Тема 6.2 Методика складання адвокатом звернень до Конституційного Суду України та Європейського Суду з прав людини

Практичне заняття

Мета заняття: розвинути прикладні уміння та навички, поглибити та закріпити знання студентів про правовий статус адвоката у конституційному судочинстві, можливості міжнародних механізмів захисту прав людини, правові та організаційні засади діяльності адвоката-представника у Європейському Суді з прав людини.

Опорні поняття: "конституційне подання", "конституційна юстиція", "внутрішні засоби правового захисту", “комунікація", "греф’є", "legal aid", "меморандум", "регламент суду", "прецедент".

План практичного заняття

• Розгляд теоретичного питання “Організація розгляду звернень Конституційним Судом України та Європейським Судом з прав людини”

• Складання правової документації (від імені адвоката-представника – звернення до Європейського Суду з прав люди)

Теми рефератів, докладів

1. Правовий статус адвоката у конституційному судочинстві.

2. Особливості доказової діяльності адвоката у Європейському Суді з прав людини.

3. Механізм оплати правової допомоги адвоката у Європейському Суді з прав людини.

Питання для самоконтролю та самоперевірки:

1. Розкрийте зміст підготовчої роботи адвоката до участі у розгляді справ Конституційним Судом України.

2. Усне слухання справи за участю адвоката-представника у Європейському Суді з прав людини.

3. Надання заявнику безоплатної правової допомоги у Європейському Суді з прав людини: підстави та процесуальний порядок.

4. Участь адвоката у процедурі комунікації та дружнього врегулювання спору між клієнтом та українською державою.

Методичні рекомендації

Конституція України визначає, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд. Цей орган вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Формами звернення до Конституційного Суду України є конституційне подання та конституційне звернення.

Конституційне подання - це письмове клопотання до Конституційного Суду України про визнання правового акта (його окремих положень) неконституційним, про визначення конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України. Конституційним поданням є також звернення Верховної Ради України про дачу висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.

Конституційне звернення — це письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи.

Порядок підготовки матеріалів до розгляду на засіданнях Конституційного Суду, порядок розгляду справ, основні правила етикету на пленарних засіданнях, інші питання внутрішньої діяльності Конституційного Суду врегульовані Регламентом Конституційного Суду України, що прийнятий Конституційним Судом 5 березня 1997 року.

Особливість доказової та іншої діяльності адвоката-представника у конституційному судочинстві полягає у тому, що його роль зводиться в основному до консультування клієнта з питань права і фактично до науково-дослідної роботи, що передбачає глибоке дослідження і розуміння Основного Закону, наукових доктрин, які стосуються проблем, що розглядається, світових тенденцій розвитку права та законодавства зарубіжних держав (в основному Суд не займається дослідженням фактичних даних та побудовою версій – фактичні обставини з‘ясовуються лише тією мірою, якою вони можуть вплинути на конституційність нормативно-правового акту).

Із набуттям чинності закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23 лютого 2006 року суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейська конвенція з прав людини є міжнародною угодою, завдяки якій держави - члени Ради Європи намагаються забезпечити кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, окремі права людини та основні свободи.

Конвенцію було підписано 4 листопада 1950 року в Римі, вона набрала чинності у 1953 році. Від самого початку було створено два незалежних органи: Європейська комісія з прав людини (1954) та Європейський суд з прав людини (1959). Вони повинні були слідкувати за дотриманням прав людини, що гарантувались Конвенцією.

У відповідь на зміни, що відбулись у новій "Великій Європі", під час Віденського самміту у 1993 році було ухвалено рішення про створення нового Європейського суду з прав людини, який замінить колишню двоступеневу систему. Новий Суд, що був створений у Страсбурзі як орган Ради Європи, почав свою роботу 1 листопада 1998 року.

Конвенція стала моделлю для інших систем в різних частинах світу, зокрема, для Американської конвенції з прав людини. Конвенція встановила єдиний механізм постійного і незалежного контролю у Європі, який забезпечує дотримання державами широкого спектру основних прав (переважно громадянських та політичних). Кожна держава-член повинна забезпечити користування вищезазначеними правами будь-якій особі, яка перебуває під її юрисдикцією.

Якщо ця перша гарантія не забезпечується, то кожна особа може - з дотриманням відповідних умов - подати заяву до Європейського суду з прав людини. Держава може також подати заяву проти іншої держави. Юрисдикція Суду є обов'язковою для всіх договірних сторін. Суд знаходиться в Страсбурзі і функціонує на постійній основі.

Необхідно пам’ятати, що суд не є апеляційним судом у відношенні до національних судових інстанцій і не уповноважений ні скасовувати, ні змінювати їх рішення. Суд також не може від імені особи безпосередньо втручатися в діяльність органу влади, проти якого спрямована заява.

При складанні звернення до Європейського суду з прав людини адвокат повинен дотримуватися умов прийнятності звернень до Євросуду, зокрема дотримання вимог предметної та територіальної юрисдикції, компетенції в часі та за колом суб’єктів, вичерпання внутрішніх засобів правового захисту, дотримання 6-ти місячного строку звернення тощо.

Європейський Суд не може надати заявнику юридичну допомогу на оплату послуг адвоката для підготовки первинної заяви. На подальшій стадії провадження, а саме після рішення Суду про повідомлення відповідного уряду про заяву для подання письмових зауважень, заявник може претендувати на отримання безкоштовної юридичної допомоги, якщо йому бракує коштів для оплати послуг адвоката, якщо надання такої допомоги Суд визнає необхідним для належного розгляду справи.

Процесуальним супротивником адвоката у Європейському суді виступає Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини, що є посадовою особою, на яку покладено повноваження щодо забезпечення представництва України в Європейському Суді з прав людини під час розгляду справ про порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також інформування Комітету Міністрів Ради Європи про хід виконання рішень Суду.

В процесі практичного заняття викладач роздає тим, хто навчається, практичне завдання, що містить опис порушень прав громадянина у кримінальному провадженні, а також зразки звернень до Європейського суду з прав людини. Студентам надається час для аналізу практичної ситуації та складання від імені адвоката-представника звернення до Європейського суду з прав людини.

Рекомендована література

Базова література