Тема № 3. Історична хронологія

Предмет і завдання історичної хронології. Вітчизняні дослідження з історичної хронології. Зв'язок історичної хронології з іншими історичними дисциплінами. Використання матеріалів і методів хронології у роботі історика, зокрема, на уроках і в позакласній роботі вчителя історії у школі.

Поняття про час, основні елементи його обчислення та обліку: доба, місяць, рік. Системи рахунку часу. Поняття календаря, ери, календарного стилю. Види ер. Типи календарних систем: сонячні, місячні, місячно-сонячні календарі. Природні та штучні одиниці часу, їхня несумісність, неможливість створення ідеального календаря. Давньоєгипетський і давньоримський календар. Григоріанський календар. Юліанський календар.

Система рахунку часу в народів Росії та СРСР. Лік часу в східних слов'ян. Давньоруська система рахунку часу Візантійський календар і його особливості на Русі. Ери "від створення світу" (Діоклетіана) і ''від Різдва Христова" (Діонісія Малого). Поняття березневого, вересневого та ультраберезневого років. Методика перекладу стародавніх дат у джерелах на сучасну систему літочислення: з ери "від створення світу" на еру "від Різдва Христова", з юліанського календаря (старого стилю) на григоріанський (новий стиль) тощо. Засоби визначення та уточнення дат. подій. Використання свідчень про затемнення та інші астрономічні явища, церковні свята, індикати. Кола сонця. Вруцелето. Визначення днів 'тижня.

Особливості рахунку часу в народів України, Білорусії. Прибалтики. Хронологічні дані в джерелах з історії України. Стан і завдання розробки української історичної хронології.

Мусульманські календарі. Ера хиджри. Давньогрузинська й давньовірменська календарні системи.

Календарна реформа 1699 р. Питання про зміни з рахунку часу в XIX-на початку XX ст. Декрет РНК 24 січня 1918 року про реформу календаря. Перехід на новий стиль (григоріанський календар).

Астрономічний і декретний час. Часові пояси й лінія дат. Літній і зимовий час.

Історична хронологія національних і державних свят. Проекти єдиного всесвітнього календаря.

Тема № 4. Історична метрологія

Предмет і завдання історичної метрології, джерела її вивчення. Виникнення і розвиток метрології як допоміжної історичної дисципліни. Стан вивчення української метрології. Практичне використання знань з історичної метрології у дослідницькій практиці, а також у шкільному курсі історії,» позакласній роботі вчителя.

Перші одиниці вимірювання. Міри довжини, площі, ваги, об’єму рідких і сипучих тіл у стародавній та феодально-роздробленій Русі. Зв'язок мір ваги з грошовими одиницями: київськими та новгородськими гривнями.

Поступова уніфікація мір у Російській централізованій державі. Пережитки феодальної роздробленості в системі мір: новгородська й московська системи. Одиниці вимірювання та оподаткування на українських землях у часи польсько-литовського панування.

Російська метрологія -XVIII- початку XX ст. Метрологічні реформи у зв'язку з розвитком промисловості й капіталістичних відносин. Зв'язок англійських та .російських одиниць вимірювання довжини та поверхні. Метрична система та використання її у Росії. Істерична метрологія України. Регіональні розбіжності мір на Лівобережжі та інших територіях України. Системи мір на землях Буковини, Галичини, Закарпаття, Західної Волині до початку 40-х років XX ст.

Метрологічна система в СРСР. Декрет РНК РРФСР від 11 вересня 1913 року про перехід до метричної системи мір. Етапи її запровадження. Уточнення і стандартизація мір. Еталони і стандартизація мір. Еталони мір. Міжнародна система одиниць вимірювання.

