- •Інтегрований захист рослин
- •Інтегрований захист рослин
- •Г. О. Косилович, о. М. Коханець
- •Розділ 1 організація служби захисту рослин в україні
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 2 методи захисту сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб і бур’янів
- •2.1. Агротехнічний метод
- •2.2. Селекційно-генетичний (імунологічний) метод
- •2.3. Фізико-механічний метод
- •2.4. Біологічний метод
- •2.5. Хімічний метод
- •2.6. Досягнення біотехнології у захисті рослин
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 3
- •3.2. Структура агроценозу та закономірності його формування
- •3.3. Модель інтегрованої системи захисту рослин
- •3.4. Мета і завдання прогнозу в інтегрованих системах захисту рослин
- •3.5. Планування заходів захисту рослин. Облік шкідливих об’єктів
- •3.6. Прийняття рішень щодо застосування пестицидів
- •3.7. Оцінка ефективності заходів із захисту рослин
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 4
- •Найпоширеніші хвороби зернових колосових культур і захисні заходи
- •Інтегрована система захисту ярих зернових колосових культур
- •Запитання для самоперевірки
- •4.2. Кукурудза Найпоширеніші шкідники кукурудзи та заходи захисту від них
- •Найпоширеніші хвороби кукурудзи і заходи захисту
- •Інтегрована система захисту кукурудзи
- •Запитання для самоперевірки
- •4.3. Зернобобові культури (горох, квасоля, соя) Найпоширеніші шкідники зернобобових культур і заходи захисту від них
- •Найпоширеніші хвороби зернобобових культур та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту гороху
- •Інтегрована система захисту квасолі
- •Інтегрована система захисту сої
- •Запитання для самоперевірки
- •4.4. Цукрові буряки Найпоширеніші шкідники цукрових буряків і заходи захисту від них
- •Найпоширеніші хвороби цукрового буряка та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту цукрових буряків
- •Запитання для самоперевірки
- •4.5. Ріпак Найпоширеніші шкідники ріпаку та заходи захисту від них
- •Найпоширеніші хвороби ріпаку та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту ріпаку
- •Запитання для самоперевірки
- •4.6. Льон Найпоширеніші шкідники льону та заходи захисту
- •Найпоширеніші хвороби льону та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту льону
- •Запитання для самоперевірки
- •4.7. Картопля Найпоширеніші шкідники картоплі та заходи захисту
- •Найпоширеніші хвороби картоплі та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту картоплі
- •Запитання для самоперевірки
- •4.8. Капуста Найпоширеніші шкідники капусти та заходи захисту
- •Найпоширеніші хвороби капусти та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту капусти білоголової
- •Запитання для самоперевірки
- •4.9. Огірки Найпоширеніші шкідники огірків та заходи захисту
- •Найпоширеніші хвороби огірків та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту огірків
- •Запитання для самоперевірки
- •4.10. Помідори Найпоширеніші шкідники помідорів та заходи захисту
- •Найпоширеніші хвороби помідорів та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту помідорів
- •Запитання для самоперевірки
- •4.11. Плодові культури (зерняткові, кісточкові) Найпоширеніші шкідники плодових культур і заходи захисту від них
- •Найпоширеніші хвороби зерняткових культур та заходи захисту
- •Найпоширеніші хвороби кісточкових культур та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту зерняткових плодових культур
- •Інтегрована система захисту кісточкових плодових культур
- •Запитання для самоперевірки
- •4.12. Ягідні культури (суниця, смородина, аґрус, малина) Найпоширеніші шкідники і хвороби суниці та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту суниці
- •Найпоширеніші шкідники і хвороби смородини та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту смородини
- •Найпоширеніші шкідники і хвороби аґрусу та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту аґрусу
- •Найпоширеніші шкідники і хвороби малини та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту малини
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 5 бур’яни (загальні відомості)
- •Запитання для самоперевірки
- •Бібліографічний список
- •Додатки
- •Законодавство щодо захисту рослин в україні закон україни «Про захист рослин»
- •Закон україни «Про пестициди і агрохімікати»
- •Загальні правила техніки безпеки при роботі з пестицидами
- •Косилович Галина Олексіївна
Запитання для самоперевірки
Назвіть основні хвороби цукрового буряка, збудники яких уражують рослини в період вегетації.
Назвіть основні хвороби цукрового буряка, збудники яких зберігаються в насінні.
Назвіть основних шкідників цукрового буряка, які пошкоджують сходи.
Назвіть основних шкідників цукрового буряка, які живляться на рослинах в період вегетації.
Назвіть основних ґрунтових шкідників цукрового буряка.
Які інсектициди використовують для захисту цукрового буряка від шкідників?
Які фунгіциди використовують для захисту цукрового буряка від хвороб?
Які препарати використовують для протруювання насіння цукрового буряка від хвороб?
Які препарати використовують для протруювання насіння цукрового буряка від ґрунтових і наземних шкідників сходів?
Які гербіциди використовують для захисту посівів цукрового буряка від дводольних бур’янів?
Які гербіциди використовують для захисту посівів цукрового буряка від однодольних бур’янів?
Які гербіциди використовують для внесення від бур’янів до посіву або до сходів цукрового буряка?
