- •Марк фабій квінтіліан (42 – 118)
- •Про виховання оратора у ранньому віці навчання повинно мати характер забави
- •Де краще вчити – дома чи в школі
- •Необхідно знати природу дитини
- •Проти тілесних покарань
- •Франсуа рабле (1494 – 1553)
- •Гаргантюа і пантагрюель Як виховувався Гаргантюа
- •Мішель монтень (1533 – 1592)
- •Досліди
- •Томас мор (1478 – 1535)
- •Томазо кампанелла (1568 – 1639)
- •Місто сонця
- •Відання правителя Любові
- •Обрання найвищого правителя
- •Спільність життя та занять
- •Ян амос коменський (1592 – 1670)
- •В е л и к а д и д а к т и к а, щ о м і с т и т ь універсальну теорію учити всіх усього,
- •Привіт читачам
- •Користь дидактики
- •Розділ іv є три ступені готування до вічності: пізнання себе (і разом з собою – усього), керування собою і прагнення до Бога
- •Розділ V Насіння освіти, доброчесності і благочестя закладене в нас від природи
- •Розділ vі Людині, якщо вона повинна стати людиною, необхідно здобути освіту
- •2. На прикладі самої людини щодо її тілесної сторони.
- •4. І тому, що приклади показують, що людина без виховання стає не чим іншим, як тільки звірем.
- •1. Виховання потребують і тупі, і обдаровані.
- •2. Багаті й бідні.
- •3. Начальники і підлеглі.
- •Розділ vіі Освіта людини з найбільшою користю відбувається в ранньому віці. Вона навіть тільки в цьому віці і може відбуватися
- •Розділ vііі Юнацтво повинне здобувати освіту спільно, і для цього потрібні школи
- •Розділ іх Школам потрібно доручати всю молодь тієї і другої статі
- •Розділ х Навчання в школах повинне бути універсальним
- •Розділ хіі Школи можна перетворити на краще
- •Розділ хvі Загальні вимоги навчання і вчення, тобто як навчати і вчитися
- •Розділ хvіі Основи легкості навчання і вчення
- •Розділ хvііі Основи міцності (грунтовності) навчання і учіння
- •Розділ хіх Основи найкоротшого шляху навчання
- •Розділ хх Метод наук зокрема
- •Розділ ххvі Про шкільну дисципліну
- •Розділ ххvіі Про чотириступеневий устрій шкіл відповідно до віку і успіхів учнів
- •Джон локк (1632 – 1704)
- •Думки про виховання Фізичне виховання
- •Виховання характеру
- •Розумовий розвиток
- •Жан жак руссо (1712 – 1778)
- •Еміль, або про виховання к н и г а п е р ш а виховання немовлят
- •К н и г а д р у г а виховання дитини до 12-ти років
- •К н и г а т р е т я виховання підлітка
- •К н и г а ч е т в е р т а виховання юнака
- •Йоганн генріх песталоцці (1746 – 1827)
- •Лінгард і гертруда
- •19. Яку основу повинна мати гарна школа.
- •20. Основа доброї школи – те саме, що й основа людського щастя, і є не що інше, як справжня мудрість життя.
- •67. Організація школи.
- •68. Подальше впорядкування школи.
- •69. Слово Боже – це істина.
- •70. Щоб бути справді добрим, треба вдаватися суворим.
- •84. Виховання і тільки виховання – мета школи
- •Фрідріх адольф вільгельм дістервег (1790 – 1866)
- •Керівництво для освіти німецьких вчителів і. Правила навчання, що стосуються учня як суб’єкта навчання.
- •1. Н а в ч а й п р и р о д о в і д п о в і д н о !
- •2. К е р у й с я п р и н а в ч а н н і п р и р о д н и м и с т у п е н я м и
- •3. П о ч и н а й н а в ч а н н я, в р а х о в у ю ч и р і в е н ь р о з в и т к у
- •4. Н е в ч и т о м у, щ о д л я у ч н я, д о к и в і н ц е в ч и т ь,
- •5. Н а в ч а й н а о ч н о !