Тема № 5 ГЕРАЛЬДИКА. НАЦІОНАЛЬНА СИМВОЛІКА

Предмет і завдання геральдики. Основні поняття: символ, емблема, герб Зв'язок геральдики з вексилологією, фалеристикою, нумізматикою. генеалогією та іншими допоміжними історичними дисциплінами. Виникнення геральдики як допоміжної історичної дисципліни. Історія російської, української та радянської геральдики. Джерела її вивчення. Походження гербів. Основні елементи (складові частини) герба: щит, шолом, корона, клейнод, намет, щитотримачі, девіз. Форми геральдичних щитів. Геральдичні й негеральдичні фігури. Графічне позначення кольорів і металів у геральдиці. Правила описання (блазонування) гербів. Види гербів: державні, територіальні (земельні), міські, родові, концесійні тощо.

Триденси Північного Причорномор'я. Триденси Рюриковичів. Українська геральдика. Триденс (тризуб) Володимира Святославовича. Тризуб Володимира Святославовича як геральдичний знак. Український національний герб тризуб. Український герб в образі архангела Михаїла, який був гербом Києва.

Герби в Росії, в Україні. Історія створення та емблематика російського герба. Родові й особисті дворянські герби.

“Титулярник” 1672 р. - важливе джерело вивчення російської геральдики. Геральдмайстерська контора та її діяльність. Створення "Гербовника". "Грамота на права й вигоди містам Російської імперії" 1785р.

Українське прапорництво. Козацьке прапорництво. Герботворчість Центральної ради.

Радянські герби й емблеми. Особливості пролетарської і радянської символіки. Державний герб УРСР. Національний герб незалежної України.

Створення нових емблем, гербів, прапорів областей, районів, міст, сіл, підприємств, установ, громадських організацій тощо.

Синьо-жовтий прапор України.

Тема № 6 :НУМІЗМАТИКА

Предмет і завдання нумізматики. Нумізматична термінологія: аверс, реверс, гурт, легенда, номінал, лігатура, монета, стопа тощо. Збирання, колекціонування і систематизація монет. Виникнення нумізматики як допоміжної історичної дисципліни. Праці з нумізматики російських та українських дослідників. Зв'язок нумізматики з іншими науками.

Поява грошей та їхні види. Перші монети. Монети як історичне джерело. Методика дослідження кладів.

Античні, візантійські, східні, куфічні та західноєвропейські монети на території Київської Русі. Найдавніші руські монети: златники й срібляники. Безмонетний період. Срібні зливки як грошово-вагова одиниця. Київська й новгородська гривни. Карбованець. Монети ХГ%'-ХУ ст.. Техніка монетної справи.

Московська, новгородська та інші місцеві ' монетні системи. Зародженні! єдиної монетної системи централізованої держави. Грошовий обіг і монети на українських землях під час польсько-литовського панування.

Російська монетна система ХУІ-ХУІІ ст. Реформа 1534-1535 рр. та її значення. Польсько-шведська інтервенція і грошовий обіг. Реформа 1654-

1663 рр. та її наслідки. "Мідний бунт". Грошовий обіг і монети різних краї, на землях України в ХVІ - ХVІІ ст.

Монетна реформа Петра І. Вдосконалення монетної справи. Монети двори. Російські монети XVIII- початку XX ст. Монетні реформи XIX сі Грошовий обіг і монети на українських землях під владою Австро Угорщини. Фінансова криза 1914-1917 рр. у Росії.

Монети СРСР. Ленінський проект грошової реформи (перша половин: 1918 р.). Емісія паперових грошей у роки громадянської війни. Перш радянські монети (1921 р.). Нова економічна політика й проведенні реформи грошей у 1922-1924 рр. Бронзові та нікелеві монети. Грошові реформи 1936, 1947, 1961 рр. І нові типи монет. Випуск ювілейних і пам’ятних монет. Монети з дорогоцінних металів.

Грошовий обіг і монети на землях Західної України, Буковини та Закарпаття до кінця 30-х років XX ст. Україна - скарбниця монет різних народів.

Грошова реформа незалежної України. Історичний аналіз нумізматичного матеріалу, його використання в історичній науці, на уроках і в позакласній роботі вчителя історії.