Дані та знання.

Характерним для ЕС є використання знань експертів. Важливим є питання про співвідношення понять дані та знання. Загалом між цими поняттями немає чітких меж, проте це – різні поняття.

Знання відбивають наші уявлення про предметну галузь і відображають систему понять, відношень та зв'язків між ними. Разом з тим дані — це ізольовані факти, відношення між якими і з зовнішнім світом в них самих не фіксовані, а знання —- це елементи інформації, що пов'язані між собою і з зовнішнім світом. Інакше кажучи, дані — це сукупність фактів без інструкції, як їх можна використати для розв'язання конкретної задачі. В той же час знання містять у собі крім даних, ще й інформацію про їх взаємозв'язки, які дають змогу цю задачу розв'язати. Однак, база знань часто містить у собі інформацію не про всі відношення між поняттями, що знаходяться в ній, а лише про ті, які є суттєвими для розв'язання конкретної задачі (наприклад, діагностування).

У загальному випадку можна відзначити такі особливості знань, які відрізняють їх від даних:

• інтерпретованість – дані розміщуються у пам'яті комп’ютера і їх безпосередня інтерпретація неможлива; ці дані інтерпретує лише програма, яка з ними працює. Проте знання можуть інтерпретуватись. Для того щоб система могла “знати”, що являє собою та чи інша інформаційна одиниця, що зберігається в її пам'яті, необхідно забезпечити ці одиниці пояснювальними описами. Ці описи передбачають присвоєння даній одиниці знань системи імен. Система включає індивідуальне ім'я даної інформаційної одиниці плюс послідовність імен тих множин чи класів, до яких ця одиниця входить.

• структурованість – наявність класифікуючих зв'язків: родовидові, елемент – клас, клас – підклас, тип – підтип, ситуація –під ситуація, що відбивають характер взаємозв'язку між певними одиницями.

• зв’язаність – у БЗ між інформаційними одиницями встановлюються зв'язки різного типу, що характеризують відносини між об'єктами, явищами і т.п. Наприклад, зв'язки типу «причина — наслідок», «бути справедливим для», «сприяти» і т.п. Зв'язки дозволяють будувати процедури аналізу знань на сумісність, несуперечність і т.п., що важко реалізувати при збереженні традиційних масивів даних.

• активність – поділ інформаційних одиниць, прийнятий у традиційному програмуванні, на дані і програми (команди) привело до того, що дані вважаються пасивними, а команди - активними. У системах, заснованих на знаннях, знання можуть ініціювати дії. Поява в інформаційній базі нових фактів, установлення нових зв'язків може стати джерелом активності системи. Знання, що представлені у інтелектуальній системі - це деяка модель, формалізоване представлення предметної області.

Знання містять у собі дані про об'єкти, відношення і процеси. Об'єкти це структури символьних даних, відношення – списки властивостей, процеси втілюються у машинних програмах.

Знання можна поділити на два типи. До першого типу знань, який іноді називають предметними або декларативними, належать факти, що характеризують предметну галузь — класи об'єктів і взаємозв'язки між ними. Предметне знання — це сукупність відомостей про якісні та кількісні характеристики конкретних об'єктів. Як правило, цей тип знань не містить у собі інформацію про те, як можуть бути використані ці описи.

До другого типу знань належать процедурні знання. Вони включають у себе інформацію щодо процедур обробки інформації, точніше — відносно методів логічного виводу. Ці знання задають послідовність дій, які мають бути виконані, і послідовність цілей, які мають при цьому бути досягненні. Логічний вивід — це процедура, яка дає можливість продукувати нові відношення між об'єктами, що раніше у явному вигляді були невідомі. Отже, треба наголосити, що це тільки такі відношення, які можуть бути виведені, виходячи з існуючих у ЕС знань. Ніякої іншої інформації продукувати ЕС неспроможна.