4. Основні показники економічної діяльності професійних ліг
Аналіз економіки елітних ліг професійного спорту свідчить, що всі вони динамічно розвиваються (табл. 6.3.).
Таблиця 6.3.
Порівняльні показники економічної діяльності
провідних професійних ліг
Ліга |
Відвідуваність матчів, млн осіб |
Середня вартість квитка, доларів |
Прибутки, млрд доларів |
При-ріст, | ||||||
|
1980 |
1990 |
1999 |
1980 |
1990 |
1999 |
1980 |
1990 |
1999 |
% |
NHL |
10,7 |
13,7 |
17,3 |
8,6 |
20,0 |
35,4 |
0,14 |
0,32 |
1,5 |
971 |
NBA |
9,4 |
18,6 |
21,0 |
7,1 |
19,5 |
34,0 |
0,11 |
0,70 |
2,0 |
1718 |
MLB |
43,0 |
55,0 |
57,5 |
4,5 |
9,5 |
11,5 |
0,35 |
1,20 |
3,0 |
757 |
NFL |
14,0 |
17,3 |
21,0 |
11,2 |
22,0 |
36,4 |
0,37 |
1,50 |
4,0 |
981 |
Як видно з таблиці, найвищі абсолютні показники економічної ефективності має NFL. Проте найвищі темпи економічного розвитку демонструє NBA, прибутки якої за 20 років зросли більше ніж у 18 разів. Недарма її останнім часом називають взірцем спортивного бізнесу.
Розбіжності між лігами у прибутках зумовлені як популярністю виду спорту, відвідуваністю ігор і стосунками з телекомпаніями, так і місткістю спортивних споруд та якістю проведення маркетингу. Саме активізація спортивного маркетингу останніми десятиліттями дозволила NBA різко збільшити прибутки і за їх рівнем наблизитися до грандів професійного спорту MLB та NFL. Слід відзначити, що суттєві розбіжності у прибутках спостерігаються не тільки між провідними лігами, а й між клубами однієї й тієї ж ліги. Вони пов’язані з різними цінами на квитки, потужністю місцевого телеринку і умовами оренди спортспоруд.
До 1980-х років зростання зарплати гравців елітних ліг стримувалося системою обмеження прав спортсменів (“резерв-систем”) та встановленням лігами лімітів на зарплати гравцям. З введенням статусу вільних агентів та правила Л.Бьорда (сума зарплати вільних агентів не враховується в ліміті командної відомості), а також у зв’язку зі стрімким зростанням прибутків від телебачення, відбулося різке зростання зарплати (табл. 6.4.).
За 27 років в хокеї середня зарплата зросла більше ніж у 30 разів, у бейсболі і американському футболі – в 45-46 разів, а у баскетболі більше ніж у 50 разів. Слід відзначити, що в NBA високі темпи зростання середньої зарплати гравців збереглися і у 2000-х роках. У сезоні 2003/04 рр. вона становила 4,917 млн доларів. В цьому ж сезоні в NHL вона склала 1,8 млн доларів.
Таблиця 6.4.
Динаміка зростання середньої зарплати спорстменів
елітних північно-американських професійних ліг, тис. доларів
Ліга |
Р і к | |||
|
1972 |
1980 |
1990 |
1999 |
NHL |
42 |
108 |
211 |
1300 |
NBA |
51 |
190 |
725 |
2600 |
MLB |
32 |
143 |
594 |
1450 |
NFL |
28 |
79 |
304 |
1300 |
Слід відмітити, що наприкінці ХХ ст. середній рівень зарплати спортсменів цих ліг був у 70 разів вищий, ніж у вчителів та робітників і в десятки разів вищий, ніж у юристів, конгресменів, сенаторів і навіть президента США. Це свідчить про те, що у США професійний спорт, особливо у названих лігах, став привілейованим бізнесом.
