91. Для фолікулярного кон’юнктивіту характерні клінічні ознаки:

блефароспазм, болючість та підвищення місцевої температури, світлобоязнь, ін’єкція поверхневих судин, хемоз, наявність слизисто-гнійних виділень із внутрішнього кута ока, наявність некрозів слизової оболонки

блефароспазм, наявність витьоків із внутрішнього кута ока які мають домішки слизу і пластівців, набряк кон’юнктиви, ін’єкція поверхневих судин, болючість ока та підвищення місцевої температури

блефароспазм, виразки рогівки, залишки некротизованих тканин

світлобоязнь, рясна сльозотеча, слизисто-гнійні витьоки із внутрішнього кута ока, наявність сверблячки в ділянці ока, набряк третьої повіки, кон’юнктивіт, блефарит, випадіння вій, ентропіум, кератит, внутрішня поверхня третьої повіки нагадує ягоду малини

92. Для фібринозного кон’юнктивіту характерні клінічні ознаки:

світлобоязнь, рясна сльозотеча, слизисто-гнійні витіки із внутрішнього кута ока, наявність сверблячки в ділянці ока, набряк третьої повіки, кон’юнктивіт, блефарит, випадіння вій, ентропіум, кератит, внутрішня поверхня третьої повіки нагадує ягоду малини

світлобоязнь, рясна сльозотеча, чітко виражена ін’єкція поверхневих судин кон’юнктиви, набряк повік і кон’юнктиви, хемоз, наявність на кон’юнктиві плівок та некрозів буро-червоного кольору

блефароспазм, болючість та підвищення місцевої температури, світлобоязнь, ін’єкція поверхневих судин, хемоз, наявність слизово-гнійних виділень із внутрішнього кута ока, наявність некрозів слизової оболонки

блефароспазм, виразки рогівки, залишки некротизованих тканин

93. Форми поверхневого кон’юнктивіту:

фібринозний, гнійний, фолікулярний, симптоматичний

гострий, некротичний, гангренозний

дифтеритичний, крупозний, флегмонозний

катаральний, фібринозний, гнійний

94. Масові кератокон’юнктивіти у великої рогатої худоби можуть викликати:

кишкова паличка, стрептококи, стафілококи, протей

телязії, гіповітаміноз А, рикетсії, хламідії, мікоплазми, мораксели, ІРТ

лістерії, лептоспіри, гриби, шигели, мікрококи

мікобактерії, лістерії, кишкова паличка

95. Правильна послідовність стадій рикетсіозного кератокон’юнктивіту:

клітинної інфільтрації, серозно-катаральна, ерозії рогівки, абсцесу рогівки, абсцесу рогівки, виразки рогівки, рубця рогівки

серозно-катаральна, клітинної інфільтрації, ерозії рогівки, абсцесу рогівки, виразки рогівки, рубця рогівки

клітинної інфільтрації cерозно-катаральна,ерозії рогівки, абсцесу рогівки, виразки рогівки, рубця рогівки

дифтеритичний, крупозний, флегмонозний.

96. Катаракта, це:

катаральне запалення очного яблука

різке підвищення внутрішньоочного тиску

помутніння кришталика та його капсули

помутніння рогівки і склоподібного тіла

97. Глаукома, це:

кома пов’язана з передозуванням глауберової солі

помутніння кришталика і склоподібного тіла

помутніння рогівки і склоподібного тіла

підвищення внутрішньоочного тиску

98. Єктропіум, це:

зрощення країв повік

завертання повік

підвищення внутрішньоочного тиску

вивертання повік

99. Блефароспазм, це:

спазм зіниці

спазм ретрактора очного яблука

підвищення внутрішньоочного тиску

спазм повік

100. Розчини очних крапель мають pH:

10,2–12,4

5,4–6,3

3,8-4,4

7,2–7,4

101. Засоби, що звужують зіницю, відносяться до:

мідріатиків

нейролептиків

міорелаксантів

міотиків

102. Ентропіум, це:

зрощення країв повік

вивертання повік

підвищення внутрішньоочного тиску

завертання повік

103.Блефарит, це:

вивертання повік

завертання повік

запалення повік

спазм повік

104. Фімоз, це:

неможливість виведення головки статевого члена через отвір препуція

неможливість вправлення головки статевого члена в препуціальну порожнину

запалення сечового міхура

запалення препуціального мішка

105. Крок тварини, це:

