Комплексний епідеміологічний метод дослідження

Описово-історичний і порівняльно-історичний (дозволяє розкрити закономірності еволюції хвороб, прогнозувати їх поширення в майбутньому).

Екологічний метод

(резервуар інфекції, переносники та інше, структура природних осередків, ареалів).

Епідеміологічне обстеження (з’ясування на місці всіх причинно-наслідкових відношень, які рухають епідемічний процес).

Молекулярно-біологічний метод (механізм та причини мінливості вірусу грипу, токсигенності дифтерійної палички, стійкості мікробів до ліків, дезінфектантів тощо).

Експериментально-епідеміологічний метод (біологія кровососних переносників, ефективність інсектицидів, дератизації, метод Топлі та ін.).

Метод статистичного аналізу (кількісне вивчення рівня, динаміки осередковості, сезонності та інших закономірностей поширення захворювань

Географічний та картографічний метод (залежність епідемій від природних чинників: природна осередковість, виявлення шляхів передачі, тощо).

Соціально-економічний та соціально-гігієнічний методи (економічні втрати від захворюваності, економічна ефективність протиепідемічних заходів, значення соціально-гігієнічних умов, тощо).

Лабораторно-епідеміологічний метод (мікробіологічні, серологічні дослідження з метою виявлення носіїв, хворих в осередку, ефективності імунізації, виявлення зараженості харчових продуктів, води, тощо).

Додаток 3

	ЕН		ЕА		ОЕА		РЕА		ЕД
1	2		3		4		5		6
Визначення	Система динамічного і постійного стеження за ЕП конкретного інфекційного захворювання на певній території		Вивчення якісних кількісних особливостей ЕП з використанням ЕМ дослідження		Це аналіз конкретної епідситуації на даній території, в даний час, що безпосередньо відбиває стан і тенденції розвитку ЕП		Це аналіз рівня, структури інфекційної захворюваності за певний проміжок часу в минулому і прогнозування захворюваності на майбутнє		Розпізнавання проявів захворюваності і епідстану на основі ЕМ досліджень та наукових даних про причини, умови і механізми виникнення та поширення інфекційних хвороб
Мета	Оцінка епідситуації, розробка прогнозів і обґрунтування заходів, спрямованих на: 1) попередження інфекційних хвороб серед окремих груп населення; 2) зниження рівня інфекційної захворюваності сукупного населення; 3) регіональна ліквідація окремих інфекційних хвороб		Встановлення рушійних сил ЕП, що проявляються в конкретних умовах (час, місце), а також оцінка ПЕЗ		Динамічна оцінка ЕП для раціоналізації напрямків профілактичної і протиепідемічної роботи. ОЕД – оцінка епідситуації на певній території на основі отриманої оперативної інформації. Мета прийняття оперативного рішення з управління ЕП		Отримання даних про епідобстановку на певній території за рік або декілька років з метою планування протиепідемічної роботи на декілька наступних років. Мета: удосконалення профілактичних і ПЕЗ і прогнозування епідситуації на наступний календарний рік. РЕД– оцінка епідобстановки в даному регіоні за минулий рік чи декілька років.		Виявлення причин та умов виникнення і поширення інфекційної захворюваності, що дозволяє: 1)спрогнозувати епідситуацію; 2) вибрати правильний напрямок в комплексі профілактичних і протиепідемічних заходів.