Одним із основних показників діяльності та економічної значущості професійного спорту США є вартість професійних клубів і динаміка суми вступних внесків до ліги при формуванні нових команд. Як видно з таблиці 6.5., з 1960 до 1980 років вартість однієї команди за кожні 10 років зростала в середньому у 2,5 рази, а в наступному десятилітті - вже в середньому у 4,5 разів. Це насамперед пов’язано зі стрімким зростанням прибутків від телебачення та ефективної маркетингової політики.
Таблиця 6.5.
Динаміка вартості професійних команд,
що розташовані у Нью-Йорку, млн доларів
Клуб, ліга |
Р і к | ||||
|
1960 |
1970 |
1980 |
1990 |
1995 |
“Нью-Йорк Джайєнтс”, NFL |
4,7 |
15,0 |
59,0 |
150,0 |
168,0 |
“Нью-Йорк Джетс”, NFL |
0,3 |
14,0 |
57,0 |
125,0 |
149,0 |
“Нью-Йорк Янкіс”, MLB |
8,8 |
14,0 |
22,5 |
170,0 |
185,0 |
“Нью-Йорк Метс”, MLB |
- |
13,0 |
21,5 |
125,0 |
134,0 |
“Нью-Йорк Рейнджерс”, NHL |
2,9 |
5,5 |
7,0 |
52,0 |
54,0 |
“Нью-Йорк Айлендерс”, NHL |
- |
- |
6,0 |
50,0 |
52,0 |
“Нью-Йорк Нікс”, NBA |
2,0 |
6,7 |
15,5 |
100,0 |
173,0 |
“Нью-Джерсі Нетс”, NBA |
- |
0,3 |
14,6 |
43,0 |
92,0 |
В період з 1991 по 2000 рр. темпи зростання середньої вартості професійних клубів NFL, MLB та NBA порівняно з 1990-ми роком дещо знизилися, а в NHL їх ціна залишилася майже на тому самому рівні. На початку 2000-х років вартість клубів в NBA знову різко зросла. Так, найтитулованішу команду ліги (16-разовий чемпіон)”Бостон Селтікс” її власник з 1992 р. П.Гастон продав у 2002 р. за 360 млн доларів. За оцінкою журналу „Forbes Magazine” у 2004 р. ринкова вартість клубу „Нью-Йорк Нікс” становила 401 млн доларів, а клубу „Лос Анджелес Лейкерс” – 417 млн. Найбагатший футбольний клуб світу „Манчестер Юнайтед” у 1999 р. оцінювався фахівцями у 623 млн фунтів стерлінгів. Але керівництво клубу продало його навіть за 698,7 млн фунтів стерлінгів, що були запропоновані австралійським медія-магнатом Р.Мердоком.
Сума вступних внесків до ліг при утворенні нових команд також має стійку тенденцію до значного зростання. Як вже відмічалося, для кожної з чотирьох команд-новачків NBA у 1987 р. вступний внесок становив 32,5 млн доларів, для трьох команд-новачків NFL у 1991-1992 рр. - 50 млн доларів, а для чотирьох нових команд цієї ж ліги у 1998-2000 рр. - вже 75 млн доларів. Водночас сума вступного внеску в MLB становила 95 млн доларів.
Проведений аналіз економіки ліг і клубів свідчить, що вкладання коштів у професійні клуби стало прибутковою справою і суспільно застрахованим бізнесом (податкові лазівки, амортизація контрактів гравців, символічна орендна плата за користування муніципальними спортивними спорудами тощо).
Незважаючи на зростання інфляції, кризи і спади в економіці країни професійний спорт у США, як власне і в усьому світі, бурхливо розвивається, про що свідчить безперервне зростання прибутків, кількості клубів у провідних лігах, суми вступних внесків новостворених команд, вартості професійних команд.
Професійний спорт створює також ринок збуту супутних товарів і послуг, завдяки чому численні фірми, компанії і навіть галузі, що виробляють ці товари і послуги, отримують значні прибутки.