48. Облік в Україні періоду литовсько-польської доби

В перших століттях існування Литовсько-Руського Князівства в ньому панувало старе “руське»- українське право. З Литовсько-Руської доби дійшли пам’ятки законотворчої діяльності державних органів влади. Всі вони за змістом поділяються на 1) міждержавні та міжнародні договори; 2) привілей ні грамоти; 3) земські устави; 4) кодекси законів; 5) суд.

У Львові в другій половині XIV ст. почали випускати свої гроші з гербом Галицького князівства.

Важливими центрами торгівлі були Київ, Львів, Кам'янець-Подільський, Луцьк. Утворюються купецькі курії, де була запроваджена оригінальна система обліку касових операцій. Касова книга складалася з двох половин: у першій половині записувався прихід, а в другій - видатки. Запис приходу містив такі реквізити: дата, сума прописом і цифрами, від кого надійшли гроші, підстава платежу. Прихідні та видаткові касові книги велися в двох примірниках: один знаходився в купця, або касира, другий - в особи, яка вела облік.

Основну роль у розвитку обліку відіграли монастирі, облік в яких вівся за принципом камерального (бюджетного). Об'єктами обліку були каса, доходи, видатки, а також дебіторська та кредиторська заборгованість. За дебетом відображалися суми дебіторської заборгованості клієнтів, а по кредиту -- їх вклади. Облік не був систематичним. . Прихідні і видаткові операції реєстрували в окремих касових журналах. Облік в монастирях підготував формування подвійного запису, який з'явився в Україні значно пізніше. У цей період в Україні переважала проста бухгалтерія. Комерційний облік купців, який поєднував бухгалтерську реєстрацію з сімейними розповідями, даними про війну, епідемії, значно відставав від обліку, який вівся при королівському дворі, в поміщицькому, монастирському господарствах.

49. Облік в Україні в XVI-XVII ст.

В економічному розвитку України досить значна роль належала козацтву, яке виникло в кінці XV століття. Торгівля та фінанси Запорізької Січі зумовлені особливостями ведення господарства, способом життя та суспільного ладу. Запорізька Січ торгувала в основному з Росією, а також Польщею і Кримом. У Запорізькій Січі облік всього майна, доходів і видатків вів скарбник січового скарбу (шафар) та його апарат, до якого входили: два шафари, два підшафарії та кантаржей (хранитель мір і ваги).

В XVI століття Україні виникло книгодрукування. Перша друкарня заснована Іваном Федоровим в кінці XVI ст. у Львові. На початку XVI і до середини XVII століття в Україні переважала італійська бухгалтерська школа. Після того, як польські королі почали запрошувати французьких вчених та спеціалістів, їхній вплив поширився і на облік.

Досить успішно розвивалась на українська торгівля у XVI - XVII століттях, що сприяло і зміцненню грошової системи. У XVI столітті в обігу перебували різноманітні монети країн Європи: польські та литовські динарії, угорські золоті дукати, срібні талери.

У XVII столітті запроваджується єдина метрична система на всій території Польського королівства. Це в цілому мало позитивний вплив на ефективність торговельних операцій, спрощення розрахунків. У Галичині своєрідними банками були єврейські міські громади.

Гетьман І.Мазепа об'єднав державні та гетьманські фінанси. Він проводив будівництво церков, монастирів, шкіл, робив великі пожертви на розвиток шкіл, на церкву, обдаровував козацьку старшину, московських бояр, домагався в російського царя "жалованія" для низових козаків. Завдяки І.Мазепі, в обліку був безпосередньо європейський вплив, то в монастирському господарстві, завдяки впливу Московського патріархату - російський.