- •Інтегрований захист рослин
- •Інтегрований захист рослин
- •Г. О. Косилович, о. М. Коханець
- •Розділ 1 організація служби захисту рослин в україні
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 2 методи захисту сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб і бур’янів
- •2.1. Агротехнічний метод
- •2.2. Селекційно-генетичний (імунологічний) метод
- •2.3. Фізико-механічний метод
- •2.4. Біологічний метод
- •2.5. Хімічний метод
- •2.6. Досягнення біотехнології у захисті рослин
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 3
- •3.2. Структура агроценозу та закономірності його формування
- •3.3. Модель інтегрованої системи захисту рослин
- •3.4. Мета і завдання прогнозу в інтегрованих системах захисту рослин
- •3.5. Планування заходів захисту рослин. Облік шкідливих об’єктів
- •3.6. Прийняття рішень щодо застосування пестицидів
- •3.7. Оцінка ефективності заходів із захисту рослин
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 4
- •Найпоширеніші хвороби зернових колосових культур і захисні заходи
- •Інтегрована система захисту ярих зернових колосових культур
- •Запитання для самоперевірки
- •4.2. Кукурудза Найпоширеніші шкідники кукурудзи та заходи захисту від них
- •Найпоширеніші хвороби кукурудзи і заходи захисту
- •Інтегрована система захисту кукурудзи
- •Запитання для самоперевірки
- •4.3. Зернобобові культури (горох, квасоля, соя) Найпоширеніші шкідники зернобобових культур і заходи захисту від них
- •Найпоширеніші хвороби зернобобових культур та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту гороху
- •Інтегрована система захисту квасолі
- •Інтегрована система захисту сої
- •Запитання для самоперевірки
- •4.4. Цукрові буряки Найпоширеніші шкідники цукрових буряків і заходи захисту від них
- •Найпоширеніші хвороби цукрового буряка та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту цукрових буряків
- •Запитання для самоперевірки
- •4.5. Ріпак Найпоширеніші шкідники ріпаку та заходи захисту від них
- •Найпоширеніші хвороби ріпаку та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту ріпаку
- •Запитання для самоперевірки
- •4.6. Льон Найпоширеніші шкідники льону та заходи захисту
- •Найпоширеніші хвороби льону та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту льону
- •Запитання для самоперевірки
- •4.7. Картопля Найпоширеніші шкідники картоплі та заходи захисту
- •Найпоширеніші хвороби картоплі та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту картоплі
- •Запитання для самоперевірки
- •4.8. Капуста Найпоширеніші шкідники капусти та заходи захисту
- •Найпоширеніші хвороби капусти та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту капусти білоголової
- •Запитання для самоперевірки
- •4.9. Огірки Найпоширеніші шкідники огірків та заходи захисту
- •Найпоширеніші хвороби огірків та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту огірків
- •Запитання для самоперевірки
- •4.10. Помідори Найпоширеніші шкідники помідорів та заходи захисту
- •Найпоширеніші хвороби помідорів та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту помідорів
- •Запитання для самоперевірки
- •4.11. Плодові культури (зерняткові, кісточкові) Найпоширеніші шкідники плодових культур і заходи захисту від них
- •Найпоширеніші хвороби зерняткових культур та заходи захисту
- •Найпоширеніші хвороби кісточкових культур та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту зерняткових плодових культур
- •Інтегрована система захисту кісточкових плодових культур
- •Запитання для самоперевірки
- •4.12. Ягідні культури (суниця, смородина, аґрус, малина) Найпоширеніші шкідники і хвороби суниці та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту суниці
- •Найпоширеніші шкідники і хвороби смородини та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту смородини
- •Найпоширеніші шкідники і хвороби аґрусу та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту аґрусу
- •Найпоширеніші шкідники і хвороби малини та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту малини
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 5 бур’яни (загальні відомості)
- •Запитання для самоперевірки
- •Бібліографічний список
- •Додатки
- •Законодавство щодо захисту рослин в україні закон україни «Про захист рослин»
- •Закон україни «Про пестициди і агрохімікати»
- •Загальні правила техніки безпеки при роботі з пестицидами
- •Косилович Галина Олексіївна
Запитання для самоперевірки
Назвіть основні хвороби кукурудзи, збудники яких уражують рослини в період вегетації.
Назвіть основні хвороби кукурудзи, збудники яких зберігаються в насінні.
Назвіть основних шкідників кукурудзи, які пошкоджують насіння і сходи культури.
