1) Соціальні функції міжнародного права (стабілізації, зміцнення й забезпечення відносин між суб'єктами міжнародного права);

2) власне юридичні функції (визначення прав та обов'язків суб'єктів міжнародного права стосовно один одного, встановлення статусу різних категорій суб'єктів, їх правосуб'єктності, зміцнення міжнародного права, міжнародної законності, міжнародного правопорядку та ін.);

3) функції взаємодії з іншими управлінськими системами, що діють у міжнародній сфері (внутрішньодержавним правом, політикою, мораллю, релігією, етикою тощо);

4) функції програмування розвитку міжнародних відносин та міжнародного права (програмування їхнього розпитку на перспективу, прогнозування параметрів поведінки суб'єктів міжнародного права, передбачення варіантів напрямів розвитку інших систем, з якими взаємодіє міжнародне право, тощо);

5) функції інформаційного порядку (забезпечення знаннями про зміст міжнародно-правових актів, вплив на формування міжнародно-правової свідомості та ін.);

6) наукові функції (гносеологічна, описова, онтологічна, соціально-ціннісна тощо);

7) функції юридичної відповідальності;

8) правотворчі функції (в результаті норм міжнародного права встановлюються нові норми)

9) забезпечення міграційного порядку (запобігання перетину кордону цивільним населенням, видалення іноземних громадян тощо).

26.Відзначте правильно названі види норм міжнародного права:

1. імперативні (норма, відхилення від якої неприпустиме і яку може бути змінено тільки такою ж наступною нормою; як правило, однозначно формулює права та обов'язки);

2. диспозитивні (допускають відхилення від неї за взаємною згодою сторін, яких вона стосується, і якщо таке відхилення не зачіпає прав і законних інтересів третьої сторони);

3. матеріальні (що регулюють конкретні відносини між суб'єктами права);

4. процесуальні (що регулюють сам процес створення і застосування міжнародного права);

5. факультативні (дають можливість застосувати іншу (не основну) норму, якщо при цьому не порушується законність)

6. гносеологічні (норми, за допомогою яких суб’єкти пізнають інформацію про волю законодавця);

7. комунікаційні (забезпечують обмін інформацією між суб’єктами міжнародного права);

8. конструктивні (пропонують визначене правило поведінки);

9. девальваційні (регулюють відносини на міжнародному валютному ринку).

27. Відзначте правильно названі види норм міжнародного права:

1. універсальні (норми загального міжнародного права); регіональні (характерні для певного регіону);

2. партикулярні (норми, обов'язкові для двох-трьох суб'єктів права, або такі, що діють в обмеженому просторі — локальні);

3. норми-цілі (фіксують бажаний стан у майбутньому);

4. норми-принципи (основні ідеї, узагальнені правила вищої юридичної сили);

5. чітко визначені норми (ті, що чітко формулюють юридичні факти, права та обов'язки тощо);

6. гносеологічні (норми, за допомогою яких суб’єкти пізнають інформацію про волю законодавця);

7. комунікаційні (забезпечують обмін інформацією між суб’єктами міжнародного права);

8. конструктивні (пропонують визначене правило поведінки);

9. девальваційні (регулюють відносини на міжнародному валютному ринку).

28.Які акти становлять систему міжнародних норм під назвою „м'яке” право?

1. резолюції міжнародних організацій і конференцій;

2. політичні домовленості;

3. міжнародні договори;

4. рішення міжнародних судових установ;

5. міжнародні звичаї;

6. національне законодавство окремих держав;

7. доктрина найбільш кваліфікованих спеціалістів з публічного права різних націй.

29.Яка взаємозалежність за юридичною силою між нормами міжнародного звичаю і міжнародного договору?

1. Норми міжнародного звичаю мають вищу юридичну силу порівняно з нормами міжнародного договору.

2. Норми міжнародного звичаю мають однакову юридичну силу з нормами міжнародного договору.