- •6. П е р е х о д ь в і д б л и з ь к о г о д о д а л е к о г о,
- •7. В е д и н а в ч а н н я н е н а у к о в и м,
- •8. П е р е с л і д у й з а в ж д и ф о р м а л ь н у м е т у
- •9. Н і к о л и н е у ч и т о м у,
- •10. Т у р б у й с я п р о т е, щ о б у ч н і н е з а б у в а л и т о г о,
- •11. Н е м у ш т р у в а т и, н е в и х о в у в а т и і о с в і ч у в а т и
- •12. П р и в ч а й у ч н я п р а ц ю в а т и, з м у ш у й й о г о
- •13. Р а х у й с я з і н д и в і д у а л ь н і с т ю т в о ї х у ч н і в !
- •Іі. Правила навчання, що стосуються навчального матеріалу, об’єкта
- •1. Р о з п о д і л я й м а т е р і а л к о ж н о г о н а в ч а л ь н о г о
- •2. З а т р и м у й с я г о л о в н и м ч и н о м н а в и в ч е н н і о с н о в !
- •3. П р и о б г р у н т у в а н н і п о х і д н и х п о л о ж е н ь
- •4. Р о з п о д і л я й к о ж н и й м а т е р і а л н а в і д о м і с т у п е н і
- •5. В к а з у й н а к о ж н о м у с т у п е н і о к р е м і ч а с т и н и
- •6. Р о з п о д і л я й і р о з м і щ у й м а т е р і а л т а к и м ч и н о м,
- •7. П о в’ я з у й с п о р і д н е н і з а з м і с т о м п р е д м е т и !
- •8. П е р е х о д ь в і д п р е д м е т а д о й о г о п о з н а ч е н н я,
- •9. В р а х о в у й п р и в и б о р і м е т о д у н а в ч а н н я
- •12. З м і с т н а в ч а н н я п о в и н е н в і д п о в і д а т и
- •Ііі. Правила навчання відповідно до зовнішніх умов, часу, місця, положення і т.Д.
- •1. П р о х о д ь з і с в о ї м и у ч н я м и п р е д м е т и
- •2. Р а х у й с я з (г а д а н и м) м а й б у т н і м с т а н о в и щ е м
- •3. Н а в ч а й к у л ь т у р о в і д п о в і д н о !
- •Іv. Правила навчання, що стосуються вчителя
- •1. Н а м а г а й с я з р о б и т и н а в ч а н н я з а х о п л ю ю ч и м
- •2. Н а в ч а й е н е р г і й н о !
- •3. З м у ш у й у ч н я п р а в и л ь н о у с н о в и к л а д а т и
- •4. Н і к о л и н е з у п и н я й с я!
- •Георг кершенштейнер (1854 – 1932)
- •Школа майбутнього – школа праці
- •Джон дьюї ( 1859 – 1952)
- •Школа і суспільство Розділ другий
- •Адольф фер’єр (1879 – 1960)
- •Характеристика «нових шкіл»
Адольф фер’єр (1879 – 1960)
А.Фер’єр – швейцарський педагог, один з лідерів нового виховання, ініціатор створення Міжнародного Бюро „нових шкіл” (Женева, 1899), один із засновників міжнародної ліги нового виховання. Міжнародне бюро нових шкіл спільними зусиллями виробило основні вимоги до своїх шкіл, сформулювало педагогічні ідеї, які реалізувалися в них. Саме про це і йде мова у „Характеристиці „нових шкіл”.
Текст „Характеристики „нових шкіл” А.Фер’єра подається за виданням: Коваленко Є.І., Бєлкіна Н.І. Історія зарубіжної педагогіки. Хрестоматія: Навчальний посібник /Заг.ред. Є.І.Коваленко. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – С.431 – 436.
