репресії. 30-х рр.

4.Західноукраїнські землі в 1921-1939 рр.

Література:

Коваль М.В. Історія України. К., 1992. Розділи 6,7. – С. 198-309.

Історія України. Нове бачення. (під ред. В.А.Смолія). Т.2. – К., 1996, с. 173-256.

Лозицький В. Політика Українізації в 20-30-х рр. : історія, проблеми уроки // УІЖ, 1989, № 3. Українізація 20-х років // УІЖ, 1990, № 10, 12; 1991, № 7.

Національні відносини на Україні в 20-30-х рр. // УІЖ, 1990, № 1, 6, 8, 10, 11; 1993 р., № 2, 3. Даниленко В.М. Українізація: здобутки і втрати (20-30-ті роки).

Кульчицький С.В. Ціна „великого перелому”... – К., 1991.

Колективізація і голод в Україні, 1929-1933 рр. Збірник документів і матеріалів. – К., 1992. Голод 1932-1933 років в Україні. Очима істориків, мовою документів. – К., 1990. Курносов Ю.О. Духовне життя в Україні в 20-30-ті роки // УІЖ, 1990, № 1.

Безотесний М. Опір сталінізму в Україні (1920-1930-ті роки) // УІЖ, 1993, № 2,3. Шаповал Ю. Сталінізм і Україна // УІЖ, 1990, № 1; 1991, № 2-7.

Даниленко В.М. Сталінізм в Україні: 20-30-ті роки. – К., 1991.

Возз’єднання західноукраїнських земель з Радянською Україною. – К., 1989. Розділи 5, 6, 7. Рубльов О.С. Західноукраїнська інтелігенція та сталінщина. – К., 1990.

Л Е К Ц І Я № 11. Україна в роки Другої світової війни.

1.Радянсько-німецькі договори 1939 р. та Західноукраїнські землі. Оцінка подій.

2.Початок Великої Вітчизняної війни. Окупація України.

3.Німецько-фашистський окупаційний режим і Рух Опору в Україні.

4.Визволення України в 1943-1944 рр. Наслідки війни.

38

Кафедра історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка

Література:

Бойко О. Історія України. – К., 2001.

Военные грозы над Полесьем. Житомирщина в годы Великой Отечественной войны. – К., 1985. Іващенко О., Поліщук Ю. Житомирщина шляхами історії. – Житомир, 1987.

Історія українського війська. – К., 1991.

Історія України. Хрестоматія ХХ століття. – С. 186-233. Коваль М.В. 1941-1945 // УІЖ, 1991, № 6.

Косик В. Україна і Німеччина у другій світовій війні. – Львів, 1993.

Курносов Ю. Возз‘єднання західноукраїнських земель з УССР // УІЖ, 1990, №2. Народная война в тылу фашистских оккупантов на Украине 1941-1945 рр. – К., 1985. Перлина Т.С. Фашистский геноцид на Украине. – К., 1985.

Житомирщина. Історичний нарис. – Житомир, „Полісся”, 2003. – С. 151-181.

Л Е К Ц І Я № 12. Україна в другій половині ХХ ст.

1. Відбудова економіки. Суспільно-політичне життя УРСР 40-50-х рр. 2.Політичний режим та опозиція. Шістдесятники та дисиденти.

3. Криза адміністративно-командної системи і соціально-економічна ситуація в СРСР і Україні. 4.Перші кроки на шляху до незалежності:

Література:

Бойко О. Історія України. – К., 2001.

Бугай М.Ф. Депортація населення з України (30-50-ті роки) // УІЖ, 1990, № 10. Житомирщина. Історичний нарис. – Житомир, „Полісся”. – 2003. – С. 181-243. Іващенко О., Поліщук Ю. Житомирщина шляхами історії. – Ж., 1997. – С. 139-142. Історія України. Курс лекцій. т.2. – К., 1992. – С. 365-402.

Історія України. Курс лекцій: у 2 кн., кн. 2. – К., 1992, лекція 16. Історія України. Нове бачення. Т.2. – К., 1996. – С. 362-466.

Історія України. Хрестоматія ХХ ст. – Житомир, 1995, Р.5, док. 1-45. Історія України. Хрестоматія. – Ж., 1995. – С. 265-349.

