Історія_України

Міністерство освіти і науки України Житомирський державний університет імені Івана Франка

Кафедра історії України

"Затверджую"

_________________

проректор ЖДУ проф. Осадчий М.М. 3 вересня 2013 року

Інструктивно-методичні матеріали з навчальної дисципліни

"Історія України"

Для студентів I курсу спеціальностей: 6.010106 "Соціальна педагогіка" 6.030102 "Психологія"

6.030103 "Практична психологія"

6.030601 "Менеджмент"

6.030507 "Маркетинг"

Укладач: к.і.н., доц. Рацілевич А.П.

Затверджено на засіданні кафедри протокол № 1

від 29 серпня 2013 року

Житомир – 2013

Інструктивно-методичні матеріали з навчальної дисципліни „Історія України”

для студентів соціально-психологічного факультету

2

Кафедра історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка

ЗМІСТ

	Вступ	4
	Розподіл навчального часу за темами	6
	Рекомендації до організації самостійної роботи	7
	Модуль 1 Україна у додержавну та середньовічну добу	10
	Модуль 2 Козацька та ранньомодерна доба	19
	Модуль 3 Модерна та постмодерна доба історії	35
	України
	Вимоги до іспиту	50
	Критерії оцінювання	53

3

Інструктивно-методичні матеріали з навчальної дисципліни „Історія України” для студентів соціально-психологічного факультету

В С Т У П

Вузівському курсу „Історії України” належить важливе місце в системі освіти, оскільки посправжньому якісна підготовка фахівців будь-якої галузі визначається не тільки набутими спеціальними знаннями, а й високими громадянськими і національно-патріотичними якостями.

Історія України – одна із складових історичної науки, що досліджує генезу та закономірності становлення та розвитку українського народу, його боротьбу за національно – державну незалежність.

Предметом вивчення вузівського курсу історії України є процес формування та розвитку українського народу, його діяльності в соціально-економічній, духовній, політичній і державній сферах з найдавніших часів до сьогодення. Разом із тим, історія України розглядається в тісному взаємозв’язку з глобальними історичними процесами, історією країн, які протягом віків впливали на Україну

М Е Т А І З А В Д А Н Н Я К У Р С У

Мета курсу: забезпечити основи формування історичного мислення студентів та умінь:

визначати історичну конкретність, своєрідність історичного процесу людства через призму дослідження національної історії;

вільно орієнтуватися в учбовому матеріалі;

аналізувати історичні події, приділяючи особливу увагу соціально-економічним процесам в Україні від найдавніших часів до сьогодення;

робити аргументовані висновки;

проводити аналогії подій минулого з сучасністю;

вичерпно відповідати на поставлені запитання, демонструючи знання основних проблем курсу;

використовувати отриманні знання на практиці (в роботі з науково-методичними матеріалами, друкованими джерелами в бібліотеках, архівах, при підготовці відповідей на теми семінарські і самостійних занять, для написання наукових повідомлень та рефератів під час педагогічної практики, у майбутній професійній діяльності).

Основними завданнями курсу є:

вивчення та усвідомлення шляхом аналізу та узагальнень наступних проблем:

наукової періодизації історії;

суті історичних процесів, що відбувались в минулому та відбуваються нині в Україні;

найважливіших подій та явищ української історії в контексті світової історії;

зіставлення історичних подій, процесів з культурно-історичними епохами;

набуття навичок пошуку та критичного осмислення матеріалу з історії України, застосовувати набуті знання для прогнозування суспільних процесів.

Урезультаті вивчення курсу студент повинен знати та володіти:

методологічними та методичними підходами щодо вивчення історії України;

усвідомленням суті історичних процесів, які відбувались в минулому й відбуваються нині в Україні;

основні етапи формування української нації та визначальні фактори цього процесу;

хронологію основних подій, визначних історичних явищ та видатних українських діячів;

сутність політичних явищ та процесів, які характеризують основні періоди української історії.