переміщення тіла тварини в просторі

відстань між слідами однієї кінцівки

відстань між слідами суміжних кінцівок

відстань між грудною і тазовою кінцівкою

106. Прогенія, це:

вроджене скорочення верхньої щелепи

запалення човникової бурси у ВРХ

защемлення головки статевого члена

запалення вісцеральної оболонки очеревини

107. Олігодантія, це:

зниження кількості сперматозоїдів

зменшення нормальної кількості зубів

зниження апетиту тварини

відсутність апетиту

108. Конвергенція зубів, це:

порушення цілісності зубної емалі

запалення пульпи зуба

ненормальне зближення корнів зубів

вовчі зуби

109. Одонтогенний остеомієліт, це:

запалення твердої мозкової оболонки

некроз остистих відростків поперекових хребців

некроз спонгіозної субстанції кісток щелепи

запалення головки великогомілкової кістки

110. Причина захворювання на флюороз:

відсутність у раціоні фосфору

підвищена кількість у раціоні фтору

знижена кількість у раціоні фтору

остеодистрофія

111. Альвеолярний періодонтіт, це:

запалення альвеол легенів

запалення альвеол легенів і плеври

запалення очеревини

запалення окістя між коренем зуба і стінкою альвеоли

112. Прогнатія, це:

закупорювання стравоходу

вкорочення нижньої щелепи

вкорочення верхньої щелепи

гіперкінез язика

113. У коня віком 9 років після травми голови спостерігаються наступні клінічні ознаки: опущене праве вухо, птоз правої повіки, западання ніздрі – діагноз:

перелом скроневої кістки

параліч лицевого нерва

параліч трійчастого нерва

запалення внутрішнього вуха

114. У тварини відмічається незначна краплинна кровотеча з лівої ніздрі. Встановіть причину кровотечі:

розпад новоутворення в носовій порожнині

пошкодження судин слизової оболонки

легенева кровотеча

кровотеча з придаткових порожнин

115. У тварини після травми голови спостерігаються такі клінічні ознаки: відвисання нижньої щелепи, зміщення різців вбік – діагноз:

перелом нижньощелепової кістки

параліч підочного нерва

однобічний параліч лицевого нерва

параліч трійчастого нерва

116. Під час фурункульозу холки уражуються тканини:

потилично-остиста зв’язка

серозна бурса холки

сосочковий шар шкіри

волосяні мішочки шкіри

117. Внутрішній пневмоторакс виникає під час:

відкритого ушкодження грудної клітини

крововиливу в плевральну порожнину

розриву бронхів та легенів

ушкодження парієтальної плеври

118. Тварини, що мають більш сприятливий перебіг пневмотораксу:

кінь

собака

свині

велика рогата худоба

119. Гайморит – це запалення слизової обонки:

лобної пазухи

верхньощелепової пазухи

лобно-раковинної пазуха

виличкової та слізної пазухи

120. У собаки з носових отворів витікає кров дрібно піниста, яскраво-червоного кольору, яка супроводжується кашлем – діагноз:

кровотеча із судин слизової оболонки носової порожнини

кровотеча із шлунка

кровотеча із зубних альвеол

кровотеча із легень

121. У свині язик твердий, збільшений у розмірах і випадає із ротової порожнини. Під час дослідження на поверхні язика відмічаються дрібні абсцеси, нориці – діагноз:

актиномікоз язика

ботріомікоз язика

флегмона язика

гіперкінез язика

122. У корови у ділянці привушної слинної залози з лівого боку виявлена нориця, через яку під час жуйки виділяється гнійний ексудат з домішками корму. Подібні ознаки виявляли ще у декількох тварин в господарстві. З анамнезу відомо, що в раціон корів входить ячмінна полова – діагноз:

актиномікоз

ботріомікоз

злакова хвороба

актинобактеріоз

123. Оперативне лікування гематоми вушної раковини виконують:

на 3–5 день після виникнення

на 2-й день після виникнення

відразу

чекають до самостійного розсмоктування кров’яного згустку

124. Отит, це:

рана вушної раковини

запалення вуха

перфорація барабанної перетинки

запалення привушної залози.

