- •Чоп'як в.В., Потьомкіна г.О., Гаврилюк а.М. Лекції з клінічної імунології для практичних лікарів (цикл лекцій - частина 1)
- •Перелік умовних скорочень
- •Порівняльна характеристика апоптозу та некрозу
- •Основні фактори неспецифічного (природженого) імунітету
- •Фагоцитарна система
- •Рецептори для фрагменту Fc-антитіл на імунокомпетентних клітинах
- •Найважливіші функції системи комплементу
- •Рецептори на клітинах природженого імунітету
- •Експресія tlr регулюється наступною бактеріальною мікрофлорою
- •Популяції та субпопуляції лімфоцитів, їх функції в імунній відповіді
- •Відносна кількість т-хелперів у крові людини становить 55-60% від загального числа лімфоцитів.
- •Основні функції т-хелперів різних типів
- •Імуноглобуліни, їх будова, види та функції
- •Типи регуляції імунної відповіді людини.
- •1. Клітинна регуляція імунної відповіді
- •2. Ідіотип-антиідіотипічна регуляція імунної відповіді
- •3. Цитокінова регуляція імунної відповіді
- •Вплив цитокінів на імунну відповідь
- •5. Нейро-ендокринний тип регуляції імунної відповіді
- •Пригнічення імунної відповідівідбувається при участі: адренокортикотропного гормону,α-меланоцитостимулюючого гормону, кортикостероїдів, катехоламінів, гестагенів, андрогенів.
- •6. Апоптоз, як один із механізмів регуляції імунної відповіді
- •7. Інші механізми регуляції імунної відповіді
- •Онтогенез імунної системи
- •Особливості імунної системи в період новонародженості
- •Особливості імунної системи в другий критичний період (3-6 місяців)
- •Особливості імунної системи в третій критичний період
- •Особливості імунної системи в четвертий критичний період
- •Особливості імунної системи в п΄ятий критичний період (12-13 років)
- •Загальні закономірності розвитку імунної системи у дітей:
- •Маса лімфоїдних органів та вміст лімфоцитів у крові дітей різного віку (Стефані д.В., 1996 )
- •Концентрація імуноглобулінів в крові дітей та дорослих
- •Норми субпопуляцій лімфоцитів у відносних цифрах
- •Норми субпопуляцій лімфоцитів в абсолютних числах
- •Причини розвитку та особливості відповіді організму на гостру фазу запалення
- •1. Розвиток судинної реакції та ексудації
- •Цитокінпродукуюча функція імунокомпетентних клітин у формуванні імунної відповіді
- •“Позитивні” білки
- •Простагландини, лейкотрієни, ліпоксини та фактор, активуючий тромбоцити
- •Типи пошкодження біоструктур (типи реакцій гіперчутливості)
- •Ефекти регуляторних цитокінів, які продукуються астроцитами і клітинами мікроглії
- •Дія певних гормонів на імунокомпетентні клітини
- •Гормони, котрі синтезуються імунокомпетентними клітинами
- •Механізми впливу глюкокортикостероїдів на імунокомпетентні клітини
- •Фактори довкілля, які впливають на імунну систему організму
- •Періоди впливу шкідливих факторів довкілля на стан імунної системи:
- •Вплив абіотичних факторів довкілля на показники імунної системи
- •Особливості захворюваності жителів м.Києва після аварії на чаес
- •Стан імунної системи після аварії на Чорнобильській аес
- •Імунотоксичні ефекти хімічних ксенобіотиків
- •Взаємодія факторів протиінфекційного природженого імунітету
- •Роль певних цитокінів у протиінфекційному захисті
- •Участь т-хелперів та їх продуктів у протиінфекційному імунітеті
- •Класифікація протиінфекційного імунітету
- •Основні види противірусного імунітету
- •Імунодефіцитні розлади та опортуністичні мікози
- •Основні види протигрибкового імунітету
- •V. Антипаразитарний імунітет
- •VI. Антигельмінтний імунітет
- •Основні види протипаразитарного імунітету