4.5. Ріпак Найпоширеніші шкідники ріпаку та заходи захисту від них
Хрестоцвіті блішки (чорна – Phyllotreta atra, синя – Ph.nigripes, хвиляста – Ph.undulata, блідонога – Ph.nemorum). Жуки завдовжки до 2,5 мм, чорні, сині, часто з повздовжньою жовтою смужкою на надкрилах. Зимують жуки під рослинними рештками, у верхньому шарі ґрунту в полі, лісосмугах. З’являються на початку квітня – травня, жуки нового покоління – наприкінці липня – серпня. Більшість видів яйця відкладають у ґрунт, личинки живляться дрібним корінням, не завдаючи суттєвої шкоди рослинам. Шкодять жуки, вигризаючи на сім’ядолях та листках виразки й невеличкі дірочки. ЕПШ – 5 екз./м2 в період сходів. Заходи захисту полягають у просторовій ізоляції від посівів капустяних культур, знищенні бур’янів, протруюванні насіння, при ЕПШ – крайові або суцільні обприскування сходів.
Ріпаковий квіткоїд (Meligethes aeneus). Жук чорний із синюватим або зеленкуватим відливом, завдовжки 1,5-2,7 мм. Зимують жуки під рослинними рештками, на поверхні ґрунту. Виходять рано навесні, спочатку живляться на квітах ранніх бур’янів, потім переходять на посіви ріпаку. Яйця самки відкладають усередину бутонів. Жуки пошкоджують тичинки і приймочки, личинки живляться пилком. Бутони засихають. ЕПШ в період бутонізації – 5-8 жуків на рослину, 3 личинки на рослину. Ефективним заходом є обприскування рослин одним із дозволених інсектицидів.
Ріпаковий пильщик (Athalia colibris). Доросла комаха завдовжки 7- 8 мм, тіло червоно-жовте, з чорною головою, яскравим рудувато-жовтим черевцем, з двома парами прозорих жовтуватих крилець. Личинка завдовжки 25 мм, темна, сірувато-зелена. Зимує доросла личинка в коконі в ґрунті на глибині 7-15 см. Розвивається у двох поколіннях. Шкодить личинка, грубо обгризаючи і скелетуючи листову пластинку (не пошкоджуючи жилок). ЕПШ – 3 екз./м2. Ефективним заходом є обприскування рослин одним із дозволених інсектицидів.
Прихованохоботники: ріпаковий стебловий (Ceutorrhynhus napi). Жук завдовжки 3,2-4,0 мм, чорний, з тонкою головотрубкою. Личинки довжиною до 7 мм, жовтувато-білі, безногі, з коричневою головою. Зимують жуки під рослинними рештками, вилітають навесні (за температури ґрунту вищої за 5С, повітря – вищої за 10С) і відкладають яйця на стебла. Личинки розвиваються і живляться всередині стебел, спричинюючи їх S-подібний вигин, розтріскування і надламування. За сильного пошкодження спостерігається вторинне зараження рослин грибними інфекціями.
Капустяний чорний (Ceutorrhynhus picitarsis). Жук завдовжки 2,2-3,2мм, чорний у плямах, густо вкритий щетинками. Личинки довжиною до 5мм, жовтувато-білі, безногі, з коричневою головою. З’являються на посівах озимого ріпаку восени, спричинюючи випадання рослин у посіві через пошкодження кореневої шийки та знищення точки росту. Самки відкладають яйця в черешки листя або в кореневу шийку. Личинки мінують головне стебло, у квітні заляльковуються в ґрунті, наприкінці травня з’являються молоді жуки.
Капустяний стебловий (Ceutorrhynhus quadridens синонім Ceutorrhynhus pallidaсtylus). Жук завдовжки 2,5-3,5мм, коричнево-сірий з білими плямами, з довгою тонкою головотрубкою. Личинки довжиною до 5мм, жовтувато-білі, безногі, з коричневою головою. Зимують жуки під рослинними рештками на краях поля, у лісосмугах, вилітають пізно навесні, яйця відкладають в черешки листя. Личинки проникають у стебла, мінуючи їх.
Ріпаковий насіннєвий (Ceutorrhynhus assimilis синонім Ceutorrhynhus obstrictus). Жуки завдовжки 2,5-3,0мм, сіро-чорні з тонкою головотрубкою, густо вкриті щетинками. Личинки білі, безногі, завдовжки 5мм, з темною головою. Зимують жуки під рослинними рештками. Самки відкладають яйця в стручки, личинки живляться насінням, заляльковуються в ґрунті.
ЕПШ – 2-4 жуки на 25 рослин. Ефективним заходом є обприскування рослин одним із дозволених інсектицидів.
Капустяна (ріпакова) галиця (Dasiyneura brassicae). Заселяє поля в період цвітіння. Період шкідливості – дозрівання стручків. Доросла комаха завдовжки 1,0-1,5 мм. Зимує в коконі у ґрунті. Відкладає яйця в стручки, в отвори, зроблені насіннєвим прихованохоботником. В одному стручку може розвиватися декілька десятків личинок, які живляться перегородками і боковими стінками, попередньо розчиняючи їх спеціальними виділеннями слини. Внаслідок цього стручки деформуються, передчасно засихають, уражуються збудниками хвороб. Кількість поколінь на сезон 3-6. ЕПШ – 1 доросла особина на 4 рослин. Ефективним заходом є обприскування рослин одним із дозволених інсектицидів.
Сітчастий польовий слимак (Deroceras reticulatum). Слимак завдовжки до 50 мм, від жовтувато-білого до сіро-коричневого забарвлення, з темним сітчастим узором. Яйця відкладає з весни до осені в тріщини ґрунту або на частини рослин, через 3-4 тижні з’являються молоді особини. Масова поява за вологої погоди. Об’їдає краї листя та вигризає діри, часто знищує весь листок. Заходи захисту полягають у дренажі та обробітку ґрунту, що зменшує його вологість, застосуванні молюскоцитів.