Планування профілактичних та протиепідемічних заходів

Боротьба з інфекційними хворобами проводиться у двох напрямках: шляхом організації профілактичних і протиепідемічних заходів.

Профілактичні заходи – це комплекс заходів, скерованих на укріплення здоров’я населення, забезпечення несприйнятливості до інфекційних хвороб, недопущення проникнення збудників інфекційних хвороб у колективи, підвищення рівня санітарної культури, тобто це комплекс заходів щодо недопущення виникнення і поширення інфекційних хвороб серед населення. Ці заходи доцільно розділити на три основні групи: заходи щодо ДЗІ, що спрямовані на блокування, знезараження або усунення його; заходи щодо МПЗІ з метою переривання або руйнування шляхів передачі; заходи задля підвищення несприйнятливості населення. Основою профілактики інфекційних хвороб у масштабах держави є соціальні заходи, підвищення добробуту народу, забезпечення населення облаштованим житлом, кваліфікованою й доступною медичною допомогою, дотримання населенням гігієнічних навиків у побуті й роботі, тощо (Додаток 4, 6).

Протиепідемічні заходи – комплекс заходів, що скеровані на швидку і повну локалізацію і ліквідацію епідемічних ускладнень, у тому числі, епідемічних осередків, мінімізацію їх негативних впливів на суспільство. ПеЗ передбачають так само вплив на три ланки епідемічного процесу, але у суворішому режимі та більших обсягах роботи з додатковим напрямком щодо групи осіб, які підпали під ризик інфікування. Перша група ПеЗ скерована на осіб, які достеменно є джерелами збудників; друга – на групи людей, які підпали під ймовірний ризик інфікування внаслідок спілкування з ДЗІ; третя – на блокування МПЗІ, четверта – на захист сприйнятливого населення (Додаток 5, 6).

Таким чином, в основу профілактичної та протиепідемічної роботи покладено три основні принципи: комплексності – одночасної дії на всі три ланки епідемічного процесу; впливу на провідну ланку ЕП – один з компонентів первинних рушійних сил ЕП, щодо якого на даному етапі існують найраціональніші підходи для його блокування; розрахунок і блокування чинників ризику.

Для вирішення міжгалузевих проблем ПеЗ укладаються програмно-цільові плани (програми) для вирішення вкрай важливих проблем протиепідемічного забезпечення населення і території (щеплення, захист від особливо небезпечних хвороб – ВІЛ/СНІД, туберкульоз, тощо). У кожному ЛПУ складаються комплексні проблемно-тематичні плани на 1-5 років, де виділяють мету, задачі, етапи, основні, загальні заходи, відповідальних осіб і терміни виконання. У функціонально-галузевих планах конкретизується підхід до виконання конкретних блоків (заходів) із зазначенням матеріального і кадрового забезпечення.

Додаток 1

Відповіді до ситуаційних задач

Задача 1.

1. а) середньорічна кількість населення:

(208560 + (208560 – 438 )) / 2 = 208351 жителів;

б) захворюваність:

20835 – 150 х = 150×100000 / 20835 = 719,9 ⁰/₀₀₀₀;

100000 – х

в) летальність:

150 – 100 х = 2×100 / 150 = 1,3 %.

2 – х

2. Смертність, інвалідність, показник втрачених повноцінних (недожитих) років, показник неефективного використання працездатного населення.

3. Ні, не доцільно, оскільки сезонність при вірусному гепатитітВ не спостерігається.

Задача 2.

1. Екстенсивний показник:

150 – 100 х = 35×100 / 150 = 23,3 %.

35 – х

2. Неефективно проведені щеплення.

3. Дані про вікову структуру захворілих, середня тривалість і вартість випадку захворювання для обрахунку недовиробленого національного продукту.

Задача 3.

1. а) загальна кількість випадків хвороби (100 %):

1+ 170 + 150 + 10 = 331 випадок;

б) частка дифтерії:

331 – 100 х = 1×100 / 331 = 0,3 %;

1 – х

в) частка кору:

331 – 100 х = 170×100 / 331 = 51,4 %;

170 – х

г) частка епідемічного паротиту:

331 – 100 х = 150×100 / 331 = 45,3 %;

150 – х

д) частка кашлюка:

331 – 100 х = 10×100 / 331 = 3,0 %.

10 – х

2. Кір (1 місце), епідемічний паротит (2), кашлюк (3), дифтерія (4).

3. Виконання обсягів щеплень щодо нозологій; клінічна, епідеміологічна, імунологічна ефективність імунопрофілактики тощо.

Задача 4.

1. а) темп росту:

27,3 – 100 Т_р = 97,5 ×100 / 27,3 = 357 %;

97,5 – Т _р

б) темп приросту:

Т _пр = 357 – 100 = 257 %.

2. Ні, потрібні дані спостереження впродовж не менше 10 років.

3. Недоліки у проведенні імунопрофілактики.

Задача 5.

1. а) загальна кількість випадків захворювань на вірусний гепатит А за 1 рік:

68 + 26 = 90 випадків;

б) індекс сезонності (ІС):

ІС = 68 / 26 = 2,6 рази;

в) коефіцієнт сезонності (КС):

90 – 100 КС = 68 ×100 / 90 = 75,5 %.

68 – КС

2. Проведення щеплень за епідпоказаннями на території ризику, посилення контролю за якістю води централізованих і децентралізованих джерел водопостачання та на інших об’єктах епідемічного ризику (організовані колективи, підприємства громадського харчування і торгівлі тощо).

3. Демографічні дані окремих вікових, професійно-побутових і статевих груп; кількість випадків захворювання на вірусний гепатит А серед них.

Додаток 2