3. Між договором та звичаєм діє принцип: „наступний закон має переважну силу перед попереднім”;

4. Дія міжнародних договорів і міжнародних договорів не перетинається;

5. Пріоритетність дії цих двох джерел міжнародного права визначається рішенням суду в конкретному випадку залежно від обставин справи;

6. Норми міжнародного договору мають вищу юридичну силу порівняно з нормами міжнародного звичаю.

7. Між договором та звичаєм діє принцип: „спеціальний закон має переважну силу перед загальним»

30.. Відзначте позитивні риси міжнародних договорів як джерела міжнародного права:

1. Питома вага міжнародних договірних норм явно перевищує норми, що випливають з інших джерел міжнародного права.

2. Міжнародні договори мають вищу юридичну силу поряд з іншими джерелами міжнародного права.

3. Наявність як самого міжнародного договору, так і його норм, їх зміст досить легко встановити;

4. Міжнародний договір дає змогу оперативно врегулювати міжнародні проблеми, що виникли;

5. Міжнародний договір формується довше, ніж міжнародний звичай.

6. Міжнародний договір дійсний тільки після реєстрації його в Секретаріаті ООН.

7. В Міжнародний суд можна звернутися тільки на підставі міжнародного договору.

31. Відзначте позитивні риси міжнародних договорів як джерела міжнародного права:

1. Форма викладу норм міжнародного договору дає можливість здійснювати чіткий контроль за його виконанням.

2. Міжнародний договір містить тільки імперативні норми jus cogens.

3. Міжнародний договір формується на основі доктрини найбільш кваліфікованих спеціалістів з публічного права різних націй;

4. Процедура укладення міжнародного договору порівняно проста. Період його створення значно коротший за період створення міжнародного звичаю або іншого джерела міжнародного права.

5. Механізм реалізації міжнародних договорів ефективніший за механізм реалізації міжнародного звичаю або іншого джерела міжнародного права.

6. Конфіденційність його змісту, який є відомим тільки його сторонам;

7. Відкритий характер – укладати міжнародні договори можуть будь-які суб’єкти міжнародного права.

.

32.Чи втрачає своє значення міжнародно-правовий звичай у разі укладення правового договору, що регулює ті самі відносини?

1. Не втрачає, оскільки він може залишатися чинним для тих суб’єктів, що визнаючи правовий звичай, не приєдналися до угоди з якихось причин;

2. Не втрачає, оскільки звичай може бути за своїм обсягом ширшим, ніж договірна норма, тому він може діяти поряд з міжнародною угодою;

3. Не втрачає, оскільки припинення міжнародного договору не припиняє автоматично дію звичаю;

4. Втрачає, оскільки міжнародні договори є прогресивнішими джерелами міжнародного права, що оперативніше врегульовують суспільні відносини;

5. Втрачає, оскільки міжнародні суди не визнають міжнародний звичай джерелом міжнародного права;

6. Припинення міжнародного договору автоматично припиняє дію звичаю;

7. Дія звичаю повністю перекриває дію договору.

33.Відзначте негативні риси міжнародних договорів як джерела міжнародного права:

1. Більшість договорів є результатом компромісу, що досягається за рахунок чіткості, ясності формулювання.

2. Значна більшість принципів та універсальних норм міжнародного права навіть у найавторитетніших міжнародних угодах формулюється дещо звужено (на відміну від того, як вони функціонують століттями у звичаєвому міжнародному праві).

3. Багато таких угод за кількістю їх сторін часто поступаються відповідним міжнародним звичаям, які визнають сучасні суб'єкти міжнародного права.

4. Форма викладу норм міжнародного договору дає можливість здійснювати чіткий контроль за його виконанням як міждержавними і внутрішньодержавними інституційними механізмами, так і неурядовими організаціями, широкою громадськістю;

5. Міжнародні договори укладаються тільки між державами;

6. Міжнародні договори не є єдиним джерелом міжнародного права;

7. Відсутність міжнародного механізму притягнення до відповідальності за не виконання норм міжнародного договору.

34.. Відзначте позитивні риси міжнародних договорів як джерела міжнародного права:

35.Відзначте правильно вказані ознаки (елементи) міжнародних організацій: