професійні хвороби, тести від викладача / Тести, задачі Львів / Тести / Інттокс. ртуттю

Хронічна інтоксикація ртуттю

Варіант 1

1. Небезпека ртутної інтоксикації є при виготовленні:

а) каломелю;

б) термометрів;

в) каучуку;

г) а, б;

д) б, в.

2. Основним патогенетичним механізмом ртутної інтоксикації є:

а) гіперактивація ферментів;

б) блокада ферментів;

в) дія на хеморецептори судин;

г) а, б;

д) б, в.

3. У початковій ( І ) стадії меркуріалізму не спостерігається:

а) зниження пам’яті;

б) порушення сну;

в) порушення ходи;

г) гіперсалівація;

д) кровоточивість ясен.

4. Токсична енцефалопатія, атаксія, галюцинації, трофічні порушення, інтенційне тремтіння характерні для ртутної інтоксикації:

а) легкого ступеня;

б) середньої важкості;

в) важкого ступеня;

г) термінальної стадії;

д) початкової стадії.

5. Для лікування хрон. ртутної інтоксикації використовують:

а) дипіроксим;

б) ізінітрозин;

в) унітіол;

г) метиленовий синій;

д) мебендазол.

Хронічна інтоксикація ртуттю

Варіант 2

1. Основним шляхом потрапляння ртуті в організм є :

а) органи травлення;

б) органи дихання;

в) слизові оболонки;

г) шкірні покриви;

д) парентеральний.

2. У тканинних білках (ферментах) ртуть вступає у взаємодію з :

а) CH - групами;

б) OH - групами;

в) SH - групами;

г) CO - групами;

д) NO - групами.

3. Для ІІ стадії хронічного отруєння ртуттю притаманні синдроми:

а) диспептичний;

б) астеновегетативний;

в) радикулярний;

г) а та б;

д) б та в.

4. Такі прояви хрон. ртутної інтоксикації, як безсоння, порушення ходи, депресія, зниження інтелекту, гіпомімія, трактуються як:

а) ртутний еретизм;

б) ртутна неврастенія;

в) ртутний паркінсонізм;

г) ртутна енцефалопатія;

д) ртутний енцефаліт.

5. Для лікування ртутної енцефалопатії використовують:

а) тіосульфат натрію;

б) пірацетам;

в) сорбіфер;

г) а, б;

д) б, в.

Хронічна інтоксикація ртуттю

Варіант 3

1. Основні шляхи надходження ртуті в організм є:

а) шкіра;

б) органи дихання;

в) травний тракт;

г) а, б;

д) б, в.

2. Для якої стадії мікромеркуріалізму характерні біль голови, зниження пам’яті, сонливість вдень і нестійкий сон вночі, тремтіння рук:

а) І;

б) ІІ;

в) ІІІ;

г) IV;

д) V.

3. Такі прояви меркуріалізму як підвищена дратівливість, сором’язливість, невпевненість в собі, неможливість продовжувати звичайну роботу в присутності інших, трактуються як:

а) ртутна дистонія;

б) ртутна енцефалопатія;

в) ртутний еретизм;

г) ртутний мієлоз;

д) ртутний паркінсонізм.

4. У ІІІ стадії хрон. ртутної інтоксикації не спостерігається:

а) біль голови;

б) галюцинації;

в) ожиріння;

г) гінгівіт;

д) тремор кінцівок.

5. Для лікування хрон. ртутної інтоксикації застосовують такі групи медикаментів:

а) антидоти;

б) ноотропи;

в) реактиватори холінестерази;

г) а, в;

д) а, б.

Хронічна інтоксикація ртуттю

Варіант 4

1. У людському організмі ртуть депонується в:

а) кістках;

б) паренхіматозних органах;

в) мозку;

г) а та б;

д) б та в.

2. У якій стадії меркуріалізму з’являються біль голови, дратівливість, червоний дермографізм, лабільність пульсу, гіперестезія до шуму:

а) І;

б) ІІ;

в) ІІІ;

г) ртутної енцефалопатії;

д) паркінсонізму.

3. У якій стадії хрон. ртутної інтоксикації спостерігається ртутний еретизм:

а) І стадії;

б) ІІ стадії;

в) ІІІ стадії;

г) IV стадії;

д) V стадії.

4. У ІІІ стадії меркуріалізму не буде спостерігатись:

а) меркуріалентис;

б) гіпермімія;

в) втрата апетиту;

г) дисменорея;

д) звуження полів зору.

5. Для лікування початкової стадії хрон. ртутної інтоксикації використовують:

а) вітаміни групи В;

б) сірководневі ванни;

в) заспокійливі;

г) антациди;

д) а, б, в.

Хронічна інтоксикація ртуттю

Варіант 5

1. Основним шляхом виведення ртуті з крові є:

а) молочні залози;

б) нирки;

в) кишківник;

г) шкіра;

д) легені.

2. Для І стадії хрон. ртутної інтоксикації характерно:

а) еретизм;

б) астенія;

в) енцефалопатія;

г) паркінсонізм;

д) мієлоз.

3. Для ІІ стадії меркуріалізму не характерно:

а) невпевненість в собі;

б) дратівливість;

в) тремор пальців рук;

г) галюцинації;

д) стоматит.

4. Для лікування хрон. ртутної інтоксикації не застосовують:

а) сукцимер;

б) унітіол;

в) тіосульфат натрію;

г) D-пеніциламін;

д) хромосмон.

5. При хрон. отруєнні ртуттю середнього ступеня важкості встановлюють:

а) ІІІ групу;

б) ІІ групу;

в) роботу без контакту з ртуттю;

г) продовжує працювати після лікування;

д) а та в.

Хронічна інтоксикація ртуттю

Варіант 6

1. Неорганічні сполуки та елементарна ртуть виводяться з організму переважно із:

а) слиною;

б) молоком;

в) сечею;

г) калом;

д) жовччю.

2. Для І стадії хрон. ртутної інтоксикації характерно:

а) стійка брадикардія;

б) ослаблення сухожильних рефлексів;

в) загострення пам’яті на недавні події;

г) гіпергідроз;

д) гіпосалівація.

3. При ІІ-ій стадії хрон. отруєння ртуттю спостерігаються:

а) встидливість;

б) інтенційне тремтіння кінцівок;

в) галюцинації;

г) а та б;

д) б та в.

4. Для лікування меркуріалізму першочергово застосовують таку групу медикаментів:

а) антидоти;

б) прокінетики;

в) серцеві глікозиди;

г) антигістамінні;

д) сечогінні.

5. У разі виникнення ртутної енцефалопатії встановлюють інвалідність:

а) І групи;

б) ІІ групи;

в) ІІІ групи;

г) б або в;

д) а або б.

Хронічна інтоксикація ртуттю

Варіанти відповідей

Варіант 1.	Варіант 2.	Варіант 3.
1 - г	1 - б	1 - д
2 - д	2 - в	2 - а
3 - в	3 - г	3 - в
4 - в	4 - г	4 - в
5 - в	5 - г	5 - д
Варіант 4.	Варіант 5.	Варіант 6.
1 - д	1 - б	1 - в
2 - а	2 - б	2 - г
3 - б	3 - г	3 - г
4 - б	4 - д	4 - а
5 - д	5 - д	5 - д