- •Вібраційна хвороба, шумова хвороба і
- •Вібраційна хвороба іі
- •Вібраційна хвороба, шумова хвороба ііі
- •Вібраційна хвороба
- •Вібраційна хвороба
- •Вібраційна хвороба
- •Вібраційна хвороба, шумова хвороба
- •Вібраційна хвороба
- •Вібраційна хвороба, шумова хвороба іх
- •Вібраційна хвороба х
- •Вібраційна хвороба хі
- •Вібраційна хвороба хіі
- •Еталони відповідей Вібраційна хвороба, шумова хвороба.
Вібраційна хвороба, шумова хвороба і
1. При якій частоті вібрації найбільша небезпека розвитку вібраційної хвороби:
а) 8 - 16 Гц;
б) 250 - 1000 Гц ;
в) 16 - 64 Гц ;
г) 64 - 125 Гц;
д) 16 - 250 Гц.
2. Для ангіодистонічного синдрому характерним є забарвлення кистей :
а) бліде;
б) жовте;
в) багрове - ціанотичне;
г) рожеве;
д) фіолетеве.
3. Болі при вібраційній хворобі не турбують хворого:
а) на початку робочої зміни;
б) на протязі дня;
в) по закінченні робочої зміни;
г) ввечері;
д) вночі.
4. Диференціальна діагностика вібраційної хвороби від дії локальної вібрації проводиться з :
а) системними захворюваннями сполучної тканини ;
б) туберкульозом ;
в) пневмоконіозами;
г) дією електромагнітних хвиль;
д) токсичними ураженнями нервової системи.
5. При дії виробничого шуму на організм виникає:
а) струс мозку;
б) кохлеарний неврит;
в) поліневрит;
г) нудота , блювота;
д) порушення зору.
Вібраційна хвороба іі
1. Найбільш характерним синдромом при дії високочастотної локальної вібрації на організм є :
а) ангіодистонічний, ангіоспастичний;
б) поліневритичний;
в) вегетоміофасцит;
г) діенцеферальний;
д) неврит, плексит.
2. Поверхнева чутливість при вібраційній хворобі від дії локальної вібрації порушується по типу:
а) геміпарезу;
б) сегментарному;
в) центральному;
г) периферичному;
д) локальному.
3. Синдром невриту, плекситу, радикуліту виникає при поєднанні дії вібрації з :
а) фізичним перевантаженням;
б) переохолодженням:
в) перегріванням;
г) підвищеним атмосферним тиском;
д) шумом.
4. Для лікування вібраційної хвороби необхідно застосовувати:
а) адреноблокатори, антагоністи кальцію;
б) антигіс амінні, мембраностабілізатори;
в) антибіотики, сульфанілхаміди;
г) холінолітики, гангліоблокатори;
д) холінометики, сечогінні.
5. При якому ступені втрати слуху протипоказана робота в умовах виробничого
шуму:
а) І ;
б) ІІ ;
в) ІІІ ;
г) IV ;
д) ІІІ - IV.
Вібраційна хвороба, шумова хвороба ііі
1. Назвіть системи організму, найбільш чутливі до дії вібрації:
а) серцево - судинна;
б) м’язева, травна;
в) нервова, кісткова;
г) дихальна, сечовидільна;
д) ендокринна, травна.
2. Для ангіоспастичного синдрому характерним є забарвлення шкіри кистей:
а) бліде;
б) жовте;
в) багрово - ціанотичне;
г) рожеве;
д) фіолетове.
3. Холодова проба вважається позитивною, якщо температура шкіри не
повертається до вихідної більше:
а) 10 хв.;
б) 5 хв.,
в) 20 хв.;
г) 30 хв.;
д) 1 год.
4. Приступи побіління пальців при вібраційній хворобі виникають:
а) при фізичному навантаженні;
б) при переохолодженні;
в) при перегріванні;
г) під час сну;
д) під час бігу.
5. При ураженні слухового аналізатору спочатку знижується сприйняття звуків:
а) низьких частот;
б) середніх частот;
в) високих частот;
г) всіх однаково;
д) ультрависоких частот.
Вібраційна хвороба
IV
1. Назвіть синдроми, найбільш характерні для дії низькочастотної локальної вібрації:
а) ангіодистонічний, ангіоспастичний;
б) поліневритичний;
в) вегетоміофасцит;
г) діенцефальний;
д) неврит, плексит.
2. В кістках під дією вібрації
виникають зміни:
а) запальні;
б) дегенеративно - дистрофічні;
в) травматичні;
г) гемопоетичні;
д) некротичні.
3. Основними ознаками вестибулярного синдрому є :
а) нежить, лихоманка, пітливість;
б) ністагм, атаксія, головокружіння;
в) головний біль, втрата свідомості;
г) гіпертонічний криз, часте сечовипускання;
д) задишка, ціаноз, тахікардія.
4. При вібраційній хворобі і стадії хворий є:
а) працездатним, не у своїй професії;
б) непрацездатним;
в) працездатним у своїй професії;
г) працездатним у своїй професії після проведення курсу лікування;
д) працездатним при відсутності дії вібрації.
5. Назвіть препарати специфічного лікування кохлеарного невриту:
а) антибіотики:
б) вітаміни:
в) спазмолітики ;
г) седативні;
д) специфічного лікування немає.