1

2

3

4

5

6

Методична основа		ОЕА і РЕА	Статистичні методи		Обстеження епідосередку
		Теоретична основа: 1) Теорія механізму передачі; 2) Теорія природної осередковості4 3) Теорія саморегуляції паразитарних систем. Завдання: 1/ оцінка масштабів характеру поширеності та соціально-економічного значення конкретних нозоформ; 2/ районування території з врахуванням реального і потенційного неблагополуччя з інфекційної захворюваності;	- інтенсивні (на 100000 нас.); - екстенсивні % Якісні прояви: 1/ розподіл за віковими, соц.-побутовими, професійними ознаками; 2/ за часом (сезонність, періодичність); 3/ ознаки за перебігом хвороби; 4/ ознаки за етіологією збудника; 5/ ознаки, що характеризують виникнення та розвиток осередків;		Завдання: виявлення передвісників змін епідситуації ще до виникнення масових захворювань. ОЕА необхідний для швидкого і своєчасного визначення причин виникнення осередків, що забезпечує їх своєчасну ліквідацію. Складові елементи: 1/епідобстеження осередку з поодинокими випадками інфекційних зах-нь; 2/ епідобстеження осередків з груповими зах-ми (спалахи, епідемії);			Завдання: 1/ встановлення по кожній нозоологічній формі інфекції “часу ризику”, “території ризику”, “груп ризику”, “факторів ризику”; 2/ виявлення інфекції, яка має найбільше епідеміологічне, соціально-економічне значення для населення 3/ прогноз епідситуації на наступний рік (роки) 4/ розробка раціональних, науково обґрунтованих підходів до планування профілактичних та протиепідемічних заходів на даній території;	ЕМ дослідження – сукупність методичних прийомів для вивчення ЕП на території серед груп і колективів населення та протягом часу з метою виявлення причин і умов, які впливають на захворюваність. ЕМ має комплексний характері включає в себе епідобстеження і спостереження, бактеріологічні, експериментальні, вірусологічні, статистичні, гігієнічні, картографічні, клінічні методи.
	1	2		3		4	5			6
	7	3/ виявлення тенденцій і оцінка темпів динаміки ЕП у часі; 4/ виявлення контингентів підвищеного ризику захворювання; 5/ виявлення причин і умов, що визначають характер проявів ЕП; 6/ визначення адекватності системи профілактичних і протиепідемічних заходів, планування послідовності і термінів реалізації; 7/ контроль якості і ефективності профілактичних і протиепідемічних заходів з метою їх корекції; 8/ розробка періодичних прогнозів епідситуації.		6/ ознаки, які характеризують умови інфікування. Кількісні прояви: І – інтенсивність: 1/спорадична захворюваність; 2/ спалахи; 3/ епідемія; 4/ пандемія. ІІ – динаміка ЕП ІІІ – територіальні прояви: глобальні ареали; зональні ареали; регіональні ареали; міжрегіональні ареали. ІV – просторові прояви		3/ оцінка динаміки захворюваності; 4/ аналіз і оцінка результатів лабораторного обстеження; 5/ санітарно-епідеміологічна розвідка.	Етапи: І складання програм досліджень; ІІ збір і первинна обробка інформації про: а)інфекційну захворюваність; б)демографічні дані; в)санітарно-гігієнічну характеристику району; г)природні та соціальні умови побуту, праці населення; ІІІ вивчення інформації про інфекційні захворювання, аналіз рівня і структури інфекційних захворювань і смертності за нозологічними формами; аналіз багаторічної динаміки, аналіз річної динаміки захворюваності, аналіз захворюваності за “факторами ризику”, за віком, за статтю, за професійними групами та територією ризику; ІУ постановка РЕД-зу і виявлення набільш актуальної проблемної інфекційної нозології на даній території при проведенні РЕА використовуючи описово-оціночні і аналітичні прийоми ЕМ – дослідження.			Методичні прийоми: 1/ епідобстеження і спостереження; 2/ описово-оціночний (дескриптивні); 3/ математичного моделювання перебігу ЕП і прогнозування; 4/ експериментальний; 5/ молекулярно-біологічний; 6/ екологічний; 7/ соціально-економічний; 8/ соціально-гігієнічний. З метою ЕД аналізують якісні і кількісні прояви ЕП.

