3.Підводна війна в роки війни

Німеччина почала «підводну війну» і нанесла удари навіть по кораблях нейтральних країн. Особливе обурення у світі спричинив той факт, що 7 травня 1915 р. німецький підводний човен потопив англійський лайнер «Лузітанія», що йшов з США до Англії. На його борту знаходилося 1959 пасажирів, у тому числі 440 жінок та дітей. Врятувати вдалося лише 761 Окремі підводні човни досягали виняткових результатів. Так, човен «U-38» за 3 тижні у серп ні 1915 р. потопив 22 пароплави, 5 риболовецьких суден та З вітрильники. Невдачею закінчилася спроба військ Антанти за хопити протоку Дарданелли. У війну в 1915 р. на боці Антанти вступає Італія, а на боці центральних держав — Болгарія. У результаті кампанії 1915 р. німецька армія захопила значну територію на Сході, російській армії було завдано серйозного удару Проте головної мети — змінити хід війни у вигідному для себе напрямі — Німеччина не досягла. Франція і Велика Британія отримали необхідний перепочинок, накопичили матеріальні за паси і створили резерви. Економічне становище Німеччини погіршилося.

4. Вступ в війну сша

Вступ у війну Сполучених Штатів Америки. США довго не брали участі у війні. Зовнішня політика, що спира­лася на доктрину Монро¹ (1823 p.), й сильні ізоляціоністські кола у США стримували вступ США до будь-якого з блоків.

Позиція нейтральної держави давала змогу вигідно торгувати практично з усіма країнами, оскільки економічні проблеми, які виникли в усіх воюючих держав, фактично не торкнулися американців. Проте наближення кінця війни викликало побоювання у правлячих колах США, що вони мо­жуть не встигнути до завершення боротьби за переділ світу.

1 лютого 1917 p. Німеччина оголосила перехід до необмеженої підводної війни проти будь-яких суден, які прямують у порти Антанти. В 1915 немецкая подводная лодка потопила британское пассажирское судно «Лузитания», при этом погибли более 100 американских граждан. Вильсон немедленно заявил Германии, что неспровоцированные нападения подводных лодок на суда нейтральных стран являются нарушением общепринятых норм международного права и должны быть прекращены. Германия в конце концов согласилась прекратить неограниченную подводную войну, но лишь после угрозы Вильсона применить самые решительные меры.

З лютого США розірвали дип­ломатичні відносини з Німеччиною й 6 квітня 1917р. всту­пили у першу світову війну.

Цей крок забезпечив американським промисловцям нові військові замовлення. В країні було запроваджено військову повинність, були ухвалені закони про нові асиг­нування на озброєння армії й флоту.

Найголовнішим було те, що США мали намір затвердити своє лідерство на земній кулі, взяти на себе роль світового арбітра, очо­лити процес перебудови всієї системи міжнародних відносин.

5. 14 Пункиів Вільсона

«Чотирнадцять пунктів» — умови миру, викладені президентом США Т. В. Вільсоном наприкінці першої світової війниу посланні конгресу (8.01.1918 p.).

Складалися з 14 статей і передбачали:

1. відкриті мирні договори;

2. повну свободу торгового мореплавства в мирний і воєнний час;

3. усунення перешкод у міжнародній торгівлі;

4. встановлення гарантій, що забезпечують скорочення озброєння;

5. врегулювання колоніальних питань:

6. виведення німецьких військ з окупованої ними території Росії і надання Росії можливості визначити свійполітичний розвиток;

7. звільнення Бельгії;

8. звільнення Німеччиною всієї окупованої нею французької території, повернення ЕльзасЛотарингії Франції;

9. виправлення кордонів Італії відповідно до національної ознаки;

10. надання народам АвстроУгорщини можливості для автономного розвитку;

11. виведення німецьких військ із території Румунії, Сербії, Чорногорії та забезпечення Сербії доступу до моря;

12. надання можливості автономного розвитку інонаціональним частинам Османської імперії, відкриття Дарданелл для суден цієї країни;

13. створення незалежної польської держави з виходом до моря;

14. створення Ліги націй.