- •Чоп'як в.В., Потьомкіна г.О., Гаврилюк а.М. Лекції з клінічної імунології для практичних лікарів (цикл лекцій - частина 1)
- •Перелік умовних скорочень
- •Порівняльна характеристика апоптозу та некрозу
- •Основні фактори неспецифічного (природженого) імунітету
- •Фагоцитарна система
- •Рецептори для фрагменту Fc-антитіл на імунокомпетентних клітинах
- •Найважливіші функції системи комплементу
- •Рецептори на клітинах природженого імунітету
- •Експресія tlr регулюється наступною бактеріальною мікрофлорою
- •Популяції та субпопуляції лімфоцитів, їх функції в імунній відповіді
- •Відносна кількість т-хелперів у крові людини становить 55-60% від загального числа лімфоцитів.
- •Основні функції т-хелперів різних типів
- •Імуноглобуліни, їх будова, види та функції
- •Типи регуляції імунної відповіді людини.
- •1. Клітинна регуляція імунної відповіді
- •2. Ідіотип-антиідіотипічна регуляція імунної відповіді
- •3. Цитокінова регуляція імунної відповіді
- •Вплив цитокінів на імунну відповідь
- •5. Нейро-ендокринний тип регуляції імунної відповіді
- •Пригнічення імунної відповідівідбувається при участі: адренокортикотропного гормону,α-меланоцитостимулюючого гормону, кортикостероїдів, катехоламінів, гестагенів, андрогенів.
- •6. Апоптоз, як один із механізмів регуляції імунної відповіді
- •7. Інші механізми регуляції імунної відповіді
- •Онтогенез імунної системи
- •Особливості імунної системи в період новонародженості
- •Особливості імунної системи в другий критичний період (3-6 місяців)
- •Особливості імунної системи в третій критичний період
- •Особливості імунної системи в четвертий критичний період
- •Особливості імунної системи в п΄ятий критичний період (12-13 років)
- •Загальні закономірності розвитку імунної системи у дітей:
- •Маса лімфоїдних органів та вміст лімфоцитів у крові дітей різного віку (Стефані д.В., 1996 )
- •Концентрація імуноглобулінів в крові дітей та дорослих
- •Норми субпопуляцій лімфоцитів у відносних цифрах
- •Норми субпопуляцій лімфоцитів в абсолютних числах
- •Причини розвитку та особливості відповіді організму на гостру фазу запалення
- •1. Розвиток судинної реакції та ексудації
- •Цитокінпродукуюча функція імунокомпетентних клітин у формуванні імунної відповіді
- •“Позитивні” білки
- •Простагландини, лейкотрієни, ліпоксини та фактор, активуючий тромбоцити
- •Типи пошкодження біоструктур (типи реакцій гіперчутливості)
- •Ефекти регуляторних цитокінів, які продукуються астроцитами і клітинами мікроглії
- •Дія певних гормонів на імунокомпетентні клітини
- •Гормони, котрі синтезуються імунокомпетентними клітинами
- •Механізми впливу глюкокортикостероїдів на імунокомпетентні клітини
- •Фактори довкілля, які впливають на імунну систему організму
- •Періоди впливу шкідливих факторів довкілля на стан імунної системи:
- •Вплив абіотичних факторів довкілля на показники імунної системи
- •Особливості захворюваності жителів м.Києва після аварії на чаес
- •Стан імунної системи після аварії на Чорнобильській аес
- •Імунотоксичні ефекти хімічних ксенобіотиків
- •Взаємодія факторів протиінфекційного природженого імунітету
- •Роль певних цитокінів у протиінфекційному захисті
- •Участь т-хелперів та їх продуктів у протиінфекційному імунітеті
- •Класифікація протиінфекційного імунітету
- •Основні види противірусного імунітету
- •Імунодефіцитні розлади та опортуністичні мікози
- •Основні види протигрибкового імунітету
- •V. Антипаразитарний імунітет
- •VI. Антигельмінтний імунітет
- •Основні види протипаразитарного імунітету
- •Лабораторна імунологічна діагностика пухлинних процесів
- •Лабораторні маркери злоякісного росту наступні:
- •Імунотерапія пухлин
- •Імунологічний моніторинг реципієнта після трансплантації
- •Антигени ядер сперматозоїдів
- •Імунологічні причини та механізми формування жіночого непліддя
Основні види противірусного імунітету
Вид імунітету |
Фактори |
Механізми |
Дія |
Місцевий |
Слизові оболонки |
sIg А
|
Головний механізм захисту від вірусів, які розмножуються на слизових |
Природжений Системний |
Клітинна ланка
|
NК-клітини |
пряма цитотоксичність |
Макрофаги
|
безпосередня цитотоксичність проти вірус -інфікованих клітин | ||
Гуморальна ланка
|
Система комплементу |
Активація альтернативного шляху | |
Цитокіни: ІFN-α,-β,-γ
|
Гальмують реплікацію вірусів, захищають сусідні клітини, активують противірусні механізми, Т- цитотоксичні лімфоцити, макрофаги, стимуляція експресії молекул HLA I та II класів, посилення елімінації вірусу з інфікованих клітин | ||
Набутий системний |
Клітинна ланка
|
Т-хелпери (CD4) |
Сприяють синтезу специфічнтих антитіл |
Т- цитоток-сичні лімфоцити (CD8)
|
Цитотоксичність здійснюється двома шляхами: цитолізом (перфорини, гранзими) та через індукцію апоптозу (Fas/FasL) | ||
Гуморальна ланка |
Специфічні антитіла |
Нейтралізаці віріонів |
ІV. Протигрибковий імунітет
За останні роки поширення інвазивних грибкових інфекцій набуло загрозливих масштабів. Інвазивні грибкові інфекції спостерігаються переважно в хворих з тривалою нейтропенією, онкогематологічними хворобами, у реципієнтів алогенного трансплантата стовбурових гемопоетичних клітин, у осіб із реакцією «трансплантат проти господаря», з синдромом мальабсорбції, в хворих з імунодефіцитними порушеннями різного походження, зокрема після імуносупресивної терапії. Схильність до грибкових інфекцій розвивається при імунодефіцитах як тимусзалежної, так і тимуснезалежної системи. На сьогоднішній день плісневі і дріжджові гриби входять до переліку десяти найбільш поширених нозокоміальних інфекцій (таблиця 6). Найчастіше етіологічними агентами грибкової інфекції є: Candida albicans, Cryptococcus neoformans, Aspergillus fuminatus.
