Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Плани з адвокатури України.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
16.02.2016
Размер:
714.24 Кб
Скачать

Додаткова література

  1. Васьковский Е.В. Основные вопросы адвокатской этики. – СПб., 1895.

  1. Деханов С.А. Западноевропейская модель организации адвокатуры: опыт и современное состояние: Монография. – М.: РУДН, 2007. – 200 с.

  2. КозловО. Адвокат. Зачем нужен? Как выбрать? – М.:ЭКСМО-ПРЕСС, 2009. – 128 с.

  3. Косаренко О.І. Суд і адвокат: проблеми етики взаємовідносин // Вісник Академії адвокатури України. – 2011. - № 3. – С. 189-196.

  4. ПилипенкоЮ. С. Адвокатская тайна. Теория и практика. – М.:Информ-Право, 2009. – 208 с.

  5. СаттароваН.А. Налоговая адвокатура. – М.: Юстицинформ, 2008. – 176 с.

  6. Чашин А.Н. Стратегия и тактика адвокатской деятельности: Учебное пособие. – М.: Дело и Сервис, 2008. – 272 с.

Електронні ресурси

Національні електронні ресурси

Верховна Рада України http://www.rada.gov.ua

Вища Рада Юстиції України http://www.vru.gov.ua

Генеральна прокуратура України http://www.gpu.gov.ua

МВС України http://www.mvs.gov.ua

Міністерство Юстиції України http://www.minjust.gov.ua

Уповноважений Верховної Ради України

з прав людини http://www.ombudsman.kiev.ua

Академія адвокатури України http://www.aau.edu.ua

Спілка адвокатів України http://www.cay.org.ua

Асоціація адвокатів України http://www.uaa.org.ua

Центр інформації та документації

Ради Європи в Україні http://www.coe.kiev.ua

Луганський державний університет внутрішніх

справ імені Е.О. Дідоренка http://www.lduvs.edu.ua

міжнародно-правові сайти

Організація Об'єднаних Націй http://www.un.org

Рада Європи http://www.coe.int

Європейський суд з прав людини http://www.echr.coe.int

Європейський комісар з прав людини http://www.commissioner.coe.int

Міністерство юстиції США http://www.usdoj.gov

Міністерство юстиції Франції http://www.justice.gouv.fr

Федеральна палата адвокатів Росії http://advpalata.ru

Тема 5.3 Участь адвоката у розгляді судом господарських справ

Семінарське заняття

Мета заняття: перевірити, поглибити і закріпити знання студентів про правові основи участі адвоката у господарському судочинстві, порядок залучення адвоката до досудового врегулювання господарських спорів та його участі на судових стадіях вирішення господарської справи.

Опорні поняття: "юридична особа", "господарський суд", “права людини", "міжнародно-правові гарантії", "юрисдикція", “претензія”, “наказ господарського суду ”.

План cемінарського заняття

  1. Правові основи участі адвоката у господарському судочинстві

  2. Залучення адвоката до досудового врегулювання господарських спорів

  3. Участь адвоката-представника на судових стадіях вирішення господарської справи

Теми рефератів, докладів

  1. Роль та правові можливості адвоката у досудовому врегулюванні господарських спорів

  2. Правовий статус адвоката на стадії апеляційного перегляду господарської справи

  3. Співвідношення повноважень прокурора та адвоката у господарському процесі

Питання для самоконтролю та самоперевірки:

    1. Про вжиття яких запобіжних заходів може клопотати представник позивача у господарському процесі ?

    2. Чи може адвокат представляти інтереси третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ?

    3. Які правові документи може підготувати адвокат з метою досудового врегулювання господарського спору ?

    4. Назвіть права адвоката-представника при розгляді господарської справи судом першої інстанції

Методичні рекомендації

Виходячи з принципів побудови судової системи, судовим органом, який повинен розв’язувати господарські спори між юридичними особами — суб’єктами господарської діяльності, громадянами, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності тощо, є господарський суд.

Справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. При цьому, керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю. Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордеру обов'язково додається витяг з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

Особливістю статусу адвоката-представника є те, що у матеріально-правових та процесуально-правових відносинах він не є самостійним суб’єктом правовідносин, оскільки виражає свою волю не на власний розсуд, а виконуючи вказівки особи, яку представляє. Своїми діями він створює права і обов’язки безпосередньо для того, кого представляє. На аналогічних засадах визначається правове становище представника і в правових системах інших країн.

Можливість використання суб’єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим способом правового захисту, наданим державою учасникам господарських правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Право на судовий захист не позбавляє суб’єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів. Це може бути передбачено цивільно-правовим договором, коли суб’єкти правовідносин добровільно обирають способи захисту своїх прав. Досудове врегулювання спору можливе також за волевиявленням кожного з учасників правовідносин та відсутності у договорі застереження щодо такого способу врегулювання спору.

Рекомендована література

Базова література