Характеристика «нових шкіл»
Мене часто запитували, що таке, власне, «нова школа», що характеризує її? …
Дозвольте ж мені коротенько схарактеризувати ідеал нової школи. Як і кожен ідеал, він цілком не досягнений жодною – або майже жодною – з відомих мені шкіл. Отже, щоб та або інша школа мала право бути зарахованою до „нових шкіл”, не треба обов’язково, щоб вона мала всі тридцять відмінних ознак, які я перерахую нижче. Це – програма-максимум. Але ми маємо цілковите право протиставити їй програму-мінімум. Остання повинна включати – поряд з розташуванням на околиці міста, поряд з навчанням, що виходить із досліду й доповнюється ручною працею, і поряд з режимом автономії учнів, як би спрощено він не застосовувався, – принаймні половину ознак, характерних для типової нової школи. …
І
1. Нова школа є лабораторією практичної педагогіки. Вона прагне відігравати для державних шкіл роль розвідника або піонера, будучи завжди в курсі найновішої психології щодо методів, які вона (школа) вживає, і будучи в курсі сучасних вимог розумового й матеріального життя щодо завдань, які вона (школа) ставить перед собою.
2. Нова школа є інтернат, бо лише цілковитий вплив оточення, де зростає й рухається дитина, дозволяє з повнотою здійснювати виховання. Але це не значить, що вона ставить систему інтернату як ідеал, який треба застосовувати скрізь і всюди. …
3. Нова школа знаходиться на селі, бо сільські умови становлять для дитини природне оточення. Вплив природи, можливість віддаватися простим іграм і веселощам і можливість працювати в полі – все це робить сільські умови найкращим допоміжним засобом для фізичного розвитку і морального виховання. Але для розумового й художнього розвитку бажана також і близькість міста.
4. Нова школа розподіляє своїх вихованців по окремих будинках, де вони живуть групами від 10 до 15 чоловік під наглядом і моральним керівництвом вихователя, якому допомагає його жінка або інша співробітниця. …
5. Сумісне навчання й виховання обох статей з першого до останнього року …
6. Нова школа організує для всіх своїх учнів ручну працю, якій присвячується принаймні півтори години на день. Це – обов’язкове заняття, що має не так професійну мету, як виховну, і мету особистої або загальної корисності.
7. Між різними видами ручної праці столярна праця займає перше місце… Обробка землі й догляд дрібних тварин входить до тієї категорії діяльності наших предків, яку любить кожна дитина і займатися якою слід давати змогу кожній дитині.
8. Поряд з обов’язковими заняттями певне місце призначається і на вільну працю, що розвиває смак дитини і збуджує в ній дух винахідливості й творчі здібності.
9. Фізичне виховання забезпечується природною гімнастикою,… а також іграми та спортом.
10. Далекі екскурсії пішки або на велосипеді з ночівлею в наметах і з трапезами, приготованими самими дітьми, відіграють в новій школі чималу роль. До цих екскурсій готуються заздалегідь, і вони є допоміжним засобом при навчанні.
ІІ
11. В галузі розумового виховання нова школа прагне освічувати розум не так нагромаджуванням заучених знань, як загальним розвитком здатності мислити. Критичний розум народжується із застосуванням наукового методу: спостереження, гіпотези, перевірки закону. …
12. Поряд із загальним розвитком іде і спеціалізація – спочатку більш загальна: розвиток переважних смаків і нахилів кожної дитини; потім – більш систематична, що розвиває нахили й здібності підлітка в професійному дусі.
13. Викладання ґрунтується на фактах і досліді. Здобування знань випливає з особистих спостережень (відвідування заводів, ручна праця тощо) або, якщо їх бракує, з чужих спостережень, знайдених у книгах. Але в кожному разі теорія завжди йде слідом за практикою, а не поперед неї.
