Міністерство аграрної політики та продовольства України

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій

імені С. З. Гжицького

Кафедра фармакології та токсикології

Індивідуальне навчально-дослідне завдання

на тему:

«Загальні анатомо-морфологічні ознаки родини Айстрові»

Виконав:

Студент І курсу

7 підгрупи ФВМ

Мисливчук Святослав

Львів 2012

План

1. Загальна характеристика родини.

2. Різноманітність родини Айстрових.

3. Соняшник – типовий представник родини Астрових.

4. Лікарські рослини родини Айстрових.

Загальна характеристика родини Айстрові (Asteraceae)

або Складноцвіті (Compositae)

Айстрові (Asteraceae) або Складноцвіті (Compositae) — родина рослин, найбагатша за кількістю видів серед еудікотів: включає понад 25 000 видів. Її представники поширені на всіх континентах і зустрічаються у різних рослинних угрупуваннях.

Айстра альпійська (Aster alpinus) (мал. 1)

Біологічна класифікація:

Домен: Еукаріоти (Eukaryota)

Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)

Відділ: Streptophyta

Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)

Клас: Еудікоти (Eudicots)

Підклас: Айстериди (Asterids)

Порядок: Айстроцвіті (Asterales)

Родина: Айстрові (Asteraceae)

Більшість Айстрових — трав'янисті рослини, інколи – напівкущі та кущі, зрідка – дерева (скалезія, брахілена).

Пагони з почерговим розміщенням листків (рідше супротивним або мутовчастим). Інколи листки розміщені у вигляді прикореневої розетки. Листки прості, без прилистків. Стебла і листки часто вкриті волосками чи колючками (осот, нетреба, будяк).

Суцвіття в більшості кошик, що є найхарактернішою ознакою родини, рідше — дрібні кошики, зібрані у складний щиток або волоть. До складу кошика може входити від кількох до 1500 (у соняшника) квіток. Діаметр суцвіття — від 1 мм (полин) до 70 см (соняшник). Квітки у кошику різні за будовою і виглядом: одностатеві, двостатеві чи нестатеві (стерильні). Зовні кошик оточений покривними листками, які утворюють обгортку. Основа кошика утворена розширеним ложем суцвіття, на якому щільно розміщені квітки.

Суцвіття кошик (Risus) – найхарактерніша ознака родини (мал. 2)

Квітки п’ятичленні, складаються із 5 видозмінених чашолистків, 5 пелюсток, 5 тичинок (з вільними тичинковими нитками та спаяними в трубку пиляками) та 1 маточка (утворена двома плодолистиками). Зав’язь нижня, одногнізна. Довгий стовпчик розміщений усередині тичинкової трубки, над якою міститься дволопатева приймочка. Чашечка іноді видозмінна на чубчик, який складається з різної кількості щетинок, волосків. Чубчики складноцвітих утворюють своєрідний парашутик, який відіграє важливу роль у поширенні насіння, наприклад у кульбаби.

Плід - сім'янка, часто із чубчиком.

За будовою віночка в айстрових виділяють такі квітки: язичкові, несправжньоязичкові, лійкоподібні та трубчасті. Основна форма віночка- трубчаста.

Віночок трубчастої квітки зростається в трубку і у верхній розширеній частині розщеплюється на 5 зубчиків (центральні квітки соняшнику, ромашки). Квітка актиноморфна.

Язичкова квітка має вкорочену трубку. З одного боку вона ніби розрізана, а здругого витягнута в язичок, що завершужться на п’ятьма зубчиками (кульбаба, цикорій). Це зигоморфна квітка.

Несправжньоязичкова квітка утворена трьома пелюстками з трьома зубчиками на кінці. Ці квітки часто маточкові або зовсім безплідні й розміщені по краю кошика. Вони виконують функцію приваблення комах-запилювачів.

Лійкоподібна квітка нагадує трубчасту, але її верхня частина розширена у вигляді лійки. Ці квітки також розміщені по краю кошика і не мають ні тичинок, ні маточок (волошки).

Квітки в одному кошику можуть розміщуватися по-різному. У одних видів у центральній частині кошика містяться трубчасті квітки, а по краю - несправжньоязичкові язичкові або лійкоподібні. Це робить суцвіття помітним для комах-запилювачів. В інших видів усі квітки в кошиках язичкові. Для деяких Айстрових характерний апоміксис – розвиток насіння без запилення, наприклад у кульбаб, нучуйвітру.

Розподіл статей у квітках і кошиках айстрових різноманітний. Бувають двостатеві та одностатеві квітки, вони можуть бути зібрані або в одному, або в різних кошиках. Тобто айстрові є одно- (нетреба) і дводомними (котячі лапки) рослинами.

Різноманітність родини Айстрові

Айстрові поширені майже скрізь: у лісах, на полях, луках, у садах, горах, пустелях, тундрі, прісних водоймах на всіх континентах. Деякі види цієї родини людина вирощує для вживання в їжу (наприклад, земляну грушу, або топінамбур, а саме їстівні підземні стеблові бульби), для вироблення олії (соняшник) чи виготовлення напоїв, що за смаком нагадують каву (цикорій).

Багато айстрових людина вирощує як декоративні рослини. Це всім добре відомі жоржини (1) (мал.3), хризантеми (2) (мал. 3), айстри, ромашки, гер-бери, стокротки.

(мал. 3)

Соняшник - типовий представник родини Айстрових

Соняшник (Helianthus) - однорічна трав’яниста рослина, стебло якої сягає заввишки до 3 м. Корінь рослини проникає в ґрунт на глибину до 3 м. Великі прості листки соняшника розташовані на довгих черешках. Цвіте соняшник у червні-липні. Насіння рослини містить велику кількість олії, яка добре засвоюється організмом людини. Її використовують для випікання хліба, виготовлення консервів, маргарину, майонезу, кондитерських виробів.

Фарби, лаки, мило, лінолеум, водонепроникні тканини тощо також виробляють із олії технічних сортів соняшнику. А халву та інші солодощі - з очищеного насіння.

Макуха та суміш зеленої маси соняшнику з горохом, кукурудзою є цінними кормами для свійських тварин.

(мал. 4)

Соняшник (мал.4) - прекрасний медонос. У його трубчастих квітках містяться нектарники. Листки, корені та квітки застосовують для приготування цілющих мазей, пластирів, вживають як жовчогінний засіб у разі захворювань печінки і жовчних проток. Попіл із спалених стебел та кошиків використовують для виготовлення пластмас, міцного скла, кришталю і як калійне добриво.

Препарати соняшника звичайного знаходять застосування в народній медицині як спазмолітичний засіб, в минулому їх використовували і як протималярійний засіб.

Соняшникова олія - цінний харчовий дієтичний продукт. У науковій медицині її використовують як розчинник для лікувальних речовин. Соняшникову та кукурудзяну олію вживають при жовчокам'яній хворобі, як жовчегінний засіб при холецеститі, холангіті, холангіогепатиті.