4. Основні показники економічної діяльності професійних ліг

Аналіз економіки елітних ліг професійного спорту свідчить, що всі вони динамічно розвиваються (табл. 6.3.).

Таблиця 6.3.

Порівняльні показники економічної діяльності

провідних професійних ліг

Ліга	Відвідуваність матчів, млн осіб			Середня вартість квитка, доларів			Прибутки, млрд доларів			При-ріст,
	1980	1990	1999	1980	1990	1999	1980	1990	1999	%
NHL	10,7	13,7	17,3	8,6	20,0	35,4	0,14	0,32	1,5	971
NBA	9,4	18,6	21,0	7,1	19,5	34,0	0,11	0,70	2,0	1718
MLB	43,0	55,0	57,5	4,5	9,5	11,5	0,35	1,20	3,0	757
NFL	14,0	17,3	21,0	11,2	22,0	36,4	0,37	1,50	4,0	981

Як видно з таблиці, найвищі абсолютні показники економічної ефективності має NFL. Проте найвищі темпи економічного розвитку демонструє NBA, прибутки якої за 20 років зросли більше ніж у 18 разів. Недарма її останнім часом називають взірцем спортивного бізнесу.

Розбіжності між лігами у прибутках зумовлені як популярністю виду спорту, відвідуваністю ігор і стосунками з телекомпаніями, так і місткістю спортивних споруд та якістю проведення маркетингу. Саме активізація спортивного маркетингу останніми десятиліттями дозволила NBA різко збільшити прибутки і за їх рівнем наблизитися до грандів професійного спорту MLB та NFL. Слід відзначити, що суттєві розбіжності у прибутках спостерігаються не тільки між провідними лігами, а й між клубами однієї й тієї ж ліги. Вони пов’язані з різними цінами на квитки, потужністю місцевого телеринку і умовами оренди спортспоруд.

До 1980-х років зростання зарплати гравців елітних ліг стримувалося системою обмеження прав спортсменів (“резерв-систем”) та встановленням лігами лімітів на зарплати гравцям. З введенням статусу вільних агентів та правила Л.Бьорда (сума зарплати вільних агентів не враховується в ліміті командної відомості), а також у зв’язку зі стрімким зростанням прибутків від телебачення, відбулося різке зростання зарплати (табл. 6.4.).

За 27 років в хокеї середня зарплата зросла більше ніж у 30 разів, у бейсболі і американському футболі – в 45-46 разів, а у баскетболі більше ніж у 50 разів. Слід відзначити, що в NBA високі темпи зростання середньої зарплати гравців збереглися і у 2000-х роках. У сезоні 2003/04 рр. вона становила 4,917 млн доларів. В цьому ж сезоні в NHL вона склала 1,8 млн доларів.

Таблиця 6.4.

Динаміка зростання середньої зарплати спорстменів

елітних північно-американських професійних ліг, тис. доларів

Ліга	Р і к
	1972	1980	1990	1999
NHL	42	108	211	1300
NBA	51	190	725	2600
MLB	32	143	594	1450
NFL	28	79	304	1300

Слід відмітити, що наприкінці ХХ ст. середній рівень зарплати спортсменів цих ліг був у 70 разів вищий, ніж у вчителів та робітників і в десятки разів вищий, ніж у юристів, конгресменів, сенаторів і навіть президента США. Це свідчить про те, що у США професійний спорт, особливо у названих лігах, став привілейованим бізнесом.

Одним із основних показників діяльності та економічної значущості професійного спорту США є вартість професійних клубів і динаміка суми вступних внесків до ліги при формуванні нових команд. Як видно з таблиці 6.5., з 1960 до 1980 років вартість однієї команди за кожні 10 років зростала в середньому у 2,5 рази, а в наступному десятилітті - вже в середньому у 4,5 разів. Це насамперед пов’язано зі стрімким зростанням прибутків від телебачення та ефективної маркетингової політики.

Таблиця 6.5.

Динаміка вартості професійних команд,

що розташовані у Нью-Йорку, млн доларів

Клуб, ліга	Р і к
	1960	1970	1980	1990	1995
“Нью-Йорк Джайєнтс”, NFL	4,7	15,0	59,0	150,0	168,0
“Нью-Йорк Джетс”, NFL	0,3	14,0	57,0	125,0	149,0
“Нью-Йорк Янкіс”, MLB	8,8	14,0	22,5	170,0	185,0
“Нью-Йорк Метс”, MLB	-	13,0	21,5	125,0	134,0
“Нью-Йорк Рейнджерс”, NHL	2,9	5,5	7,0	52,0	54,0
“Нью-Йорк Айлендерс”, NHL	-	-	6,0	50,0	52,0
“Нью-Йорк Нікс”, NBA	2,0	6,7	15,5	100,0	173,0
“Нью-Джерсі Нетс”, NBA	-	0,3	14,6	43,0	92,0

В період з 1991 по 2000 рр. темпи зростання середньої вартості професійних клубів NFL, MLB та NBA порівняно з 1990-ми роком дещо знизилися, а в NHL їх ціна залишилася майже на тому самому рівні. На початку 2000-х років вартість клубів в NBA знову різко зросла. Так, найтитулованішу команду ліги (16-разовий чемпіон)”Бостон Селтікс” її власник з 1992 р. П.Гастон продав у 2002 р. за 360 млн доларів. За оцінкою журналу „Forbes Magazine” у 2004 р. ринкова вартість клубу „Нью-Йорк Нікс” становила 401 млн доларів, а клубу „Лос Анджелес Лейкерс” – 417 млн. Найбагатший футбольний клуб світу „Манчестер Юнайтед” у 1999 р. оцінювався фахівцями у 623 млн фунтів стерлінгів. Але керівництво клубу продало його навіть за 698,7 млн фунтів стерлінгів, що були запропоновані австралійським медія-магнатом Р.Мердоком.

Сума вступних внесків до ліг при утворенні нових команд також має стійку тенденцію до значного зростання. Як вже відмічалося, для кожної з чотирьох команд-новачків NBA у 1987 р. вступний внесок становив 32,5 млн доларів, для трьох команд-новачків NFL у 1991-1992 рр. - 50 млн доларів, а для чотирьох нових команд цієї ж ліги у 1998-2000 рр. - вже 75 млн доларів. Водночас сума вступного внеску в MLB становила 95 млн доларів.

Проведений аналіз економіки ліг і клубів свідчить, що вкладання коштів у професійні клуби стало прибутковою справою і суспільно застрахованим бізнесом (податкові лазівки, амортизація контрактів гравців, символічна орендна плата за користування муніципальними спортивними спорудами тощо).

Незважаючи на зростання інфляції, кризи і спади в економіці країни професійний спорт у США, як власне і в усьому світі, бурхливо розвивається, про що свідчить безперервне зростання прибутків, кількості клубів у провідних лігах, суми вступних внесків новостворених команд, вартості професійних команд.

Професійний спорт створює також ринок збуту супутних товарів і послуг, завдяки чому численні фірми, компанії і навіть галузі, що виробляють ці товари і послуги, отримують значні прибутки.