4

Кафедра історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка

Упроцесі вивчення курсу "Історія України" студент повинен вміти:

аналізувати й усвідомлювати історичний матеріал у певній системі, оцінювати найважливіші події та явища української історії в контексті світової історії;

зіставляти історичні події, процеси з епохами, орієнтуватися у науковій періодизації історії;

працювати з історичними джерелами та науковою літературою;

вміти застосовувати набуті знання з історії у повсякденній діяльності, для орієнтації в суспільно-політичному житті, оцінки суспільних явищ і подій.

Логіка і структура курсу "Історія України" та передбачені цією програмою підходи вивчення дозволяють опанувати новітніми історичними концепціями, набути навичок критичного осмислення історичних подій та сучасних явищ та сприяють формуванню громадянської культури.

Місце дисципліни у структурно-логічній схемі підготовки фахівця: вихідна, передує вивченню політології та соціології.

5

Інструктивно-методичні матеріали з навчальної дисципліни „Історія України” для студентів соціально-психологічного факультету

Р О З П О Д І Л Н А В Ч А Л Ь Н О Г О Ч А С У З А Т Е М А М И

				Аудиторні
				заняття
			Всього			Самостійна	Форма
	№	Теми			семінари
				лекції		робота	контролю
		М о д у л ь 1
		Україна у додержавну та	36	8	8	20
		середньовічну добу.
	1.	Витоки українського народу та його	9	2	2	5
		державності.
							П М Р
	2.	Україна княжої доби та її роль в	18	4	4	10
		світовій історії.
	3.	Галицько-Волинська держава.
		Українські землі у складі Великого	9	2	2	5
		князівства Литовського.
		М о д у л ь 2	36	8	8	20
		Козацька та ранньомодерна доба.
	4.	Україна під владою Речі Посполитої.	9	2	2	5
		Козацька доба.
	5.	Національно-визвольна війна					П М Р
		українського народу 1648-1657 рр. під	9	2	2	5
		проводом Б. Хмельницького.
	6.	Гетьманат в Україні др. пол. XVII –	9	2	2	5
		кінець XVIII ст.
	7.	Україна в ХІХ ст.	9	2	2	5
		М о д у л ь 3
		Модерна та постмодерна доба	36	12	10	14
		історії України.
	8.	Україна на початку ХХ ст.	6	2	2	2
	9.	Україна в 1917-1921 рр.	6	2	2	2	П М Р
	10.	Україна в 20-30-х роках XX ст.	8	2	2	4
	11.	Україна в роки Другої світової війни.	6	2	2	2
	12.	Україна в другій половині ХХ ст.	5	2	1	2
	13.	Україна в умовах незалежності.	5	2	1	2
		Всього	108	28	26	54	і с п и т

6

Кафедра історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка

Р Е К О М Е Н Д А Ц І Ї Д О О Р Г А Н І З А Ц І Ї С А М О С Т І Й Н О Ї Р О Б О Т И

Самостійна робота є невід’ємною складовою вивчення навчальної дисципліни. Вона здійснюється за такими напрямками:

підготовка теоретичних питань до семінарських занять;

конспектування першоджерел;

підготовка рефератів;

виконання індивідуальних (професійно-орієнтованих) завдань;

підготовка до підсумкових модульних робіт;

підготовка до іспиту.

Підготовка теоретичних питань до семінарських занять передбачає опрацювання питань теми семінарського заняття. Ці питання могли як розглядати під час лекції, так і виноситися на самостійне опрацювання.

Алгоритм підготовки.

Визначте питання для підготовки (Ви маєте розглянути усі питання, зазначені у плані семінарського заняття).

Візьміть у бібліотеці університету (читальному залі або на кафедрі) джерела, зазначені у списку основної літератури до заняття. При підборі літератури Ви можете користуватися бібліотечними каталогами (алфавітним, предметним або систематичним).