125. Під час розриву носової перетинки та носо-губного дзеркала у бика-плідника показано:

вибракування

внутрішньовенне введення 0,5% розчину новокаїну

ринопластику

введення носового кільця в непошкоджену частину носової перетинки

126. У коня в ділянці потилиці виявлено гарячу, дифузну,болючу, флуктуючу припухлість – діагноз:

флегмона

бурсит

абсцес

гематома

127. У коня в ділянці потилиці виявлено обмежену, холодну, малоболючу, флуктуючу припухлість, яка поступово збільшуються – діагноз:

флегмона

серозний бурсит

абсцес

гематома

128. Орхіт, це :

пухлина сім’яника

запалення сім’яника

атрофія сім’яника

запалення загальної піхвової оболонки

129. У коня в ділянці холки діагностовано негарячу, щільну, неболючу припухлість, у разі натискання утворюється ямка, що повільно виповнюється – діагноз:

флегмона

набряк

лімфоекстравазат

абсцес

130. Причинами травматичного набряку холки є:

стискання тканин холки хомутом чи сідлом

ускладнення рана в ділянці холки

ускладненна бурситу холки

гостро гнійне запалення шкіри.

131. Для лікування травматичного набряку холки застосовують:

розтин для зменшення тиску набряку

зігрівальні компреси

холод

автогемотерапію

132. Пневмоторакс, це:

накопичення повітря в грудній порожнині

накопичення ексудату в грудній порожнині

накопичення крові в грудній порожнині

травматичний дифузний набряк

133. Відкритий пневмоторакс. Повітря:

потрапляє в грудну порожнину під час поранення

потрапляє підчас вдиху і видаляється під час видиху

потрапляє тільки під час вдиху

потрапляє під час видиху

134. Клапанний пневмоторакс. Повітря:

потрапляє в грудну порожнину під час поранення

потрапляє під час вдиху і видаляється під час видиху

потрапляє тільки під час вдиху

потрапляє під час видиху

135. Гемоторакс, це:

накопичення повітря в грудній порожнині

накопичення ексудату в грудній порожнині

накопичення в грудній порожнині повітря та запального ексудату

накопичення крові в грудній порожнині

136. Непроникна рана черевної стінки під час збереження цілісності:

жовтої фасції

поперечної фасції

поверхневої фасції

очеревини

137. Проникна рана черевної стінки під час пошкодження:

поперечної фасції

жовтої фасції

парієнтального листка очеревини

вісцерального листка очеревини

138. Перитоніт, це запалення:

внутрішніх органів черевної порожнини

черевної стінки

запалення плеври

серозних оболонок черевної порожнини

139. Постит, це:

запалення препуція

звуження препуціального отвору

новоутворення на припуцію

запалення головки статевого члена

140. У биків акропостит перебігає в формі:

фолікулярно-виразковій

екзематозно-виразковій

серозно-фібринозній

виразковій формі

141. Неспроможність втягування статевого члена у припуціальний мішок називається:

фімоз

парафімоз

акропостит

баланопостит

142. Адгезивний баланопостит за клінічними ознаками нагадує:

фімоз

парафімоз

акропостит

сечокам’яну хворобу

143. Тварина відчуває біль під час опирання на кінцівку:

кульгавість опірної кінцівки

кульгавість висячої кінцівки

змішана кульгавість

шпатова кульгавість.

144. Тварина відчуває біль під час виносу кінцівки:

кульгавість опірної кінцівки

кульгавість висячої кінцівки

змішана кульгавість

перемінна кульгавість

145. Тварина відчуває біль під час виносу та опирання на кінцівку:

кульгавість опірної кінцівки

кульгавість висячої кінцівки

шпатова кульгавість

змішана кульгавість

146. Під час паралічу променевого нерва випадає функція:

триголового м’яза плеча, розгиначів зап’ястя та пальців

м’язи-згиначі зап’ястя та пальців

двоголовий м’яз плеча

згиначів пястя

147. Під час паралічу ліктьового нерва випадає функція:

триголового м’яза плеча, розгиначів зап’ястя та пальців

м’язи-згиначі зап’ястя та пальців

двоголовий м’яз плеча

згиначів пястя

148. Під час запалення бурси двоголового м’яза плеча у коня спостерігається кульгавість:

опірного кінцівки

висячої кінцівки

змішана кульгавість

шпатова кульгавість

149. Запалення бурси ліктьового горба здебільшого зустрічається у:

собак і коней

дрібної рогатої худоби та свиней

котів

великої рогатої худоби

150. Прекарпальний бурсит здебільшого зустрічається у:

собак і коней

великої рогатої худоби

дрібної рогатої худоби та свиней

котів та собак

151. У ділянці зап’ясткового суглоба на дорсальній поверхні відмічається овальне обмежене, з добре вираженою рухливістю, болюче, флюктуюче припухання. Порушення функції кінцівки мало виражене – діагноз:

прекарпальний бурсит

тендовагініт променевого розгинача зап’ястка

артрит зап’ясткового суглоба

остеосаркома кісток зап’ясткового суглоба

152. У ділянці зап’ясткового суглоба на дорсальній поверхні і в нижній ділянці передпліччя відмічається напружена, гаряча і болюча овально-довгаста припухлість. Під час руху проявляється кульгавість висячої кінцівки – діагноз:

прекарпальний бурсит

тендовагініт променевого розгинача зап’ястка

артрит зап’ясткового суглоба

глибокий гнійний пододерматит

153. Періостит − це запалення:

кісткового мозку

губчастої речовини кістки

окістя

усіх морфологічних складових кістки

154. Остеомієліт – це запалення:

окістя

усіх морфологічних структур кістки

періосту

кісткового мозку

155. Патогномонічною ознакою перелому кістки є:

гіперемія шкіри в ділянці патологічного осередку

набряк ділянки патологічного осередку

підшкірна гематома в ділянці патологічного осередку

кісткова крепітація

156. Собака потрапила під автомобіль. Під час обстеження в ділянці стегна спостерігаються обширні садна, травмовані тканини просочені кров'ю, сильна больова реакція, функція кінцівки випадає. Виявлено рухомість стегнової кістки за межами суглобів. При цьому цілість шкіри збережена. Діагноз – ушиб ІІІ ступеня. Необхідно провести додаткове дослідження:

перкуторне дослідження місця пошкодження

рентгенографію

дослідження пульсаціі артерій

біохімічне дослідження крові

157. Правильний метод лікування тварин у разі перелому лопатки:

екстракортикальний остеосинтез

інтрамедулярний остеосинтез

накладання гіпсової пов’язки

накладання шинної пов’язки

158. Причина затримки зрощення кісток та відсутності репаративної консолідації:

гіперергічний тип запалення

інфекція

невчасно проведений остеосинтез

поступове навантаження

159. Зрощення кісток у парнокопитних тварин відбувається за:

25−35 днів

35-45 днів

45-50 днів

50-55 днів

160. Артоз, це:

гнійне запалення суглобів

асептичне запалення суглобів

хронічне захворювання суглобів незапального характеру

хронічне проліферативне запалення суглобів

161. Гіаліновий хрящ суглоба живиться:

дифузією з мікросудин власного мікроциркуляторного лоджа

дифузією з лімфатичного русла

дифузією з міжклітинної рідини

дифузією із синовіальної рідини

162. Не спостерігають під час вивиху суглоба ознаку:

обмежена рухливість суглоба

надмірна рухливість суглоба

порушення конфігурації суглоба

порушення функції кінцівки

163. У випадку, якщо після вправлення суглоба неможливо накласти імобілізуючу пов’язку, у тканини навколо суглоба рекомендують вводити:

протизапальні засоби

подразнювальні засоби

міорелаксанти

місцеві анестетики

164. Симптом, який не спостерігають у разі гнійного артриту:

припухання суглоба

почервоніння

підвищення загальної температури тіла

кульгавість

165 Переважають у разі розвитку грануломатозного артриту процеси:

гнійні

гострі асептичні

дегенеративні

хронічні проліферативні

166. Ревматичний артрит – це запалення походження:

гнійного

асептичного

автоімунного

алергічного

167. Найшвидше розвивається контрактур суглоба:

нейрогенна

тендогенна

міогенна

артрогенна

167. Дисплазія суглобів, це:

порушення розвитку кістково-зв’язкового компонентів суглоба

дегенеративні зміни зв’язкового компоненту суглобів

дегенеративні зміни гіалінового шару суглоба

дегенеративні зміни капсули суглобів

168. Міозит – це захворювання м’язів природи:

дистрофічної

запальної

деонкологічної

некротичної.

169. Осифікувальний міозит розвивається внаслідок:

заміщення дефекту м’язової тканини сполучно-тканинними елементами

петрифікації сполучної тканини, яка заповнює дефект

інфікування вогнища ураження

лізисом новоутвореної сполучної тканини у мязах

170. М’язовий ревматизм характеризується:

раптовим виникненням та гострим початком хвороби

асиметричним ураженням окремих груп м’язів

стабільною больовою реакцією

повною втратою сфункції скорочення уражених мязів

171. Міопатоз – це захворювання м’язів, яке зумовлене порушенням скорочувальної їх функції внаслідок:

запалення

дистрофії

перевтоми

травматичного пошкодження

172. Для лікування фасцикулярного міопатозу рекомендують введення в пошкоджені м’язи:

0,25% новокаїну

місцево подразнювальні засоби

міорелаксанти

антибіотики

173. Правильна послідовність процесу онкогенезу:

цитогенез→мутагенез→морфогенез

морфогенез→цитогенез→мутагенез

мутагенез→цитогенез→морфогенез

морфогенез→мутагенез→ цитогенез

174. Доброякісну пухлину характеризує ознака:

клітинний атипізм

експансивний тип росту

метастазування

інфільтративний тип росту

175. Злоякісна пухлина:

міксома

фіброма

остеосаркома

ліпома

176. Доброякісна пухлина:

міосаркома

остеома

фібросаркома

- карцинома

177. Пухлина, що має епітеліальне походження:

карцинома

саркома

фіброма

міома

178. Пухлина, що має нейрогенне походження:

гібернома

ангіосаркома

астроцитома

фіброма

179. Eкзема супроводжується ураженням:

епідермісу

дерми

підшкірної клітковини

усіх шарів шкіри

180. Живлення епідермісу здійснюється за рахунок:

власних кровоносних судин

тканинної рідини міжклітинного простору

лімфатичних судин

кровоносних та лімфатичних судин

181. Анатомічна структура, яка не є похідною шкіри:

рогові відростки

сальна залоза

слізна залоза

копитний роговий башмак.

182. Термін, який не характеризує крововилив:

еритема

петехія

екхімоз

суфузія

183. Шкірний висип, який не належить до вторинних:

ерозія

себорея

кропивниця

гіперкератоз

184. Фолікуліт, це:

гнійне запалення волосяного мішка

гнійне запалення сальної залози

гнійне запалення шкіри навколозовнішнього кінця волосяного мішка

гнійне запалення потової залози

185. Фурункул, це:

гнійне запалення волосяного мішка

гнійне запалення волосяного мішка, сальної залози і навколишньої тканини

гнійне запалення сальної залози і навколишньої тканини

гнійне запалення навколишньої тканини

186. Під час деформації копитець у структурі пальців виникають деструктивні зміни:

склеротичні процеси у періостальному шарі, в сосочковому шарі кайми та викривлення сосочків основи шкіри вінчика

розвивається гіпокератоз

розвивається паракеретоз

гіпоплазія епітеліальних клітин продукуючого шару епідермісу

187. Види деформацій копитець у великої рогатої худоби:

плоскі копитця

гострокуті, криві, тупокуті, торцеві

готроплазовані та тупоплазовані

їжакове копито

188. Деформація копитець у великої рогатої худоби розвивається внаслідок захворювань:

ламініту та остеотендиніту

гнійного пододерматиту

виразки Рустергольця

виразкових процесів міжпальцевого склепіння

189. Ускладненням асептичного дифузного запалення основи шкіри стінки копитець є:

гострокуті копитця та криві копитця

торцеві копитця

торцеві та гострокуті копитця

гострокуті копитця

190. Деформація копитець – це є:

порушення форми копитець

гіпертрофія копитець

гіпотрофія копитець

порушення структури копитець

191. Особливістю розчищення копитець у великої рогатої худоби є:

видалення рогу абаксіальної ділянки рогу

видалення аксіальної ділянки рогу

максимальне видалення м’якуша

максимальне видалення зачепної ділянки та мінімальне видалення рогу мякуша та нашарованого рогу м’якуша на підошву

192. Особливістю розчищення кривих копитець є:

видалення підошовного рогу та видалення рогу м’якуша

видалення рогу м’якуша

видалення рогу аксіальної ділянки рогу

видалення рогу абаксіальної ділянки рогу

193. Виразка Рустергольца, це:

гнійний дифузний пододерматит

специфічний осередковий пододерматит

гнійний абоксиальний ламініт

запалення облямівки та вінчика

194. Поверхневий гнійний пододерматит розвивається:

у листочковому шарі рогу стінки

у продукуючому шарі епідермісу кайми

у усіх шарах основи шкіри

у сосочковому шарі основи шкіри підошви

195. Причини виникнення глибокого гнійного пододерматиту:

