- •Міністерство охорони здоров’я України
- •З’ясування вихідного рівня знань студентів.
- •Самостійна робота студентів
- •Інформаційний матеріал. Вчення про епідемічний процес
- •Протиепідемічні заходи в осередках інфекційних хвороб Осередок інфекційної хвороби
- •Обстеження осередку інфекційної хвороби
- •Заходи щодо локалізації й ліквідації осередку інфекційної хвороби
- •Етапиепідеміологічного обстеження осередку
- •Протиепідемічна робота дільничного (сімейного) лікаря та лікаря-інфекціоніста
- •Відповіді до ситуаційних задач
- •Заразність людини у різні періоди деяких інфекційних (паразитарних) захворювань
- •Тривалість інкубаційного періоду при деяких інфекційних хворобах
- •Список Скорочень
Етапиепідеміологічного обстеження осередку
Рис. 2. Етапи епідеміологічного обстеження
осередку
Протиепідемічна робота дільничного (сімейного) лікаря та лікаря-інфекціоніста
Лікарі лікувального профілю (дільничні (сімейні) терапевти, педіатри, лікарі-інфекціоністи) проводять значну протиепідемічну роботу серед населення, що включає участь в організації та проведенні профілактичних щеплень певних контингентів; активне і пасивне виявлення інфекційних хворих; диспансерний нагляд за перехворілими; дегельмінтизацію населення; санітарно-освітню роботу; ПеЗ в осередках інфекційних хвороб.
Дільничний (сімейний) лікар виявляє і обстежує осередки інфекційних хвороб. При первинному огляді та зборі анамнезу з’ясовуються причини захворювання, обставини зараження (спілкування з можливим ДЗІ (люди, тварини, довкілля) і можливі шляхами передачі збудника; визначається кількість осіб, які перебували під ризиком зараження, і напрямки специфічних лабораторних чи інших обстежень, показання до госпіталізації. Лікар лікувального профілю зобов’язаний визначити обсяг і провести первинні заходи в осередку (госпіталізацію або ізоляцію хворого, лікування, організацію дезінфекції тощо), подати своєчасно інформацію (місто – до 12 год., сільська місцевість – до 24 год.) про виявлення хворого з підозрою на інфекційне захворювання до СЕС (сповістити телефоном епідеміолога, оформити термінове повідомлення ф. № 058/о (див. Додаток 3)). У разі лікування хворого за місцем проживання вони здійснюють контроль лікування, оцінюють його ефективність. Поряд з тим, організовують медичне спостереження за особами, які спілкувалися із захворілим на інфекційну хворобу, тривалість якого визначається нормативними документами (накази та інші документи МОЗ).
Під час санації носії перебувають під диспансерним спостереженням у кабінеті інфекційних захворювань (КІЗ), що є структурним підрозділом міських поліклінік (поліклінік МНС, об’єднань і центральних районних лікарень) для дорослого населення. Основними завдання КІЗу є:
забезпечення своєчасного і раннього виявлення інфекційних хворих;
проведення консультативної допомоги при діагностуванні і лікуванні цих хворих в амбулаторних і поліклінічних закладах;
організація і проведення диспансерного нагляду за перехворілими і хронічними хворими на інфекційні хвороби;
вивчення епідемічної ситуації й аналіз інфекційної захворюваності;
розробка і здійснення заходів щодо підвищення якості й ефективності діагностики, лікування і профілактики інфекційних захворювань.
Лікар-інфекціоніст КІЗу забезпечує організаційно-методичну, лікувально-діагностичну, профілактичну роботу, а також диспансерний нагляд за перехворілими, хронічними хворими і носіями збудників інфекційних і паразитарних хвороб. Лікар кабінету проводить аналіз інфекційної захворюваності і ефективності профілактичних заходів (ПфЗ), щомісячно складає звіт про динаміку інфекційних захворювань (ф.085-інфекція/о) і щоквартально (ф.087-лік./о) – про проведені ПфЗ й ПеЗ (у тому числі протипаразитарні). Усі хворі й носії збудників реєструються в «Журналі обліку інфекційних захворювань (ф.№ 060/о)».
Для дільничних (сімейних) лікарів організовують семінари, лекції, конференції з актуальних питань інфекційної патології, з аналізом помилок у діагностиці та лікуванні інфекційних хворих і проведенні ПеЗ в осередках інфекційних хвороб. Результати нагляду фіксуються в карантинному листку нагляду, що складається дільничною медсестрою і підписується лікарем і медсестрою. Лікар КІЗу разом із епідеміологом здійснює медичне спостереження за громадянами, які прибувають із ендемічних щодо особливо небезпечних інфекцій районів.
Значна увага приділяється санітарно-освітній роботі серед населення, що проводиться у першу чергу серед перехворілих на інфекційні захворювання і заразоносіїв, а через дільничну службу – серед осіб, які оточують хворого або реконвалесцента. Уся ця робота реєструється в «Журналі обліку санітарно-просвітньої роботи» (ф.038/о).
Співпрацівники КІЗу організують активне, своєчасне і повне виявлення інфекційних хворих та заразоносіїв, інвазованих гельмінтами, їх госпіталізацію та, при певних показаннях, амбулаторне лікування. Для щоденного обліку лікувально-діагностичної роботи лікаря існує «Журнал амбулаторного прийому лікаря КІЗ» (ф.061/о), «Щоденник роботи лікаря поліклініки» (ф.039/о) і «Журнал запису заключень ЛКК» (ф.035/о). Узагальнений аналіз лікувально-діагностичної роботи КІЗ за рік додається до річного звіту.
У КІЗі здійснюється диспансерний нагляд за перехворілими на гострі інфекції та за хронічними інфекційними хворими і заразоносіями, що реєструється у «Медичній карті амбулаторного хворого» (ф. 025/о), «Контрольній карті диспансерного нагляду» (ф.030-а/о). Зняття з диспансерного обліку проводить комісія у складі лікаря КІЗу, епідеміолога і заступника головного лікаря поліклініки з лікувальної роботи.
Додаток 1