Визначте розділи (теми або параграфи), в яких розкрито питання семінарського заняття.

Прочитайте ці розділи.

Складіть план (простий або складний) відповіді на кожне питання.

Визначте основні поняття, які Ви повинні засвоїти.

Проаналізуйте, як опрацьований матеріал пов’язаний з іншими питаннями теми.

Для кращого засвоєння та запам’ятовування матеріалу складіть короткий конспект, схеми, таблиці або графіки по прочитаному матеріалу.

Визначте проблеми в опрацьованому матеріалі, які Ви недостатньо зрозуміли. З цими питаннями Ви можете звернутися на консультації до викладача.

Перевірте, як Ви засвоїли опрацьоване питання. Ви можете це зробити, відповівши на тестові питання до теми або розв’язавши практичне завдання.

Конспектування першоджерел передбачає поглиблений розгляд окремих питань теми. Для конспектування можуть пропонуватися статті з фахових журналів, розділи монографій або підручників.

Алгоритм підготовки.

Прочитайте запропоноване першоджерело.

Правильно оформіть бібліографію першоджерела (автор, назва, вихідні дані).

Складіть план (простий або складний).

Для кожного пункту плану виділіть основні положення проблеми, яка висвітлюється у першоджерелі.

Представте прочитаний текст у вигляді тез або анотації, використовуючи, при потребі, схеми, таблиці, графіки тощо.

Для самоперевірки перекажіть статтю, використовуючи власний конспект.

7

Інструктивно-методичні матеріали з навчальної дисципліни „Історія України” для студентів соціально-психологічного факультету

Підготовка рефератів передбачає глибокий та детальний аналіз проблеми, винесеної у темі реферату.

Алгоритм підготовки.

Ознайомтеся з вимогами до реферату.

Підберіть літературу, у якій розкривається тема реферату. При підборі літератури Ви можете користуватися бібліотечними каталогами (алфавітним, предметним або систематичним).

Складіть план реферату.

Опрацюйте літературні джерела, користуючись порадами до конспектування першоджерел.

Систематизуйте опрацьований матеріал відповідно до плану реферату.

Дайте власний критичний аналіз та оцінку висвітленої проблеми.

Оформіть реферат відповідно до вимог.

На основі реферату підготуйте усну доповідь на семінар.

Вимоги до підготовки рефератів

Призначення реферату – надати студентові можливість активно застосувати знання в галузі методології курсу, отримані насамперед із лекційного курсу, а також сформувати чи розвинути вміння й навички проведення самостійних досліджень з історичної проблематики. Кожен студент обирає собі окрему тему. Виконання різними студентами робіт на одну й ту ж тему не дозволяється.

Реферат повинен мати обсяг 12-15 сторінок рукописного тексту й бути виконана з дотриманням цілої низки вимог, у більшості своїй аналогічних вимогам, що висуваються до всіх наукових робіт. Вона має включати в себе, крім правильно оформленого титульного листа, такі обов’язкові розділи: план, вступ, основну частину, висновки та список використаних джерел та літератури.

План може бути короткий (основна частина складається із 3-4-х пунктів) або розгорнутий. Вступ повинен містити пояснення актуальності обраної студентом теми, визначення мети та обґрунтування завдань дослідження. Останні мають так чи інакше відповідати планові роботи.

Обов’язковим є дотримання технічних вимог, які найбільше впливатимуть і на оцінку. Поперше, на всі наведені в рефераті факти, описи подій та явищ, думки тих чи інших авторів, цитати тощо, почерпнуті з джерел чи літератури, мають робитися підрядкові бібліографічні посилання у формі виносок унизу сторінки з зазначенням автора, назви роботи (при першому посиланні – також місця й року видання книги) і конкретної сторінки, звідки взято матеріал. Відсутність посилань вказуватиме на “присвоєння” студентом чужих матеріалів, адже посилання не робляться тільки на власні думки. По-друге, в рефераті студента мають бути використані не менше 3-х різних публікацій, причому, матеріал із різних праць повинен використовуватись одночасно, що повинні засвідчити й посилання.

