52

Міністерство внутрішніх справ україни

ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ ІМЕНІ Е.О. ДІДОРЕНКА

Плани

семінарських і практичних занять

з навчальної дисципліни

АДВОКАТУРА УКРАЇНИ

Розробник _________/Іваницький С.О., кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри кримінального процесу

Луганськ – 2013

Змістовий модуль 1. Загальні питання організації адвокатури України, організаційні форми діяльності адвоката у кримінальному провадженні.

Тема 1.2 Сучасний стан української адвокатури в умовах судово-правової реформи

Семінарське заняття

Мета заняття: перевірити, поглибити і закріпити знання студентів про сутність інституту адвокатури в сучасних умовах реформування державно-правового апарату та його місце у правоохоронній системі, основні етапи розвитку адвокатури в історії світової та української державності, міжнародно-правові стандарти діяльності адвокатури, її завдання та правове регулювання, принципи організації і діяльності адвокатури, гарантії її незалежності та шляхи реформування.

Опорні поняття: “адвокатура", "правовий захист", “правова допомога", "завдання адвокатури", "взаємодія", “оратор", “представництво", "громадська організація", “генеза", “оратор", “логограф", “прокуратор", “баристер".

План cемінарського заняття

1. Основні етапи розвитку адвокатури в історії світової та української державності

2. Адвокатура України в сучасних умовах: сутність, завдання та місце у системі правоохоронних (правозахисних) органів

3. Реалізація міжнародно-правових стандартів діяльності адвокатури в українському законодавстві, що регламентує її роботу

4. Принципи організації і діяльності адвокатури України

5. Предмет, структура та система курсу "Адвокатура України".

Теми рефератів, докладів

1. Розвиток інституту адвокатури у середньовічний період.

2. Концептуальні шляхи удосконалення законодавства про адвокатуру

3. Адвокатура і Спілка адвокатів України: співвідношення та взаємодія

Питання для самоконтролю та самоперевірки:

1. У чому полягає правоохоронна (правозахисна) спрямованість діяльності адвокатури ?

2. Розкрийте поняття адвокатури України

3. Взаємодія адвокатури з органами державної влади

4. Правове регулювання діяльності адвокатури

5. Рокрийте зміст принципу конфіденційності у діяльності адвоката

6. Окресліть проблеми забезпечення незалежності адвокатури

Методичні рекомендації

Невід’ємними складовими продуктивної, раціонально організованої самостійної роботи студента із засвоєння передбачених навчальною програмою та деталізованих в межах даної теми навчальних питань та завдань є вивчення рекомендованого до теми законодавства та практики його застосування, статистичної звітності, навчально-методичних та наукових видань, в тому числі й іноземних, шляхом аналізу як письмових, так й електронних джерел, виконання практичних завдань.

Під час підготовки до семінарського заняття слід мати на увазі, що ратифікувавши Європейську конвенцію про захист прав людини та основних свобод, Україна взяла на себе зобов'язання забезпечити кожному, чиї права порушені, ефективні засоби правового захисту (ст. 13).

У юридичному механізмі захисту прав людини особливе місце посідає адвокатура, головною соціальною місією якої є захист прав людини. Рівень розвитку адвокатури є одним із індикаторів демократичності суспільства, показником стану захищеності прав людини.

Розгляд теми семінару передбачає необхідність звернення до положень Основного закону, зокрема стаття 55 Конституції України закріпила право кожної особи на правовий захист, а ст. 59, у свою чергу, закріплює право на правову допомогу, визначаючи, що ці дії покладаються саме на адвокатуру. Втілення в життя положень Конституції України вимагає принципово нового погляду на соціальну цінність адвокатури в демократичному суспільстві.

До основних етапів розвитку вітчизняної адвокатури слід віднести: (1) так звана «предадвокатура», що функціонувала до судової реформи 1864 р.; (2) адвокатура в часи виникнення Судових Статутів 1864 р., що діяла у формі присяжних і приватних повірених (до 1917 р.); (3) адвокатура, що діяла після Жовтневої революції 1917 р.; (4) адвокатура в добу існування СРСР; (5) адвокатура незалежної України.

Ті, хто навчається, мають підійти до аналізу питань плану семінарського заняття та з’ясування ролі адвокатури в сучасних умовах в контексті аналізу Закону України "Про безоплатну правову допомогу" від 2 червня 2011 року N 3460-VI та підзаконних актів, прийнятих на його розвиток.

Адвокатура України є недержавним самоврядним інститутом, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Адвокатура є невід’ємним елементом суспільного устрою, хоча ї є недержавною інституцією та не відноситься до державних правоохоронних органів, проте виконує функцію особливої державної ваги, захищаючи права та законні інтереси громадян та юридичних осіб.

Міжнародно-правові стандарти функціонування та реформування адвокатури визначені в межах 2 підсистем – документів Організації Об’єднаних Націй і документації Ради Європи (Основні положення про роль адвокатів, прийняті VIII Кон­гресом ООН по запобіганню злочинам у серпні 1990 року тощо).

Особливе місце в системі міжнародно-правових орієнтирів для удосконалення вітчизняної адвокатури посідають нещодавно прийняті Принципи і керівні настанови щодо доступу до правової допомоги у системі кримінального правосуддя, схвалені резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 20 грудня 2012 року.

Діяльність вітчизняних адвокатів повинна ґрунтуватися на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Рекомендована література

Базова література