1) Виключає застосування до них національного кримінального законодавства про відповідальність за масові заворушення;

2) вони можуть вступати в правовідносини з третіми державами і міжнародними організаціями, одержувати від них допомогу;

3) їх керівники на контрольованій ними території можуть створювати органи управління і видавати нормативні акти;

4) на захоплених у полон поширюється статус військовополонених;

5) факт визнання свідчить про набуття конфліктом якості міжнародного;

6) вони отримують право на захоплення всієї території держави;

7) вони можуть закликати населення приєднатися до збройних сил і вербувати найманців;

8) можуть накласти на населення, що проживає на захопленій території, сплату контрибуції;

9) у випадку проведення успішних дій можуть бути суб’єктом мирної конгрегації.

75.У якості актів агресії (тобто дій, заборонених міжнародним правом), незалежно від оголошення війни, розглядаються такі акти:

1) вторгнення або напад збройних сил держави на територію інших держав;

2) бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;

3) блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави;

4) напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили або морські і повітряні флоти іншої держави;

5) застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за згодою з державою, що приймає, з порушенням умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їхнього перебування на такій території після припинення дії угоди;

6) розрив дипломатичних відносин;

7) вбивство посла, консула, парламентера чи офіційного представника держави працівниками спецслужб, поліції чи збройних сил приймаючої держави;

8) виникнення прикордонних спорів, що можуть перерости у збройний конфлікт;

9) пропаганда вторгнення або нападу збройних сил держави на територію інших держав.

76.Виберіть правильно вказані юридичні наслідки оголошення війни:

1) держави, які не беруть участь у війні, зобов’язані визначити свій статус – або вони є нейтральними у даному збройному конфлікті, або стають на сторону будь-кого з воюючих;

2) на час збройного конфлікту інтереси однієї воюючої держави на території іншої представляє зазвичай нейтральна держава, що має дипломатичні відносини з обома воюючими сторонами;

3) припиняються будь-які контакти між громадянами воюючих держав; листування, грошові та інші поштові відправлення забороняються;

4) до громадян ворожої держави може бути застосований спеціальний режим (обмеження пересування, примусове поселення у відведених владою місцях, інтернування та ін.);

5) починають діяти міжнародні норми, прийняті спеціально для періоду збройного конфлікту;

6) торгові судна воюючих, що знаходяться до початку війни у ворожих портах, підлягають негайній реквізиції;

7) до громадян ворожої держави застосовується статус військовополонених;

8) усе майно, що є власністю ворожої держави, а також приватна власність громадян ворожої держави, підлягає конфіскації;

9) між державами не припиняються дипломатичні і консульські відносини, але змінюється їх правовий статус – спеціально передбачений для такого випадку.

1) між державами припиняються дипломатичні і консульські відносини;

2) перестають застосовуватися багато норм міжнародного права, несумісних з воєнним часом, зокрема, припиняють дію двосторонні політичні, економічні, культурні угоди між воюючими державами;

3) починають діяти міжнародні норми, прийняті спеціально для періоду збройного конфлікту;

4) припиняються і забороняються економічні, торгові, фінансові угоди й інші відносини з юридичними і фізичними особами воюючої сторони;

5) майно, що є власністю ворожої держави (крім майна дипломатичних представництв і консульських установ), підлягає конфіскації;

6) торгові судна воюючих, що знаходяться до початку війни у ворожих портах, підлягають негайній реквізиції;

7) до громадян ворожої держави застосовується статус військовополонених;

8) власних громадян, які перебувають на ворожій території автоматично позбавляють громадянства;

9) між ворожими сторонами укладається компроміс – особлива міжнародна угода, яка визначає порядок ведення війни та основні правила.

1) торгові судна воюючих, що знаходяться до початку війни у ворожих портах, повинні залишити порт противника (для цього встановлюється розумний термін для вільного виходу з територіальних вод, після закінчення котрого такі судна підлягають реквізиції і затримці);

2) військові кораблі, що знаходяться до початку війни у ворожих портах, підлягають обов'язковій реквізиції;

3) до громадян ворожої держави може бути застосований спеціальний режим (обмеження пересування, примусове поселення у відведених владою місцях, інтернування та ін.);

4) іноземні громадяни поділяються на громадян нейтральних, дружніх і ворожих держав з різним статусом;

5) власні громадяни діляться на мирне населення і збройні сили;

6) усе майно, що є власністю ворожої держави, а також приватна власність громадян ворожої держави, підлягає конфіскації;

7) між державами не припиняються дипломатичні і консульські відносини, але змінюється їх правовий статус – спеціально передбачений для такого випадку;

8) держави можуть не припиняти деяких двосторонніх договорів, якщо це сумісно з воєнними діями (економічні, культурні угоди);

9) економічні, торгові, фінансові угоди й інші відносини з юридичними і фізичними особами воюючої сторони не припиняються.

80.Які території, відповідно до норм міжнародного права, не можуть бути театром війни?