В основній частині питання мають викладатися в повній відповідності до плану роботи. Обов’язково слід давати заголовки розділам роботи. Висновки (1-2 сторінки) мають узагальнювати результати проведеного дослідження. У списку використаних джерел та літератури мають бути вказані лише ті роботи, які дійсно використовувались, зокрема, на них є посилання в самій роботі. Слід вказати автора, назву книги (статті), місце та рік видання.

Підготовка до підсумкової модульної роботи (ПМР) та іспиту має на меті узагальнення та систематизацію знань з окремого модуля або дисципліни у цілому.

Алгоритм виконання

Ознайомтеся з переліком питань та завдань до ПМР або заліку.

8

Кафедра історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка

Підберіть підручники, інструктивно-методичні матеріали або іншу довідкову літературу, необхідну для підготовки (її перелік Ви можете знайти в робочій програмі або інструктивно-методичних матеріалах).

Перегляньте зміст кожного питання, користуючись власними конспектами або підручниками.

Визначте рівень знань з кожного питання.

Визначте питання, які потребують ретельнішої підготовки (опрацювання додаткової літератури, складання конспектів, схем, виконання окремих завдань тощо). З цією метою зверніться до алгоритму підготовки теоретичних питань до семінарських занять.

Для самоперевірки перекажіть теоретичні питання або виконайте практичне завдання.

Примітка: якщо маєте труднощі у підготовці окремих теоретичних питань або виконанні практичних завдань, Ви можете звернутися за консультацією до викладача. Час проведення консультацій зазначений у графіку проведення консультацій (кафедра історії України).

9

Інструктивно-методичні матеріали з навчальної дисципліни „Історія України” для студентів соціально-психологічного факультету

М о д у л ь 1 У к р а ї н а у д о д е р ж а в н у т а с е р е д н ь о в і ч н у д о б у

				Аудиторні
				заняття
			Всього			Самостійна	Форма
	№	Теми			семінари
				лекції		робота	контролю
	1.	Витоки українського народу та його	9	2	2	5
		державності.
	2.	Україна княжої доби та її роль в	18	4	4	10
		світовій історії.
							П М Р
	3.	Галицько-Волинська держава.
		Українські землі у складі Великого	9	2	2	5
		князівства Литовського.
		Всього (1 кредит)	36	8	8	20

С Е М І Н А Р И № 1-4.

Умови автоматичного одержання оцінки за модуль:

відвідати 3 заняття;

одержати 3 оцінки (з 4 можливих: 2 оцінки – на семінарських заняттях, 1 оцінка – за перевірку рівня засвоєння знань з теми, яка виносилася на самостійне опрацювання, є обов’язковою).

Обов’язкові види робіт:

опрацювати питання з плану семінарського заняття;

опрацювати основні поняття;

опрацювати статті;

пройти перевірку рівня засвоєння знань з теми, яка виносилася на самостійне опрацювання, на індивідуальній консультації у викладача.

вільно орієнтуватися у послідовності найголовніших подій вітчизняної історії, узгоджувати їх у часі й за змістом з подіями всесвітньої історії;

узагальнювати історичний матеріал за певною методологічною системою, використовуючи при цьому загальноприйняту в світовій науці термінологію;

оцінювати під кутом зору історичного прогресу основні зміни, що відбулися протягом вивчених періодів на території України;

визначати вірогідність і повноту історичних джерел, використовуючи з необхідними поправками навіть ті з них, які характеризуються особливим суб’єктивізмом;

давати самостійну оцінку дослідженням професійних істориків, не потрапляючи під їх

вплив;

застосовувати набуті знання, аналізуючи сучасні події;

виробляти самостійну оцінку діяльності історичних осіб і зважено ставитися до проблем, які в минулому викликали гострі суперечки та дискусії.

10