Далі будуємо таблицю виходів автомата Мура.

Таблиця 2.2. – Таблиця виходів автомата Мура

КП.2015.ФЕКІ.102.043.002.ПЗ

7

КП.2015.ФЕКІ.102.043.002.ПЗ

7

Мінімізую Y1

Мінімізую Y2

Мінімізую Y3

Мінімізую Y4 та Y5

КП.2015.ФЕКІ.102.043.003.Е3

КП.2015.ФЕКІ.102.043.003.Е3

Автомат керуючий. Схема електрична функціональна

Шеврін В.В.

Юдіна А.Л.

2.3 Реалізація системи булевих функцій f1,f2,f3 на плм

Виконуємо мінімізацію функцій f1,f2,f3, наведених у таблиці 1.1, методом діаграм Вейча:

F1 F2 F3

Реалізую мінімізовані функції на (n, p, k) – ПЛМ, де n=4 – кількість входів, p=3 – кількість виходів, k=9 – кількість кон’юнкцій.

Площа S=k*(n+p)= 63

Рисунок 2.5. – Реалізація функцій на ПЛМ

2.4 Представлення булевої функції в різних базисах

Представимо функцію f4 в канонічних формах різних базисів:

1. Базис Буля(І\АБО):

F=

2. Базис Шефера (І-НІ\І-НІ)

F=

3. Базис Пірса (АБО-НІ\АБО-НІ)

F=

4. Алгебра Жегалкіна

F=

Визначаємо приналежність функції до класів:

Так як на наборах 0000 та 1111 функція дорівнює 0 та 1 відповідно, то ця функція є зберігаючою константу 0 та 1.

В результаті переведення функції у алгебру Жегалкіна операція кон’юнкції залишилась, що свідчить про те, що функція не є лінійною.

Функція є немонотонною, оскільки на сусідніх наборах не зберігається правило монотонності.

Функція не самодвійчаста, так як на деяких протилежних наборах значення функції не протилежні.

Мінімізація функції.

Метод невизначених коефіцієнтів:

X1	X2	X3	X4	F	1	2	3	4	12	13	14	23	24	34	123	124	134	234	1234
0	0	0	0	0	0	0	0	0	00	00	00	00	00	00	000	000	000	000	0000
0	0	0	1	1	0	0	0	1	00	00	01	00	01	01	000	001	001	001	0001
0	0	1	0	0	0	0	1	0	00	01	00	01	00	10	001	000	010	010	0010
0	0	1	1	1	0	0	1	1	00	01	01	01	01	11	001	001	011	011	0011
0	1	0	0	0	0	1	0	0	01	00	00	10	10	00	010	010	000	100	0100
0	1	0	1	0	0	1	0	1	01	00	01	10	11	01	010	011	001	101	0101
0	1	1	0	0	0	1	1	0	01	01	00	11	10	10	011	010	010	110	0110
0	1	1	1	0	0	1	1	1	01	01	01	11	11	11	011	011	011	111	0111
1	0	0	0	1	1	0	0	0	10	10	10	00	00	00	100	100	100	000	1000
1	0	0	1	1	1	0	0	1	10	10	11	00	01	01	100	101	101	001	1001
1	0	1	0	0	1	0	1	0	10	11	10	01	00	10	101	100	110	010	1010
1	0	1	1	1	1	0	1	1	10	11	11	01	01	11	101	101	111	011	1011
1	1	0	0	1	1	1	0	0	11	10	10	10	10	00	110	110	100	100	1100
1	1	0	1	0	1	1	0	1	11	10	11	10	11	01	110	111	101	101	1101
1	1	1	0	1	1	1	1	0	11	11	10	11	10	10	111	110	110	110	1110
1	1	1	1	1	1	1	1	1	11	11	11	11	11	11	111	111	111	111	1111

МДНФ4=

Mетод Квайна-Мак-Класкі:

Група
1	0001	00-1	-0-1
	1000	-001	-0-1
2	0011	100-
	1001	1-00
	1100	-011
3	1011	10-1
	1110	11-0
4	1111	1-11
		111-

	0001	1000	0011	1001	1100	1011	1110	1111
100-		*		*
1-00		*			*
11-0					*		*
1-11						*		*
111-							*	*
-0-1	*		*	*		*

МДНФ4=

Метод діаграм Вейча:

МДНФ4=

Метод Блейка-Порецького:

МДНФ4=

1:3

2:3

Результати усіх методів сходяться.

1. Висновки

Під час виконання курсового проекту був проведений синтез цифрового автомату Мура, який працює за вказаним алгоритмом. Були побудовані граф – схеми алгоритму роботи автомату, проведена мінімізація функцій збудження тригерів та функцій видачі сигналів. Після цього в середовищі Multisim в заданому базисі була побудована функціональна схема роботи автомату. Також була проведена мінімізація системи часткого визначених функцій для реалізація ПЛМ. Після чого 4-ма методами була проведена мінімізація заданої функції. Функція була представлена в різних базисах та алгебрі Жегалкіна. Було визначено приналежність даної функції до 5 визначних класів.

2.6 Список літератури

1. Конспект лекцій з дисципліни «Компьютерна логіка», 2015р.

2. В.И. Жабин, В.В. Ткаченко Логические основы и схемотехника цифровых ЭВМ. – Киев: ТОО “ВЕК +”б 1999г.

3. К.Г. Самофалов Цифровые ЭВМ. Практикум. – Киев: Высшая школа, 1989г.

4. Савельев А.Я. Арифметические и логические основы цифровых автоматов. – Москва: Высшая школа, 1986г.