порушення годівлі

надмірна зволоженість у приміщенні

розшарування листочків у дорсальній стінці

ускладнення обмеженого асептичного пододерматиту

196. Мікрофлора під час гнійного пододерматиту може розвиватись:

безпосередньо після поранення, гематогенним шляхом, у разі ускладнення асептичного пододерматиту

у разі надмірного зволоження в місцях утримання

у разі утримання тварин на жорсткій підлозі

з кормами

197. За глибокого гнійного пододерматиту запалення розвивається в першу чергу:

у судинному шарі основи шкіри

у судинному та сосочковому шарі основи шкіри

у сосочковому шарі основи шкіри

у синовіальній мембрані та суглобовій капсулі

198. За розвитку поверхневого гнійного пододерматиту ексудат поширюється:

під роговим чохлом, формуючи порожнину та утворюючи подвійну підошву

переходить у п’яткову частину копитця

просочує всі шари підошви, переходить у бік білої лінії

переходить у ділянку вінчика

199. Під час глибокого гнійного пододерматиту запальна реакція захоплює в першу чергу

судинний шар дерми

судинний та сосочковий шари дерми

листочковий та судинний шари дерми

листочковий та сосочковий шар дерми

200. У разі глибокого гнійного пододерматиту може бути ускладнення:

періостит копитцевої кістки

флегмона підошви

параартикулярна флегмона карпального суглоба

артроз путового та вінцевого суглоба

201. Операція, за якої виконується енергійне втручання з метою ліквідувати захворювання, повністю усунути причини і попередити його рецидиви, є:

паліативною

радикальною

консервативною

плановою

202. Термін „резекція” означає:

вирізування частини органа, який не має периферичного закінчення

вилущування

видалення периферичної частини органа

прокол

203. Для розтину м’язової тканини застосовують:

дугову пилку

скальпель для черева

перфоративний ніж

распатор

204. Тенотом використовують для розтину:

абсцесів

сухожилків

кровоносних судин

кісток

205. Для попередження росту рогів у телят потрібен:

перфоративний ніж

резекційний ніж

амутаційний ніж

ножиці Ріхтера

206. Для видалення волосяного покриву під час підготовки операційного поля необхідні:

ножиці прямі

ножиці Ріхтера

ножиці Купера

ножиці Стіля

207. Для підготовки операційного поля послідовно виконують наступні етапи:

механічна підготовка, дублення, знезараження

механічна підготовка, депіляція, дублення, знезараження

депіляція, механічна підготовка, знезараження, дублення

механічна підготовка, знезараження, дублення

208. Для знезараження рук використовують:

1%-ний розчин дегміну

2%-й розчин калію марганцевокислого

5%-й розчин формаліну

3%-й розчин борної кислоти

209. Для знезараження операційного поля (шкіри) використовують:

10%-й розчин калію перманганату

ефір

0,5%-й розчин аміаку

3%-й розчин борної кислоти

210. Вода, у якій можна стерилізувати інструмент кип’ятінням:

водопровідна

двічі кип’ячена

кип’яченій

колодязній

211. Використовують для стерилізації інструменту хімічним способом розчини антисептиків:

2,5%-й спиртовий розчин гибітану

0,5%-й розчин калію марганцевокислого

5%-й спиртовий розчин йоду

2%-й розчин хлораміну Б

212. Шовний матеріал, який не можна стерилізувати кип’ятінням:

синтетичні нитки

шовк

бавовняні нитки

металевий дріт

213. Накладають на шкіру шви:

матрацний

швацький

вузловий

Шмідена

214. Ситуаційні шви накладають у разі:

сильної кровотечі

загрози випадання кишечнику

клаптевих ран, які мають неправильну форму

завертання країв рани всередину

215. Знімають шви у разі загоєння рани за первинним натягом через днів:

не раніше 7-го

не пізніше 7-го

5

3

216. Спеціальні шви, які накладають на кишки:

Аммана

Плахотіна-Садовського

Тихоніна

Вітцеля

217. Глухі шви накладають на рани:

гнійні

асептичні (неінфіковані)

сильно кровоточиві

випадкові, після нанесення яких минуло дві доби

218. Шов, що з’єднує краї рани не за всією її довжиною, називається:

частковим

глухим

зближувальним

малим

219. Первинні шви накладають на:

асептичну операційну рану

свіжу випадкову рану, не пізніше 20 год після поранення

гранулюючу рану

гнійну рану

220. Шовний матеріал, який розсмоктується у тканинах:

вікрил

шовк

капрон

нейлон

221. З’єднувати краї рани кишечнику так:

щоб рівномірно стикалися між собою протилежні серозна, м’язова і слизова оболонки

щоб стикалися лише слизові оболонки

щоб стикалися лише серозні оболонки

щоб серозні оболонки стикалися зі слизовими

222. Для фіксації голови коня застосовують:

щипці Гармса

закрутку на верхню губу

закрутку на нижню губу

пружинні носові щипці

223. Cпособи повалу коней:

італійський

російський

за Гессом

кавказький

224. Які способи повалу застосовують для великої рогатої худоби:

англійський

російський

за Гессом

кавказький

225. Як зафіксувати щелепи собаці, щоб він вас не покусав:

захопити їх рукою і утримувати

петлю з тасьми зав’язати одним вузлом під нижньою щелепою, а потім подвійним вузлом на потилиці

петлю з тасьми спочатку зав’язати одним вузлом під нижньою щелепою, а потім подвійним вузлом над верхньою

підвести під нижню щелепу тасьму, спочатку зав’язати її кінці одним вузлом над верхньою щелепою, а потім подвійним вузлом на потилиці

226. Ін’єкція великої кількості рідини самопливом або під тиском – це:

подвійна ін’єкція

інфузія

клізма

гемотрансфузія

227. Внутрішньовенно вводять:

суспензії

олійні розчини

водні розчини

емульсії

228. Перед виконанням гемотрансфузії кров слід перевірити на:

вміст еритроцитів

сумісність

вміст імуноглобулінів

вміст лейкоцитів

229. Артеріальна кровотеча характеризується витіканням:

яскраво-червоного пульсуючого струменя крові

темно-червоного струменя крові

слабкого струменя крові

краплинами крові рівномірно на всій поверхні рани

230. У разі накладання кровоспинного джгута сила його тиснення вважається достатньою після:

послаблення пульсу нижче місця його накладання

зникнення пульсу нижче місця його накладання

послаблення кровотечі

зникнення больової чутливості нижче місця його накладання

231. До механічних способів остаточної зупинки кровотечі належать:

припікання кровоточивої поверхні розпеченим залізом

торзування кровоточивої судини

прикладання льоду безпосередньо до поверхні рани

місцеве застосування тромбіну

232. Тварині вводять одночасно одним і тим же шляхом суміші двох або кількох наркотичних речовин, то такий наркоз називають:

змішаним

комбінованим

однокомпонентним

потенційованим

233. Тварині вводять кілька наркотичних речовин різними шляхами,

то такий наркоз називають:

однокомпонентним

змішаним

комбінованим

потенційованим

234. Дія наркотичної речовини на організм проходить:

у двох стадіях

у трьох стадіях

у чотирьох стадіях

у п’яти стадія

235. Який із вказаних препаратів є наркотичним засобом:

натрію тіопентал

аміназин

рометар

лідокаїн

236. Аналгезія, це:

втрата всіх видів чутливості

втрата лише больової чутливості

втрата лише температурної й тактильної чутливості

втрата лише тактильної чутливості

237. Препарат, що є засобом для премедикації:

натрію тіопентал

ефір

атропіну сульфат

кетамін

238. Препарат, що є засобом для нейролептаналгезії:

натрію тіопентал

рометар

дитилін

лідокаїн

239. Застосовують новокаїн для провідникової анестезії в концентрації (%):

0,25

0,5

0,1+3,0

240. Застосовують новокаїн для виконання блокади в концентрації (%):

0,5

3,0

5,0

10

241. Під час виконання блокади грудних нутряних нервів та симпатичних пограничних стовбурів (за М.Ш. Шакуровим) у теляти голку вколюють:

у першому міжреберному проміжку, позаду і на 1 см нижче м’язового горба 1-го ребра до упору в тіло хребця

за відведеної вперед грудної кінцівки, на місці перетину каудовентрального краю лопатки з переднім краєм 5-го ребра, до упору в тіло хребця

за відведеної назад грудної кінцівки, на місці перетину каудовентрального краю лопатки з переднім краєм 5-го ребра, до упору в тіло хребця

за відведеної вперед грудної кінцівки, на місці перетину каудовентрального краю лопатки з переднім краєм 3-го ребра, до упору в тіло хребця