- •Лабораторна імунологічна діагностика пухлинних процесів
- •Лабораторні маркери злоякісного росту наступні:
- •Імунотерапія пухлин
- •Імунологічний моніторинг реципієнта після трансплантації
- •Антигени ядер сперматозоїдів
- •Імунологічні причини та механізми формування жіночого непліддя
Участь т-хелперів та їх продуктів у протиінфекційному імунітеті
Т-хелпери |
Цитокіни |
Участь у формуванні імунітету |
Тh1 |
ІФН-γ, ІL-2, ІL-3, TNF-α, GM-CSF |
Внутрішньоклітинні інфекції (вірусни, збудники туберкульозу, бруцельозу, прокази, лістеріозу тощо), лейшманіоз, кандидоз та інші |
Тh2 |
ІL-3, ІL-4, ІL-5, ІL-6, ІL-9, ІL-10, ІL-13, GM-CSF |
Позаклітинні інфекції, які викликані стафілококами, нейсеріями, мікоплазмами, кишковими бактеріями тощо; гельмінтози, бореліози |
Роль В-клітини в протиінфекційниму імунітеті
В умовах інфікування посилюються міграційні властивості В-лімфоцитів. Через високий ендотелій венул за сприяння адгезивних молекул вони проникають у лімфоїдні органи (лімфатичні вузли, селезінку тощо). Після того як у лімфоїдному органі відбулася зустріч наївних В-лімфоцитів з CD4+-Т-лімфоцитами, вони розпізнають патоген і формують антиген-специфічний клон лімфоцитів з подальшою їх диференціацією в плазматичні клітини та активним синтезом антитіл заданої специфічності.
Імунологічна пам’ять
Імунологічна пам’ять – це здатність імунної системи відповідати швидко та ефективно на патоген, з яким був попередній контакт факторів імунної системи. Така пам’ять забезпечується антиген-специфічними клонами В- і Т-лімфоцитів, які утворюються при первинному контакті з інфекційним збудником.
Існує певна послідовність продукції біологічно активних речовин при розвитку запальної реакції організму. В експерименті встановлено, що через 1-3 години після одиничної ін΄єкції бактрійного ендотоксину в сироватці крові збільшується концентрації цитокінів, які формують розвиток ранньої гострофазної реакції організму - IL-1, TNF-α та IFN-γ. Через 4-8 годин вміст цих факторів в крові знижується і, натомість, підвищується рівень колонієстимулюючих факторів – GM-CSF, G-CSF, M-CSF. Третя група медіаторів, які визначають розвиток запалення, з’являється через 18-24 години після ін΄єкції - це білки пізньої гострофазової реакції – фібрин, сироватковий амілоїд А, які мають спорідненість до фосфатидилхоліну і зв’язують його залишки на клітинній стінці мікроорганізму а також сприяють активації хемотаксису та опсонізації бактерій.
У розвитку специфічного антиінфекційного імунітету виділяють чотири стадії:
Стадія індукції (аферентна) – період від моменту проникнення мікроорганізму в організм людини до процесінгу патогенну та презентації його антигенів фагоцитам для розпізнавання Т-лімфоцитами.
Імунорегуляторна (проліферативна) стадія – взаємодія між антигенпрезентуючими клітинами та Т-лімфоцитами, розпізнавання пептидів інфекційного антигену Т-лімфоцитами-хелперами, їх диференціювання в Т-хелпери 1-го та 2-го типу та визначення типу розвитку специфічної імунної відповіді (клітинної та гуморальної).
Ефекторна (продуктивна) стадія – продукція специфічних антитіл, формування клонів специфічних сенсибілізованих Т-лімфоцитів та утворення різних ефекторних медіаторів; визначення особливостей перебігу та закінчення інфекційного процесу з включенням Т-регуляторних лімфоцитів.
Формування імунної пам΄яті як клітинного, так і гуморального типу на даний антиген.
Тривалість та напруженість імунітету залежать від антигенних та імуногенних властивостей мікроорганізму, а також від стану імунної відповіді пацієнта.