Контроль виконання лабораторної роботи

1. У чому полягає принцип методу Мішеля визначення активності холінестерази у сироватці крові? Клініко-діагностичне значення визначення холінесттерази крові.

2. Вказати нормальні значення активності холінестерази в сироватці крові:

1. 10 – 15 мкмоль/(с-л)

2. 12 – 30 мкмоль/(с-л)

3. 45 – 95 мкмоль/(с-л)

4. 98 – 115 мкмоль/(с-л)

5. 105 – 145 мкмоль/(с-л)

3. Для хворих з недостатністю тіаміну характерний ряд неврологічних симптомів: втрата рефлексів, збудливість, спутаність свідомості. Поясніть, чому нестача тіаміну відбивається на функції мозку?

4. Відомо, що глікоген, який складає енергетичний запас організму, відкладається про запас у печінці та м‘язах, але не створює резерву у такій важливій тканині як мозок, яка у великій кількості використовує глюкозу. Поясніть, чому глікоген не запасається у мозку?

8. Приклади тестів „Крок-1”

9. 1. Токсин правцю викликає тонічне напруження скелетних м’язів і судин тому, пригнічує секрецію із нервового закінчення нейромедіатора:

10. А. ГАМК

11. В. Норадреналіну

12. С. Ацетилхоліну

13. Д. Гліцину

14. Е. Глутамату

16. 2. При хворобі Паркінсона порушується дофамінергічна передача і тому ДЛЯ лікування застосовують попередник дофаміну – L-ДОФА. Для зменшення побічного впливу і дози L-ДОФА вживають у комбінації з:

17. А. Інгібітором декарбоксилази ароматичних амінокислот

18. В. Активатором декарбоксилази ароматичних амінокислот

19. С. Інгібітором моноамінооксидази

20. Д. Активатором моноамінооксидази

21. Е. Блокаторами дофамінових рецепторів

23. 3. У мозку хворих на шизофренію підвищується кількість рецепторів:

24. А. Дофамінових

25. В. Серотонінових

26. С. Адренорецепторів

27. Д. Холінорецепторів

28. Е. ГАМК-рецепторів

30. 4. Порушення процесу мієлінізації нервових волокон призводить до важких неврологічних розладів і розумової відсталості. Така клінічна картина характерна для спадкових порушень обміну:

31. А. Нейтральних жирів

32. В. Холестерину

33. С. Сфінголіпідів

34. Д. Гліцерофосфоліпідів

35. Е. Ліпопротеїнів

37. Література

38. Основна :

1. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508 с.

2. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Вінниця: Новакнига, 2009. С. 625 – 644.

3. Гонський Я.І.,Максимчук Т.П. Біохімія людини.-Тернопіль:Укрмедкнига, 2002. – 744с.

4. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі. / За ред. О.Я. Склярова. – Львів: Світ, 2006. – 271 с.

5. Клінічна біохімія / За ред. Склярова О.Я. – Київ: Медицина, 2006. -432 с.

6. Клінічна біохімія. Курс лекцій для студентів вищих навчальних медичних закладів / За редакцією проф. Склярова О.Я., Львів, 2004.

7. Практикум з біологічної хімії / За ред. проф. О.Я. Склярова. – К.: Здоров’я, 2002. – 298 с.

39. Додаткова:

1. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1990. – 542 с.

2. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1998. – С. 620 – 639.

3. Біохімічний склад рідин організму та їх клініко-діагностичне значення /За ред. проф. Склярова О.Я., Київ: Здоров’я, 2004. – 191с.

4. Біохімія ензимів. Ензимодіагностика. Ензимопатологія. Ензимотерапія / Скляров О., Сольскі Я., Великий М., Фартушок Н., Бондарчук Т., Дума Д. – Львів: Кварт.- 2008. – 218 с.

5. Бородкина Л.Е., Тюренков И.Н., Ковтун В.В. Хроническая алкоголизация и ГАМК-ергическая система. (Обзор литературы) // Экспер. и клин. фармакология. – 2002. – Т.65, № 3. – С.75 – 79.

6. Вільм Ф. Ганонг. Фізіологія людини.- Львів: БаК, 2002. – 767с.

7. Скочій П.Г. Нервові хвороби. - Львів: ЛДМУ ім. Д. Галицького, ч.1,2. – 1050 с.

42. Змістовий модуль № 16. Біохімія м’язової тканини і механізм її скорочення.

44. Тема № 8. Дослідження процесів м’язового скорочення.

46. Мета заняття: Знати склад і біохімічні особливості метаболізму м’язової тканини, її функціонування в нормі і при деяких патологіях. Вміти кількісно визначати креатинін і креатин у сечі для діагностики захворювань.

47. Актуальність теми: У м’язовій тканині є специфічні риси метаболізму в залежності від віку людини, патологічних станів в них, викликаних як ендогенними, так і екзогенними факторами.Тому в клініці особливе місце займають біохімічні методи діагностики її функціонування.

48. Конкретні завдання:

• Аналізувати біохімічний склад м’язів і роль білків в побудові їх структури.

• Пояснити біохімічні механізми скорочення і розслаблення м’язового волокна.

• Аналізувати шляхи енергетичного забезпечення м’язового скорочення і розслаблення. Роль АТФ і креатинфосфату в даних процесах.