14. Отже, викладання основане також на особистій самостійності дитини. Це передбачає якнайтісніший … зв’язок розумових знань з малюванням і найрізноманітнішими видами ручної праці.
15. Далі, викладання базується на природних запитах дитини. …
16. Індивідуальна праця вихованця полягає в здобуванні найрізноманітнішого фактичного матеріалу (особистими спостереженнями, з дослідів або з книг, журналів тощо) і в класифікації цих даних (за логічним планом, що відповідає його вікові), а крім того, у виконанні самостійних робіт і в підготовці до рефератів, що їх читають вихованці в класі.
17. Колективна праця полягає в тому, що вихованці обмінюються зібраним фактичним матеріалом, а також у спільній систематизації або логічній переробці його.
18. В „новій школі”, власне, виховання обмежене тільки ранковими годинами – звичайно від 8 до 12. По обіді протягом 1-2 годин, залежно від віку (звичайно від 4 до 6 год. дня), відбувається самостійне «навчання». Дітям, молодшим 10 років, жодних уроків не задають.
19. Кожного дня займаються не багатьма предметами, а тільки одним або двома. Різноманітність створюється … різноманітністю способів викладання одного й того ж предмета: урізноманітнюється діяльність дітей.
20. Протягом місяця або чверті року теж вивчають небагато різних предметів. Предметна система, аналогічна тій, що існує в університетах, дозволяє кожному учневі мати власний навчальний план.
ІІІ
21. Моральне виховання … повинно здійснюватися не ззовні, впливом зовнішнього авторитету, а зсередини … Базуючись на цьому … деякі нові школи завели в себе систему шкільних республік. За цієї системи фактичним найвищим органом управління є загальні збори, що складаються з директора, викладачів і вихованців, а іноді навіть і службовців. Ці загальні збори виробляють шкільні правила. Правила – це засіб регулювати роботу общини. … Ця система передбачає вирішальний вплив директора на природних ватажків маленької республіки.
22. При неможливості здійснити цілковиту демократичну систему більшість шкіл становлять конституційні монархії: вихованці обирають старост, або префектів, з певною відповідальністю.
23. Різні громадські обов’язки дають можливість здійснювати принцип діяльної взаємодопомоги. Ці роботи для загального блага доручаються по черзі всім маленьким співгромадянам.
24. Нагороди, або позитивні санкції, полягають у тому, що творчим розумам дається можливість збільшувати свою творчу силу. Вони пристосовуються до вільної праці вихованців і розвивають таким способом дух ініціативи.
25. Кари, або негативні санкції, йдуть у безпосередньому зв’язку зі зробленим вчинком. …
26. Змагання провадиться переважно через порівняння дитиною своєї теперішньої роботи зі своєю ж таки колишньою, а не тільки порівнянням своєї роботи з роботою товаришів.
27. Нова школа повинна бути місцем краси, як висловилася Еллен Кей. … Прикладне мистецтво, яким займаються й оточують себе в школі, веде до чистого мистецтва, здатного збуджувати в артистичних натурах найблагородніші почуття.
28. Сумісна музика (хорові співи, оркестр) справляє на тих, хто її любить і займається нею якнайглибший і облагороджуючий вплив. Не слід позбавляти жодну дитину тих емоцій, які викликає музика.
29. Моральна свідомість у дітей виховується переважно читанням оповідань, що викликають у дітей безпосередні реакції, справжні моральні оцінки, які, повторюючись і підсилюючись, врешті зв’язують дітей і щодо себе самих, і щодо інших. Така мета „вечірніх читань” у більшості нових шкіл.
30. Практичний розум у підлітків виховується переважно роздумуванням і вивченням питань, що стосуються природних законів розумового прогресу, особистого й суспільного. Більшість нових шкіл у релігійному відношенні посідає становище не конфесійне, з широкою терпимістю до різних ідеалів, якщо вони втілюють прагнення духовного удосконалення людини.