- •Система діагностичних методик для вивчення особливостей організаційних конфліктів
- •Методика 1. Методика дослідження стилю поведінки в конфлікті к. Томаса (адаптація н.В. Гришиної)
- •Методика 2. Дослідження ефективного спілкування та раціональної поведінки в конфлікті Методика 2.1. Деструктивна (руйнівна) поведінка
- •Методика 2.2. Самооцінка раціональної поведінки в конфлікті
- •Текст опитувальника:
- •Методика 2.3. Самооцінка «мудрої поведінки» в конфлікті
- •Текст опитувальника:
- •Методика 2.4. Розвиток емпатії
- •Текст опитувальника:
- •Обробка й інтерпретація результатів
- •Модель психолого-організаційного консультування з проблеми розв'язання конфліктів в організації
- •1. Мотиваційний компонент
- •3. Операційно-технологічний компонент
Обробка й інтерпретація результатів
Визначте рівень своєї компетентності і готовності до ведення переговорів і розв'язання конфліктів. Окремо порахуйте по блоках рівень:
• знань;
• умінь;
• здібностей.
Чим більший сумарний бал, тим краще Ви підготовлені до ведення переговорів і розв'язання конфліктів.
Рівень готовності до ведення переговорів і розв'язання конфліктів
|
Сумарна кількість балів по відповідях на 7 питань тесту
|
1 — дуже низький 2 — низький 3 — нижчий від середнього 4 — трохи нижчий від середнього 5 — середній 6 — трохи вищий за середній 7 — вищий за середній 8 — високий 9 — дуже високий |
7-14 15-20 21-26 25-32 33-38 39-44 45-50 51-56 57-63 |
Порахувавши окремо рівень знань, умінь, здібностей успішно вести спори, переговори і розв'язувати конфлікти, на основі порівняльного аналізу зробіть висновки. Чого Вам більше бракує — знань, умінь чи здібностей? На основі цього розробіть програму самоосвіти і саморозвитку.
Під час дослідження організаційних конфліктів, окрім використання розглянутих діагностичних методик, часто використовують багато інших методик, які дають можливість визначити особливості виникнення та перебігу таких суперечностей. Найбільше вживані методики наведено у табл. 6.2.
Таблиця 6.2. Методики для дослідження організаційних конфліктів
Назва методики |
Що досліджується | |
Основний блок методик, які дають можливість безпосередньо вивчати деякі особливості організаційних конфліктів | ||
Методика визначення рівня конфліктності особистості |
Діагностика рівня конфліктності особистості | |
Методика визначення конфліктності особистості |
Діагностика конфліктності особистості | |
«Яка Ваша тактика ведення переговорів у конфліктах?» |
Діагностика тактики ведення переговорів у конфліктах | |
«Врівноваженість у конфлікті» |
Діагностика врівноваженості у конфлікті | |
Конфліктогени у спілкуванні |
Діагностика наявності конфліктогенів у спілкуванні | |
Методика В. Бойка, адаптований варіант |
Діагностика домінуючої стратегії психологічного захисту в конфліктах | |
Методика Дж. Дженкінсона, адаптований варіант |
Діагностика схильності до стресів і конфліктів | |
Метод критичних інцидентів Фленегана |
Діагностика стратегій подолання конфлікту, гнучкості і ригідності | |
Методики, які дають можливість вивчити соціально-психологічні особливості діяльності колективів організацій (як «зовнішні» чинники, які впливають на виникнення та перебіг конфліктів в організації) | ||
Вивчення СПК в колективі |
Дослідження соціально-психологічного клімату в організації чи в підрозділах | |
Дослідження міжособистісних і міжгрупових стосунків (соціометрія) Дж. Морено |
Статус особистості в групі, наявність підгруп | |
Методика Фідлера |
Психологічна атмосфера в колективі | |
Методики, які дають можливість вивчити індивідуально-психологічні особливості менеджерів та працівників (як «внутрішні» чинники, які впливають на виникнення та перебіг конфліктів в організації) | ||
Методика визначення акцентуацій характеру К. Леонгарда |
Акцентуації характеру суб'єкта конфлікту | |
Методика вивчення фрустраційних реакцій С. Розенцвейга |
Фрустраційні реакції учасників конфлікту | |
Методика Л. Вассермана |
Діагностика рівня невротизації | |
Методика особистісної та ситуативної тривожності Ч. Спілбергера (ОТ і СТ) |
Оцінка емоційної сфери: рівень особистісної і ситуативної тривожності | |
«Самооцінка й упевненість у собі в критичних ситуаціях» |
Діагностика рівнів самооцінки й упевненості у собі в критичних ситуаціях | |
Гнучкість і ригідність особистості |
Діагностика особистісної гнучкості і ригідності | |
Методика Айзенка, адаптований варіант |
Самооцінка станів тривожності, фрустрації і ригідності особистості | |
Методика В. Маклені |
Оцінка умінь говорити й слухати | |
Методика М. Снайдера |
Оцінка уміння слухати |
Під час вибору діагностичних методик доцільно зважати на такі характеристики організаційних конфліктів, які суттєво впливають на весь хід і складність діагностичної роботи (табл. 6.3).
Таблиця 6.3. Вплив характеристик організаційних конфліктів на проведення
діагностичної роботи
Характеристики організаційних конфліктів |
Вплив характеристик на проведення діагностичної роботи |
Дислокація конфлікту |
Несе певні обмеження організації діагностики: внутрішньо-організаційні конфлікти легше досліджувати, ніж ті, що розгортаються поза організацією |
Статус учасників конфлікту |
Цей критерій впливає на рівень складності діагностики: чим вищий статус учасника організаційного конфлікту, тим складніше організувати процедуру обстеження (часові обмеження) |
Кількість людей, задіяних в організаційному конфлікті |
Від цього критерію залежать діагностичні методи, які будуть застосовані для дослідження та використання додаткових часових ресурсів |
Етап організаційного конфлікту |
Етап організаційного конфлікту визначає порядок застосування діагностичних методів |
Тип запиту та характер співпраці організаційного психолога із замовником |
Впливає на весь процес застосування діагностики. Має значення характер запиту: запит-проблема чи запит-завдання тощо. Значення набуває також приналежність психолога до організації: штатний працівник або консультант, чи взагалі найманий працівник або експерт |
Окрім названих чинників, важливим для вибору діагностичних методик є те, які завдання поставлені у дослідженні:
• замовлення з метою профілактичних заходів, розв'язання актуального конфлікту;
• ретроспективний аналіз конфлікту для однієї особи (керівника);
• організація переговорного процесу між сторонами та ін.
Важливим на етані психодіагностики є також аналіз особистості менеджерів та працівників організацій як суб'єктів конфліктної взаємодії, вивчення мотиваційно-потребнісної сфери, що інтегрує соціальні установки, ціннісні орієнтації, цінності, інтереси, потреби. Надважливим є здатність керівників та працівників до самопізнання, саморефлексії, самовдосконалення і саморозвитку.
У кожному конкретному конфлікті керівник або працівник організації мусить насамперед розібратися в самому собі, своїй діяльності, способах спілкування (самодіагностика). Потрібно також знати взаємостосунки, які склалися між членами колективу — неформальне лідерство, авторитетність, особисті задатки, психологічні особливості та сумісність, потреби членів очолюваного колективу (вивчення СПК у колективі, соціометрія, дослідження психологічної атмосфери Фідлера тощо).
Використання наведених діагностичних методик допомагає організаційним психологам системно та глибоко проаналізувати особливості виникнення і перебігу конфліктів та визначити адекватну стратегію здійснення нсихолого-організаційно-го консультування, про що йтиметься далі.