7. Методи навчання

Вивчення предмету «Фізика» проводиться за допомогою таких методів:

• викладання лекційного матеріалу;

• виконання лабораторних робіт;

• самостійна робота студентів.

Основними видами навчальних занять згідно з навчальним планом є:

• лекції;

• самостійна поза аудиторна робота студентів (СМС).

Вивчення навчальної дисципліни Фізика передбачає використання інформаційно-комп’ютерних технологій (глобальна система Інтернет) і електронних підручників , візуалізація фізичних явищ та процесів( лабораторні роботи та лекційні демонстрації), обробка результатів лабораторних досліджень, оцінювання знань.

8. Методи контролю

Перелік засобів для проведення попереднього, поточного, періодичного та підсумкового контролю.

Попередній контроль знань студентів здійснюється в усній та письмовій формі на початку вивчення курсу або перед вивченням нової теми з метою з'ясування загального рівня знань.

Поточний контроль проводиться з метою отримання оперативних даних про рівень знань та умінь з теми лабораторного заняття. З окремих тем передбачає виконання тестових завдань і розв'язування задач.

Модульний контроль проводиться після кожного розділу курсу у письмовій формі. Даний вид контролю здійснюється на основі спеціально підготовлених питань, відповіді на які свідчать не тільки про якість знань певного розділу курсу, а й про те, як студент вміє використовувати теоретичні знання для вирішення практичних задач.

Формою підсумкового контрольного заходу є екзамен у кінці семестру.

9. Критерії оцінювання

Успішність студента оцінюється шляхом проведення підсумкового контролю

Максимальна кількість балів з дисципліни «Фізика», яку може отримати студент протягом семестру за всі види навчальної дисципліни, становить 100 балів.

Зміст навчальної дисципліни в семестрі поділяється на два модулі та завершується екзаменом на останньому занятті семестру.

– поточний контроль проводиться протягом семестру опитуванням (усного, тестового, експрес контролю тощо), перевірки тем самостійної роботи.

Результати поточного контролю оцінюються за чотирибальною («2», «3», «4», «5») шкалою. В кінці семестру обчислюється середнє арифметичне значення (САЗ) усіх отриманих студентом оцінок з наступ­ним переведенням його у бали за формулою:

БПК =

де:

БПК – бали за поточний контроль;

САЗ – середнє арифметичне значення усіх отриманих студентом оцінок (з точністю до 0,01);

max ПК – максимально можлива кількість балів за поточний контроль у відповідному семестрі;

5 – максимально можливе САЗ.

Бал поточного контролю може бути змінений за рахунок заохочувальних або штрафних балів: студентам, які не мають пропусків занять без поважних причин протягом семестру додається один бал; студентам,які мають пропуски занять без поважних причин за кожні 20% пропусків від кількості аудиторних годин віднімається по одному балу.

• Бали за модульний контроль нараховуються студенту за виконання модульної контрольної роботи;

• Cумарна модульна оцінка(СМО) є сумою балів за два модулі.

Результати підсумкового семестрового контролю (табл. 1) виставляються у трьох варіантах: 1) за національною шкалою; 2) за шкалою ECTS; 3) за сумою рейтингових балів (максимум 100 балів).

Таблиця 1.

Сума балів за всі види навчальної діяльності	Оцінка ECTS	Оцінка за національною шкалою
		для екзамену, курсового проекту (роботи), практики
90 – 100	А	відмінно
82-89	В	добре
74-81	С
64-73	D	задовільно
60-63	Е
35-59	FX	незадовільно з можливістю повторного складання
0-34	F	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

Студентові, який виконав за семестр усі види робіт, передбачених робочою навчальною програмою дисципліни, але набрав з модульного контролю менше 60 % відведених балів, у відомості успішності вистав­ляється набрана ним сумарна кількість балів та семестрова оцінка «незадовільно». Скласти семестровий залік чи екзамен такий студент має право після закінчення терміну екзаменаційної сесії за екзаменаційним листом (талоном) деканату якщо оцінка за ECTS – FX або після повторного вивчення дисципліни.( за оцінкою ECTS – F).