Коваль М.В., Кульчицький С.В., Курносов Ю.О. Історія України. – К., 1992, Р.9 Кожукало І.П. Вплив культу особи Сталіна на ідеологічні процеси на Україні в 40-і на початку 50-х рр. // УІЖ, 1989, № 2.

Кожукало І.П., Шаповал Ю.І. У ті важкі повоєнні роки. – В кн. „Про минуле заради майбутнього”. – К., 1989.

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – К.,

1996.

Субтельний О. Україна. Історія. – К., 1994. – С. 620-730.

Л Е К Ц І Я № 13. Україна в умовах незалежності.

1.Державне будівництво в незалежній Україні.

2.Основні підсумки економічних та соціальних перетворень за 1994-2010 рр.

3.Особливості демократичних процесів в Україні.

4.Україна і світове співтовариство: взаємовідносини і глобальні проблеми.

Література:

Історія України. Нове бачення. – К., 1996. – С. 408-466.

Історія України: Неупереджений погляд. – Х., 2008. – С. 257-588. Історія України. Хрестоматія. – Ж., 1995. – С. 289-349.

Іващенко О., Поліщук Ю. Житомирщина шляхами історії. – Ж., 1997. – С. 139-142. Субтельний О. Україна. Історія. – К., 1994. – С. 711-730.

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – К.,

1996.

39

Інструктивно-методичні матеріали з навчальної дисципліни „Історія України” для студентів соціально-психологічного факультету

СЕ М І Н А Р И

СЕ М І Н А Р № 9

Те м а 8 . Україна на початку ХХ ст.

1.Українські політичні партії та громадські організації у національному русі та суспільнополітичній боротьбі.

2.Національно-культурний рух. Просвіти.

3.Економічний розвиток українських земель. Столипінська аграрна реформа.

4.Українське питання напередодні і під час Першої світової війни.

Завдання для самостійної роботи:

1.Опрацювати тему за вищевказаними питаннями, дайте відповідь на такі проблемнопізнавальні запитання:

Охаракеризуйте зміст програм українських політичних партій на початку ХХ ст

Визначте основні напрямки національно-визвольного руху в Україні в період першої буржуазної демократичної революції в Росії.

Період 1905-1907 рр. характеризувався значним зростанням українського національного руху. Проте в III Державну думу не пройшов жодний депутат від національнодемократичних партій України. Як ви можете пояснити цей факт?

Українські партії Галичини в роки Першої світової війни висували гасло незалежності для підросійської України, а відносно західноукраїнських земель обмежувалися лише автономією у складі Австро-Угорщини. Як ви можете пояснити це?

Яку політику проводила царська адміністрація в Галичині у 1914-1915 рр., і чому саме таку політику вона проводила?

Перші роки XX ст. характерні швидким розвитком капіталізму в Україні. Проте видатні історики, зокрема М. Грушевський, продовжували захищати теорію безбуржуазної української нації. Які підстави вони мали для цього? Чи можна погод.итися з їхніми поглядами?

Русифікаторську політику царат проводив по всій Україні. Чому ж русифікованими виявилися переважно українські міста, а не села?

Як поляки, так і українці були пригнобленими національними меншинами в складі імперій Габсбургів та Романових. Чому ж відносини між ними залишалися напруженими?

У Західній Європі буржуазні партії виникли раніше від робітничо-селянських, а в Україні

– навпаки. Чому?

Чому царський уряд в роки першої російської революції скасував укази 1863, 1876 та 1881 р., якими забороняли видання книжок, показ театральних вистав, проведення інших культурно-освітніх заходів українською мовою, але так і не дав дозволу на запровадження навчання в школах України рідною мовою?

Чому російські соціал-демократи визнали право націй на самовизначення вже в 1903 р., але тривалий час (до 1912 р.) не хотіли прийняти менш радикальне гасло територіальної автономії?

Як розвивалися події в Україні після повалення самодержавства в Росії?

2.Записати визначення основних термінів та понять, ключових дат періоду.

3.Підготувати реферат:

Діяльність товариства "Просвіта".

Аграрна реформа 1906-1911 рр.

Українська трудова еміграція.

40