5.1.3 Обчислення пропускної здатності Kvmax ро для заданих максимальних витрат
Пропускну здатність Kv визначають по максимальним витратам (об’ємним Q, або масовим G) енергоносія через РО у робочих умовах.
5.1.3.1 Визначення Kv для рідини
Із визначення Kv, як витрати рідини з густиною ρ1 = 1000кг/м3 через РО з перепадом на ньому ∆Рро = 1кгс/см2, запишемо формулу:
=
. (5.2)
Об’ємні витрати Q для іншої рідини визначаються, як:
(5.3)
де 
– густина рідини в робочих мовах;
∆Р – перепад тиску на РО при цих витратах;
а - коефіцієнт пропорційності.
Перетворимо формули (5.2) та (5.3):
.
Звідси:
. (5.4)
.
Для
знаходження 
по масовим витратам рідини у формулі
(5.4) у підкорінному виразі внесемо у
чисельник і знаменник ρ2, тоді:
Остаточно:
(5.5)
Звідси:
. (5.5a)
Формула (5.5) використовується як при Р2 > Р1/2, так і при Р2 <Р1/2.
У формулах (5.4) та (5.5):
Qmax – максимальні об’ємні витрати рідини у робочих умовах [м3/с];
Gmax – максимальні масові витрати рідини [кг/с];
∆Рmax = (Р1-Р2) – максимальний перепад тиску на РО [кг/см²];
ρ2 - густина рідини при тиску Р1 та температурі Т1.
Якщо
значення ∆Рmax
у формулу (5.4) підставлено у Па,
то 
об’ємне буде обчислюватись так:
.
(5.4б)
Масове:
9,9039
(5.5б)
При
визначенні 
стискуваних
газів може виникати певна похибка.
Величина цієї похибки залежить від
значення тиску, при якому ми знаходимо
густину газу в робочих умовах ρ2 у
формулах (5.4) та (5.5). Одні автори пропонують
знаходити ρ2 при тиску Р1
(до РО), інші – при Р2
(після РО). Найбільш точне значення 
дає формула, в якій густина газу ρ2
визначається при середньому тиску Р
= (Р1 + Р2)/ 2 [3].
З урахуванням рівняння газового стану
та використовуючи густину газу при
нормальних умовах ρ2н,
знайдемо середню густину газу при цьому
тиску:
ρ2н 
ρ2н =
.
Підставляючи
це значення 
у формулу (5.4) одержимо:
(5.4в)
Аналогічно для формули (5.5):
(5.5в)
Формула (5.5в) рекомендована у США для визначення пропускної здатності РО, як уніфікована [3].
5.1.3.2 Визначення Kv для сухої насиченої пари
Формула визначення Kv для сухої насиченої пари залежить від співвідношення тисків Р1 та Р2 (до та після РО).
При Р2 > Р1/2:
, (5.6)
де Gmax - максимальні масові витрати пари [кг/год];
∆Рmax – максимальний перепад тиску на РО [бар].
При Р <Р1/2:
(5.7)
де Р1 – абсолютний тиск пари до РО [бар].
5.1.3.3 Визначення Kv для перегрітої пари
При Р2 > Р1/2:
(5.8)
де G – витрати пари [кг/год];
v’’ – питомий об’єм пари при Р2 та робочій температурі Т1 до РО [м3/кг].
При Р2 <Р1/2:
(5.9)
де Р1 – абсолютний тиск пари до РО [бар];
v* – питомий об’єм пари при Р1/2 та робочій температурі Т1 до РО [м3/кг].
5.1.3.4 Визначення Kv для газів
При Р2 > Р1/2:
(5.10)
де Qmax н – об’ємні витрати газу при нормальних умовах;
Р1 – абсолютний тиск газу до РО [бар];
Р2 - абсолютний тиск газу після РО [бар];
∆Рmax – перепад тиску на РО [бар];
ρн – густина газу [кг/м3] при нормальних умовах (273,15°К, 1013,25 мбар);
Т1 – температура газу до РО [°К].
При Р2 < Р1/2:
. (5.11)
5.1.4 Вибір стандартної пропускної здатності KvsРо
Знайдене значення Kvmax для даного типу РО і даної трубопровідної системи треба взяти з запасом, тобто помножити його на коефіцієнт запасу Кз = 1,2. Деякі джерела [ ] рекомендують визначати величину Кз в залежності від типу витратної характеристики РО. Для лінійної – Кз = 1,25, для рівнопроцентної - Кз = 1,6. Якщо незалежно від типу витратної характеристики вибрано РО типу заслона, то беруть Кз = 1,35.
Kv1 = Кз Kvmax. (5.12)
При
виборі РО треба щоб завжди було Дро
Дтр.
Якщо Дро
< Дтр,
то вводиться коефіцієнт на звужуючий
патрубок Кт.
Тоді:
Kv1 = (Кз Kvmax)/Кт. (5.13)
Коефіцієнт
Kт
знаходять по довідникам, як функцію від
співвідношень
/(Дро)²
та Дтр/Дро.
Тобто:
Kт = f(Kv/(Дро)² Дтр/Дро).
З урахуванням всіх коефіцієнтів по одній із вище наведених формул знаходять величину Kv1. Після цього для вибраного типу РО по каталогу фірми виробника (фірма виробник узгоджується з Замовником системи, в якій використовується цей РО) знаходять (згідно нормального ряду чисел) стандартне значення Kvs РО, яке є найближчим більшим цілим до Kv1.