Додаток 4

СХЕМА проведення профілактичних заходів

Своєчасне виявлення хворих, носіїв та їх оздоровлення:	Санітарна охорона морських, повітряних, наземних кордонів; СЕР – вивчення сан-епід. стану території і розробка необхідних профілактичних і протиепідемічних заходів; епідеміологічне і епізоотичне спостереження; періодичне дослідження на носійство осіб окремих професій і перехворілих;	Заходи щодо джерела збудників інфекції	Санітарно-ветеринарні заходи – контроль за тваринами, їх загибеллю, розробкою туш, перевезенням і зберіганням м’яса; профілактична дератизація – знищення гризунів.
Загально-санітарні заходи:	комунальний благоустрій території і житла; водопостачання – контроль за якістю води, її знезараження; харчування – контроль за доставкою, зберіганням, виготовленням, якістю і ін.; банно-пральне обслуговування; особиста гігієна – особливо в гуртожитках, готелях і ін.	Заходи щодо розриву механізму передачі збудників інфекції	Профілактична дезінфекція і дезінсекція.
Неспецифічні заходи укріплення здоров’я:	медичний контроль за фізичним вихованням і спортом; повноцінне і збалансоване харчування; загартовування тощо.	Заходи щодо створення несприйнятливості до збудників інфекції	Специфічна профілактика (активна): - планові щеплення; - за епідемічними показами при загрозі занесення інфекційних захворювань; - фагопрофілактика, - іміопрофілактика.

Додаток 5

СХЕМА проведення протиепідемічних заходів

Ізоляція хворих і заразоносіїв; госпіталізація хворих і носіїв;		Заходи щодо джерела збудників інфекції	Знищення хворих тварин, які не мають господарської цінності; ізоляція тварин, які зберегли господарську цінність, знезараження їх продуктів; дератизація – знищення гризунів.
Активне виявлення хворих і носіїв і їх ізоляція:	опитування, термометрія, лабораторні, інструментальні і клінічні дослідження	Заходи щодо контактних осіб	Медичне спостереження (нагляд), обсервація і карантин на термін максимального інкубаційного періоду.
Підсилення загально-санітарних заходів з соціальними і природними особливостями осередку і біологічними властивостями збудника;		Заходи щодо розриву механізму передачі збудників інфекції	Дезінфекція і дезінсекція за епідемічними показами:	поточна, заключна.
Екстрена профілактика:	фагопрофілактика; серопрофілактика; хіміопрофілактика; антибіотикопрофілактика і ін.	Заходи щодо створення несприйнятливості до збудників інфекції	Щеплення за епідемічними показами в осередку

Додаток 6

Схема ЗАХОДІВ ІЗ ПРОФІЛАКТИКИ ТА БОРОТЬБИ ІЗ ЗООНОЗНИМИ ІНФЕКЦІЯМИ

профілактичні заходи

ПРОТИЕПІДЕМІЧНІ ЗАХОДИ

Дотримання санітарного режиму в неблагополучних господарствах

Контроль за переробкою продуктів і тваринницької сировини

Ветеринарно-санітарні заходи на бійнях і м’ясокомбінатах

підбір осіб для роботи та їх імунізації

забезпечення спецодягом, обладнанням і побутовими приміщеннями

дотримання особистої гігієни і протиепідемічного режиму

щоденне знезараження спецодягу, відкритих частин тіла

контроль за знезараженням молока у господарстві і молокозаводів

контроль за допуском вживання м’яса і молокопродуктів

дотримання режиму при стрижці і догляді за худобою

дотримання правил знезараження, упаковки і збереження вовни і шкірсировини

правила прийому, перед забійного утримання і забою худоби

спецодяг для працівників

режим забою хворих тварин

дезінфекція

знезараження шкірсировини і м’ясопродуктів

ветекспертиза м’яса і м’ясопродуктів на бійнях і ринках

сучасна діагностика захворювань

екстрене повідомлення в СЕС

госпіталізація і лікування хворих

диспансерне спостереження за перехворілими

заходи в осередку

Додаток 7