5. Дисплазії суглобів.

1.Дисплазії суглобів. Види дисплазій.

2. Вроджений медіальний вивих голівки плечової кістки (етіологія, клінічні ознаки, лікування).

3.Відрив горбка лопатки (етіологія, клінічні ознаки, лікування).

4.Вроджений підвивих ліктьової кістки (етіологія, клінічні ознаки, лікування).

5.Вроджений вивих променевої кістки (етіологія, клінічні ознаки, лікування).

6.Підвивих через порушення синхронного росту кісток передпліччя (етіологія, клінічні ознаки, лікування).

7.Незрощення медіального вінцевого та ліктьового відростка (етіологія, клінічні ознаки, лікування).

8. Розсікаючий остеохондрит суглобів (етіологія, клінічні ознаки, лікування)..

9. Вроджені вивихи надколінка (етіологія, клінічні ознаки, лікування).

10. Кутова деформація (етіологія, клінічні ознаки, лікування).

11. Краніальна деформація епіфіза великогомілкової кістки (етіологія, клінічні ознаки, лікування).

12. Відрив гребеня великогомілкової кістки (етіологія, клінічні ознаки, лікування).

6. Переломи кісток

1. Анатомічна та гістологічна будова кістки.

2. Переломи кісток. Класифікація переломів. Роль кісток у підтриманні гомеостазу кальцію.

3. Особливості лікування переломів: консервативні методи та остеосинтез.

4. Інтрамедулярний остеосинтез. Показання та особливості загоєння.

5. Накістний остеосинтез. Показання та особливості загоєння.

6. Заходи профілактики ускладнень при загоюванні переломів.

7. Стимулювання репаративних процесів остеогенезу.

8. Ускладнення за переломів кісток; методи їх усунення.

9. Кісткові трансплантанти

10.Стадії і швидкість загоєння переломів

7. Хвороби копит. Пододерматит

1.Особливості росту копитного рогу (гістогенез копита).

2.Фізико-хімічні властивості копитного рогу.

3. Фактори, що сприяють погіршенню якості рогу копитець.

4. Асептичний пододерматит (клінічні ознаки, діагностика, лікування).

5. Гнійний пододерматит (клінічні ознаки, діагностика, лікування).

6. Тріщини, розсадини копитного рогу (етіологія, клінічні ознаки, лікування).

7. Роговий стовпчик, пуста стінка (етіологія, клінічні ознаки, лікування).

8.Особливості оперативних втручань у ділянці пальця за некрозу м’якушних хрящів.

9. Особливості оперативних втручань у ділянці пальця за лімаксу.

10. Особливості оперативних втручань у ділянці пальця за окостеніння м’якушних хрящів.

11.Особливості оперативних втручань у ділянці пальця за гнійного артриту.

Тестові завдання Рани

1. Для підвищення ефективності хірургічної обробки гнійної рани застосовують:

1. перев’язочний матеріал, порошки, розчини, дренажі

2. пульсуючий струмінь антисептика, вакуумну обробку,

промені лазера, кріовплив

2. Кріоаплікація сприяє:

1. місцевому подразненню, інтоксикації, пов’язаної із

всмоктуванням продуктів некролізу

2. прискоренню очищення ран, стимуляції процесів репаративної

регенерації

3. Концентричне рубцювання ран відбувається за:

1. обмеженого зіяння, незначного дефекту шкіри; невеликий,

рухливий, міцний рубець (3-5 мм)

2. широкого, але не глибокого дефекту, малорухливої шкіри; широкий

рубець (1-2 см)

4. Механічне очищення ран – це:

1. видалення шерсті, наведення туалету шкіри навколо

рани, видалення розчавлених і мертвих тканин, сторон-

ніх тіл, згустків крові, мікрофлори

2. використання скальпеля для висікання тканин

5. Первинна пізня обробка ран проводиться:

1. після первинної обробки через 24-36 год.

2. через 24-36 год. після травмування