Назвіть основних шкідників кукурудзи, які пошкоджують рослини в період вегетації.
Які інсектициди використовують для захисту кукурудзи від шкідників?
Які фунгіциди використовують для захисту кукурудзи від хвороб?
Які препарати використовують для протруювання насіння кукурудзи від хвороб?
Які препарати використовують для протруювання насіння кукурудзи від ґрунтових і наземних шкідників сходів?
Які гербіциди використовують для захисту посівів кукурудзи від дводольних бур’янів?
Які гербіциди використовують для захисту посівів кукурудзи від однодольних бур’янів?
Які гербіциди використовують для внесення від бур’янів до посіву або до сходів кукурудзи?
4.3. Зернобобові культури (горох, квасоля, соя) Найпоширеніші шкідники зернобобових культур і заходи захисту від них
Бульбочкові довгоносики. Найбільш поширені і шкідливі смугастий (Sitona lineatus), щетинистий (S.crinitus), люпиновий (S.griseus). Перші два види пошкоджують горох, вику, сочевицю, чину, люпин, квасолю і сою. Останній – лише люпин.
Зимують жуки (довжина 2,5-7 мм) на полях багаторічних бобових трав і на перелогах з дикорослими бобовими. Навесні жуки виходять із місць зимівлі і, зосереджуючись на полях бобових культур, об’їдають листя сходів. Самки відкладають яйця на поверхню ґрунту, листя і стебла. Личинки після виплодження проникають у ґрунт у бульбочки на корінцях, живлячись їх вмістом, а потім тканиною корінців. Через 30-45 днів личинки перетворюються у лялечки. Жуки нового покоління з’являються у червні-липні.
ЕПШ в період сходів – 5-10 екз./м2.
Заходи захисту полягають у просторовій ізоляції від багаторічних бобових трав і дикорослих бобових рослин. При ЕПШ необхідно проводити крайові або суцільні обприскування інсектицидами.
Гороховий зерноїд (Bruchus pisorum). Пошкоджує зерно всіх видів.
Жук завдовжки 4,5-5 мм, чорний у жовтих і білих волосках. Зимують жуки всередині зерен, з якими потрапляють на поле під час сівби. У період цвітіння гороху жуки живляться пилком і пелюстками. Самки відкладають яйця на стулки молодих бобів. Личинки, що відродилися через 6-10 днів, вгризаються всередину бобів, а згодом у недостигле зерно, де живляться його вмістом, розвиваються до жуків і залишаються в ньому. За пізнього збирання та високих температур (25-30°С) деяка кількість жуків виходить із зерна і ховається на зимівлю в укриття.
ЕПШ в період бутонізації – 15-20 жуків/100 помахів сачком, або 60 яєць/м2.
Захисні заходи полягають у завчасному відразу після обмолоту очищенні зерна і доведенні його до високих посівних кондицій. Сильно заражене зерно фумігують. У період вегетації при ЕПШ шкідника посіви обробляють інсектицидами.
Горохова плодожерка (Laspeyresia nigricana). Пошкоджує горох, вику, чину, сочевицю.
Метелик має розмах крил 11-16 мм, передні крила сірувато-бурі, з оливковим відтінком біля основи і п’ятьма штрихами на вершинній частині.
Літ метеликів збігається з цвітінням бобових культур. Самки відкладають яйця на прилистки і чашечки квіток. Гусениця пошкоджує молодий біб, вгризаючись усередину, спочатку мінує стінку, а тоді вигризає молоді зерна. Після завершення розвитку гусінь прогризає стулку бобу і залазить у ґрунт. Зимують гусениці в коконах у ґрунті. ЕПШ в період бутонізації-цвітіння – 25-30 яєць/м2, у період утворення бобів – 10% ушкоджених бобів.
Проти горохової плодожерки на початку та в період масового відкладання яєць випускають трихограму. При ЕПШ посіви обробляють інсектицидами.
Горохова попелиця (Acyrthosiphon pisum). Пошкоджує різні бобові культури.
Партеногенетичні самки завдовжки 4-6 мм, зелені, восени з’являються буро-червоні форми. Розвивається в 10 поколіннях. Пошкоджує пагони, листки, квіти, молоді боби. Наприкінці серпня – жовтні з’являються особини статевого покоління.
Зимують яйця на багаторічних і дикорослих бобових.
ЕПШ в період бутонізації - цвітіння – 200-300 екз./100 помахів сачком.
При досягненні чисельності шкідника ЕПШ посіви обробляють інсектицидами.