Таблиця 6
Імунодефіцитні розлади та опортуністичні мікози
Назва хвороби |
Грибковий агент |
Лейкоз |
Aspergillus |
Лімфома |
Cryptococcus |
Дизгамаглобулінемія |
Candida |
Аплазія тимусу |
Candida |
Синдром Віскотта-Олдрича |
Candida |
Атаксія-телеангіектазія |
Candida |
Імунітет при грибковій інфекції поділяється на антитоксичний і власне антигрибковий. Елімінація грибів з організму потребує кооперації кількох популяцій імунокомпетентних клітин.
Найбільшу протигрибкову активність виявляють макрофаги і нейтрофіли. Під впливом ІL-15 та ІL-4 макрофаги розпізнають гриби через маннозозв’язуючий рецептор, а нейтрофіли - через рецептори до Fc-фрагментів імуноглобулінів і рецептори до компонентів комплементу, які виконують роль опсонінів. У клітинах-фагоцитах гриби знищуються при участі ферментів, які стимулюють виділення кисню, галогенів та азоту. Цитокіни GМ-CSF, ІL-15, ІFN-γ забезпечують синтез активних форм кисню. Система оксиду азоту на сучасному етапі розглядається як основний протигрибковий механізм захисту. Індукція NO-синтази відбувається під впливом TNF-α і ІFN-γ (контролюють Т-хеппери 1 типу), пригнічення - під впливом ІL-4, ІL-10 (контролюються Т-хелперами 2 типу) та трансформуючого фактору росту (ТGF-β). Тому, активація гуморального імунітету через Тh2 сприяє зниженню активності протигрибкового імунітету і, навпаки, активація Тh1 - сприяє посиленню активності цього захисту.
Вважається, що - і -Т-лімфоцити першими реагують на проникнення патоґену в епітеліальні клітини. Доведено, що - і -Т-лімфоцити стимулюють фагоцитарну активність макрофагів за рахунок активації індуцибельної NO-синтази, гіперекспресію якої зумовлює значний рівень пероксинітриту (ONOO-) - найбільш потужного оксиданту. При грибкових інфекціях спостерігається зниження числа - і -Т-лімфоцити. Що призводить до незавершеного фагоцитозу через недостатньо сильну активацію фагоцитів. У формуванні фунгіцидних механізмів приймають участь: мієлопероксидаза, протеолітичні ферменти лізосом, дефензини, лізоцим, лактоферин, який має здатність зв’язувати залізо, що відноситься до есенціальних мікроелементів грибів.
На ранніх етапах формування протигрибкового імунітету здійснюється активація системи комплементу за альтернативним (грибкові клітини містять зимозан) і лектиновим (поверхня грибів містить велику кількість залишків маннози) шляхом. Тільки через 4-5 днів реалізується класичний шлях активації системи комплементу завдяки синтезу специфічних антитіл.
Натуральні кілери можуть безпосередньо знищувати гриби, а також через активацію IFN-, TNF-α, IL-2 стимулювати Th1-клітинну фунгіцидну відповідь. Відомо, що IFN- сприяє переведенню незавершеного фагоцитозу в завершений. Доведено, що в хворих, у яких переважає активна робота Th1-лімфоцитів (тобто активація клітинного імунітету) відбувається регресія клінічних проявів інфекції та елімінація збудника з організму, а в хворих, у яких переважає активна робота Th2-лімфоцитів (тобто активація гуморального імунітету) - хвороба прогресує. Завдяки Th2-лімфоцитів відбувається посилений синтез протигрибкових антитіл з можливою надмірною стимуляцією фагоцитів, що часто стає причиною пошкодження власних клітин.
У зв’язку з тим, що до складу грибів входить значна кількість полісахаридів (манноза) спочатку відбувається інтенсивний синтез IgM, згодом - IgG. Th1-лімфоцити активують Т-цитотоксичні лімфоцити, які реалізують клітинні механізми імунної відповіді. γ- і δ-Т-лімфоцити синтезують IFN-, стимулюють фагоцитоз та без участі антигенпрезентуючих клітин розпізнають білки теплового шоку (наприклад, кандидозних грибів).
У таблиці 7 вказані основні механізми протигрибкового імунітету.
Таблиця 7